Курсова робота Психологічні особливості якісних відмінностей у здібностях людей
Код роботи: 5332
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Загальна психологія
Тема: Психологічні особливості якісних відмінностей у здібностях людей
Кількість сторінок: 69
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 450 грн
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження якісних відмінностей у здібностях людей
1.1. Поняття здібностей
1.2. Види здібностей та рівні їх прояву
1.3. Походження здібностей
Висновок до першого розділу
Розділ 2. Емпіричне дослідження якісних відмінностей у здібностях людей
2.1. Характеристика методик діагностики якісних відмінностей у здібностях людей
2.2. Обробка та аналіз результатів дослідження
Висновки до 2-го розділу
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Як нам відомо, кожна людина має вроджений набір анатомо-фізіологічних особливостей нервової системи, які служать основою для формування різноманітних здібностей. Але, не можна стверджувати, що якщо людина має задатки, то вони автоматично переростуть в здібності. Оскільки, якщо не розвивати їх – вони не будуть проявлятись, і індивід не буде підозрювати про них. Але, якщо людина знає про свої задатки, але не достатньо прикладає зусилля, а хтось не має тих задатків, але його діяльність є дуже високою – він обов’язково переросте того, хто мав вроджені особливості. Головну роль у розвитку здібностей відіграють не тільки задатки, а також і умови життя, в котрих перебуває людина, її навчання, освіта та виховання, тобто на ґрунті тих самих задатків можуть розвинутися різноманітні здібності. Між здібностями і задатками існує багатозначний зв’язок.
Кожен день ми зустрічаємось з різними якісними відмінностями людей. Проте, коли добре роздивитись, то виявляється, що всі індивіди наділені всіма якостями, але, в кожного ті чи інші якості знаходяться на певному етапі розвитку: в одних краще розвинуті, а в інших гірше. Іншими словами – люди не є клонами, а кожен є індивідуальним. Відмінності між людьми – питання степені. В цьому сенсі можна сказати, що індивідуальні відмінності несуть швидше кількісний, ніж якісний характер. Проте, можна заперечити, що існує принаймні кілька характеристик, якими людина або володіє, або ж не володіє, і що в цьому відношенні ми все ж таки можемо говорити про якісні відмінності.
Можна сказати, що здібності – це не тільки можливості, а необхідний рівень майстерності в тій чи іншій справі, тобто, можна сказати, що це дійсність. Здібності являють собою психічні явища, які виявляються через знання, уміння, навички індивіда, хоча до них не зводяться. Дуже серйозною помилкою педагога є поспішні висновки, що в деяких учнів немає здібностей на тій лише підставі, що вони не оволоділи ще знаннями, вміннями, навичками. Доказом цього є яскравий приклад: Альберт Ейнштейн в свій час був простим учнем, і ніщо, здавалося б, не свідчило і не пророкувало про його майбутню геніальність.
Актуальність теми полягає у виявленні здібностей людини, тобто розкритті тих особливостей, що свідчать про певні нахили в діяльності. Оскільки, людина може мати задатки, а працювати зовсім в іншій сфері діяльності, і бути незадоволеною в житті своєю роботою. А, також, діагностика здібностей дає можливість людині вибрати вид діяльності, що найбільше відповідає її можливостям і схильностям. Це, безперечно, впливає на формування позитивної професійної мотивації, задоволеності працею і, як наслідок, на задоволеність життям в цілому. Є відомий вислів «Виберіть собі роботу по душі, і вам не прийдеться працювати жодного дня в своєму житті. (Конфуцій)», що ще раз доказує про те, що потрібно прагнути знайти себе, а не просто думати, і не робити нічого. І, кажучи про людей, потрібно обов’язково сказати, що більшість людей думають не про свої нахили, а про те, як і де заробити гроші. І, про той факт, що людині та робота не по душі, більшість з людей, навіть не задумуються, оскільки, думають тільки про фінансову вигоду. Всього лиш, менша частина думає і вибирає ту робота, яка приносить не тільки дохід, а ще й задоволення свого внутрішнього бажання, світу. А ті люди, які просто працюють, то вони будуть мати, крім можливих психосоматичних захворювань, гірший кінцевий результат ніж ті, хто любить цю роботу і працює в задоволення. Тому, перед тим, як вибирати собі професію, потрібно добре подумати, чи справді це те, що я дійсно люблю, і буду займатись все життя!
