Курсова робота Діагностика та врахування темпераментів у навчально-виховній роботі в початковій школі

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні підходи у дослідженні темпераментів та особливостей їх врахування у навчально-виховному процесі

1.1. Темперамент як предмет психологічних досліджень

1.2. Фізіологічне підґрунтя темпераментів

1.3. Психологічна характеристика типів темпераментів

1.3.1. Психологічні особливості прояву темпераменту сангвініка

1.3.2. Психологічні особливості прояву темпераменту холерика

1.3.3. Психологічні особливості прояву темпераменту флегматика

1.3.4. Психологічні особливості прояву темпераменту меланхоліка

1.4. Врахування вікових і індивідуальних особливостей прояву різних видів темпераментів учнів молодшого віку у навчально-виховному процесі

Розділ 2. Практична робота по діагностиці та врахуванню темпераментів у навчально-виховній роботі в початковій школі

2.1. Організація і методи дослідження. Статистичний аналіз отриманих даних з визначення темпераментів учнів 2 класу початкової школи

2.2. Організація навчально-виховного процесу у 2 класі початкової школи з урахуванням особливостей темпераментів учнів

2.2.1. Створення сприятливих умов навчання на уроках математики

2.2.2. Створення сприятливих умов навчання на уроках літературного читання

2.3. Результат дослідження та інтерпретація отриманих даних

Висновки

Список використаної літератури

Провідними чинниками становлення незалежної України є освіта та виховання. Освіта XXI століття – це освіта для людини, її стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної, розумної особистості, яка здатна до самоосвіти й саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

У системі неперервної освіти початковій школі належать важливі функції, успішне виконання яких безпосередньо впливає на якість подальшої освіти учнів. Стильові особливості й особливості темпераменту є засобами реалізації внутрішнього потенціалу особистості в діяльності. Дослідження процесу формування індивідуального стилю діяльності дозволяє конкретизувати твердження Б.М. Теплова про вплив вроджених властивостей нервової системи на поведінку особистості. Питання полягає в тому, щоб з’ясувати, чи зумовлені доцільні способи дій, що застосовуються дитиною, її вродженими властивостями, або ж ці способи дій дитина набуває в процесі навчання, залежно від вроджених властивостей: іншими словами чи існують якісь певні закономірності взаємовідношення вродженого та набутого в індивідуальному стилі.

Особливості темпераменту суттєво впливають на ієрархію компонентів учбової діяльності молодших школярів, специфіку використання ними способів та прийомів розумової діяльності. Формування індивідуальних стилів учбової діяльності молодших школярів передбачає створення таких умов, які забезпечують оптимальний вплив типу темпераменту учнів на процес засвоєння знань. Залежність успішності від типу темпераменту полягає в типологічній зумовлені цих характеристик.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної теми та практика роботи школи засвідчили, що такий важливий аспект, як вплив темпераменту на формування індивідуального стилю учбової діяльності та вплив її на успішність навчання молодших школярів не став предметом спеціального дослідження, разом з тим, слід констатувати, що вчителі початкових класів мають потребу в науково обґрунтованих рекомендаціях у цій галузі.

Таким чином, актуальність означеної проблеми, її недостатнє розкриття в науковій літературі, а також значущість для педагогічної теорії і практики зумовили вибір теми дослідження: «Врахування типу темпераменту у навчально-виховному процесі».

Об’єктом дослідження є формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів.

Предмет – врахування особливостей темпераментів учнів молодшого шкільного віку у навчально – виховному процесі.

Метою дослідження є пошук сприятливих умов для успішного навчання молодших школярів відповідно особливостям їх темпераментів.

Завдання:

- вивчити стан даної проблеми на сучасному етапі розвитку психологічної науки;

- провести дослідження психологічних особливостей темпераментів молодших школярів;

- дослідити взаємозв’язок успішності навчання, особливостей темпераментів учнів та відповідних умов організації навчально – виховного процесу.

Гіпотеза дослідження – створення сприятливих умов навчання для учнів з різними темпераментами сприяє їх успішному навчанню, розвитку пізнавальних інтересів.

Метод дослідження. В роботі використовувалася система методів, що включає теоретичний аналіз психологічної літератури, методи спостереження, тестування, експерименту.

Темперамент – головна властивість особистості. Його вважають найбільш стійкою характеристикою особистості людини, яка майже не змінюється впродовж життя і проявляється у всіх сферах життєдіяльності.

Знання темпераменту який відображає особливості природженої організації нервової системи і впливає на протікання психічної діяльності людини, необхідно вчителю в навчальній і виховній роботі.

