Загальні відомості про Національний природний парк Вижницький

1.1. Територіальна структура

Інформація щодо загальних відомостей та територіальної структури НПП «Вижницький» подана відповідно до проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №76 від 14 березня 2011 року.

В поточному році змін у територіальній структурі території парку не відбулося.

Національний природний парк „Вижницький” знаходиться в південно-західній частині Чернівецької області в низькогір’ях Буковинського сектора Скибової зони Карпат (рис.1).

Основними відомими топографічними пунктами прив’язки є м. Вижниця на р.Черемош та смт Берегомет на р.Сірет.

Адміністративно парк розташований у межах Вижницького району. Загальна його територія простягається на 26 км з північного заходу на південний схід. Ширина ж варіюється від 4 до 8 км.

Згідно з даними землевопрядкування у межах Вижницького НПП знаходяться землі 4-х сільських рад, однієї селищної ради і однієї міської ради. Території цих рад є основними адміністративно територіальними просторовими одиницями в межах НПП (табл.1.1.1).

Адміністрація Вижницького НПП знаходиться в смт Берегомет. Її повна адреса:

Вижницький НПП, вул.Центральна, 27-а, смт Берегомет Вижницького району, Чернівецької області 59233, Україна. Тел/факс +38(03730) 3-69-06, Е-mail: vyzhpark@ukrpost.uа.

Межі парку. Контури парку значно порізані.

З півночі парк по підніжжю Берегового пасма безпосередньо контактує з землями м.Вижниця. На крайньому північному заході вздовж 0.5 км його територія омивається водами р.Черемош, однак далі межа повертає на південний схід по долині струмка Маленешного і поступово виходить на гребінь розчленованого пасма з вершинами 694 та 704 м н.р.м., звідки простягається на південь, перетинаючи верхів’я безіменнї лівої притоки р.Виженка і виходить на вододільний гребінь пасма Берізка, до перевалу Німчич.

Далі межа навкіс спускається до русла р.Виженка і простягається уздовж нього до середини ущелини між пасмами Просічний та Черешнів. На цьому відрізку від Черемошу НПП „Вижницький” межує із землями, підпорядкованими Підзахаричивській сільській раді Путильського району.

Від русла річки межа повертає на південний схід, стрімко виходить на гребінь пасма Черешнів до вершини 919 м, далі повертає на південь до г.Бозна (974 м) і на південний захід до вершини 963 м на пасмі Смидоватий. На цьому відрізку НПП „Вижницький” межує із землями, підпорядкованими Розтоцькій сільській раді Путильського району.

По гребеню зазначеного пасма межа повертає на південний схід до вершини 1019 м (найвища точка нинішньої території НПП „Вижницький”), знову межуючи із землями Підзахаричівської сільської ради.

Далі лінія межі повертає на північний схід до вершини г.Магура (1010 м) і поступово, з певними відхиленнями від азимуту, вододільними схилами спускається до західної околиці висілка Стебник, відокремлюючи угіддя НПП „Вижницький” від лісових масивів Лопушнянського та Берегометського лісництв ДП „Берегометське ЛМГ”.

На сході межа проходить по околицях смт Берегомет по підніжжю основних пасм у долині р.Сірет.

На північному сході межа здіймається на гребінь пасма Волотів і тягнеться до вершини 809 мм, звідки повертає на північний схід до конусоподібної вершини г.Кичера (785 м) і по відрогу спускається до долини р.Солонець, межуючи із Славецьким лісництвом ДП „Берегометське ЛМГ”.

Далі на північний захід лінія межі простягається по нижніх частинах північних схилів Берегового пасма та виходить на його гребінь, межуючи з лісовими ділянками Вижницького держспецлісгоспу АПК, та селами Черешенька і Багна.

На відрізку 1,5 км НПП „Вижницький” межує із землями садівничих товариств м.Вижниця та с.Чорногузи, де межа знову змикається з міською територією Вижниці. Внутрішня межа навколо земель с.Виженка має також звивистий характер і визначається складними контурами конкретних землекористувань.

1.1.1. Адміністративно-господарський поділ території НПП

Таблиця 1.1.

Загальна площа НПП „Вижницький” складає 11238,0 га.

У постійне користування надано 8246,2 га земель парку (73.4 % від загальної площі парку), який створений на базі Берегометського і Славицького лісництв Берегометського держлісгоспу (нині ДП „Берегометське лісове господарство”) на землях Вижницької міської ради, Берегометської селищної ради, землях Багнянської, Виженської та Черешенської сільських рад; землі включені до парку без вилучення їх у землекористувачів площею 2991.8 га (26.6 %), а саме: ДП „Берегометське ЛМГ”; колективних сільськогосподарських підприємств „Промінь” Берегометської селищної ради і „Україна” Багнянської і Виженської сільських рад (нині Вижницький держспецлігосп АПК), а також землі запасу Виженської сільської ради та Берегометської селищної ради.

