Курсова робота Поняття та класифікація заходів забезпечення кримінального провадження

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

1.1. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження

1.2. Види та загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження

РОЗДІЛ 2. ВИКЛИК СЛІДЧИМ, ПРОКУРОРОМ, СУДОВИЙ ВИКЛИК І ПРИВІД, НАКЛАДЕННЯ ГРОШОВОГО СТЯГНЕННЯ. ТИМЧАСОВЕ ОБМЕЖЕННЯ У КОРИСТУВАННІ СПЕЦІАЛЬНИМ ПРАВОМ

2.1. Дослідження виклику слідчим, прокурором як заходу забезпечення кримінального провадження. Поняття судового виклику і приводу

2.2. Характеристика тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД ПОСАДИ, ТИМЧАСОВОГО ДОСТУПУ ДО РЕЧЕЙ І ДОКУМЕНТІВ

3.1. Загальна характеристика такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади

3.2. Аналіз заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасового доступу до речей і документів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Актуальність теми. З моменту набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) України минуло менше року. Однак нині поступово відбувається формування наукової проблематики, пов’язаної з теоретичними та практичними аспектами застосування положень чинного кримінального процесуального законодавства. Одним з напрямів наукового пошуку є аналіз заходів забезпечення кримінального провадження, закріплених розділом ІІ КПК України.

Важливість цього питання пов’язана, зокрема, з тим, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає втручання у права і свободи особи. Водночас Конституція України закріплює головну ознаку правової держави: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави». Іншими словами, саме держава виступає гарантом прав людини. Однак на рівні гарантування захисту прав і свобод людини держава може також їх обмежити з метою запобігання злочинності.

Зважаючи на викладене, актуальності набуває питання наукового дослідження системи заходів забезпечення кримінального провадження та класифікації таких заходів, що є одним з початкових етапів наукового аналізу зазначеної системи та надасть можливість охопити одночасно всі предмети, які вивчаються, встановити не тільки місце кожного з них, а й зв’язок між ними, розкрити їх внутрішні закономірності.

Кримінально-процесуальний примус та класифікацію його видів досліджували такі учені-процесуалісти: А.Н. Ахпанов, Б.Т. Базилєв, Г.Н. Вєтрова, З.Д. Єнікєєв, З.З. Зінатуллін, В.Г. Капустянський, З.Ф. Коврига, В.М. Корнуков, Ф.М. Кудін, І.Л. Петрухін, В.С. Чистякова та ін. Їх бачення кримінально-процесуального примусу продовжили у своїх працях такі сучасні учені як: Ю.П. Аленін, Ю.М. Грошевий, В.С. Зеленецький, О.П. Кучінська, Л.М. Лобойко, О.Р. Михайленко, А.В. Молдаван, О.Б. Муравін, В.В. Назаров, В.В. Рожкова, Т.В. Садова, О.Г. Шило та ін.

Водночас питання класифікації заходів забезпечення кримінального провадження потребує додаткового наукового аналізу.

Мета даної роботи полягає в дослідженні поняття та класифікації засобів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до мети роботи, визначені наступні основні завдання дослідження:

- охарактеризувати поняття та класифікації заходів забезпечення кримінального провадження;

- проаналізувати такі заходи забезпечення кримінального провадження як: виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід, накладення грошового стягнення, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

- надати характеристику відстороненню від посади, тимчасовий доступ до речей і документів.

Об'єктом дослідження є поняття та класифікації засобів забезпечення кримінального провадження.

Предметом дослідження є норми чинного законодавства в яких знаходить своє відображення поняття та класифікація засобів забезпечення кримінального провадження.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система загальнонаукових і спеціальних методів, принципів та підходів, які є засобами наукового пошуку в арсеналі будь-яких гуманітарних, зокрема юридичних наук.

Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України та пов’язаних із ним змін до інших законів України – це важливий крок у напрямі утвердження верховенства права і розбудови України як правової та демократичної держави, основною метою діяльності якої у сфері кримінального судочинства є не тільки справедливе покарання винного, а й забезпечення ставлення до нього як до особистості, надання йому якнайширших можливостей для ефективного захисту своїх прав і свобод, відстоювання законних інтересів.

Згідно з європейською практикою, втручання у право на особисту свободу розцінюється як одне з найбільш істотних обмежень основних прав і свобод людини і громадянина. Українське національне законодавство, що регулює кримінальне провадження, а також функціонуюча система слідчих і судових органів, що протягом останніх років перебувають у процесі перманентного реформування, намагаються зняти гостроту пов’язаної з цим проблематики. Але при цьому на рівні правосвідомості та, головне, в практичній діяльності судових і правоохоронних органів продовжують зберігати свій вплив певні стереотипи, пов’язані з минулим досвідом «каральної» спрямованості кримінальної юстиції.

