Курсова робота Вплив професійної деформації на побудову міжособистісних стосунків

Вступ

Розділ 1. Соціально-психологічна характеристика морально-професійної деформації

1.1. Психологічні чинники професійної деформації

1.2. Моральні основи професійної деформації

1.3. Причини та форми професійної деформації

1.4. Синдром емоційного вигорання як стан професійної деформації

1.4.1. Моделі емоційного вигорання

Розділ 2. Вплив професійної деформації на побудову міжособистісних стосунків

2.1. Психологічні особливості міжособистісних стосунків

2.1.1. Механізми взаємовпливу в міжособистісних стосунках

2.1.2. Типи міжособистісних стосунків

2.2. Практичне дослідження міжособистісних стосунків під впливом морально-професійної деформації

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Одним з найбільш актуальних завдань сьогодення є збереження психічного здоров'я та підтримання психологічного благополуччя працюючих спеціалістів, діяльність яких здійснюється під впливом особливих психологічних, соціальних і правових умов та характеризується екстремальністю. Це вимагає від працівників підвищеної відповідальності за вчинені дії, зумовлює зростання рівня зовнішнього та внутрішнього контролю за виконанням професійних обов'язків та часто провокує виникнення у них нервово-психічних перевантажень, станів психічної напруженості, розчарування у професії та деморалізації, професійної деформації, емоційного виснаження, появи невротичних реакцій, психічних функціональних розладів, різного роду соматичних захворювань тощо.

У зв'язку з цим, виникає необхідність вивчення соціально-психологічних явищ, які негативно впливають на психічне та фізичне здоров'я працівників та знижують ефективність професійної діяльності, а також здійснення вчасної профілактики їх впливу на працівників. В цьому і полягає актуальність даної курсової роботи.

Об’єкт роботи: професійна деформація як психологічний феномен.

Предмет: міжособистісні стосунки в умовах морально-професійної деформації.

Мета: дослідити вплив професійної деформації на побудову міжособистісних стосунків.

Завданнями даної курсової роботи є:

1. Дослідити наукові першоджерела з теми курсової роботи;

2. Вивчити структуру професійної деформації;

3. Розкрити причини виникнення та рівні розвитку емоційного вигорання як особливого стану професійної деформації;

4. Порівняти особливості впливу професійної деформації на педагогів та працівників органів внутрішніх справ;

5. Визначити взаємозв’язок між впливом професійної деформації на особистість і її способом поведінки в міжособистісних стосунках.

Методи: Для реалізації поставленої в курсовій роботі мети та розв’язання завдань були використані наступні загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння та методики: «методика діагностики рівня емоційного вигорання В.В. Бойко», та «методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса. (Адаптація Н.В. Гришиної)»

Дана курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, джерел та додатків.

1. У науковій літературі достатньо детально вивчені рівні та форми професійної деформації особистості, але проблема морально-психологічних аспектів професійної деформації залишається мало досліджуваною. Результати аналізу наукової літератури показали що не має єдиної точки зору на причини явища професійної деформації.

2. Основою професійної деформації є емоційне вигорання. До структури професійної деформації належать об’єктивні та суб’єктивні причини професійної деформації та основні фактори що її спричиняють, зокрема це: економічні, організаційні, інтелектуальні, соціально-психологічні.

3. Виділяють наступні рівні емоційного вигорання:

На першому рівні працівник зазвичай задоволений роботою і завданнями, ставиться до них з ентузіазмом. Однак, в процесі продовження робочих стресів професійна діяльність починає приносити все менше задоволення і працівник стає все менше енергійним.

На другому рівні з’являється втома, апатія, можуть виникнути проблеми зі сном. За відсутності додаткової мотивації і стимулювання у працівника втрачається інтерес до своєї праці або зникають привабливість роботи в даній організації і продуктивність його діяльності. Можливі порушення трудової дисципліни і віддаленість від професійних обов’язків. У випадку високої мотивації працівник може продовжувати горіти, підживлюючись внутрішніми ресурсами, але на шкоду власному здоров’ю.

Третій рівень. Надмірна праця без відпочинку, особливо «трудоголіків», призводить до таких фізичних явищ, як виснаження і схильність до захворювань, а також до психологічних переживань - хронічної дражливості, загостреної злоби чи почуття пригніченості, «загнаності в кут». Постійне переживання нестачі часу.

Четвертий рівень (криза). Як правило, розвиваються хронічні захворювання, в результаті чого людина частково чи повністю втрачає працездатність. Посилюються переживання невдоволеності власною ефективністю і якістю життя.

На п’ятому рівні фізичні і психологічні проблеми переходять в гостру форму і можуть спровокувати розвиток серйозних небезпечних захворювань, які загрожують життю людини. У працівника з’являється стільки проблем, що його кар’єра знаходиться під загрозою.

4. Внаслідок впливу професійної діяльності у педагогів виникають такі особливості в поведінці: дидактична манера мовлення; зайва прямолінійність та негнучкість мислення; власність, категоричність, втрата почуття гумору, поспішність оціночних суджень та їх неправомірна інтеграція, поява розумових та мовних штампів, формалізм у відношеннях.

