« Назад

Висновки

Літературна творчість і громадська діяльність письменниці-патріотки України Костянтини Іванівни Малицької варта повноцінної уваги і всебічного комплексного дослідження. Наше магістерське дослідження є своєрідним продовженням наукового літературознавчого «відкриття» діяльності К. Малицької у контексті викриття «білих» плям української літератури та історії України перших десятиліть ХХ століття. Ця письменниця належить до когорти істинних патріотів рідної України, які всю свою літературну творчість і громадську діяльність присвятили відновленню української державності, водночас навчаючи і старше, і молоде покоління всіма силами боронити рідну землю й вести її до кращого майбуття.

Костянтина Малицька відома насамперед для сучасного читача як дитяча письменниця, педагог. Її знають дослідники як незрівнянну виховательку, яка з ранніх літ різьбила характери дітей та гартувала їх у почутті обов’язку праці для свого народу. Знають її, як невтомного будівничого нашого життя, повного запалу й віри в успіх роботи. А найголовніше, знають її як непохитного борця за права людини на всіх відтінках боротьби, яку вели українці у буремні 10-ті роки ХХ століття.

Її літературний доробок невеликий, однак не зважаючи на це, всі її твори перейняті правдивим патріотизмом шляхетної душі К. Малицької. Герої її оповідань, малі дівчата й хлопці, живо реагуючи в пориві своїх щирих сердець на людську кривду, на несправедливість, спонукають й сучасного читача замислитися над актуальними проблемами сьогодення. Її твори виховного характеру наразі з’являються на сторінках дитячих та інших журналів в Україні й за її кордоном.

Саме тому у нашій роботі ї постала необхідність розгляду жанрово-тематичної багатоманітності ліричних творів. Частина віршів адресована юним читачам. У цих творах не лише відповідний підбір тематики, а й психологічний підхід до творення художнього світу, але цей психологізм своєрідний. Вірші для дітей – прості і щирі – мають яскраво виражений дидактичний характер. Ліричний герой творів поетеси – підліток з веселим, бадьорим сприйманням світу, щирим бажанням відкривати всьому світові красу своєї душі. Іноді він підкреслено-ввічливий, чемний, але найбільше по-художньому цікавий тоді, коли «забуває» про добропорядну поведінку, а просто радіє життю, робить безпосереднє добро, не чекаючи за це неодмінної подяки. У творчому доробку письменниці є поезії, розраховані на різні вікові категорії.

Особиста лірика, лірика почуттів, займає в творчості поетеси дуже мало місця. В словах і ритмі не виявляє своїх душевних хвилювань. Вона, людина твердого обовя’зку і праці, щоденного систематичного зусилля, не мала нових композиційних засобів для їх виявлення. Може і свідомо, принесла свій талант на службу ідеї і праці. Малицька не вбирає у вірші свого болю та жалю, хоча тоді, певно, була б більше відома.

Визначальну роль у вихованні Костянтини Малицької та її становленні її як освітнього діяча мала родина, духовна атмосфера якої характеризувалася старанним плеканням національних, релігійних традицій, любові до Бога й України, культом друкованого слова, бажанням здобувати освіту, щоби прислужитися рідному народові.

Виходячи із вищезазначеного, нами з’ясовано особливості світогляду та естетичні орієнтири письменниці. Головні світоглядні позиції викристалізувалися у важких умовах існування Галичини періоду панування Австро-Угорської імперії, що спричинило обмежений економічний розвиток краю, зубожіння населення, адміністративний тиск на українську культуру й освіту. Друга половина ХХ століття характеризується загостренням відносин між українцями й поляками, боротьбою за український університет у Львові, посиленням боротьби між політичними партіями й угрупуваннями.

Таким чином, становлення особистості К. Малицької відбувалось у добу активізації суспільно-політичного руху в Галичині, поширення просвітницького руху, який характеризувався підвищенням рівня національної свідомості галичан, активною діяльністю.

Важливим чинником особистісного становлення письменниці та перед-умовою вибору професії педагога стало її навчання у Львівській державній жіночій учительській семінарії, яку закінчила з відзнакою. Тут вона отримала досить грунтовну, як на той час, гуманітарну освіту та національно-патріотичний вишкіл, що забезпечувався спілкуванням із педагогами й відомими громадськими діячами краю та ровесниками-однодумцями.

З метою виявлення художніх особливостей творчої манери письменниці-патріотки України, нами проаналізовано тексти спогадів поетеси, ціннісні насамперед неупередженим поглядом письменниці на тогочасне становище в житті Західної України в цілому. Уривки своїх особистих переживань – склала прозою у своїх спогадах. Дуже цінні спомини з дитячих літ, з часів учительської служби на Буковині, з Сибіру. З них пізнаємо її як людину, як громадську діячку, педагога, людинну до кінця відданій своїй справі.

