Курсова робота Типологічний аналіз свіжої сосново-грабової судіброви

Вступ

1. Опис свіжої сосново-грабової судіброви

1.1. Типотвірна роль дуба, як головної та сосни і граба, як супутніх порід

1.2. Огляд типів лісу за участю головної породи у даному типі лісорослинних умов

1.3. Діагностична характеристика свіжої сосново-грабової судіброви

2. Типологічний аналіз свіжої сосново-грабової судіброви (C2-с-г-Д) на основі базових даних

2.1. Визначення фактичної і потенційної продуктивності насаджень

2.2. Розподіл насаджень свіжої сосново-грабової судіброви на корінні і похідні деревостани

3. Лісівничо-економічна ефективність типологічного аналізу свіжої сосново-грабової судіброви

4. Висновки про сучасний стан насаджень

Список використаної літератури

Історія людства нерозривно пов’язана з історією природи, без цього зв’язку неможливо говорити про світову, планетарну історію. Ліс як головний компонент біосфери завжди відігравав величезну роль ужитті людини.

Первісна залежність людини від навколишнього середовища є цілковитою. Ліс годував її плодами, зігрівав, з дерева виготовляли знаряддя праці, будували житло тощо.

У наш час з посиленням використання природних ресурсів постала загроза їх виснаження. Зменшуються площі лісів та орних земель, у багатьох країнах спостерігається нестача питної води. Індустрія інтенсивно споживає запас кисню.

За даними ООН, загальна площа лісів планети становить 4,1 млрд га, або 28-30% поверхні суходолу і 8-10% усієї поверхні Землі. Така лісистість є мінімально допустимою: при ній ще забезпечується нормальне функціонування біосфери. В результаті людської діяльності за останні 3 тис. років площа лісів зменшилась в півтора рази.

В Україні за останні 500 років цей показник зменшився втричі. Нині їх площа становить 15,6% (це найнижчий показник у Європі). Для досягнення нормальних екологічних умов життя лісистість нашої країни необхідно збільшити до 20-25%.

Головним завданням лісового господарства є найбільш раціональне використання земель державного лісового фонду з метою отримання максимальної кількості деревини та іншої побічної продукції з одиниці лісової площі, покращення стану і підвищення якості лісів з одночасним використанням, збереження і відновлення всіх багатогранних особливостей лісу, оскільки дуже великий відсоток лісів України, особливо в лісостеповій і степові частині України, відноситься до першої групи – ліси, які виконують природоохоронні функції, лісозаготівля в яких практично відсутня. Успішне виконання цих завдань можливе при веденні лісового господарства на типологічній основі.

Лісова типологія об’єднує вчення про грунт, гідрологію, лісові породи і трав’янисту рослинність у взаємодії з кліматом та іншими факторами навколишнього середовища. Це наука про класифікацію лісових площ, однорідних за комплексом кліматичних і лісорослинних потенціальних можливостей, що однакові за лісівничими ознаками і потребують однакових лісогосподарських заходів.

Таким чином, тип лісу дає можливість групування окремих за площею ділянок за спільністю ознак, що визначає конкретність і предметність, цільове спрямування і результативність комплексу лісогосподарських заходів залежно від лісорослинних умов.

Запропонована класифікаційна схема і діагностична характеристика типів лісу рекомендується для практичного використання при лісовпорядкуванні, проведенні лісогосподарських заходів, а також при проведенні і плануванні цих робіт.

Діяльність людини протягом тривалого історичного періоду, різноманітність фізико-географічних умов та взаємодія природних процесів значною мірою вплинули на сучасний рівень лісистості і нерівномірність розміщення лісів на території України. Темпи і напрямки людської діяльності щодо зміни площі і географії лісів у різні історичні епохи визначалась рівнем розвитку продуктивних сил і характером суспільного виробництва.

Резервом подальшого збільшення лісових площ є невкриті лісовою рослинністю землі лісового фонду, еродовані сільськогосподарські землі та землі, заліснення яких підвищить продуктивність сільськогосподарського виробництва. Успішне виконання цих та багатьох інших завдань можливе лише у випадку застосування фундаментальних знань лісової типології.

Провівши типологічний аналіз свіжої сосново-грабової судіброви (С₂-сгД), ми визначили ступінь використання типологічного потенціалу (табл. 2.2), з якої видно, що в середньому по типу лісу ступінь його використання складає 93.5%, що можна вважати високим. Щодо окремих вікових груп, то найбільшим він є у віковій групі 51-60 років, де складає 127.6%, це можна пояснити тим, що дана вікова група представлена похідними високопродуктивними деревостанами. Середній вік насаджень – 50,8 роки, середня повнота – 0,8; (0,83), дольова участь еталонів у данному типі лісу – 5,7%.

Щодо розподілу насаджень на корінні і похідні деревостани (табл.2.3), то видно, що в загальному по всіх насадженнях переважають похідні деревостани – 74,3%. Найнижча площа корінних деревостанів, припадає на вікові групи 41-50, 51-60 та 81-90, у віковій групі 21-30 площа їх становить лише – 8,6%. Найбільша ж частка припадає на вікову групу 1-10 років – 45,5%. Із похідних деревостанів переважають похідні сосняки – 53,0%, дубняки –14,8%. Інші похідні деревостани представлені на невеликих площах – смеречняки (2,3%), грабняки (0,3%), осичняки (2,3%), бучняки (0,6%).

Лісівнича ефективність проведення типологічного аналізу показала, що недобір у віці рубання складає 14982 м³, недобір деревини з 1 га стиглих насаджень (група віку 91-100) складає 111,39 м^3, коли всі насадження досягнуть віку стиглості, то максимально можливі втрати деревини за таких же умов можуть на площі 1065,8 га потенційно складати 118719,46 м³.

1. І. П. Тереля, П. Т. Ященко, Ю. В. Зварич, О. Б. Михайлів Лісознавство: Курсова робота. – Львів: УкрДЛТУ, 2005. - 32 с.

2. Герушинський З. Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. – Львів: вид-во «Піраміда», 1996. - 208 с.

3. Воробьев Д. В. Типы лесов Европейской части СССР. - Киев: изд-во АН УССР, 1953. - 452 с.

4. Швиденько А. Й., Остапенко Б. Ф. Лісознавство: Підручник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 352 с.

5. Генсірук С. А., Фурдичко О. І., Бондар В. С., Історія лісівництва в Україні. Львів: Світ, 1995. – 424 с.

6. Заячук В. С. Дендрологія. Покритонасінні: Навчальний посібник. – Львів: ТзОВ « Фірма Камула », 2004. – 408 с.