Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по экономическим дисциплинам \ Региональная экономика \ 219. Курсова робота Адміністративно-територіальний устрій та економічне районування України

Курсова робота Адміністративно-територіальний устрій та економічне районування України

« Назад

Код роботи: 219

Вид роботи: Курсова робота

Предмет: Регіональна економіка

Тема: Адміністративно-територіальний устрій та економічне районування України

Кількість сторінок: 49

Дата виконання: 2014

Мова написання: українська

Ціна: 400 грн

Вступ

Розділ 1. Адміністративно-територіальний поділ та особливості економічного районування в Україні

1.1. Історичне становлення адміністративно-територіального устрою України

1.2. Районоутворюючі чинники та види районування. Принципи економічного районування

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Сучасний стан адміністративно-територіального устрою України

2.1. Система економічного районування України

2.2. Конституційне закріплення державного устрою України

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Економічне районування в Україні

3.1. Сучасні теоретичні проблеми економічного районування

3.2. Проекти та перспективи розвитку економіки районів України

Висновки до розділу 3

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додатки

В теорії регіональної економіки особливе місце посідає економічне районування та адміністративно-територіальний поділ. Дані категорії є центральними в економічних дослідженнях. Адміністративно-територіальний поділ та економічне районування існують в об’єктивній реальності та формуються в процесі регіонального розвитку. На цій об’єктивній основі розвивається внутрішньодержавний територіальний поділ праці та формуються своєрідні природно-господарські утворення, які характеризуються певною спеціалізацією, так звані економічні райони. Їх виділення, вивчення, прогнозування розвитку і лежить в основі економічного районування. Адміністративно-територіальний поділ існує для державного управління, господарського та культурного будівництва.

Проблема адміністративно-територіального устрою та економічного районування зростає насамперед у зв'язку з необхідністю звільнитися від нашарування старих ланок територіального управліня, підвищити його ефективність. Слід зважати на те, що адміністративно-територіальний устрій та економічне районування України вже давно не переглядувались і в ряді випадків створюють певні труднощі для територіального прогнозування і дійового управління на регіональному рівні, це і зумовило актуальність даної роботи.

Об’єктом дослідження в курсовій роботі виступає економічний район, - це економічно цілісна частина території країни, якій властиві такі ознаки, як спеціалізація і комплексність господарства, а предметом дослідження – організація територіальної діяльності.

В Україні, на мій погляд, ще не вдосконалене економічне районування, але поглянувши на роботи наших вчених можна сказати, що через деякий час в нашій країні будуть створені комплекси підприємст на основі тісних виробничих зв’язків, з врахуванням природних і трудових ресурсів, економіко-географічного положення та транспортних умов.

Проблеми адміністративно-територіального устрою та економічного районування розглядалися у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: К. Воблий «Економічна географія України»; В. Садовський «Світове господарство», також ці проблеми досліджувались у роботах П. М. Алампієв, М. М. Баранський, В.П. Нагірна, Л.Л. Тарангул. Праці цих та інших авторів склали джерельну базу при написанні даної роботи.

Мета написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з поняттям, сутністю, видами, факторами та принципами економічного районування.

Основними завданнями курсової роботи є: вивчення та узагальнення теоретико-методологічних засад адміністративно-територіального поділу та економічного районування; дослідити основні проблеми економічного районування; запропонувати проекти удосконалення економічного районування в Україні.

Отже, закінчуючи курсову роботу, ознайомившись з такими поняттями як «адміністративно-територіальний устрій», «економічне районавання», «районоутворюючі чинники та принципи економічного районування», «система економічного районування» тощо, робимо висновок.

Адміністративно-територіальний устрій — поділ території держави на певні частини з метою раціональної організації управління народним господарством і соціально-культурним будівництвом на місцях.

Адміністративно Україна поділяється на 24 області, 2 міста, що мають спеціальний статус, і 1 автономну республіку.

Економічний район — це територіально цілісна частина народного господарства країни, яка має такі ознаки:

- спеціалізація як основна народногосподарська функція (спеціалізація району на певних виробництвах і послугах відповідає його географічному розташуванню, природним, економічним і соціальним умовам та спирається на раціональний поділ праці з іншими районами);

- комплексність — у широкому розумінні — як взаємопов'язаність найважливіших складників економічної й територіальної структур району;

- керованість, цебто наявність певних галузевих і територіальних структур, які є матеріальною основою взаємопов'язаності складових частин, що дозволяє трактувати район як цілісну систему та організаційний осередок територіального управління народним господарством.

Економічне районування — це науково обґрунтований поділ країни на економічні райони, що склалися історично або формяуються в процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного поділу праці.

Виділяють два основних види економічного районування: галузеве та загальне (або інтегральне).

Розрізняють три підтипи інтегральних економічних районів: великі (макрорайони), середні (мезорайони) і малі (мікрорайони).

При виділенні економічних районів враховують економічний та адміністративний принципи.

Значний внесок у розвиток нової сітки економічних районів України зробили в останні роки такі українські вчені, як М.М. Паламарчук, М.Д. Пістун, Ф.Д. Заставний, О.І. Шаблій і В.А. Поповкін.

Адміністративно-територіальний устрій є однією з форм територіального устрою держави, у відповідності з ним утворюються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, вирішуються численні управлінські та інші питання. В основу існуючої системи адміністративно-територіального устрою в Україні покладені такі вихідні положення:

- унітарний державний устрій;

- триланкова система адміністративно-територіального устрою;

- статус Криму як територіальної автономії у складі України.

Конституція України не лише визначила систему адміністративно-територіального устрою України (ст. 133), в ній також закріплено засади територіального устрою України:

- єдність і цілісність державної території;

- поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади;

- збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їхніх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій (ст. 132).