Отже, спогади є тим унікальним матеріалом, що дозволяють об’єктивно й точно вивчити життя й творчість персоналії. Щодо К.Малицької, зазначимо, що її згадки про дитячі, юнацькі роки, працю в Галичині й на Буковині, перебування в Сибіру написані надзвичайно легко, доступно, неупереджено. З них ми дізнаємося про життя й діяльність жінки-педагога, її соратників, маємо змогу пізнати її оцінку тогочасних політичних та культурних подій. Спогади К.Малицької є важливим джерелом вивчення її біографії.

Індивідуальний стиль Костянтини Малицької виходить з української літературної традиції – він проявляється насамперед у поєднанні романтизму із раннім неокласицизмом, а в культурі побудови текстів опирається на традиції Юрія Федьковича, Івана Франка, Василя Стефаника, Гната Хоткевича, прикметною ознакою яких є активне запровадження місцевого мовлення, проте не в якості атрибуту екзотичного спрямування, а органічного способу виявлення самоідентичності.

Одна з центральних постатей українського жіночого руху 1890-тих, а пізніше і 20-40-их років, при своєму великому патріотизмі боролася за те, щоб вберегти жіночу організацію від партійної однобічності. Був час, коли стояла осторонь від українського жіночого руху, але коли цей рух був у потребі, поспішила заложити жіночу організацію, одиноко можливу в тих умовах і не очоливши її, піддержувала.

Її 50-літню працю зродила не випадковість і не хвилеві впливи, зламане особисте життя чи потреба виявити свої материнські почуття. Громадське наставлення К. Малицької випливало зі свідомої цілеспрямованості до свідомої мети. Не короткий спалах і перегорілий запал молодечих поривів, а змагання цілого життя, залізна логічна послідовність, якої не захитали зміна поглядів, така часта в українських діячів, розчарування людьми, такі невідлучні в суспільній співпраці, вкінці переслідування ворога, що грозило не лише особистій кар’єрі, але й життю взагалі.

До людини, що свідомо й повністю посвятила себе громадській справі, історична доба Костянтини Малицької ставила великі вимоги. У змаганні за вільний національний Західна Україна проявила себе на межі часу від 90-тих років до 40-вих ХХ століття незвичайною живістю організаційного життя, багатством культурних і економіч-них установ, невтомністю політичних заходів і завзяттям підпільного націоналістичного руху. Зерно, засіяне ідейне провідниками типу Костянтини Малицької давало свої плоди.

Поступлива в дрібних речах, була тверда й прямолінійна в засадничих справах і ніколи не йшла за волею інших проти своїх переконань. З даними й можливостями для великих завдань виконувала багато дрібної праці, потрібної для втримання й піднесення установи, організації, часопису, акції. Але її відчуття історичного моменту казало їй покидати лекції, редакторський стіл, секретарську роботу над протоколами й звітами, щоб ще й в мирний час організувати заздалегідь курси для медсестер, заснувати шпиталь для майбутніх ранених.

У магістерській роботі комплексно розкрито й жанрово-стильові особливості стрілецької поезії. Січова поезія К. Малицької – органічна частина стрілецького літопису. Нахил до споглядання, ніжна мрійливість, туга і печаль у творчості поетеси поєднуються з активністю у непримиренності до зла. Ці тенденції особливо характерні для її стрілецької поезії.

На відміну від лірично-медитаційних «січових» віршів Р. Купчинського, філософсько-узагальнених С. Чарнецького, трагедійно-епічних О. Бабія, жартівливо-хвацьких Левка Левкого, поезії Костянтини Малицької відзначаються маршовою зорганізованістю, безапеляційною закличністю, відчайдушною готовністю на самовідданість. Можливо, все це межувало б з декларативністю, якби не велика сила національного патріотичного чуття, жертовності, само згорання, в першу чергу, самого ліричного героя, який веде за собою масу. Мобільна енергія гурту й психологічного гарту юнаків-патріотів сугестіює читача чи слухача січової пісні.

Виявлено, що на галицький період діяльності Костянтини Іванівни (1891-1903 рр.) припадає утвердження її як педагога-фахівця, активної громадської діячки. Освітню працю в школах поєднувала із громадською: заснувала читальню «Просвіти» і була першим її секретарем; брала активну участь у діяльності українських жіночих об’єднань. У виступах на зборах, вічах, низці публікацій відстоювала такі нагальні питання, як захист соціально-економічних, культурно-освітніх прав жінки-українки, освіта дівчат, виховання дітей, готових до сучасних умов життя.

