Курсова робота Розвиток креативних якостей учнів

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТТЯ КРЕАТИВНОСТІ ТА ТВОРЧОСТІ

1.1. Різниця понять «творчість» та «креативність»

1.2. Дослідження вчених стосовно креативності та творчості

1.3. Інструменти креативності: знання та особливості мислення

РОЗДІЛ 2. ІНСТРУМЕНТИ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ

2.1. Період активного розвитку креативності

2.2. Розвиток креативності учнів молодшого шкільного віку

2.3. Завдання для розвитку креативності у учнів молодших класів

РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ УЧНІВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Актуальність теми. В наш час дуже швидко відбуваються зміни по всьому світі в різних сферах життєдіяльності саме завдяки людству. Посилення конкуренції вимагає і від людей і від організацій інноваційних підходів. Одним із ключових питань є проблема розвитку та становлення творчого потенціалу людей, тому особливого значення та пріоритету набуває розвиток креативності підлітків. Саме креативність дозволяє знаходити нові способи поведінки, адаптуватись до змінювання умов життя.

Креативність є потужним фактором розвитку особистості, визначає її готовність до незвичайного мислення а також поведінки. Тому перед освітою та взагалі людством в цілому постає завдання розвивати та виховувати креативну особистість, здатну до творчої діяльності в будь-які сфері життя. Вивчивши літературу та проаналізувавши її можна сказати, що останнім часом більш помітними та активними стали спроби знайти шляхи та способи мотивації особистості до розвитку саме творчих здібностей. Це потребує створення особливих умов та розвитку дітей в процесі навчання і виховання, та перш за все креативного вихователя, вчителя чи викладача який би зміг навчати креативного учня.

Метою дослідження є обґрунтування важливості вивчення креативності як поняття важливого в структурі розвитку особистості та взаємодії її в суспільстві; вивчення креативності взагалі та поняття «творчості»; розгляд психологічних характеристик різних вікових категорій; створення основ для психолого-педагогічного супроводу розвитку креативності та його підтримання.

Виходячи з поставленої мети, в дослідженні визначено наступні завдання:

1) З’ясування поняття «творчість» та «креативність» в структурі сьогодення;

2) Умови для розвитку креативності;

3) Можливі варіанти та шляхи розвитку креативності на основі розробленого навчально-методичного матеріалу.

Об’єктом дослідження учні початкових класів.

Предметом дослідження є соціально-психологічні характеристики особистості даної вікової категорії особистості та факторів що впливають на розвиток креативності; розгляд основних методів та прийомів, які створюють та необхідно створювати в психолого-педагогічному колі в навчальних закладах.

Ступінь дослідженості теми. Одними із першовідкривачів даної проблеми стали американські психологи Дж. Гілфорд, П. Торренс, Дж. Рензуллі, Р. Стенгрберг, Ф. Баррон., А. Маслоу. Що стосується вітчизняних дослідників-психологів вагомими праці, були таких авторів Д. Б. Богоявленської, В. М. Дружиніна, Є. П. Іл’їна, О. Л. Яковлевої, В. О. Маляко, О. М. Матюшкіна, Я. О. Пономарьова. Незважаючи на те, що вже проведена велика кількість досліджень в галузі психології креативності, та досі не виявлено єдиної концепції, не вирішені питання про джерела й детермінанти творчості, взаємозв’язок особливостей особистості й творчості. Одне з головних, основних питань є можливість навчання й розвитку креативності, тобто формування творчих вмінь, творчого мислення, творчого стилю діяльності, й досі залишається дискусійним.

Відповідно до поставленої мети та завдань дослідження має наступну структуру: вступ, 2 розділи, висновки, список використаної літератури.

Людина - це унікальна істота, здатне цілеспрямовано перетворювати і наповнювати особливими смислами навколишню дійсність. Все, що створено руками людини від перших наскальних малюнків до шедеврів світового живопису, від тендітних хатин до солідних хмарочосів, є результат його інтелектуально-творчої активності. Тому не дивно, що проблема творчості хвилює багато століть філософів і психологів, діячів мистецтва і науки.

В даний час, коли економіка переживає бурхливе зростання впливу інтелектуальної складової праці, проблема креативності стає все більш актуальною. Інтерес до інтелектуально-творчим ресурсам людини в трудовій діяльності призводить до того, що в даний час на сторінках ділових журналів, книг та інших публікацій з'являється маса нових термінів і нових смислів, пов'язаних з поняттям креативність. І одним з актуальних аспектів осмислення даного терміну є зіставлення понять «креативність» і «творчість» [3, с. 150].

