Курсова робота Анатомія і фізіологія центральної нервової системи людини

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ОСНОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ

1.1. Поняття центральної нервової системи

1.2. Функції центральної нервової системи людини

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

РОЗДІЛ ІІІ. БУДОВА ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ

3.1. Анатомія центральної нервової системи людини

3.2. Фізіологія центральної нервової системи

3.3. Фізична реабілітація при захворюваннях і травмах центральної нервової системи

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Центральна нервова система (ЦНС) включає головний та спинний мозок і є головним центром, що регулює фізіологічні й психічні процеси. Аферентні (чутливі) нейрони передають інформацію в ЦНС, а еферентні (моторні) нейрони передають нервові імпульси з ЦНС на периферію.

Центральна нервова система постійно формує інформацію про рівні кисню і вуглекислого газу в крові, температуру тіла, сенсорні стимул-реакції і регулює роботу ефекторних органів так, щоб зберегти гомеостаз, пристосувати організм до довкілля. Також ЦНС забезпечує вищу нервову діяльність (ВНД), наприклад, мислення, навчання, пам’ять, і контролює роботу м’язової системи.

ЦНС тісно пов’язана з іншими системами організму: ендокринною, м’язовою, імунною, а відділи ЦНС тісно пов’язані між собою. Саме у ЦНС відбуваються процеси взаємодії психічних і фізичних складових здоров’я. Відсутність координації або дисбаланс цих складових може призвести до виникнення психічних розладів при соматичному захворюванні – наприклад, зміна поведінки при захворюваннях внутрішніх органів і, навпаки, порушення роботи внутрішніх органів при порушенні психічних функцій.

Метою даної курсової роботи є розкриття анатомії і фізіології центральної нервової системи людини.

Відповідно до мети дослідження були сформовані такі завдання:

- охарактеризувати поняття центральної нервової системи;

- визначити функції центральної нервової системи людини;

- розглянути анатомію центральної нервової системи;

- розкрити поняття фізіології центральної нервової системи людини;

- розглянути фізичну реабілітацію при захворюваннях і травмах центральної нервової системи.

Об'єктом дослідження виступає центральна нервова система людини.

Предметом дослідження є розкриття анатомії і фізіології центральної нервової системи людини.

Структура курсової роботи складається зі вступу, трьох розділів з підпунктами, висновків та списку використаної літератури.

Отже, центральна нервова система (ЦНС) - основна частина нервової системи тварин і людини, що складається зі скупчення нервових клітин (нейронів) і їх відростків.

Головна і специфічна функція ЦНС - здійснення простих і складних високодиференційованих відбивних реакцій, які отримали назву рефлексів. У вищих тварин і людини нижчі і середні відділи ЦНС - спинний мозок, довгастий мозок, середній мозок, проміжний мозок і мозочок - регулюють діяльність окремих органів і систем високорозвиненого організму, здійснюють зв'язок і взаємодія між ними, забезпечують єдність організму і цілісність його діяльності. Вищий відділ ЦНС - кора великих півкуль головного мозку і найближчі підкіркові утворення - в основному регулює зв'язок і взаємини організму як єдиного цілого з навколишнім середовищем.

Основні риси будови та функції ЦНС пов'язана з усіма органами і тканинами через периферичну нервову систему, яка у хребетних включає черепно-мозкові нерви, що відходять від головного мозку, і спинномозкові нерви - від спинного мозку, міжхребцеві нервові вузли, а також периферичний відділ вегетативної нервової системи - нервові вузли, з придатними до них (прегангліонарними) і відходять від них (постгангліонарними) нервовими волокнами.

Чутливі, або аферентні, нервові призводять волокна несуть збудження в ЦНС від периферичних рецепторів; по відвідним еферентних (руховим і вегетативним) нервових волокнах збудження з ЦНС направляється до клітин виконавчих робочих апаратів (м'язи, залози, судини і т. д.). У всіх відділах ЦНС є аферентні нейрони, що сприймають приходять з периферії роздратування, і еферентні нейрони, що посилають нервові імпульси на периферію до різних виконавчим ефекторним органам.

Аферентні і еферентні клітини своїми відростками можуть контактувати між собою і складати двухнейронний рефлекторну дугу, що здійснює елементарні рефлекси (наприклад, сухожильні рефлекси спинного мозку). Але, як правило, в рефлекторній дузі між аферентних і еферентних нейронами розташовані вставні нервові клітини, або інтернейрони. Зв'язок між різними відділами ЦНС здійснюється також за допомогою безлічі відростків аферентних, еферентних і вставних нейронів цих відділів, створюючих внутрішньоцентральні короткі і довгі провідні шляхи. До складу ЦНС входять також клітини нейроглії, які виконують в ній опорну функцію, а також беруть участь у метаболізмі нервових клітин.

1. Анатомия человека: В 2 т. 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. М.Р. Сапина М., 2014.

2. Анохін П. К. Вузлові питання теорії функціональної системи. - М.: Наука, 2012. - 197 с.

3. Архитектоника синапсов и организация связей коры головного мозга. / Под ред. А. С. Ионтова, Ф. Н. Макарова, Э. Э. Ганстрем, В. Л. Рыбакова. Л., 2012.

4. Блинов С. М., Самбиев М. X., Айзенштейн Ф. А. Очерки о нейроглии. Ташкент, 2013.

5. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. Мозок, розум і поведінку. М., 2010.

6. Богданов О. В. Функциональный эмбриогенез мозга. Л., 2011.

7. Bapyxa Э. А. Анатомия и эволюция нервной системы. Ростов н/Д, 2011.

8. Ксенофонтова В. В. Анатомия и физиология человека: Учебное пособие. – изд. «Московский Лицей», 2010. – 150 с.

9. Колосова А. А., Бойштрук О. Н. Лекции по гистологии нервной системы / Под ред. проф. А. А. Колосовой. Ростов н/Д, 2010.

10. Крылова Н. В., Искренко И. А. Черепные нервы: Анатомия человека в схемах и рисунках. Атлас-пособие. 3-е изд. М., 2009.

11. Меерсон Ф. З., М. Г. Пшеннікова. Адаптація до стресових ситуацій та фізичних навантажень. - М.: Медицина, 2012. - 256 с.

12. Оганисян А. А. Проводящие пути спинного мозга и их взаимозаменяемость: Моторные тракты. М., 2011.

13. Савельев С. В. Стереоскопический атлас мозга человека. М., 2010.

14. Санин M. П., Билич Г. Л. Анатомия человека: В 2 кн. 2-е изд., перераб. и доп. М., 2009.

15. Синельников Р. Д., Синельников Я. Р. Атлас анатомии человека: В 4 т. М., 2009. Т. 3.

16. Словарь терминов и понятий по анатомии человека / Сост. А. И. Борисевич, В. Г. Ковешников, О. Ю. Роменский. М., 2010.

17. Турыгин В. В. Структурно-функциональная характеристика проводящих путей ЦНС. Челябинск, 2010.

18. Федюкевич Н. И. Анатомия и физиология человека: Учебное пособие. – Мн.: «Современное слово», 2011. – 640 с.

19. Фізіологія людини, під ред. Р. Шмідта, Г. Тевса, т. 1. М., 2010.

20. Фізіологія людини (підручник для мед.вузов), Агаджанян Н. А., Тель Л. З., Циркін В. І., Чеснокова С. А. / Видавництво НГМА, 2013.

21. Шляхтин Г. В. Анатомия и эволюция нервной системы. Саратов, 2014.