Реферат Теорія політичної економії Джевонса Вільяма

Вступ

1. Теорія політичної економії Джевонса Вільяма

2. Положення теорії Джевонса щодо праці

Висновок

Література

Джевонс (Jevons) Вільям Стенлі (1835-1882) – відомий англійський економіст, статистик і філософ, засновник математичної школи політичної економії, один із основоположників суб'єктивної теорії корисності.

У 1866-76 працював професором логіки, філософії й політичної економії в Манчесіері, у 1876-80 – в Лондоні. У 1872 став членом Королівського товариства.

Вагомим є внесок Джевонса у теорію індексів. Він уперше побудував індекс цін за тривалий період, зважених за показниками базового року, запровадив у економіку поняття «антитовар» та «антикорисність», обґрунтував закон спадної граничної корисності на основі фізіологічного принципу.

При вивченні політичної економії Джевонс акцентував увагу на поводженні окремих індивідів та взаємозв'язку між наявними обмеженими ресурсами за їх альтернативного використання й конкретними цілями (зокрема намаганням індивідів максимізувати корисність створюваних благ).

Конструктивними були його погляди про доцільність використання обміну для обґрунтування сутності виробництва товарів. В такому аспекті слід розглядати дві інші сфери суспільного відтворення – розподіл і споживання.

Некоректним є твердження Джевонса про необхідність сплати робітниками відсотка капіталістам. Лише окремими елементами науковості позначені положення Джевонса про джерела прибутку, оскільки серед цих джерел відсутня праця робітника.

Недосконала його ідея про можливість перетворення найманого робітника на дрібного капіталіста через участь у прибутках, а також спроби розглядати конкурентний обмін як просту функцію від величини первісної пропозиції.

1. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.