Рис. 1.1 - Мапа нинішньої території НПП Вижницький

Нижче, наводиться інформація щодо поділу території включеної в склад парку на умовах постійного користування, на природоохоронні науково-дослідні відділення та обходи.

1.1.2. Поділ територій природоохоронних науково-дослідних відділень на обходи

Таблиця 1.2.

В 2011 році продовжувались роботи по підготовці матеріалів до розширення території НППВ, а також велись усні переговори щодо можливості включення в склад парку нижченаведених земельних ділянок:

1.1.3. Пропозиції щодо розширення території НПП «Вижницький» та вилучення земельних ділянок, які включені в склад парку без вилучення

Національний природний парк «Вижницький» є природоохоронною, науково-дослідною, туристсько-рекреаційною і еколого-освітньою установою природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, який цілком розміщений в адміністративних межах Вижницького району Чернівецької області. Сучасна його площа складає 11238га, з них у постійному користуванні 8246,2га. Землі, які входять в склад парку без вилучення займають площу 2991,8га.

Сучасна конфігурація та розміщення функціональних зон національного природного парку «Вижницький» не дозволяє ефективно забезпечувати дотримання режиму використання заповідної зони і зони регульованої рекреації.

Тут прямим чином порушується роль заповідної зони як ядра непорушених природних комплексів, оскільки на значній протяжності вона межує безпосередньо з лісовими угіддями де активно ведеться лісогосподарська діяльність таких суб’єктів господарювання як Карпатський держспецлісгосп АПК у Путильському районі, ДП «Берегометське ЛМГ», а також Вижницького держспецлісгоспу АПК у Вижницькому районі.

За більшістю схем взаєморозміщення функціональних зон, розроблених науковцями заповідна зона обов’язково повинна мати буферну зону. В нашому випадку цього принципу не дотримано.

Схожа ситуації і з зоною регульованої рекреації. Адже для цієї зони законодавством також передбачені певні обмеження у використанні.

Тому, як можна тут організовувати відпочинок та оздоровлення населення якщо поруч ведуться лісозаготівельні роботи, що призводить до дискомфортного перебування на природі, а також втрачається ландшафтна і естетична цінність території.

З огляду на вищенаведене, та з метою оптимізації територіальної струтури пропонуємо включити до складу національного природного парку «Вижницький» наступні земельні ділянки:

Ліси Іспаського лісництва Вижницького держспецлісгоспу АПК, урочище «Багна», квартали 1-4, площа 391 га, з вилученням.

Мета розширення території: змонолітнення території НППВ за рахунок ліквідації незручного «уступу» на північно-східному схилі Передового пасма Буковинських Карпат. На території виявлені 10 видів рослин з Червоної книги України, скельні відслонення у гравелітах та конгломератах з наскальними солярними знаками давньослов’янського дохристиянського святилища. Має надзвичайну історико-археологічну цінність для розвитку пізнавального та екологічного туризму.

Ліси Вижницького держспецлісгоспу АПК, урочище “Згар”, площа 18.3 га. Без вилучення із користування.

Мета розширення території: Збереження рідкісних природних насаджень сосни у мішаному лісі в ареалі поширення колишніх типових болотних угідь, нині частково осушених, в днищі реліктової прохідної Багненської долини. Рідкісний для Буковини вид. Має важливе пізнавальне значення як об’єкт екотуризму.

Крім цього, в склад парку на умовах без вилучення включені ділянки ДП «Берегометське ЛМГ» та Вижницького держспецлісгоспу АПК, які пропонується вилучити у нинішніх землекористувачів, а саме:

Ліси Державного підприємства «Берегометське ЛМГ», квартали 1-34, площа 2019 га, Берегометського лісництва з вилученням із користування.

Мета вилучення: Змонолітнення території парку, зміна режиму використання території, наявність цінних геологічних утворень (Лекеченські скелі», 3 водоспади, 12 унікальних печер), 17 видів рослин занесених до Червоної книги України, потенційні можливості для розвитку туристсько-рекреаційної діяльності. Відіграють важливу еколого-формуючу функцію як фрагменти низько та середньо гірсько-лісових транскарптських екокоридорів європейського значення, в тому числі для збереження і міграції великих ссавців (зубри, ведмеді, рисі, олені) із значними перспективами розвитку місцевого та міжнародного екотуризму.