Підозрюваний, обвинувачений та підсудний в очах не тільки суспільства, але й у сприйнятті слідчих, прокурорів і суддів, в більшості випадків, розглядається як заздалегідь винна особа, що яскраво свідчить про поки що недостатню втіленість в слідчо-судову практику пріоритетності принципу свободи й особистої недоторканості особи та презумпції невинуватості.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року визначає новий перелік заходів процесуального примусу, що дає підстави говорити про втілення гуманістичних тенденцій у вітчизняному кримінально-процесуальному законодавстві. Зазначені заходи іменуються «заходами забезпечення кримінального провадження». Зауважимо, що в теорії кримінального процесу термін «заходи забезпечення кримінального провадження» практично не використовується. Проте аналіз законодавчо визначеного переліку цих заходів та мета їх застосування дозволяє стверджувати, що поняття «заходи забезпечення кримінального провадження» фактично є тотожним поняттю «заходи кримінально-процесуального примусу».

Заходи забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу) – це передбачені кримінально-процесуальним законодавством процесуальні засоби примусового характеру, що застосовуються у сфері кримінального судочинства уповноваженими на те посадовими особами і державними органами за наявності підстав і в порядку, передбаченому законом, щодо обвинувачених, підозрюваних та інших осіб для попередження і припинення їхніх неправомірних дій з метою успішного розслідування і вирішення завдань кримінального судочинства.

1. Аленін Ю. П. Кримінально-процесуальне право України: підручник / Ю. П. Аленін. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 816 с.

2. Бандурка О. М. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2т. Т.1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блаживський, Є. П. Бурдоль та ін. // За заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х.: Право, 2012. – 768 с.

3. Бахмайер-Вінтер Л., Мак–Брайд Д., Сванідзе Е. Висновок щодо проекту кримінально-процесуального кодексу України / Генеральний директорат І – Права людини і верховенство права. – Страсбург, 2 листопада 2011 року. – 91 с.

4. Гончаренко В. Г. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. ред. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. – К.: Юстиніан, 2012. - 820 с.

5. Грошовий Ю. М. Кримінальний процес: підручник / Ю. М. Грошовий, О. В. Капліна. – Х.: Право, 2010. – 608с.

6. Коваленко Є. Г. Кримінальний процесс України: підручник. – 2-е вид., перероб. і допов. / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 712 с.

7. Кожевніков Г. К. Заходи забезпечення кримінального провадження / Г. К. Кожевніков // Вісник Нац. акад. прокуратури України. – 2012. – № 3. – С. 68–70.

8. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 270.

9. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – ст. 141.

10. Кримінальний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова; Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Національна академія правових наук України. – Х.: «Право», 2012. – 844 с.

11. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. - №4651-VІ. – ст.282. – [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

12. Курочка М. Й. Методичні рекомендації щодо особливостей застосування запобіжних заходів відповідно до вимог, передбачених новим Кримінальним процесуальним кодексом / М. Й. Курочка. – МВС України; ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка. – Луганськ, 2012. – 34 с.

13. Кучинська О. П. Кримінальний процес України: навч. посіб. / О. П. Кучинська. – К.: Прецедент, 2005. – 202 с.

14. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право: [курс лекцій] / Лобойко Л. М. – К.: Істина, 2005. – 456 с.

15. Лобойко Л. М. Реформування кримінально-процесуального законодавства в Україні (2006-2011 роки). Частина 1. Загальні положення і досудове провадження: монографія / Л. М. Лобойко. – К.: Істина, 2012. – 288 с.

16. Лук’янчиков Є. Д. Кримінальний процес за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (загальна частина): курс лекцій / Є. Д. Лук’янчиков, М. А. Погорецький. – К.: Національна академія внутрішніх справ, 2012. – 398 с.

17. Молдован А. В. Кримінальний процес України: навч. посіб. / А. В. Молдован, С. М. Мельник. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 367 с.

18. Молдован А. В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США. – 2-е вид.: навч. посіб. / А. В. Молдован. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 352 с.

19. Назаров В. В. Кримінальний процес України: навч. посіб. / В. В. Назаров, Г. М. Омельяненко. – К.: Атіка, 2008. – 584с.

20. Попелюшко В. О. Запобіжні заходи в новому КПК України: поняття, мета, підстави, порядок та суб’єкти застосування / В. О. Попелюшко // Адвокат. – 2012. – № 9. – С. 4 – 6.

21. Рожнова В. В. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (загальна частина) / В. В. Рожнова. – К., 2012. – 398 с.

22. Рюмшина Г. В. Сутність кримінально-процесуального примусу та його застосування до неповнолітніх / Г. В. Рюмшина // Наше право. – 2011. – № 2. – С. 84–88.

23. Смоков С. М. Види обмежень конституційних прав громадян у новому Кримінальному процесуальному кодексі України / С. М. Смоков // Форум права. – 2012. – № 2. – С. 628-632.

24. Смоков С. М. Гарантії застосування заходів процесуального примусу у кримінальному судочинстві / С. М. Смоков, К. Г. Горелкіна. – О.: Астрокринт, 2012. – 152 с.