Реферат Теорія монополістичної конкуренції Е. Чемберліна

Вступ

1. Монополістична конкуренція

2. Сутність теорії Е. Чемберліна

Висновки

Список використаних джерел

Эдвард Хейстингс Чемберлін (1899-1967) уродженець штату Вашингтон (США), з родини протестантського пастора. В 1921 р. закінчив університет Айови. Через рік у Мічіганськом університеті одержав рівень магістра, а ще через 5 років, будучи докторантом у Гарвардському університеті, захистив дисертацію по проблематиці монополістичної конкуренції.

Важливою віхою у творчій і науковій біографії Е. Чемберліна було обрання главою відділення економічної теорії Гарвардського університету (1939-1943), що включав тоді до свого складу таких іменитих учених, як В. Леонтьев, Є. Хансен, І. Шумпетер і ін., а крім того напрямок на пост редактора гарвардського Куортели джорнел оф экономикс (1948-1958). В 1967 р. на згадку про нього був виданий збірник праць економістів під назвою "Теорія монополістичної конкуренції:дослідження взаємодії".

Повне найменування згадуваної вже головної праці Є. Чемберліна полягає не зі звичної широкому колу читачів однієї фрази, а із двох, а саме "Теорія монополістичної конкуренції (Реорієнтація теорії вартості)".

Протягом 1933-1962 рр. цей твір перевидавався в США 8 раз, будучи одним з популярних навчальних посібників у викладанні курсу економічної теорії багатьох країн.

Мета моєї реферативної роботи:

1) визначити таке поняття як "монополістична конкуренція";

2) дослідити класичну модель монополістичної конкуренції, а саме концепцію Е.Чемберліна;

3) коротко дати характеристику біографії Е. Чемберліна;

4) проаналізувати сутність монополії за Е. Чемберліном.

Внесок американського економіста Е. Чемберліна (1899-1967) полягає в тому, що він був першим, хто ввів поняття ''монополістичної конкуренції''.

Відповідно до погляду Чемберліна, більшість економічних ситуацій являють собою явища, що включають і конкуренцію, і монополію. Чемберліновська модель припускає структуру ринку, у якій поєднані елементи конкуренції (велика кількість фірм, їхня незалежність друг від друга, вільний доступ на ринок) з елементами монополії (покупці віддають явну превагу ряду продуктів, за які вони готові сплачувати підвищену ціну). При цьому передбачається, що підприємець у своєму прагненні до одержання максимального прибутку намагаються захопити контроль над пропозицією товару, що дозволить йому диктувати ціну на ринку. Тому він прагне створити товар, який хоч чимось-то відрізняється від товару конкурента.

Проблему попиту Чемберлін ставить по-новому. На відміну від неокласичної моделі, де обсяг попиту і його еластичність виступають як щось споконвічно дане, у моделі Чемберліна вони виступають як параметри, на які монополіст може робити вплив через формування наших смаків і переваг. Тобто, ціна не є вирішальним інструментом конкуренції, оскільки в створенні попиту головний акцент робиться на рекламу, якість товару, обслуговування споживачів. Це означає, що в умовах монополістичної конкуренції еластичність попиту по ціні падає при зростанні еластичності по якості.

1. М. Блауг Економічна думка в ретроспективі, М., "Дело" ЛТД, 1994.

2. В. Ядгаров Історія економічних вчень, М., 1995.

3. Історія економічних навчань під ред. А.Г. Худокормова, М., 1994.

4. Історія економічних учень - Корнійчук Л.Я [c.72]

5. Історія економічних учень - Базилевич: http://www.library.if.ua/book/39/2897.html