Курсова робота Методика розвитку витривалості на уроках фізичної культури з легкої атлетики у дітей середнього шкільного віку

Вступ

Розділ 1. Витривалість: характеристика, фактори, що її зумовлюють

1.1. Загальна характеристика витривалості

1.2. Фактори, що зумовлюють витривалість людини

Розділ 2. Методика розвитку загальної витривалості

2.1. Рівні розвитку та прояву витривалості

2.2. Види витривалості та їх вплив на організм

2.3. Динаміка природного розвитку витривалості та контроль за її розвитком

Розділ 3. Біг на середні дистанції

3.1. Навчання техніки бігу

3.2. Особливості техніки бігу на середні дистанції

3.3. Навчання бігу на середні дистанції

3.4. Біг по пересіченій місцевості, його особливості

3.5. Методика підготовки з бігу на 400 м з бар'єрами (чоловіки-жінки)

3.6. Підготовка бігу на 3000 м з перешкодами

3.7. Багаторічна підготовка

3.8. Обсяг інтенсивності навчально-тренувальних навантажень у видах витривалості в залежності від етапів

Розділ 4. Методика застосування бігу на витривалість на уроках фізичної культури

4.1. Методи і засоби виховання витривалості у дітей шкільного віку

Висновки

Список використаної літератури

Актуальність. Витривалість - це здатність робити ефективну роботу визначеної інтенсивності протягом часу, передбаченого специфікою змагань. Витривалість характеризується здатністю організму протистояти стомленню і відновлювати працездатність після перенесених навантажень. Парадоксально, навантаження з роками для учнів зменшується, а здорових дітей з року в рік стає менше. За даними наукових і медичних досліджень близько 80 % дітей в Україні мають різні захворювання. Тобто повністю здорових дітей набагато менше.

Але більшість учнів, особливо дівчат з цими труднощами справляються. Реально виконання нормативів усіма учнями, віднесених до основної групи на оцінку «відмінно» та «добре». Вважається, що реально, але при методично правильно підібраному навантаженні, враховуючи вік, рівень розвитку і фізичну підготовку дітей.

Аналізуючи досвід кращих вчителів фізичної культури, і тренерів-викладачів з легкої атлетики, розглянемо рекомендації для вчителів фізичної культури шкіл з проведення бігу на витривалість для школярів згідно програми з фізичної культури.

Робоча гіпотеза. У прояві витривалості відбивають рівень розвитку усіх фізичних якостей і всі сторони, спортивної підготовки (технічна, тактична і морально-вольова). Функціонально витривалість визначається злагодженістю роботи всіх систем організму, працездатністю нервових клітин, дихання, кровообігу й ін. Прояв витривалості в сполученні з іншими руховими якостями не виключає можливості цілеспрямованої роботи над її удосконалюванням.

Предмет дослідження – навчально-виховний процес фізичного вихованя дітей середнього шкільного віку.

Об`єкт дослідження – методика розвитку витривалості дітей середнього шкільного віку.

Мета дослідження – Підвищити рівень розвитку витривалості дітей середнього шкільного віку.

Основні завдання роботи:

1) Дати загальну характеристику витривалості як однієї з фізичних якостей;

2) Визначити рівень розвитку витривалості дітей середнього шкільного віку;

3) Розробити і перевірити ефективність методики розвитку витривалості дітей середнього шкільного віку.

Практична значимість. Індивідуальна особливість спортивної підготовленості легкоатлетів характеризується наявністю "коронних" прийомів техніки, тактики і витривалості при виконанні окремих дій у техніці бігу.

Відмінність техніки бігу на середні дистанції ґрунтується на тому, що інтенсивність подолання цих дистанцій значно нижча. Виділяють дистанції із середньою інтенсивністю рухів (біг на 800 і 1500 м) і малою інтенсивністю (біг від 5000 м до марафонського бігу). Однак на змаганнях високого рангу спостерігається висока інтенсивність бігу майже на всіх дистанціях. У бігу на середні й довгі дистанції виділяють техніку старту й бігу по дистанції.

У спортивній практиці розрізняють загальну і спеціальну витривалість. Загальна витривалість характеризується здатністю виконувати тривалу фізичну роботу в основному помірній інтенсивності. Спеціальна витривалість виявляється в обраних видах спорту і формується на базі загальної витривалості. Загальна витривалість служить базою для виховання спеціальної витривалості. Головний принцип виховання загальної витривалості полягає у використанні найбільш широкого кола рухових дій з поступовим збільшенням тривалості їхнього виконання. Це сприяє залученню в роботу найбільшої кількості м'язових груп спортсмена.

Засобами виховання загальної витривалості служать ходьба на лижах, крос, біг і плавання в спокійному темпі. Рівномірний метод - основної у вихованні витривалості. Розмаїтість обстановки при заняттях на відкритій місцевості (мінливий пейзаж, різна твердість ґрунту, рослинність, чисте повітря й ін.) сприяють розвиткові загальної витривалості спортсмена. Вихованням і підтримкою загальної витривалості спортсмен займається протягом усього періоду своєї тренувальної діяльності.