Практична робота дала змогу визначити тип темпераменту учнів молодшого шкільного віку та розробити уроки з урахуванням їх особливостей.

Враховуючи індивідуальні особливості учнів були розроблені нестандартні уроки, різнорівневі завдання, творчі роботи. Даний підхід забезпечує здійснення особистісно-орієнованого навчання, дає можливість вчителю більш ґрунтовно підійти до вироблення індивідуального стилю навчання кожного учня.

Навчання і виховання не повинні змінювати темперамент, а долати недоліки того чи іншого темпераменту, розвивати його позитивні сторони, маючи на меті створювати на основі даного темпераменту цінні риси особистості. Знаючи темперамент учнів, вчитель повинен так організувати діяльність кожного школяра, щоб поступово все менш різко проявлялись негативні властивості темпераменту, які заважають учню в навчальній роботі та поведінці.

Такі знання дають змогу створювати ситуацію успіху для кожної дитини, розвивати творчий потенціал, формувати гармонійну особистість.

При правильній організації навчання, знання психологічних особливостей кожної дитини стає можливим організувати співробітництво вчителя і учня на уроці, створити емоційно-позитивний клімат в класі, сприяти розвитку потенціальних можливостей учнів початкової школи.

1. Богословський В. В., Ковальова А. Г., Степанова А. А., «Загальна психологія», 3-є видання, Москва «Просвещение», 1981.

2. Богданович М. В. Зошит з математики: навч. посіб. для 2 кл. загальноосвіт. навч. закл. / М. В. Богданович, Г. П. Лишенко. – К.: Генеза, 2013. – 80 с.

3. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. 2-е вид. – К.: Каравела, 2007. – 400 с.

4. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 576 с. (Альма-матер).

5. Володарська М. О. Математика. 2 клас. І семестр (за підручником М. В. Богдановича, Г. П. Лишенка). – Х.: Вид. група «Основа», 2013. – 158, [2] с. – (Серія «Початкова школа. Мій Конспект»).

6. Володарська М. О. Математика. 2 клас. ІІ семестр (за підручником М. В. Богдановича, Г. П. Лишенка). – Х.: Вид. група «Основа», 2013. – 158, [2] с. – (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

7. Волошина В. В., Долинська Л. В., Ставицька С. О., Темрук О. В., «Загальна психологія. Практикум» Навчальний посібник. – К. Каравела, 2007 – 280 с.

8. Загальна психологія. Навч. посіб. / Сергєєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П., Пасєка О. В. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 296 с.

9. Как преодолеть трудности в обучении детей. Психодиагностические методики. Коррекционный упражнения. – 2-е изд., перераб. – М.: Издательство «Ось - 89», 1999. – 224 с. (Практическая психология).

10. Карнаух П. М. Цікаві завдання я з математики. 2 клас: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 40 с.

11. Крутєцкий В. А. Психологія, Москва «Просвещение», 1986 – 335 с.

12. Літературне читання. 2 клас: розробки уроків: для шк. з укр. мовою навчання: до підруч. О. Я. Савченко / Т. В. Нев’ядомська. – Х.: Вид – во «Ранок», 2013. – 256 с.

13. Лозниця В. С. «Психологія і педагогіка: основні положення» Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: «Екс Об», 1999 – 304 с.

14. Максименко С. Д. «Загальна психологія» Видання 3-є перероблене та доповнене. Навчальний посібник – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 288 с.

15. Максименко С. Д., Главник О. «Адаптація дитини до школи» – К.: Мікрос – СВС, 2003. – 111 с. (Психологічний інструментарій). Бібліогр.: с. 109-110.

16. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1 – 4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2011 – 392 с.

17. Основи вікової психології. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009. – 112 с.

18. Психология младшего школьника: Учебное пособие. 3-е Изд., испр. И доп. – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 128 с.

19. Психология. Учебник для высших педагогических учебных заведений: В 3кн. – 4е изд. – М. Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. – Кн. 1: Общие основы психологии. – 668 с.

20. Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Загальна психологія. К: «Либідь», 2005 - 464 с.

21. Трофімов Ю. Л. Психологія. К.: «Либідь», 2001 – 560 с.

22. Увага! Особливі діти. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 128 с. – (Серія «Тренінги у педагогічній практиці»).

23. Чому їм важко вчитися? Методичний посібник, присвячений питанням психолого-педагогічної допомоги молодшим школярам із труднощами у навчанні. – Київ: «Видавництво «Початкова школа», 2003 – 128 с.