Реферат «Воля до влади»: психологічні погляди Ф. Ніцше

Вступ

1. Постать Ф. Ніцше у психології

2. Особливості концепції волі до влади Ф. Ніцше

Висновки

Список використаної літератури

Серед філософів Ніцше порушник спокою і шляхетний пірат. Він лякає сплячих, таранить міцності обивателів, змітає моральні постулати, убиває Бога, валить церковні підвалини. Ніцше, говорить Цвейг, прагне на своєму вітрильнику до усього незвіданого, весело і зухвало, з мечем у руці і бочкою пороху під ногами.

Філософські праці Ніцше, по більшій частині не пред'являють великих вимог до інтелекту освіченості читача. Їхня суть представляється ясної й однозначний, мети великими й очевидними, а мова – зрозумілим. У силу приступності його текстів читач виявляє, що філософія простіша, ніж він думав, або він сам розумніший, ніж думав раніше. Ніцше вважав себе природженим психологом - «покликаним бути психологом і розвідником душ». Деякі речі, що він висловлює, уражають уяву своєю точністю і цілеспрямованістю діагностики. З погляду Ніцше, психологія лежить в основі усього, і тісно переплітається з іншими частинами його навчання.

Принцип "волі до влади", який можна розглядати як один із виявів принципу ієрархії, що лежить в основі концепції Лоренца, дістав своє характерне відображення і в основних положеннях етичного вчення Ніцше, а також у його ставленні до релігії християнства.

У силу усього вище сказаного, прагнення зрозуміти творчість Ніцше для мене, як студентки психологічного факультету, актуально.

Отже, метою роботи є дослідження філософських поглядів Ф.Ніцше в психології, шляхом контекстуального аналізу осмислення Ніцше проблеми волі до влади.

Отже, естетика Ф. Ніцше стала однією з фундаментальних причин радикальних змін у філософії ХХ століття, ставши новою світоглядною парадигмою вільних художників. Ця нова парадигма - ніцшеанство - є експлікацією природного для сповненої силою людини прагнення змінити світ, виходячи з його глибинної основи - волі до влади, що гарантує його становлення і утримує нас самих у бутті.

Відомо, що рушійним імпульсом світової історії у філософії життя Ніцше постає воля до влади. При цьому варто наголосити, що в розумінні Ніцше воля до влади, позбавлена шляхетності, призводить до становлення охлократії або, використовуючи новітню політологічну термінологію, «натовпо-елітарного суспільства». Політична еліта такого суспільства рекрутується з так званих зайвих людей. Воля до влади цих «зайвих» не лише проявляється потворно, а й є принципово несумісною з творчою, життєвою силою і характеризується філософом як «повільне самогубство».

Життя Ніцше – втілення самої його філософії у всій її суворій трагічності. Більшість дослідників поправу тлумачать жорстку душевну недугу, що отруїла останню чверть життя Фрідріха Ніцше, як праведну Божественну кару за його нечестиве вільнодумство, як достойна покута його сатанинської гордині. Проте покута не подіяла: в сутінках безумства, що надходило, філософу стало здаватись, що душевні і тілесні страждання послані йому, як Спасителю людства, він бачив самого себе у золотому німбі і так дивно ототожнював себе з Розп’ятим.

1. Гетман І. І. Два погляди на філософію Фрідріха Ніцше (Дмитро Чижевський і Лев Шестов) / І. І. Гетман // Наукові записки. - К., 2008. - Т. 76: Філософія та релігієзнавство. - С. 69-72.

2. Менжулін Вадим. Філософія як воля до влади [Текст] / Вадим Менжулін // Філософська думка. - 2012. - № 6. - С. 5-18.

3. Марчук Віталій. Концепція влади Фрідріха Ніцше [Текст] / В. Марчук // Персонал. - 2010. - № 3/4. - С. 60-66.

4. Ницше Ф. Воля к власти. Опыт переоценки всех ценностей – М., 2005.

5. Хома О. Ніцше і шизоаналіз // Філософсько-антропологічне читання’96. – К., 1997. – С. 147-156.