Біг на середні дистанції, як правило, характеризується максимальною інтенсивністю пробігу всієї дистанції в анаеробному режимі. На дистанціях до 800 м бігуни прагнуть за мінімальний час набрати максимальну швидкість бігу і підтримувати її до фінішу. Біг на середні дистанції умовно підрозділяється на чотири фази: початок бігу (старт), стартовий розбіг, біг по дистанції, фінішування.

При навчанні бігу на середні дистанції потрібно з перших же занять приділяти більшу увагу навчанню правильності бігових рухів, використовувати різні вправи для цього, використовувати вправи для розвитку правильної постановки стопи на опору під час бігу. Треба постійно стежити за технікою високого старту.

1. Алабін В. Г. Дослідження засобів і методів початкової спортивної підготовки дітей і підлітків. - М.: ФіС, 1966.

2. Алиханов И. И. Техника и тактика вольной борьбы. - М.: Физкультура и спорт, 1986. - 304 с.

3. Богданов Г. П., Балашов А. В. Біг на уроках в початкових класах // Фізична культура в школі. - 1989. - № 8.

4. Бойко В. Ф. Методика оценки и развития специальной выносливости у квалифицированных борцов вольного стиля: Метод. разработки. - К., 1981. 44 с.

5. Бойко В. Ф., Данько Г. В. Управление и контроль в тренировочном процессе борцов: Метод, рекомендации. - К., 1997. - 50 с.

6. Валік Б. В. Тренерам юних легкоатлетів. - М: ФіС, 1974.

7. Вальсевич В. К. Коли навчати бігу. // Легка атлетика. - 1977. - № 4.

8. Волков Л. В. Методика виховання фізичних здібностей учнів. - К.: Радянська школа, 1980.

9. Геселевич В. А, Олзоев К. С. Разработка модельных характеристик борцов в зависимости от стиля ведения схватки // Тез. всесоюзн. научн. конф. "Моделирование соревновательной деятельности спортсменов". - М., 1983 - С. 90.

10. Завацький В. І. Курс лекцій з фізіології: В 2-х частинах: Навчальний посібник. – Рівне: ППФ “Волинські обереги”, 2002.

11. Данько Г. В. Проблемы индивидуализации тренировочного процесса в борьбе: Метод. рекомендации. - К., 1998. - 40 с.

12. Каплинський В. С. Витривалість - важливий показник здоров'я людини // Фізична культура в школі. - 1989. - № 3.

13. Келлер B. C. Система спортивных соревнований и соревновательная деятельность спортсменов // Теория спорта. - К.: Вища школа, 1987. - С. 66-100.

14. Келлер B. C., Платонов В. Н. Теоретико-методические основы подготовки спортсменов. - Львов, 1993. - 270 с.

15. Коробченко В. В. Легка атлетика. – К.: Вища школа, 1977. – 224 с.

16. Кривоносов М. П., Сидоренко М. М. Легка атлетика в комплексі ГПО. - Мінськ, «Білорусь», 1976.

17. Легкая атлетика. Учебник для институтов физической культуры. Под ред. Н. Г. Озолина и Д. П. Маркова. Изд. 2. М, «Физкультура и спорт», 1972.

18. Легкая атлетика. Учебник для техникумов физической культуры. Под ред. Е. М. Лутковского и А. А. Филиппова. - М., «Физкультура и спорт», 1970.

19. Максюта С. П., Бутєв П. Н. Розвиток витривалості на уроках в V-VIII класах // Фізична культура в школі. - 1988. - № 5.

20. Моногаров В. Д. Генез утомления при напряженной мышечной деятельности // Наука в олимпийском спорте. - 1994. - № 1. - С. 47-58.

21. Моногаров В. Д. Утомление в спорте. - К.: Здоров'я, 1986. - 120 с.

22. Навчання окремих видів легкої атлетики. За ред. М. І. Виставкіна і З. П. Синицького. - К., «Радянська школа», 1964.

23. Орлов В. В. Тривалий біг на уроках в І-III класах // Фізична культура в школі. - 1988. - № 4.

24. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - К.: Олимпийская литература, 1997. - 584 с.

25. Платонов В. Н., Булатова М. М. Фізична підготовка спортсмена. - К.: Олімпійська література, 1995. - 320 с.

26. Приймаков А. А., Евгеньева Л. Я. Физиологическая характеристика борьбы. - К., 1988. - 18 с.

27. Толкачев Б. С. Дослідження засобів і методів виховання загальної витривалості у дітей молодшого шкільного віку. Дис. на здобуття наукового ступеня канд. наук. - М., 1976.

28. Шиян Б. М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). – Львів: Світ, 1993. – 184 с.

29. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч.1. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2001. – 248 с.

30. Як навчати легкоатлетичних вправ. Методичний посібник для спортсменів і тренерів. За ред. В. В. Петровського. - К., «Здоров'я», 1972.