Об’єктом дослідження виступають здібності людини.
А предметом визначаємо психологічні особливості якісних відмінностей у здібностях людини.
Мета дослідження полягає у виявленні якісних відмінностей у здібностях людей.
У відповідності до поставленої мети передбачено вирішення наступних завдань:
- проаналізувати поняття здібностей;
- охарактеризувати види здібностей та рівні їх прояву;
- з’ясувати походження здібностей;
- провести емпіричне дослідження здібностей з метою виявлення якісних відмінностей здібностей у досліджуваних осіб;
- побудувати графіки та таблиці на основі отриманих даних;
- здійснити аналіз щодо отриманих даних;
- сформулювати висновки.
Гіпотеза – у досліджуваних середній рівень організаторських і комунікативних здібностей; середньо виражена схильність до естетики та мистецтва; домінує артистичний тип особистості.
Теоретико-методологічну основу становлять ідеї та погляди таких вчених і психологів, як Рубінштейн С.Л., Теплов Б.М., Лейтес Н.С., Петровський А.В., Леонтьев А.Н., М’ясищев В.М, Гальтон Ф.С., Чайковський П.І. та інші.
Методи та методики дослідження: Теоретичний аналіз літератури, Оцінка комунікативних і організаторських схильностей (Б.А. Федоришин), Тест «Структура інтересів», Тест Дж. Голланда для визначення професiйних типiв особистості, Методика для виявлення Професійних нахилів особистості (Л. Йовайши), Анкетування на визначення схильностей респондентів батьків, методи узагальнення, пояснення, методи експерименту, опису.
Теоретична значущість дослідження полягає у поглибленні знань та уявлень про психологічні особливості якісних відмінностей у здібностях людей.
Результати дослідження можуть мати практичне значення та бути корисними для учнів та вчителів, котрі мають на меті використання інформації про прояви, застосування та відмінності здібностей.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.
1. Беляев И. А. Целостность человека в аспекте взаимосвязи его способностей и потребностей: монографія. – Оренбург: ОГИМ, 2011. – 360 с.
2. Богословский В. В., Ковалев А. Г., Степанов А. А. Общая психология. – М.: Просвещение, 2001. – 545 с.
3. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей: Учеб. Пособие для студ. Высш. Учеб. Заведений. – М.: Академия, 2002. – 320 с.
4. Варій М. Й. Загальна психологія: Навч. підручник / Для студ. психол. і педагог. Спеціальностей. – Львів: Край, 2006. – 968 с.
5. Волошина В. В., Долинська Л. В., Ставицька С. О., Темрук О. В. Загальна психологія: Практикум: Навч. посібн. – Київ: Каравела, 2005. – 280 с.
6. Гамезо М. В., Герасимова В. С., Машурцева Д. А., Орлова Л. М. Общая психология / Учебно-методическое пособие. – М.: Просвещение, 2007. – 353 с.
7. Голубева Э. А. Способности. Личность. Индивидуальность. Дубна; Феникс, 2005. – 512 с.
8. Дружинин В. Н. Психология общих способностей. – Питер: Просвещение, 2008. – 358 с.
9. Дружинин В. Н., Шадриков В. Д. Развитие и диагностика способностей. – М.: Просвещение, 2003. – 149 с.
10. Зубрицька-Макота І. В. Психодіагностика: Навчально-методичний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛьвДУВС, 2013. – 322 с.
11. Ильин Е. П. Проблема способностей: два подхода к ее решению // Психологический журнал, 2003. – № 3.
12. Карелин А. М. Большая энциклопедия психологических тестов. – М.: Эксмо, 2007. - 416 с.
13. Клюев Н. В. Педагогические способности // Педагогическая психология: Учеб. – М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – 218 с.
14. Лейтес Н. С. Возрастная одаренность школьников: Учебное пособие для студ. пед. вузов – М.: Академия, 2000. – 343 с.
15. Лукацкий М. А. Остренкова М. Е. Психологи / Учебник. – М.: Эксмо, 2007. – 217 с.