Щодо її літературних орієнтирів, то насамперед можна назвати Тараса Шевченка, Івана Франка, дуже високо цінила Лесю Українку, особливо її драматичні твори. Орієнтувалася на Ольгу Кобилянську, в основному у розвитку феміністичного руху. А з «чужих» письменників читала багато північних авторів – Ібсена, Бернштерна, захоплювалася і французькими авторами. Високо цінила проекти італійки Монтесорі в ділянці виховання дошкільнят; тоді, ча часів Австрійської імперії, її праці були чимось новим, невідомим, загадковим.

Досліджено особливості творення дитячих образів у прозових творах. Характерною тенденцією письменниці є намагання зрозуміти внутрішні причини вчинків персонажів, прагнення поглянути на світ їхніми очима, перенесення конфлікту у внутрішній світ героя.

Зазначимо, що письменниця не «ганяється» за надзвичайними, якимись ефектними подіями. Зазвичай у сюжетах вона використовує сценки, образки зі щоденного сільського життя, так як її хвилює не стільки розвиток сюжету, скільки сприйняття його дитячою душею. Відмовляється вона і від ретельного опису біографії персонажів, однак зі змісту твору читач дізнається про них усе.

Великий дитинолюб, знавець дитячої душі, К. Малицька глибоко переймалася проблемами виховання й освіти, писала для дітей і про дітей. Вона пристрасно відстоювала право на радісне дитинство, доводила потребу духовного виховання дитини як у навчальному, так і в позанавчальному середовищі. Вчительку глибоко хвилювали дитячі думки, мрії, відчуття, переживання.

Вона писала, щоб виховувати, редагувала, бо була потреба в літературній та актуальній публіцистиці. Заглиблена в щоденну працю, не втрачала перспективи сучасного і візії майбутнього, а обдарована здібністю конструктивного мислення і творчої уяви, вміла конкретизувати ідеї в реальну дію.

Як письменниця із європейською освітою, вона була здатна медитувати на універсальних почуттях матері і дитини, природі, ув'язненні, смерті і безсмерті. Через творчість вона відкрила впевненість у собі, у своїх переконаннях.

Вона була будителькою народної свідомості, як і багато письменників її покоління. У тематиці поезії немає лише соціальної спрямованості, якогось обмежувального кола, як сильна творча особистість, вона не піддавалася маргіналізації та ізоляцій навіть на засланні в Сибіру.

Костянтина Малицька була відкритою і дієвою для суспільства, однак ми не маємо тогочасних фахових оцінок її літературної творчості, окрім декількох ювілейних статей. Релігійна, м'яка, навіть сентиментальна, – українське покоління 20-30-х рр. на Західній Україні розуміло її надзвичайність та універсальність, а той міф замкнутості, одинокості письменниці йде від традиційного уявлення долі творчої жінки.

Володіння кількома мовами, глибоке знання класичної та сучасної філософії й літератури, врешті майстерне володіння секретами дидактики дозволяло Костянтині Малицькій відчувати себе органічно як у царині публіцистики, так і в рамках художнього, епістолярного та наукового стилів і в кожному з них демонструвати добірний смак, вишукану інтелектуальну інтелігентність.

Поєднання невсипущої вчительської праці та літературної діяльності не привело Костянтину Малицьку до дидактизму у прозі, вона впевнено веде читача у неповторний дитячий світ, яким щиро та відчайдушно піклується. Збірки «Мами», «Малі герої», «Пісні», «З трагедій діточих душ», окремі новели у часописах мають виразну соціальну спрямованість, дія розгортається на фон розповіді, стримана, лаконічна форма жанру педагогічної публіцистики набуває певної інтимізації, створюючи можливість читачеві вступати в емоційний діалог з автором, спонукає до інтелектуальної співпраці з ним.

Визначено основні напрями діяльності Костянтини Малицької: науково-методична, педагогічна, літературна, журналістсько-видавнича, переклада-цька робота. В кожній зцих сфер діяльності вона зуміла показати себе з кращого боку, досягла значних результатів. В сучасних умовах заслуговують на увагу її погляди на значення дитячої книги у вихованні, методичні розробки, підходи до національного, духовного, морального виховання, діяльності молодіжних організацій та їхньої ролі у формуванні особистості дитини.

Систематизовано творчий доробок поетеси. Костянтина Малицька вміє дібрати тему і ритм, уміє пов’язати слова у цікаві, а легкі рими здатна кинути у золоте зерно науки. Темою її віршів є дитяча кімнатка, а в ній добрі батьки, звірятка, пташки, ляльки, далі школа, прогулянка, ярмарки, канікули, свята, пори року – вкінці визначні люди, що боролися за правду, легенди з життя святих. Вона вміє поєднати нерозривним вузлом життя дитини з життям як не цілого народу, то громади, серед якої дитина росте.

