Вступ

1. Проаналізувати поділ зайнятого населення за статусом зайнятості

1.1. Зайнятість як соціальна категорія

1.2. Аналіз поділу зайнятого населення за статусом зайнятості

2. Задача

Висновки

Список використаної літератури

2. Задача

Розрахуйте сумарний розмір допомоги по безробіттю, який особа отримує одноразово для зайняття підприємницькою діяльністю, якщо вона має право на таку допомогу і за умов, що вона:

- звільнилася 30 грудня 2011 року, має безперервний страховий стаж 11,5 років;

- статус безробітного набула 10 січня 2012 року;

- за останній рік роботи перед настанням безробіття її середня зарплата склала 3420 грн.;

- відповідно до рішення, прийнятого у встановленому порядку, виплата допомоги по безробіттю почалася з 25 лютого 2012року.

У сучасних умовах розвитку економіки, у глобалізованому світі важливе значення має не тільки аналіз концепцій зайнятості, а й методологічні основи оцінки й аналізу видів і форм зайнятості населення і, насамперед, його економічно активної частини.

Вивчення категорії “зайнятість населення” є одним із найголовніших компонентів комплексного дослідження та вивчення сучасного стану ринку праці, прогнозування його майбутнього розвитку за критеріями стабілізації та ефективності відтворення населення і трудового потенціалу. Окрім того, вивчення сегментації зайнятого населення зараз набуває великого значення: воно є одним з основних завдань статистики зайнятості населення, мета якого – не просто „намалювати” портрет ринку праці та зайнятої особи, а й висвітлити дієві інструменти та напрями регулювання і стимулювання зайнятості населення, зменшення неформальної зайнятості, напрями забезпечення захищеності працівників та формування оптимального обсягу і рівня зайнятості населення.

Розкриття специфіки існування та функціонування сегментів зайнятого населення дозволяє зробити крок в напрямку виявлення сутності, форм прояву, факторів і тенденцій розвитку, визначення закономірностей їх подальшого розвитку і, на цій основі, розробити політику зайнятості населення з урахуванням особливостей сегментації зайнятого населення країни загалом та у поєднанні зі специфікою регіонів [5].

Питаннями регулювання та розробки методологічних засад вивчення зайнятості населення займалися вітчизняні науковці: С.І. Бандур, Д.П. Богиня, І.К. Бондар, С.С. Герасименко, О.М. Гладун, А.В.Головач, В.К. Данилко, М.І. Долішній, А.В. Казановський, Ю.М. Краснов, І.В. Кузьменко, Е.М. Лібанова, В.І. Лишиленко, В.В. Онікієнко, О.Г. Осауленко, Н.О. Парфенцева, І.І. Пилипенко, Л.Г. Ткаченко, Л.М. Фокас, В.Г. Швець та інші.

Метою роботи є дослідження зайнятості як соціальної категорії, а також аналіз видів зайнятості.

Завданнями роботи є аналіз видів зайнятості, визначення способів регулювання зайнятості на ринку праці.

В контексті розвитку людського потенціалу зайнятість виконує принаймні дві важливі соціальні функції. По-перше, вона спонукає індивідів до активної професійної конкурентоспроможної позиції на ринку праці. По-друге, є основним джерелом забезпечення населення необхідним рівнем доходів, отже, передумовою гідного рівня та якості життя, розвитку людської особистості. Зайнятість, зрештою, є основою будь-якого доходу і споживання [8, с. 37]. Складний кризовий період в Україні сприяв загостренню низки проблем зайнятості та напруги на ринку праці. Саме тому, проблема зайнятості та соціальної захищеності населення в сучасних соціально-економічних умовах є досить актуальною.

Отже, зайнятість по своїй суті є двояка: з одного боку, вона визначає соціальний стан людей, з іншого – має ринковий прояв – це купівля-продаж робочої сили як одного з факторів виробництва. У ринковій економіці зайнятість зіштовхується з тим, що виробник відділений від засобів виробництва, що своєю чергою призводить до відчуження праці, а у підсумку – до безробіття.

Державна політика у сфері зайнятості не відповідає умовам не стабільної економічної ситуації. А різке скорочення обсягів виробництва, зменшення кількості робочих місць, зростання рівня цін призводить до збільшення чисельності безробітних, зменшення реальних доходів громадян, зубожіння населення.

Напрямами удосконалення державного регулювання зайнятості населення є: удосконалення та активізація регуляторної функції Державної програми зайнятості, здійснення перманентного моніторингу ринку праці, постійне удосконалення Інтернет-системи вакансій робочих місць Державної служби зайнятості, включення на законодавчому рівні системи недержавних закладів працевлаштування до загальної структури механізму державного регулювання зайнятості.

1. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України // ВВР України. – 2013. - № 24. – Ст. 243.

2. Адміністративне управління трудовим потенціалом / В. М. Гриньов, М. М. Новікова [та ін.]. – Х.: ХНЕУ, 2004. – С. 28.

3. Веселяк І. Проблема зайнятості населення України в умовах нестабільної економічної ситуації // Демократичнее врядування, 2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lvivacademy.com/visnik3/fail/Veselak.pdf.

4. Волкова О. В. Ринок праці: навч. посіб. / О. В. Волкова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 624 с.

5. Кремень О. І. Зайнятість населенн: основні підходи до трактування сутності та сегментації / О. І. Кремень // Економічний простір: зб. наук. праць, Дніпропетровськ, 2010. - № 35. – С. 129-151.

6. Петюх В. М. Ринок праці та зайнятість: навч. посіб. / В. М. Петюх. – К.: КНЕУ, 1999. – 288 с.

7. Статистичний щорічник України за 2013 рік / За ред. О. Г. Осауленка. – К.: ТОВ “Август Трейд”, 2012. – 558 с.

8. Чернявська О. В. Ринок праці: Навч. посіб. – К.: “Центр учбової літератури”, 2013. – 522 с.