Курсова робота Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні

Вступ

1. Накопичення та використання органічних добрив

1.1. Виробництво гною

1.2. Баланс соломи в господарстві

1.3. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін

1.4. Розрахунок балансу гумусу

2. Визначення норм мінеральних добрив та розподіл їх під сільськогосподарські культури

2.1. Балансово-розрахунковий метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (для сівозміни № 17)

2.2. Нормативний метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (для сівозміни № 17)

2.3. Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні балансово-розрахункового методу) (для сівозміни № 17)

2.4. Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні нормативного методу) (для сівозміни № 17)

2.5. Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні балансово-розрахункового методу) (для сівозміни № 17)

3. Баланс поживних речовин в грунті сівозміни (для сівозміни № 17) (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

4. Економічна та енергетична ефективність використання добрив

4.1. Енергетична ефективність використання добрив

Висновки

Список рекомендованої літератури

Науково обґрунтоване застосування добрив і інших засобів хімізації – надійний шлях підвищення родючості ґрунту, урожайності культур, збільшення виробництва продуктів харчування для населення і сировини для промисловості.

Економічна родючість ґрунту значною мірою залежить від рівня застосування добрив. Внесення добрив може не тільки забезпечувати збереження родючості ґрунтів при рості урожайності сільськогосподарських культур, але і його розширене відтворення.

Правильне використання мінеральних добрив підвищує економічну ефективність сільськогосподарського виробництва при відносно менших додаткових витратах засобів виробництва і праці в сільському господарстві, забезпечує одержання більшої кількості продукції з кожного гектара, знижує її собівартість.

Родючість ґрунту на пряму залежить від використання добрив. Також мінеральні добрива збільшують ефективність сільськогосподарського виробництва завдяки відносно меншим затратам праці та засобів виробництва, знижує собівартість продукції, дає змогу отримати більшу кількість продукції.

Максимальну віддачу від застосування добрив можна одержати тільки використовуючи їх строго на науковій основі з урахуванням забезпеченості ґрунтів поживними речовинами і біологічних особливостей живлення сільськогосподарських культур.

Мета даної курсової роботи - освоєння методики розробки системи удобрення в умовах виробництва.

Вихід гною в господарстві склав 11800,8 т. Ця кількість дозволяє повністю удобрити дану сівозміну.

Солома власного виробництва не може використовуватися як органічне добриво, так як згідно розрахунків баланс її від’ємний.

Насичення органічними добривами ріллі складає 17,61 т на га, що відповідає необхідній річній нормі органічних добрив.

Баланс гумусу по сівозміні позитивний.

Розроблена система удобрення культур в сівозміні забезпечує позитивний баланс по азоту та негативний баланс по фосфору та калію. Згідно орієнтовних норм мінеральних добрив для Степу, можна запропонувати збільшити норми добрив під культури, де спостерігається від’ємний баланс поживних речовин, а саме внести при посіві Р₁₀ під цукровий буряк, ярий ячмінь, люцерну (в обидва поля), кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс на 60 кілограм. А також запропонувати внести К₁₃₀ під цукровий буряк, К₃₀ сою(в обидва поля), К₃₀ під кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс по калію на 250 кілограм.

Найбільш рентабельними культурами в даному випадку є ярий ячмінь і соя.

Найбільш ефективне виробництво спостерігається при вирощуванні ярого ячменю і сої.

1. Рекомендації по підвищенню родючості ґрунтів, раціональному використанню добрив та одержанню екологічно чистого врожаю. Миколаїв, 2004, - 50 с.

2. Сельскохозяйственный отраслевой сервер. http://www.agromage.com/.

3. Аграрний сектор України. http://agroua.net/.

4. Методика ресурсно-экологической оценки эффективности земледелия на биоэнергетической основе. - Курск, 1999, - 48 с.

5. Карасюк І. М., Геркіял О. М., Госпадаренко Г. М., Коларьков Ю. В., Копитко П. Г. Агрохімія, К.: Вища школа, 1995, - 471 с.

6. Методика энергетической и биоэнергетической оценки технологии в мелиорации и орошаемом земледелии. Методические указания. Херсон, 1995, - 20 с

7. Біоенергетична оцінка систем удобрення і агротехнологій. - К., - 40 с