ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

1.1. Поняття охорони праці, її значення та правове регулювання в Україні

1.2. Загальні гарантії права працівників на охорону праці

РОЗДІЛ 2. СПЕЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАВ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ ЖІНОК, НЕПОВНОЛІТНІХ, ОСІБ ІЗ ЗНИЖЕНОЮ ПРАЦЕЗДАТНІСТЮ

2.1. Охорона праці жінок за трудовим законодавством

2.2. Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством

2.3. Охорона праці осіб із зниженою працездатністю за трудовим законодавством

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЖІНОК, НЕПОВНОЛІТНІХ ТА ОСІБ ІЗ ЗНИЖЕНОЮ ПРАЦЕЗДАТНІСТЮ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Актуальність теми. Проголосивши в Конституції України життя і здоров’я людини найвищою соціальною цінністю, гарантувавши право на відповідні, безпечні та здорові умови праці, держава тим самим взяла на себе обов’язок забезпечити всім громадянам захист їх здоров’я і життя в процесі трудової діяльності. Цей обов’язок полягає в законодавчому закріпленні правових норм, що визначають умови і порядок реалізації конституційного права громадян на здоров’я й безпечні умови праці, юридичні засоби охорони даного права, а також юридичні засоби захисту цього права у випадку його порушення.

За умов ринкових відносин зростає значення діяльності держави із захисту людини в процесі праці, особливої актуальності набуває створення такої правової бази, яка забезпечувала б економічну зацікавленість роботодавців у створенні безпечних умов праці на своїх підприємствах, тобто соціальна значущість охорони праці різко зростає.

В наш час існує реальна необхідність наповнення вищезазначених правових норм конкретним змістом, який враховує потреби правового регулювання економічних відносин демократичного суспільства і який реально забезпечує реалізацію конституційного права громадян на здорові та безпечні умови праці.

Наукова розробленість теми. В наш час окремі проблеми правового регулювання охорони праці окремих категорій осіб порушувалися в роботах Бару М.І., Жернакова В.В., Зуба І.В., Кисельова А.Я., Лазор Л.І., Мачульської Е.Е., Опришко В.Ф., Прилипко С.Н., Процевського О.І., Прокопенко В.І., Ротаня В.Г., Стичинського Б.С., та ін. Проте особливості охорони праці окремих категорій осіб потребують подальшого наукового дослідження, а правове регулювання цих особливостей — удосконалення.

Мета дослідження. Метою дослідження є висвітлення питання охорони праці в цілому як інституту трудового права України та охорони праці окремих категорій осіб – жінок, неповнолітніх та осіб із зниженою працездатністю, законодавчого регулювання та практики застосування норм, що регулюють дані відносини, проблем, які існують в сфері охорони праці окремих категорій осіб в сучасних умовах і можливих шляхів їх подолання.

Завдання. Завдання дослідження відповідають поставленій меті та полягають у наступному:

- визначити правову природу, поняття, сутність і зміст охорони праці в цілому та охорони праці дінок, неповнолітніх та осіб із зниженою працездатністю зокрема;

- визначити особливості охорони праці окремих категорій осіб; проаналізувати чинну в Україні систему загальних та спеціальних гарантій прав окремих категорій працівникі на охорону праці;

- вказати на прогалини та недоліки чинної нормативно-правової бази, що регламентує охорону праці дінок, неповнолітніх та осіб із зниженою працездатністю та вказати на шляхи їх вирішення.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини з забезпечення захисту здоров’я і збереження працездатності працівників у процесі їх трудової діяльності, особливості змісту відносин з охорони праці окремих категорій осіб і перспективи розвитку цих відносин за умов ринкової економіки.

Предметом дослідження є українське та зарубіжне законодавство з охорони праці; міжнародно-правові акти, спрямовані на забезпечення охорони праці; наукові джерела та правозастосовча практика.

Методи дослідження. Методологічними засадами даного дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціально-правових методів наукового пізнання, до яких відносяться: діалектичний, формально-логічний, метод аналізу і синтезу, системно-структурний, а також порівняльно-правовий методи пізнання.

Структура. Курсова робота складається з вступу, шести питань, висновка. Завершує курсову роботу список використаних джерел та літератури, які було застосовано під час проведення дослідження.

Під час дослідження проблеми мною були виокремлені наступні висновки:

Охорону праці як правову категорію розглядають у широкому та вузькому значенні. В українському законодавстві, виходячи з легального визначення цього поняття, превалює вузьке розуміння. Крім того, охорона праці розглядається як інститут трудового права, правовий принцип, елемент трудових правовідносин та система законодавства.

Встановлення гарантій у нормативному порядку є однією з умов ефективної реалізації прав громадянина і людини. Законодавство України про охорону праці передбачає комплекс гарантій, спрямованих на реалізацію конституційного права на безпечні і здорові умови праці. Позитивною рисою Закону України «Про охорону праці» є те, що цьому питанню присвячено окремий розділ.

В Україні встановлена низка спеціальних гарантій права на охорону праці жінок. Норми, що регулюють охорону праці жінок, можна поділити на дві групи: ті, що регулюють охорону праці всіх працюючих жінок та ті, що регулюють охорону праці жінок у зв'язку з їх материнством. До першої групи відносять найчастіше норми, які забороняють залучення жінок до певних категорій робіт (небезечні, підземні, нічні тощо). До другої групи відносять спеціальні гарантії та пільги для вагітних жінок та жінок, що мають малолітніх дітей.

Трудове законодавство України встановлює спеціальні гарантії охорони праці неповнолітніх. Система гарантій обумовлена фізіологічними, психологічними й віковими особливостями неповнолітніх. Неповнолітні, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх осіб, а в галузі охорони праці користуються додатковими пільгами, встановленими законодавством України.

Особи зі зниженою працездатністю володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і обов'язків. До категорії осіб зі зниженою працездатністю, що потребують особливого правового регулювання, відносять осіб, які за медичним висновком потребують надання їм легшої роботи, а також інвалідів. Інваліди становлять особливу категорію працівників, які потребують разом із загальними заходами забезпечення нормальних умов праці ще й спеціальних.

В сфері охорони праці жінок, неповнолітніх та осіб із зниженою працездатністю наразі існує низка невирішених проблем. Не врегульовано достатнім чином працю жінок у нічний час, певні норми щодо охорони праці жінок призводять до їхньої дискримінації. Недостатньо детально врегульовані норми, що обмежують працю неповнолітніх, немає ефективного нормативно-правового механізму використання системи покарань роботодавців, які порушують законодавство про охорону праці неповнолітніх. В Україні взагалі не встановлена охорона праці осіб передпенсійного віку, і така категорія працівників на практиці постійно стикається з дискримінацією, особливо при працевлаштуванні.

Таким чином, можна зробити висновок, що в цілому інститут охорони праці жінок, неповнолітніх та осіб із зниженою працездатністю в тому вигляді, в якому він існує в трудовому законодавстві на даний момент, є життєздатним і достатньо чітко регламентованим, але все ж потребує подальшого вдосконалення і розвитку, особливо в напрямку наближення його до міжнародних стандартів та конвенцій МОП.