У своїй освітній, громадсько-просвітницькій діяльності, методичних та художньо-публіцистичних напрацюваннях відстоювала пріоритетні духовно-культурні цінності виховання дитини: національні, соціоцентричні, педоцентричні, освітні, культурологічні. Підґрунтям освітньо-виховної діяльності вважала громадянське виховання, до провідних форм якого відносила використання народної творчості, традицій українського народу; наповнення змісту навчального матеріалу громадянським компонентом; підвищення професійної компетентності учительського збору з питань громадянського виховання школярів; гуманізацію і демократизацію педагогічної взаємодії, спрямовану на забезпечення позитивного емоційного стану.

У навчально-виховній діяльності керувалася принципами науковості (удосконалювала напрями і методи навчання; добирала оптимальні прийоми діяльності; забезпечувала засвоєння учнями достовірних знань); наступності й послідовності (дотримувалася логічних зв’язків у процесі навчання, засвоєння матеріалу в чіткій послідовності, поступово ускладнювала зміст, форми й методи роботи); активності та самостійності (забезпечувала поглиблення та розширення отриманих знань учнями, розвивала інтерес до художнього слова, сприяла творчим пошукам дітей); наочності (на уроках української мови активно використовувала ілюстративний матеріал; укладала збірки художніх творів для дітей, у яких демонструвала зразки дитячого героїзму, ідейності); природовідповідності та індивідуального підходу (реалізувався у розробці тем відповідно до кожної вікової категорії школярів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і можливостей; в умінні бачити в кожному учневі особистість, визнавати за ним право на власні погляди, захоплення, інтереси); народності та культуровідповідності (репрезентований широким застосуванням народознавчого матеріалу, вітчизняних художніх творів, забезпечував наступність і спадкоємність традицій; виховання любові до рідної культури й поваги до інших націй і народностей через переклади творів світової класики).

Твори письменниці написані в контексті суспільних змін першої половини ХІХ століття, вона ставить в залежність свою працю, врешті і своє життя в історичний контекст розвитку української спільноти: воєн, виховання покоління, яке неустанно виборювало б державність, утворення для потреби спільноти значної кількості громадських організацій, що опікувались утворенням і функціонуванням дитячих садочків, шкіл, організацію широкого поля просвітницької діяльності – від видання популярної бібліотеки, пересувних хат-читалень до солідних науково-популярних видань, феміністичних часописів, підручників для шкіл.

Костянтина Малицька завжди упорядковувала організацію громадського життя навколо себе, виступала з палкими промовами, закликами, вступала в дискусії, коли йшлося про питання суспільного життя, проблеми народу, виховання у національному дусі, питання публічної моралі, розвитку і функціонування форм суспільного життя. Вона – велика гартівниця людей навколо своїх ідей.

Усе, що вийшло з-під пера літераторки, засновано на глибоких дидактичних ідеях наших попередників, на патріотизмі, народній моралі. Кожна річ, навіть найдрібніша, що попервах прийшла до читача через газетні або журнальні сторінки, несе в собі закодовану материнську любов, ласку, повагу до батьків, рідних, довколишніх, до живої природи. Костянтина Малицька системно, поступово, день від дня, рік від року утверджувала на педагогічній ниві засобами друкованого слова найвищі та найсвятіші принципи виховної культури. Мабуть, у західноукраїнській літературі на рубежі XIX—першої чверті XX століття подібного прикладу вірності літератора і його відданості темі виховання підростаючого покоління годі знайти.

Список використаних джерел

1. Народна руска школа і рускі учителі в Галичині (нарис на тлі галицького шкільництва) / Костянтина Малицька // Промінь. – 1904. – Ч. 1 і 2. – С. 3-6; Ч. 3. Наша хата. – С. 14-15; Ч. 5. – С. 30-31; Ч. 6. – С. 38-39; Ч. 7. –С. 46-48; Ч. 8, 9. – С. 54-55; Ч. 10. – С. 67-68.

2. Жіноче віче у Львові // Діло. – 1926. – 1 березня. – С. 3.

3. «Боротьба за впливи» // Додаток до “Нової Хати”. – 1930. – Ч.7. – С. 1-4.

4. «Чом, чом, земле моя!» Сторінки життя і творчості Віри Лебедової / упор. В. Слезінський. – Калуш, 1993. – 77 с.

5. 30 травня – 135 років від дня народження української письменниці Костянтини Малицької (1872-1947) // Пам’ятаймо! (Знаменні та пам’ятні дати Буковини в 2007 р.): бібліографічний покажчик. – Чернівці, 2006. – С. 93-96.

6. Агафонова А. М. Легенди про Христа Костянтини Малицької у мовному та загальнокультурному аспектах / А. М. Агафонова, В. І. Антофійчук // Українська мова на Буковині: минуле і сучасне: матеріали ІІ Всеукр. наук. конф., присв. 200 – річчю нової укр. літератури і літературної мови (Чернівці, 24-26 вересня 1998 р.). – Чернівці, 1998. – С. 102-107.