В умовах рішення нашим суспільством таких стратегічних завдань як модернізація та інноваційний розвиток найважливішими якостями особистості стають ініціативність, здатність творчо мислити і знаходити нестандартні рішення. Всі ці навички формуються з дитинства. Саме, система освіти є вирішальним фактором у цьому процесі. Система освіти в своєму комплексі (дошкільна, початкова, загальна і додаткову освіту) здатна вирішити головні завдання - розкриття здібностей дитини і підлітка, виховання творчої особистості, готової до життя у високотехнологічному, змінюється, вміло реагує на різні життєві ситуації [2, с. 98].

Середовище, створене в освітній установі, може сприяти або перешкоджати формуванню креативної особистості. Розвиток креативності учнів розглядається нами в процесі психолого-педагогічного супроводу, оскільки саме в ньому може бути створений ресурс для збагачення соціального середовища, що сприяє прояву і розвитку творчих здібностей дітей та підлітків. На жаль, творче мислення у дітей за роки шкільного навчання частіше не розвивається, а регресує. Дослідження, проведені психологами в початковій і середній школі, показують, що, чим молодша дитина, тим вище його творчий потенціал.

При цілеспрямованому розвитку творчого мислення у дітей, його показники з віком підвищуються, тому необхідно серйозно віднестись до значення, а саме глобальності та важливості розвитку креативності в сучасному світі [1, с. 109].

Таким чином, одним з соціально-педагогічних умов розвитку креативності є використання програм, методів і прийомів навчання, спрямованих на розвиток креативності. В іншому випадку можна говорити про поступове зниження цього вищого процесу розумової діяльності. Тому важливо відзначити, що якщо вчитель в молодших класах не приділяє розвитку креативності достатню кількість часу, то навіть самі творчі діти можуть втратити нестандартність свого мислення в ході обсягу виконання домашніх завдань і брак часу.

Необхідність враховувати у вихованні поколінь креативності очевидна, адже універсальний потенціал креативності може бути реалізований як на шляхах творення, так і на шляхах руйнування.

1. Асмолов А. Г. Психологія особистості. / А. Г. Асмолов. - М.: Сенс, 2001. – 350 с.

2. Бакланова Н. К. Профессиональное мастерство работника культуры: Учебное пособие. / Н. К. Бакланова. - М.: Издательство Московского государственного института культуры, 1994. – 120 с.

3. Бутрова А. А. Формирование креативности у детей младшего школьного возраста средствами арт-терапии / А. А. Бутрова // Научно-методический электронный журнал «Концепт». – 2015. – Т. 10. – С. 271–275.

4. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей / Д. Б. Богоявленская. – М.: Академия, 2002. – 320 с.

5. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: психологический очерк: книга для учителя: 3-е изд. / Л. С. Выготский. – М.: Союз, 2001. – 400 с.

6. Выготский Л. С. Психология искусства / Л. С. Выготский. – СПб.: Питер, 2002. – 416 с.

7. Галин А. Л. Особистість і творчість: психологічні етюди. / А. Л. Галин. - К.: Кн. вид-во, 1989. – 289 с.

8. Долгова В. И., Аркаева Н. И., Капитанец Е. Г. Инновационные психолого-педагогические технологии в начальной школе / монография. / В. И. Долгова, Н. И. Аркаева, Е. Г. Капитанец. – М.: Издательство Перо, 2015. – 200 с.

9. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. – СПб.: Питер, 2002. – 386 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).

10. Долгова В. И., Рокицкая Ю. А., Меркулова Н. А. Готовность родителей к воспитанию детей в замещающей семье. / В. И. Долгова, Ю. А. Рокицкая, Н. А. Меркулова. – М.: Издательство Перо, 2015. – 180 с.

11. Ермолаева – Томина Л. Б. Проблемы развития творческих способностей детей/по материалам зарубежн. исслед.) / Л. Б. Ермолаева- Томина // Вопросы психологии 1975, №5 – с. 166-176.

12. Психология творчества / Под ред. Я. А. Пономарева. – М.: Наука, 1990. – 224 с.

13.Развитие творческой активности школьников / Под ред. А. М. Матюшкина. Науч. - исслед. институт общей и пед. психологии АПН СССР. - М.: Педагогика, 1991. – 160 с.

14. Николаева Е. И. Психология детского творчества / Е. И. Николаева. – СПб.: Питер, 2010. – 240 с.

15. Киселева М. В. Арт-терапия в работе с детьми: руководство для детских психологов, педагогов, врачей и специалистов, работающих с детьми / М. В. Киселева. – СПб.: Речь, 2006. – 160 с.

16. Маслоу А. Нові рубежі людської природи. / А. Маслоу. - М.: Сенс, 1999. – 250 с.

17. Педагогическая психология: практикум: / под ред. Л. А. Регуш, В. И. Долговой, А. В. Орловой. – Челябинск: Изд-во ЧГПУ, 2012. – 304 с.