Ліси Іспаського лісництва Вижницького держспецлісгоспу АПК (урочища Виженські і «Куриків»), квартали 1-6, 11, 12 площа 735,8га, з вилученням із користування.

Мета вилучення: Дотримання вимог режиму буферної зони для сусідньої заповідної зони парку, наявність 10 унікальних геологічних відслонень та 13 геоморфологічних пам’яток, 10 красивих водоспадів, більше 15 видів рослин занесених до Червоної книги України. Дасть змогу вирішити проблеми ліквідації «дірявої» територіальної структури парку і покращити його охорону. Територія сприятлива для розвитку туристсько-рекреаційної та еколого-виховної діяльності.

Ліси Буковинського лісництва Вижницького держспецлісгоспу АПК, (урочища Сіретські та Стіжок), квартали 5, 6, 19 площа 216,9 га, з вилученням із користування.

Мета вилучення: Змонолітнення території, зміна режиму використання території на зону регульованої рекреації, наявність 5 популярних цінних геологічних та геоморфологічних утворень, розвитку туристсько-рекреаційної діяльності, більше 10-ти видів рослин занесених до Червоної книги України. Дасть змогу вирішити проблеми ліквідації «дірявої» територіальної структури парку і долучити ділянку до складу Буковинського екологічного коридору.

1.2. Функціональне зонування

Функціональним зонуванням охоплена вся територія НПП надана парку в постійне користування (8246,2 га) і тимчасове користування – 2991.8 га.

У відповідності до Програми Літопису природи (2002 р.) розміри функціональних зон визначаються залежно від необхідного збереження екосистем різного ступеня стабільності, який встановлюється за переважаючим у зоні типом ландшафту та рослинності і рівнем їх розвитку (збереженості). Ступінь стабільності визначається за співвідношенням природних та антропогенних змін екосистем.

Заповідна зона створюється з метою довгострокового зберігання екосистем в режимі якнайменшого втручання у природні процеси. Тут можуть визначатися ділянки для виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів парку внаслідок антропогенного впливу – відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають тощо (у відповідності до статті 16 Закону України „Про природно-заповідний фонд України”).

Заповідна зона, як правило, знаходиться в середині зони регульованої рекреації, зрідка зони стаціонарної рекреації, якщо вона на межі із заповідною зоною представлена природними територіями шириною не менше 250 м. В екологічно малостабільних регіонах та середньопорушених природних територіях на лісостепових, лучно-лісових, заплавних, прісноводних та інших елементах ландшафтів заповідна зона може становити двадцять і більше відсотків від всієї площі НПП або п’ятдесят і більше відсотків від площі природних територій НПП.

Зона регульованої рекреації включає природні території, що мають рекреаційне, еколого-освітнє, культурно-виховне та науково-пізнавальне значення. Ця зона створюється також для запобігання негативному впливу природних чи антропогенних чинників на екосистеми заповідної зони, тому вона оточує заповідну зону. Бажано, щоб площа рекреаційної зони була більшою від площі заповідної зони і в майбутньому може зменшуватися на користь заповідної зони та, дуже рідко - зони стаціонарної рекреації.

Господарська зона створюється, насамперед, для забезпечення потреб НПП, а також з метою сталого природокористування з якомога найменшим впливом на оточуючі природні екосистеми та процеси. Ця зона може оточувати зони стаціонарної та регульованої рекреації, а її розміри можуть мінятися у зв’язку з проблемами, що виникають, в тому числі зменшуватися на користь зони стаціонарної рекреації. До господарської зони відносяться також землі, які знаходяться в охоронних зонах суворого режиму джерел водопостачання, небезпечних зонах газопроводів, компресорних і газорозподільчих станцій, прогін тварин, лінії електропередач, нафто-,продуктопроводи, інші землекористувачі, тощо.

Зона стаціонарної рекреації розташована мозаїчно і межує із зоною регульованої рекреації та господарською зоною. У межах цієї зони розміщуються об’єкти рекреаційної інфраструктури (пункти рекреації, спортивні майданчики та поля, тощо). Тут також можуть знаходитись об’єкти історико-культурної спадщини, населені пункти та об’єкти будівництва (землі, відведені під будівництво), що передбачені на перспективу. Площа цієї зони є найменшою серед інших зон НПП.

1.2.1. Розподіл площі земель НПП, наданих парку в постійне користування, за функціональними зонами

Таблиця 1.3.

Рис. 1.2 - Карта-схема функціонального зонування