7. Альманах Станиславівської землі. Збірник матеріалів до історії Станиславова і Станиславівщини: у 3 т. / редактор-упорядник Ю. Гаєцький. –Івано-Франківськ: Лілея - НВ, 2009. - Т.ІІІ. – 350 с.

8. Андрущак А. Лист пропагандиста “М. Д.” / А. Андрущак // Малі друзі. Ілюстрований журнал для українськоїдітвори – Львів, 1937. – Ч.12. – С. 16.

9. Анікієнко В. І. “Не потрібна солов’ю золота клітка…” / В. І. Анікієнко // Все для вчителя. – 2010. – № 34-35. – С. 12.

10. Антофійчук В. Легенди про Христа Костянтини Малицької / В. Антофійчук // Буковинський журнал. – 1998. – Ч.2. – С. 91-94.

11. Аркуша О. Русофільство в Галичині в середині ХІХ – на початку ХХ століття: ґенеза, етапи розвитку, світогляд / О. Аркуша, М. Мудрий // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 1999. – Вип. 34. – С. 45-56.

12. Артюх Н. Людина без Вітчизни – соловей без пісні: урок за творчістю Костянтини Малицької / Н. Артюх // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005. – № 9-10. - С. 47-51.

13. Баб’як П. Г. Письменниця, громадська діячка / П. Г. Баб’як // Друг читача. – 1989. – 19 жовтня. – С. 7.

14. Багмут Л. Вивчення творчості Костянтини Малицької. Уроки з теми / Л. В. Багмут // Вивчаємо українську мову та літературу (Основа): науково-методичний журнал. – Х.: Вид. група “Основа”, 2009. – №35. – С. 24-28.

15. Баран З. Степан Федак: до образу львівського “неполітика” / Зоя Баран // Львів: місто, суспільство, культура: зб. наук. праць / за ред. М. Мудрого / Вісник Львів. ун-ту. Спец. випуск. Серія історична. – Львів, 1999. – Т.3. – С. 553-561.

16. Безпалько О. В. Соціальна робота в громаді / О. В. Безпалько. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2005. – 176 с.

17. Бібліографія // Промінь. – 1905. – Ч. 3. – С. 44.

18. Богачевська-Хом’як М. Білим по білому: жінки в громадському житті України, 1884-1934 / М. Богачевська-Хом’як. – К.: Либідь, 1995. – 424с.

19. Боднарчук Г. А. Костянтина Малицька “Соловей”. Теорія літератури: художній опис / Г. А. Боднарчук // Все для вчителя. – 2009. – № 23-24. – С. 22-24.

20. Бойко А. Т. Відображення внутрішнього світу дитини у новелах Костянтини Малицької / Андріана Бойко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород, 2009. – Вип. 16-17. – С. 23-25.

21. Бойко А. Т. Вплив Львівської державної учительської семінарії на формування особистості Костянтини Малицької / Андріана Бойко // Проблеми підготовки сучасного вчителя: зб. наук. праць Уманського держ. пед. ун-ту імені Павла Тичини / ред. кол.: Побірченко Н. С. (гол. ред.) та інші. – Умань: ПП Жовтий, 2011. – Вип. 3. – С. 278-283.

22. Бойко А. Т. Дидактичний характер біблійних оповідань Костянтини Малицької / Андріана Бойко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород, 2010. – Вип. 18-19. – С. 29-32.

23. Бойко А. Т. Дидактично-природничі оповідання Костянтини Малицької / Андріана Бойко // Наука і сучасність: досвід і перспективи розвитку на межі тисячоліть: збірка тез доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції (Запоріжжя, 5-7 липня 2010 р.) / укл. Д. О. Пощикайло. – Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація “Озима”, 2010. – С. 50-51.

24. Бойко А. Т. Книга в житті Костянтини Малицької / Андріана Бойко // Соціальні комунікації в стратегіях формування суспільства знань: матеріали міжнар. наук. конф. (Харків, 26 – 27 лют. 2009 р.) / [ред. кол. В. М. Шейко та ін.]. – Х.: ХДАК, 2009. – Ч.2. – С. 139-141.

25. Бойко А. Т. Костянтина Малицька: історіографія життя й творчості / Андріана Бойко // Україна наукова: у 2 ч. – Ч. 1: матеріали п’ятої всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., Київ, 23-25 грудня 2008 р. / [оргком. Е. Е. Амурський та ін.]. – К.: ТОВ “ТК Меганом”, 2008. – С. 18-23.

26. Бойко А. Т. Педагогічно-просвітницька діяльність К. Малицької / Андріана Бойко // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. – Вип. IV. – Слов'янськ: СДПУ, 2011. – С. 236-245.

