Курсова робота Біль та його фізіологічні основи

Вступ

Розділ 1. Загальне значення болю для людського організму та механізми виникнення больового синдрому

1.1. Значення болю

1.2. Фізіологічні механізми болю

1.3. Механізм утворення больового синдрому

Розділ 2. Біль характерна для спортсменів, види болю

2.1. Структура больового синдрому апарату руху

2.2. М’язовий біль

2.3. Суглобовий біль

2.4. Фасціально-зв’язковий біль

2.5. Дискогенний біль

Висновки

Список використаних джерел

Додатоки

Актуальність теми. Біль – незмінний супутник людини. Кожна молода людина відчувала біль. Біль – сигнал про негаразди в організмі, сигнал небезпеки, хвороб, особливо тих, що загрожують життю, цим, спонукаючи організм до дії. Як страх підготовлює нас до того щоб оборонятися. Біль – найбільш частий симптом хвороби, але у переважній більшості випадків – єдиний.

У природному прагненні уникнути болю люди здавна замислювалися про його причини. Розмірковувати про його феномен складно, оскільки біль двоїстий. З одного боку, він виступає чужою перешкодою, яку кожен прагне уникнути, з іншого боку, він проявляється в організмі та попереджує про небезпечність і мобілізує його сили. Біль перестав бути емоцією, але больові відчуття, безсумнівно, можуть викликати емоційну реакцію.

Біль актуальна у будь-якій культурі, у кожну епоху існували свої уявлення нього. У релігійних і філософських системах можна знайти різні підходи до болю, зокрема міркування про біль, як джерело неминучих страждань.

Біль один із найважливіших нормальних фізіологічних механізмів, сигналізуючи про загрозу або наявність ушкодження, він створює негативну біологічну мотивацію. Больове почуття виконує сигнальну роль. Емоційний у відповідь біль формує загальну ефективну реакцію організму. В наш час важко знайти людину, яка хоча б разів не відчувала болю. Його бояться, стараються уникати. Мало знайдеться біологів, фізіологів і лікарів, які не старалися зрозуміти, що таке біль, які не намагалися розгадати таємницю виникнення болю, які не шукали способів боротьби з ним.

Біль відіграє надзвичайно важливу роль у спорті. Больові відчуття нерідко проявляються при виконанні будь-яких фізичних вправ різної інтенсивності.

Методи дослідження: спостереження, порівняння, експеримент, синтез, теоретико-методологічний аналіз літератури.

Об’єкт дослідження: публікації з тематики курсової роботи.

Предмет дослідження: адаптивні можливості організму до больових відчуттів різного характеру і інтенсивності.

Мета дослідження. Метою було дослідити вплив болю на організм людини, оцінити зміни які він викликає. Також оцінити характер і дію больового синдрому на організм людини.

Завдання:

- дослідити фізіологічні аспекти болю;

- дослідити фізіологічні механізми виникнення болю;

- розглянути феномен болю.

Гіпотеза: попри негативне емоційне забарвлення, біль є важливим сигналом, необхідним життєдіяльності організму.

Структура роботи: Ця робота складається з вступу, 2 розділів, 6 підрозділів, висновків, списку літератури що складається з 14 джерел, робота становить 45 сторінок.

1. Біль має величезне, але неоднозначне значення. Гострий біль виконує функцію сигналу про майбутню загрозу ушкодження або про наявність пошкодження. Захисне значення болю розуміли ще древні греки, що назвали біль “сторожовим псом здоров’я”. Хронічний біль втрачає захисні функції. Він стає патогенетичною ланкою розвитку хвороби. Звідси виникає необхідність усунення або хоча б зменшення болю, і це є одним з найважливіших завдань лікаря будь-якої спеціальності.

2. Подібно тіні від народження аж до останньої години біль супроводжує людину. Як вірний охоронець, пильний годинниковий організму, постійний союзник і помічник. Біль вчить нас обережності, попереджає про небезпеку, сигналізує хворобу. І тоді водночас як перетворюється у найжорстокішого ворога людини, як часто придушує пригнічує її психіку, викликає тяжку, нездоланну тривогу. Але біль має власну специфіку та, крім загального адаптаційного синдрому, характеризується багатьма, лише йому властивими особливостями. Людина, страждає від нього, тільки і мислить у тому, щоб заспокоїти, заглушити всіма засобами невідступне болюче відчуття.

3. Біль відіграє позитивну роль до того часу, поки охороняє організм від загрозливої небезпеки. Він корисний, як корисний вогонь, що він зігріває, а чи не обпікає, як необхідна вода, яка зрошує, а чи не затопляє. Біль захищає нас до тієї хвилини, поки інформує свідомість хворобу, про руйнуванні, стосовно можливої загибелі організму, але тільки інформація сприйнята і є загроза минула, біль стає непотрібним і втрачає захисний характер. Та заодно залишається поза увагою психологічний аспект больового відчуття. Людина забуває хворобу, щойно припиняється біль. І природа хіба що передбачила таку можливість та створила універсально надійну багатопланову систему больових сигналізації.

1. Болевой синдром / Под ред. В. А. Михайловича и Ю. Д. Игнатова. – Л.: Медицина, 1990. – 336 с.

2. Брагин Е. О. Нейрохимические механизмы регуляции болевой чувствительности. – М.: Издательство Университета дружбы народов, 1991. – 248 с.

3. Вальдман А. В., Игнатов Ю. Д. Центральные механизмы боли. – Л.: Наука, 1976. – 191 с.

4. Веселовский В. П. Практическая вертеброневрология и мануальная терапия. – Рига, 1991. – 341 с.

5. Гаврилов Л. Ф., Татаринов В. Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.

6. Дробинский А. Д., Кайров В. Н., Келлер О. Н. и др. Мануальная терапия при рефлекторных синдромах поясничного остеохондроза // Клиническая медицина. – 1986. – № 1(64). – С. 112-115.

7. Ирасек А. Хирургия боли. – Прага: Издательство Чехословацкой Академии Наук и АРТИЯ. – 200 с.

8. Крыжановский Г. Н. Дизрегуляционная патология. – М., 2002. – 96 с.

9. Лиев А. А. Лечение неврологических синдромов поясничного остеохондроза. - Кишинев, 2011. - 194 с.

10. Лиманский Ю. П. Физиология боли. – К.: Здоров’я, 1986. – 94 с.

11. Лиманський Ю. П. Основні принципи функціональної організації ноцицептивних і антиноцицептивних систем мозку // Фізіологічний журнал. – 1989. – Т. 35, № 2. – С. 10-12.

12. Мелзак Р. Загадка боли. – М.: Медицина, 1981. – 232 с.

13. Овсянников В. Г. Боль. – Ростов-на-Дону: Издательство Ростовского университета, 1990. – 80 с.