Чисельність риб Національного природного парку Вижницький

За результатами досліджень на території парку і прилеглих ділянках попередньо встановлене перебування 20 видів (з 17 родів, 7 родин і 5 рядів), що складає 76,9 % багатства іхтіофауни Буковинських Карпат. Майже половина видів – це коропові риби. Відносно високою (1/5) є також частка представників родини Лососеві. Необхідно зазначити, що фауна кісткових риб у межах НППВ ще потребує проведення спеціальних досліджень фахівцями-іхтіологами.

Струмкова форель (Salmotruttam. farioL.), або пструг, струг. – надзвичайно цінна риба з родини лососевих є регіонально рідкісним (зникаючим) елементом у іхтіофауні НПП «Вижницький». Тіло товсте і видовжене. Є жировий плавець на хвостовій частині тіла. Забарвлення тіла – зеленувато-коричневе. На спині, на жовтувато-сірих плавцях розкидані численні червоні, чорні та білі плями. Забарвлення залежить від умов середовища і є досить варіабельним. Форель струмкова належить до холодноводних риб, що надає перевагу швидко текучим річкам з чистою водою, збагаченою на кисень. В спекотні дні риба млява і впадає в оціпеніння, не живиться. Найінтенсивніше риба споживає корм рано-вранці та ввечері.

Форель піднімається по гірських потоках до 1000 метрів над рівнем моря, де температура води +7 °С і швидкістю течії 1-4 м/с. Найсприятливішою є температура води +12…+18 °С, тому в гірських річках вона живе в середніх і нижніх течіях, де вода тепліша, ніж у верхів'ях річок. При іншій температурі води спостерігається зниження темпів росту. Не переносить забруднення води стічними водами, що негативно впливає на хід інкубації ікри, живлення личинок і дорослих риб.Вона уникає і тих ділянок водойм, які позбавлені берегової рослинності, бо там менше корму і літом сильно нагрівається вода.

Харчується форель струмкова літаючими над водою комахами, личинками, бокоплавами, молюсками, смітної рибою, жабами.Із збільшенням розмірів риб збільшуються і розміри об'єктів, які вони споживають. Риби завдовжки понад 20—30 см поїдають мальків риб. Живляться вони майже протягом усього дня, а також і в місячні ночі.

Залежно від кормової бази та інших факторів темп росту в різних водоймах неоднаковий. Так, у річці Стебник довжина фореліприблизно у дворічному віці становить близько 9—20 см при масі 8-100 г, у трирічному — 15 — 20 см при масі 50-150 г.На 4-му році життя розміри її тіла досягають 30 см при масі 270-350 гр. Живе 10 - 12 років.

Нереститься з вересня по січень (залежно від строків осіннього похолодання тобто температури води та висоти над рівнем моря, різниця в ікрометанні може досягати 25—50 днів)при температурі води +6…+8 °С, для чого вона піднімається у верхів'я річок. Тут самиця обирає ділянку з кам'янистим дном і з швидкою течією. Хвостовим плавцем вона робить ямку завглибшки до 11 см і діаметром близько 25 см. Самець участі в будівництві гнізда не бере, але відганяє від цього місця інших самців, постійно плаваючи навколо самки. Після відкладання ікри і її запліднення самиця відходить від гнізда, стає проти течії і починає закопувати гніздо, цьому сприяє течія. Самки відкладають від 1,5 до 8,5 тис. ікринок діаметром 4—5 мм. Кількість ікринок (плодючість) залежить від віку і розмірів самки. При температурі води +7…+9 °С розвиток ембріонів в ікрі триває більш як місяць.

У минулому, поки не був порушений біологічний режим карпатських річок, у річці Стебник відмічали великі запаси форелі. На сьогоднішній день по результатам багаторічних досліджень в часовому аспекті (2007 – 2012р.) (Рисунок..) видно, що форель струмкова знаходиться на межі зникнення (або стабільно низька).

Рис. 5.21 - Динаміка чисельності форелі струмкової

Основними негативними чинниками які впливають на чисельність риб являються антропогенні та біологічні.

До антропогенних загроз належать екстремальні паводки, причинами виникнення яких є: порушення технології виконання лісотехнічних робіт; розорювання крутосхилів у гірських районах, де формуються паводки; інтенсивна лісоексплуатація; транспортування деревини із використанням застарілих технологій; видобування гравійно-піщаних матеріалів із річкового русла та в долинах; недотримання режиму у водоохоронних зонах та прибережних смугах.