27. Бойко А. Т. Погляди К. Малицької на дошкільне виховання й опіку над знедоленими / Андріана Бойко // Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи: матеріали VІ Всеукр. з міжнар. участю наук.-практ. заочн. конф. “Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи”. – Ч. І (м. Запоріжжя, 27-28 січня 2011 р.) / Всеукраїнське громадське об’єднання “Нова освіта”. – Запоріжжя, 2011. – С. 54-56.

28. Бойко А. Т. Ретроспективний аналіз К. Малицькою значенння матері у вихованні дитини / Андріана Бойко // Педагогічний альманах: зб. наук. праць / редкол. В. В. Кузьменко (голова) та ін. – Херсон: Регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, 2010. – Вип. 8. – С. 235-240.

29. Бойко А. Т. Сибірський період культурно-освітньої діяльності К. Малицької / Андріана Бойко // Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих вчених “Родзинка – 2011”: зб. матер. ХІІІ Всеукр. наук. конф. молодих вчених, серія “Гуманітарні науки” (м. Черкаси, 14-15 квітня 2011 р.) / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Черкаси: Брама, 2011. – С. 193-195.

30. Бойко А. Т. Соціально-педагогічні аспекти новел К. Малицької / Андріана Бойко // Науковий вісник Прикарпатського національного університету. Серія: Педагогіка / ред. кол. Н. В. Лисенко (відповідальний редактор) та ін. – Вип. ХХХ. – Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, 2010. – С. 3-9.

31. Бойко А. Т. Спогади Костянтини Малицької як джерело до вивчення її біографії / Андріана Бойко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород, 2011. – Вип. 21. – С. 26-28.

32. Бойко А. Т. Творча самореалізація Костянтини Малицької в педагогічній та громадській діяльності / Андріана Бойко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць / ред. кол. Н. В. Гузій (відп. ред.) та ін. – Вип. 11 (21). – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. – С. 75-78.

33. Бойко А. Т. Чинники й передумови формування світогляду Костянтини Малицької / Андріана Бойко // Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарного знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти: зб. наук. праць (за матеріалами ІІ Міжнар. наук.-теорет. конф. від 17-19 травня 2011 року) [за заг. ред. М. А. Журби]. – Частина ІІ. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – С. 16-20.

34. Бойко А. Т. Школа и общество: поиск путей сотрудничества (на примере жизненного и творческого пути Константины Малицкой) / Андриана Бойко // Человек: Наука, Техника и Время: материалы ІІ междунар. заочной научно-практич. конф. / под ред. О. Ю. Марковцевой (Ульяновск, декабрь, 2009 г.). – Ульяновск: Ульяновский государственный технический университет, 2009. – Т.2. – С. 87-89.

35. Боян Л. “…З когорти завзятущих духом”: до 135-річчя до дня народження К. Малицької / Л. Боян // Калуський нафтохімік: тижневик (засновники: ЗАТ ‘ЛУКОР’ і ТОВ “Карпатнафтохім”). – 2007. – № 23 (9 червня). – С. 4.

36. Бурачок Л. Особливості суспільно-політичної діяльності Осипа Назарука в 1930-х рр. / Лілія Бурачок // Схід: аналітико-інформац. журнал / засновники: ІЕП НАН України та ін. – К.: Український культурологічний центр, 2008. – №3. – С. 68-89.

37. В десятиліття всеукраїнського жіночого з'їзду // Жіноча доля: альманах. – Коломия, 1930. – С. 150-153.

38. В справі дівочого інститута в Станиславові // Учитель. – 1899. – Ч.14. – С. 234.

39. В справі орґанізації жіноцтва // Вперед. – 1921. – 23 жовтня. – С. 3.

40. В справі станової організації // Промінь. – 1905. – 1 липня.

41. В справі учительського віча в Галичині // Промінь. – 1906. – Ч.23. – С. 186-187.

42. В. Л. Діти і революция. Із недалекої минувшости (нарис з натури) / Віра Лебедова // Промінь. – 1906. – Ч. 16 – 17. – С. 130-132.

43. В. Л. З Лисенкового свята / Віра Лебедова // Промінь. – 1904. – Ч.11. – С. 74-75.

44. В. Л. Лис Микита на сцені / Віра Лебедова // Нова хата. – 1936. – Ч.13-14.

45. Вальо М. Книговидавнича діяльність Українського педагогічного товариства “Рідна Школа”: (бібліогр. огляд) / М. Вальо // Товариство “Рідна Школа”: історія і сучасність: наук. альманах / упоряд. і наук. ред. Д. Герцюк, С. Ярема. – Львів, 2001. – Ч. 1. – С. 139, 143, 145, 146.

46. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. – 1440 с.

47. Верещак Є. Невтомна трудівниця на ниві українського відродження / Євгенія Верещак // Галицьке слово. – 2007. – №21 (26травня). – С. 2.