Внаслідок впливу професійної діяльності у працівників ОВС виникають наступні особливості поведінки: перетворення одних рис у свою якісну протилежність, так впевненість перетворюється на самовпевненість; пильність на – підозрілість; вимогливість - у прискіпливість; актуалізація і розвиток соціально неприйнятних рис, таких як жорстокість, мстивість, брутальність.

5. На базі проведеного дослідження можна зробити висновок що існує взаємозв’язок між впливом професійної деформації на особистість та способом її поведінки в міжособистісних стосунках. Непомітно для себе працівник міліції починає розмовляти мовою засуджених; звичайно це проявляється в збідненні лексикону, вживанні слів-паразитів, ненормативної лексики, що в свою чергу призводить до роздратування іншого партнера міжособистісних стосунків ( в нашому випадку це педагог) і останній, в силу своєї професійної деформації намагається постійно виправляти та навчати першого, з чим той незгідний.

І працівник органів внутрішніх справ і педагог у стосунках намагаються зайняти домінантну позицію, оскільки саме таку позицію вони займають на своєму робочому місці і не виявляють ніякого бажання її змінювати, адже за роки професійної діяльності вона стала для них звичною. І ще однією особливістю в стосунках педагога та міліціонера є те що, педагог не допускає можливості правильності іншої точки зору, відмінної від його власної, а працівник правоохоронних органів в силу своєї професії намагається розробити якомога більше позицій розуміння певної проблеми.

Наступною логічною сходинкою таких стосунків є замкнення одного з партнерів у своєму внутрішньому світі, зазвичай ним стає міліціонер. Він починає спілкуватися лише з тими, хто охоче підтримує і розуміє його, як правило це його товариші по службі, потім він починає звинувачувати всіх навколо себе, за те що у них нема бажання спілкуватися з ним.

1. Малишева К. О. Синдром професійного вигоряння психотерапевта: роль особливостей клінічних взаємовідносин / Проблеми загальної та педагогічної психології. - Т. IV, ч. 3. - 2002. - С 134-139.

2. Аминов H. A. Психологический профотбор на педагогические специальности. - Ярославль, 1994. - 57 с.

3. Роберте Г. А. Профилактика выгорания / Обзор современной психиатрии. - 1998. - № 1. - С. 39-46.

4. Кукушін В. М., Твоя професійна етика, - Москва, 1994.

5. Ильин Е. П. Психофизиология состояний человека. - СПб.: Питер, 2005. - С. 233-236.

6. Бойко В. В. Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. - СПб.: Питер, 1999. - 216 с.

7. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: вигляд на себя и других. - М., 1996. - С. 210.

8. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. - М., 1976. - 375 с.

9. Водопьянова Н. Е. Синдром «психического выгорания» в коммуникативных профессиях // Психология здоровья. - СПб., 2000. - С. 16-85.

10. Ильин Е. П. Психофизиология состояний человека. - СПб.: Питер, 2005. - С. 233-236.

11. Водопьянова Н. Е., Старченкова Е. С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика. - СПб.; Питер, 2008.

12. Гришина Н. В. Помогающие отношения: профессиональные и экзистенциальные проблемы // Психологические проблемы самореализации личности. - СПб., 1997. - 235 с.

13. Косарева В. В. Профессиональные заболевания медицинских работников. - Самара, 1998. - 180 с.

14. Орел В. Е. Феномен «выгорания» в зарубежной психологии: эмпирические исследования и перспективы // Психологический журнал. 2001. - Т.22. - № 1. - С. 27-28.

15. Чабан О. С. Здоровье врача-невролога, психиатра. Кто о нем позаботится? // Здоровье. - 2007. - № 15-16. - С. 46.

16. Булденко К. А., Професійна етика та естетична культура працівника органів внутрішніх справ,-Хабаровськ, 1993 Добро і зло як етичні категорії,-Москва, 1975.

17. Дубов Г. В., Взаємозв'язок моралі, культури поведінки і етикету співробітника органів внутрішніх справ // Труди Академії МВС СРСР, - Москва, 1990.

18. Професійна етика, під ред. Дубова Г. В., Опальова А. В., Москва, 1998.

19. Любич С. Г., Етичні засади слідчої тактики, - Москва, 1980.

20. Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://referat2000.bizforum.ru/.

21. Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологи: Информ.-метод. материалы к курсу «Общ. психология»: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1986. - С. 72-81, 97-107.

22. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Підруч.: У 2-х ч. - Ч. 1. Психологія суб’єкта діяльності. - К.: КНЕУ, 1999. - С. 136-138, 142-146.

23. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: Основні положення: Навч. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: Екс Об, 2000. - С. 33-34.

24. Немов Р. С. Психология: Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - Кн. 1. Общие основы психологии.

25. Куличенко В. В., Столбовой В. П. Профессиональная деформация сотрудников уголовного розыска: сущность и пути профилактики. - К., 1991.

26. Кудрявцев В. Н., Бородин С. В., Нерсесянц B. C. Социальное отклонение. - М., 1989.

27. Джини Грехем Скотт. Конфликты: пути их преодоления. - К., 1991. – 186 с.

28. Карташев С. Конфликтология // Экология преступности. - Кишинев, 1996. - 480 с.