16. Маклаков А. Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2001. – 342 с.
17. М’ясоїд П. А. Загальна психологія / Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2004. – 276 с.
18. Максименко С. Д. Загальна психологія / Підручн. для студ. вищ. навч. закладів – К.: Форум, 2000. – 638 с.
19. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навч. посібник. – К.: Форум, 2000. – 567 с.
20. Маничев С. А., Крылов А. А. Практикум по общей, экпериментальной и прикладной психологи – СПб.: Питер, 2000. – 342 с.
21. Нємов А. С. Психологія. – М.: Знання, 2000. – 668с.
22. Петровський А. В., Ярошевський М. Г. Психологія / Підручник для студентів вищих пед. навч. закладів. – М.: Академія, 2002. – 512 с.
23. Партико Т. Б. Загальна психологія / підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Ін Юре. 2008. – 416 с.
24. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Учебное пособие. – Самара: БАХРАХ-М, 2001. – 672 с.
25. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2006. – 720 с.
26. Савчин М. В. Загальна психологія. Частина 1. Навч. пос. Дрогобич, 2009. – 372 с.
27. Сборник психологических тестов по профессиональной ориентации. Пособие. Часть I., – Минск, 2011. – 422 с.
28. Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднійчук З. В. та ін. Загальна психологія / Навч. посіб. – К.: А.Г.Н., 2002. – 560 с.
29. Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднійчук З. В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
30. Степанов О. М. Психологічна енциклопедія − К: «Академвидав», 2006. – 504 с.
31. Ушаков Д. В. Психология одаренности. – М.: Просвещение, 2000. – 352 с.
Висновки
У результаті теоретико-емпіричного дослідження сформульовано наступні висновки:
Кожна людина наділена певними задатками, і якщо їх розвивати, вдосконалювати, то проявляться здібності людини. Під здібностями розуміється поєднання сприятливих індивідуально-своєрідних особливостей та якостей психіки, котрі виявляються у швидкості, результативності та якості виконання відповідної діяльності за мінімальних силових, енергетичних і часових затрат.
Отже, здібності забезпечують успішне оволодіння знаннями, навичками, вміннями і ефективну їх реалізацію в трудовій діяльності, виявляються в оволодінні знаннями, навичками і вміннями, здібності, проте, до них не зводяться.
Здібності є надзвичайно важливими у житті людини, оскільки, визначивши їх, можна вибрати професію, в якій людина буде розвиватись, окрім фінансів буде ще також получати задоволення. І, тоді людина не буде відчувати, що вона в житті нічого не добилась. Оскільки, якщо порівняти з людьми, які вибрали професію не за покликанням, то вони можуть мати в середині своїх років переосмислення того, що вони не працювали і не робили те, що дійсно їм подобається, а, отже, життя прожили даремно. Це так звана «криза середніх років», в якій йде переусвідомлення свого життя.
Розрізняють якісну і кількісну характеристики здібностей. Тобто, можна сказати, що під якісною характеристикою розуміється комплекс показників, що забезпечує успіх в засвоєнні певного виду діяльності. А кількісна характеристика виявляє різну силу, рівень, тобто показує, якою мірою розвинені вони у даної людини в порівнянні з іншими людьми. Також здібності мають свою певну класифікацію, за якою вони поділяються і розрізняються. За сферою вияву можна поділити: на загальні та спеціальні здібності. За рівнем застосування виділяють навчальні і творчі. За видом мислення розрізняють теоретичні й практичні. Також є ще такий підхід, де у здібностях виділяють потенційні та актуальні можливості розвитку. Також необхідно виділити рівні розвитку здібностей, тобто тут вже говориться, про кількісну характеристику: обдарованість, талановитість та геніальність. Окрім видів слід також розрізняти 3 типи особистості (за І.П. Павловим) як: «художній», «мислительний» і «проміжний», які суттєвою мірою визначають особливості здібностей.
Що стосується досліджень походження здібностей, то в науці довгий час не могли точно визначитись, щодо того, чи здібності вродженні чи набуті, але в ході багаторазових досліджень і експериментів, все ж таки, дійшли висновків, і було виявлено, що вони мають біосоціальне походження, оскільки, людина як має вродженні, так і набуває ті чи інші здібностей. Наприклад: маючи одні й ті ж самі задатки (тобто вроджену характеристику) можуть спричинити прояв зовсім інших здібностей, оскільки, середовище (соціальна характеристика) грає досить важливе місце у цьому. Тому, не можна казати, що здібності носять тільки біологічний або тільки соціальний характер.