48. Віра Лебедова. Бджола Мета (З леґенд про Христа) / Віра Лебедова // Малі Друзі. Часопис для української дітвори у Генеральному Губернаторстві. – Львів, 1942. – Ч.4. – С. 76-77.

49. Віра Лебедова. Великодні цвіти / Віра Лебедова // Дзвінок. – 1908. – Ч.16. – С. 146.

50. Віра Лебедова. Вінок на могилу Тараса Шевченка: діточа сцена в 2 відслонах / Віра Лебедова. – Львів: З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка, 1914. – с. 8.

51. Віра Лебедова. Гарфа Леїлі (З леґенд про Христа) / Віра Лебедова // Малі Друзі. Часопис для української дітвори у Генеральному Губернаторстві. – Львів, 1943. – Ч.1. – С. 4-6.

52. Віра Лебедова. Горда пава (З леґенд про Христа) / Віра Лебедова // Малі Друзі. Часопис для української дітвори у Генеральному Губернаторстві. – Львів, 1944. – Ч.1. – С. 7-9.

53. Віра Лебедова. Далеко! // Акорди. Антологія української лірики від смерти Шевченка / упор. І. Франко. – Львів, 1903. – С. 275-277.

54. Віра Лебедова. Діточа книжка (педагогічна казка) / Віра Лебедова // Промінь. – 1906. – Ч.5. – С. 50-54.

 55. Віра Лебедова. Земле моя! // Кобзарик: книга для позакласного читання / упор. І. Січовик. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. – 416 с.

56. Віра Лебедова. З трагедій діточих душ / Віра Лебедова. –Вашківці, 1907. – 40 с.

57. Віра Лебедова. Картки з дневника матери / Віра Лебедова // Промінь. – 1904. – Ч.15. – С. 108-110.

58. Віра Лебедова. Коза Гаїза. Різдвяне оповідання / Віра Лебедова // Різдвяні історії: для молодшого та середнього шкільного віку / упорядкув. та передм. І. Андрусяка; іл. В. Дунаєвої. – К.: Національний книжковий проект, 2010. –С.76 – 79.

59. Віра Лебедова. Леґенда про щигла / Віра Лебедова // Малі Друзі. Часопис для української дітвори у Генеральному Губернаторстві. – Львів, 1943. – Ч. 3. – С. 78.

60. Віра Лебедова. Малі герої. Картини з житя дітий / Віра Лебедова. – Вид. 1. – Львів: З друкарні НТШ, 1899. – 92 с.; Вид. 2. – Львів, 1906. – 94 с.

61. Віра Лебедова. Під нову зорю. Новорічний образок / Віра Лебедова. – Львів: Накладом редакції “Гайдамаки”, 1906. – 8 с.

63. Віра Лебедова. Прогулька [для руських діточок написала Віра Лебедова]. – Львів: З друкарні Наукового Товариства імені Шевченка [Видано коштом редакції “Дзвінка”], 1897. – 14 с.

64. Віра Лебедова. Січовий марш / Віра Лебедова // Дністрова хвиля: тижнева газета з Галича. – 2002. – № 22 (31травня). – С. 3.

65. Віра Лебедова. Соловій / Віра Лебедова // Дзвінок. – 1898. – Ч.11. – С. 166.

66. Віра Лебедова. Сум сучасної хвилі і єго відгомон в діточому світі / Віра Лебедова // Промінь. – 1904. – Ч. 1-2. – С. 7-9; Ч. 3. – С. 15-17; Ч. 4. – С. 23-25;Ч. 5. – С. 31-32; Ч. 6. – С. 39-41.

67. Віра Лебедова. Утеча до Єгипту (З леґенд про Христа) / Віра Лебедова // Малі Друзі. Часопис для української дітвори у Генеральному Губернаторстві. –Львів, 1943. – Ч.4. – С. 101-103.

68. Віра Лебедова. Як Син Божий родився [вірш] / Віра Лебедова // Малі Друзі. Часопис для української дітвори у Генеральному Губернаторстві. – Львів, 1942. – Ч. 1. – С. 8.

69. Всячина. Жертва за жертвою паде! // Промінь. – 1906. – Ч. 21. – С. 157-158.

70. Гайдучок С. Воєнні спомини / С. Гайдучок / Львівський нац. ун-т ім. І. Франка; Ін-т літературознавчих студій; Наук. б-ка. – Львів, 2002. – 57 с.

71. Герцюк Д. Д. Українське вчительство як чинник розбудови національно-культурного життя в Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / Дмитро Дмитрович Герцюк // Третій український педагогічний конгрес: зб.наук. праць. – Львів, 2010. – С. 228-238.

72. Гнатчук О. С. Українські жіночі організації на Буковині (80-ті роки ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / О. С. Гнатчук. – Чернівці, 2001. – 20 с.