При цьому фактичний стан існуючого адміністративно-територіального устрою не повною мірою відповідає Конституції та іншим нормативно-правовим актам, які регулюють питання адміністративно-територіального устрою. Отже, і фактичний стан, і нормативно-правова база потребують удосконалення та узгодження між собою.

Сучасну економічну ситуацію України характеризують ознаки затяжної економічної кризи, які поєднують у собі такі закономірні кризові явища: падіння обсягів виробництва, деградація господарської структури, втрата ринків збуту здебільшого обробної промисловості і відповідно звуження ринку продукції високотехнічних виробництв, так і наслідкові кризові явища похідного характеру, зокрема: фінансова нестабільність, недостатня активність інвестиційних процесів, скорочення податкової бази, нарощення внутрішнього та зовнішнього державного боргу тощо.

Щодо проектів та перспектив розвитку, то варто звернути увагу на те, що для подолання деструктивних явищ у розвитку регіонів необхідно залучати загальні та специфічні, відповідно до особливостей регіону, методи реалізації регіональної політики, які охоплюватимуть весь спектр її складових і враховуватимуть індівідуальні характеристики регіону.

Отже, у своїй курсовій роботі я узагальнила теоретико-методологічні засади адміністративно-територіального поділу та економічного районування; дослідила основні проблеми економічного районування та запропонувала проекти удосконалення економічного районування в Україні.

1. Качан Є. П. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / Качан Є. П. - К.: «Юридична книга», 2005. – с. 33-38

2. Голіков А. П. Регіональна економіка та природокористування. Навчальний посібник / Голіков А. П. - К.: «Цент учбової літератури», 2011. – с. 95-111

3. Олійник Я. Б. Географія. Навчальний посібник / Олійник Я. Б. - К.: «Знання», 2006. – с. 421-422

4. Тарасевич В. М. Національна економіка / Тарасевич В. М. - К.: «Центр учбової літератури», 2009. – с. 95-104

5. Стеценко Д. М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. Підручник / Стеценко Д. М. - К.: «Вікар», 2006. – с. 203-208

6. Лишиленко В. І. Регіональна економіка. Підручник / Лишиленко В. І. -К.: «Центр учбової літератури, 2011. – с. 31-37

7. Дорогунцов С. І., Пітюренко Ю. І. Розміщення продуктивних сил України: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Дорогунцов С. І., Пітюренко Ю. І. – К.: КНЕУ, 2000.- с. 31-45

8. Семенов В. Ф. Регіональна економіка: Навчальний посібник. – К.: «МП Леся», 2008. – с. 82-84

9. Вовканич С. Й., Цапок С. О., Кравців В. С., Щеглюк С. Д. Історія формуванння адміністративно-територіального устрою України // Зарубіжний і вітчизняний досвід реформування адміністративно-територіального устрою / За ред. Л. Т. Шевчук. – Львів, 2007. – 254 с.

10. Федоренко В. Л. Система конституційного права України: теоретико-методологічні аспекти: моног. – К., 2009. – с. 5-9

11. Фінанси України. – 2011. - №5. – с. 28-39.

12. Право України. – 2011. - №4. - с. 238-244

13. Голос України. – 2010. – 24 липня. – с. 3

14. Урядовий кур’єр. – 2011. – 13 січня. – с. 19.

15. Юридичний журнал. – 2010. - №3 – с. 58-65.

16. Голос України. – 2010. – 12 лютого. – с. 5

17. Юридичний журнал. – 2009. - №3 – с. 64-75

18. Голос України. – 2010. – 9 вересня. – с. 4-5

19. Віче. – 2007. - №15. – с. 45-47

20. Економіка України. – 2006. - №11. – с. 4-12

21. Лісовий А. В. Проблеми й перспективи реформування адміністративно-територіального устрою України / А. В. Лісовий, Н. І. Рубан // Фінанси України. – 2011. - №5. – с. 28-39.

22. Іщенко О. Принцип адміністративно-територіального устрою України / О. Іщенко //Право України. – 2011. - №4. - с. 238-244

23. Сінченко В. Проблемні питання адміністративно-територіального устрою. /В. Сінченко //Голос України. – 2010. – 24 липня. – с. 3

24. Пістун М. «Танцюймо» від пропорцій розвитку /М. Пістун //Урядовий кур’єр. – 2011. – 13 січня. – с. 19.

25. Іщенко О. реалізація Верховною Радою України повноважень у сфері адміністративно-територіального устрою України. /О. Іщенко //Юридичний журнал. – 2010. - №3 – с. 58-65.

26. Гордієнко С. Знову адміністративно-територіальна «сверблячка»? /С. Гордієнко //Голос України. – 2010. – 12 лютого. – с. 5

27. Губань Р. Історія становлення сучасного адміністративно-територіального устрою України / Р. Губань //Юридичний журнал. – 2009. - №3 – с. 64-75

28. Литвин В. Адміністративно-територіальний устрій України: проблеми, шляхи реформування /В. Литвин // Голос України. – 2010. – 9 вересня. – с. 4-5

29. Бесчастний В. Суперечності адміністративно-територіальної реформи /В. Бесчастний //Віче. – 2007. - №15. – с. 45-47

30. Долішній М. Деякі підходи до розв’язання проблем удосконалення адміністративно-територіального устрою України /М. Долішній, Л. Шевчук //Економіка України. – 2006. - №11. – с. 4-12

31. Конституція України від 28.06.1996 №254к/96-ВР / www.zakon.rada.gov.ua.

32. Абзац 1 п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 липня 2001 р. №11 – р/2001 [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.rada.gov.ua