До біологічних загроз належить інвазія чужорідних видів риб. Вважаємо, що інвазія риб в р. Стебникможе бути наслідком необґрунтованої рибогосподарської діяльності, куди вони проникли мережею каналів з рибницьких ставів під час сезонних скидів води. Наслідки інвазії можуть бути катастрофічними для місцевої іхтіофауни.

Таким чином, розроблено наукові засади стратегії відновлення аборигенної іхтіофауни на прикладі струмкової форелі.Томунеобхідно впровадити апробацію її практичного значення. Доведено, що за сучасних умов найбільш дієвим методом відновлення цінних видів риб є їх штучне відтворення і випуск у гірські водотоки.

Вперше розроблено науково-практичні засади стратегії охорони, збереження аборигенної іхтіофауни, включаючи раритетні види.

Дані про відловлювання риби на стаціонарних пунктах НППВ у 2012 році

Таблиця 5.28.

Рис. 5.22 - Динаміка чисельності форелі райдужної

В результаті досліджень (форелі струмкової та райдужної) за 2007 – 2012р. розроблений графік «Динаміка чисельності форелі». При аналізі вищенаведених графіків та таблиці видно, що особливих змін в чисельності фореліне відбувалось. Тобто кількість форелі в річці Стебник залишається стабільно низькою. Середня вага однієї рибини (в 2012р.) становить 115 грам.

Клас Міноги (Cephalaspidomorphi)

У межах НПП «Вижницький» і на прилеглих ділянках встановлене перебування єдиного представника, який спорадично трапляється в річках Черемош, Сірет, їх притоках.

Ряд Міногоподібні (Petromyzontiformes). Родина Міногові (Petromyzontidae): мінога українська (Eudontomyzonmariae (Berg)).

КЛАС КІСТКОВІ РИБИ (OSTEICHTHYES) НППВ

(всього 20 видів)

Ряд Коропоподібні (Cypriniformes).

Родина Коропові (Cyprinidae):

бистрянка звичайна (Alburnoidesbipunctatus (Bloch))

верховодка звичайна (Alburnusalburnus (L.))

марена звичайна (Barbusbarbus (L.)) (ЧКУ)

марена середземноморська (B. meridionalisRisso)

підуст звичайний (Chondrostomanasus (L.))

пічкур звичайний (Gobiogobio (L.))

головень (Leuciscuscephalus (L.))

гольян звичайний (Phoxinusphoxinus (L.))

гірчак звичайний (Rhodeussericeus (Pall.))

Родина В’юнові (Cobitidae):

щипівка звичайна (CobitistaeniaL.),

щипівка гірська (SabanejewiaaurataFilippi) (третинний релікт)

Родина Баліторові (Balitoridae):

слизик (Barbatula barbatula (L.))

Ряд Лососеподібні (Salmoniformes).

Родина Лососеві (Salmonidae):

лосось дунайський (Huchohucho (L.)) - реліктовий вид, ендемік басейну Дунаю; РР: зникаючий (регіонально рідкісний); ЧКУ (2) (зникаючий); ЧКУ (3) (зникаючий); Бернської конвенції ІІІ; ЧС МСОП: ENB2ab(ii/ iii); Європейського червоного списку: ENB2ab(ii/ iii); HD: ІІ, V.

форель райдужна (SalmogairdneriiRichardson)

форель струмкова (S. truttaL. [m. fario])

харіус європейський (Thymallusthymallus (L.)) (реліктовий вид) (ЧКУ)

Ряд Тріскоподібні (Gadiformes)

Родина Тріскові (Gadidae):

минь річковий (Lotalota (L.)) (ЧКУ)

Ряд Скорпеноподібні (Scorpaeniformes)

Родина Бабцеві (Cottidae):

бабець-головач (CottusgobioL.) (третинний релікт)

бабець барвистоногий (C. poecilopus Heckel) (третинний релікт)

Ряд Окунеподібні (Perciformes)

Родина Окуневі (Percidae):

чоп малий (Zingelstreber (Siebold)) (ендемік басейну Дунаю) (ЧКУ)