73. Горда М. Праця, гідна подиву і захоплення [про К. Малицьку] / М. Горда // Крайова освіта. – 2003. – № 33 (5 вересня). – С. 10-11.

74. Горощук І. Псевдоніми поетеси / Іван Горощук // Дністрова хвиля: тижнева газета з Галича. – 2002. – № 22 (31травня). – С. 3.

75. Гошовський Б. Українська дитяча література: спроба огляду і проблематика / Богдан Гошовський // Ми і наші діти. –Торонто; Нью-Йорк, 1965. – С. 121-227.

76. Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова / С. Громов. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2003. – 172 с.

77. Гульчій Г. Життя присвятила рідному краю: з нагоди 135-річчя від дня народження письменниці, видатного педагога Костянтини Малицької / Г. Гульчій, О. Цура // Шлях перемоги: тижнева всеукраїнська газета. – 2007. – №22 (30травня). – С. 5.

78. Далавурак С. Подвижниця на культурно-освітній ниві (до 120-річчя з дня народження Костянтини Малицької) / Софія Далавурак // Час. – 1992. – № 22 (29травня). – С. 5.

79. Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (ХVІ-ХХ ст.) / Олександр Іванович Дей. – К.: Науковадумка, 1969. – 558 с.

80. Денисюк І. Жанрові проблеми новелістики / І. Денисюк // Розвиток жанрів в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. – К., 1986. – С. 6-49.

81. Деркач М. Бібліографія. Дитяча література / М. Деркач // Нова Хата. – 1933. – Ч. 3. – С. 10-11.

82. Дитяча література. Хрестоматія. Маловідомі твори українських письменників ІІ половини ХІХ – І половини ХХ ст.: навч. посібник / упоряд. Н. І. Богданец-Білоскаленко. – К.: Видавничий дім “Слово”, 2006. – 256 с.

83. Драбчук І. Костянтина Малицька в Галичі / І. Драбчук // Дністрова хвиля: тижнева газета з Галича. – 2002. – № 22(31травня). – С. 3.

84. Задорожний В. «Чом, чом, чом, земле моя...»: від сучасних варіантів до першоджерел / В. Задорожний // Дивослово. – 2005. – №12. – С. 63-66.

85. Задорожний В. З когорти завзятущих духом: Костянтина Малицька / В. Задорожний // Дивослово. – 2005. – №10. – С. 64-65.

86. Запорожець. Луговий співаник. Зложив Микола Матвіїв-Мельник. – Львів: Українська Видавнича Спілка “Громада”, 1926. – С. 15.

87. Збори “Ж. Г.” і заснування Кружка в Чернівцях // Буковина. – 1906. – 17 вересня. – С. 2-3.

88. Івасюк О. Слово про пісню та її авторку / О. Івасюк // Ластівка – Чернівці, 1993. – №1. – С. 43.

89. Івах С. Внесок українського жіноцтва у розвиток національної школи Галичини в межах Австро-Угорської імперії / Світлана Івах // Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету ім. і. Франка. Вип. 21: Педагогіка. – Дрогобич, 2010. – С. 98-116.

90. К. М. Борис Дмитрович Грінченко / Костянтина Малицька // Промінь. – 1907. – Ч.2. – С. 29-30.

91. К. М. В жіночому Кружку ім. Ганни Барвінок / у рубриці “Ріжні вісти” / Костянтина Малицька // Нова Хата. – 1930. – Ч. 6. – С. 9.

92. К. М. Євгенія Ярошинська / Костянтина Малицька // Промінь. – 1904. – Ч.21. – С. 149-150.

93. К. М. З діточих споминів / Костянтина Малицька // Дзвінок. – 1903. – Ч.5. – С. 81-84.

94. К. М. Не зламають / Костянтина Малицька // Дзвінок. – 1907. – Ч.2. – С. 47-49; Ч.4. – С. 54-58.

95. К. М. Не зламають / Костянтина Малицька // Дзвінок. – 1907. – Ч.2. – С. 47-49; Ч.З. – С. 54-56.

96. Погребенник В. Ф. «Чом, чом, чом, земле моя» // – Сільські вісті. – 1990. – 4 грудня. – С. 3-5.

97. Педагогічний коледж Львівського національного університету імені Івана Франка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.pedagogicalcollege.lviv.ua.

98. Кабаровська С. Коротенький огляд визначніших наших жінок, працюючих на педагогічній ниві. Констянтина. – Тернопіль – 2012.

99.Франко І. Збірник пісень патріотичних і січових // Зібр. тв.: У 2 т. – К., 1984. – Т.37. – С. 62.

100. Якубовська М. Життєвий і творчий шлях Костянтини Малицької. Львів: Основа, 1995. – 123 с.