Якісна характеристика здібностей дає змогу щодо відповідей на питання, які стосуються того, у якій галузі діяльності людині легше проявити себе, досягти успіхів і досягнень.
В досліджуваної групи (21 осіб) було отримано такі результати:
за методикою «Оцінка комунікативних і організаторських здібностей» було виявлено: у 24 % досліджуваних – низький рівень комунікативних здібностей; у 14% респондентів – нижче середнього; у 33 % – середній; у 14 % досліджуваних – високий рівень, і у 10% респондентів – дуже високий. А щодо організаторських здібностей: у досліджуваних – низький рівень організаторських здібностей – у 25%; у 15% респондентів – нижче середнього; у 35% досліджуваних - середній рівень, високий показник організаторських здібностей – у 5%; дуже високий рівень – у 20%. Це свідчить про те, що у досліджуваних переважає середній рівень як організаторських, так і комунікативних здібностей.
Отримані результати за методикою для виявлення професійних нахилів особистості, свідчить про те, що більшість респондентів мають слабо виражену схильність, це насамперед: до роботи з людьми (15), до розумових видів діяльності (14), до роботи з людьми на виробництві (14), до рухомих видів діяльності (12), і до планово-економічних видів робіт, що передбачають задоволення матеріальних потреб (15). Не виражено у 4-х респондентів схильності до роботи з людьми, і ще у 4-х - до роботи з людьми на виробництві; у 3-х респондентів до розумових видів діяльності; у 6-х до естетики та мистецтва, і у 1-го до планово-економічних видів робіт.
Середньо виражену схильність до роботи з людьми притаманна 2-м досліджуваних; у 4-х до розумових видів роботу, до рухових видів діяльності, і до планово-економічних видів робіт. Найбільше респондентів (9), яким відповідає середнє вираження було у схильності до естетики та мистецтва. І, всього лиш, тільки 1 респондент з усіх наявних схильностей, і з цілої групи мав яскраво виражену схильність до планово-економічних видів робіт.
Метою тесту «Структура інтересів» було виявлення структури інтересів учнів. Було виявлено найбільш переважаючими у структурі інтересів у респондентів біологію, що обрали 13 % досліджуваних, психологію (12%) і географію (12%). Схильності до хореографії не виявлено в жодного з досліджуваних, тобто 0%. У 8% респондентів виявлено інтерес щодо легкої музики, у 7% до політики, по 5% респондентів набрали у таких напрямках як фізика, мораль, подорожі і спорт. А у такій структурі інтересів як: мода, класична музика, література, економіка, техніка були прихильниками тільки 3% досліджуваних. І, тільки 2 % надавали перевагу мистецтву кіно.
Звідси виходить, що найбільш переважаючими з групи респондентів є така структура інтересів як біологія, географія і психологія.
Метою тесту Дж. Голланда для визначення професійних типів особистості виявляється визначити пріоритетний тип особистості. Дані свідчать, що 30% респондентів мають артистичний тип. А 20 % досліджуваних відносяться до типу реалістів. У 14% досліджуваних було виявлено соціальний тип. 10% респондентів виявилися людьми, що належать до конвенційного типу. І, всього лиш, 6% досліджуваних відносяться до підприємливого типу.
Отже, в кожної людини є певні галузі діяльності людині, де їй легше проявити себе, досягти успіхів і досягнень. В одної в мистецтві, а в іншої в математиці. Найголовніше – це виявити, які саме психологічні особливості якісні характерні для певної людини. Саме вище вказані і досліджені методики дозволили нам це дізнатися. Тобто, те що всі люди наділені психологічними особливостями якісних відмінностей. Оскільки, кожна людина має неповторну своєрідність психіки.
Проаналізувавши отримані в ході дослідження дані, можна зробити висновки, що у респондентів на середньому рівні розвинені як організаторські, так і комунікативні здібності; А, щодо структури інтересів виявлено переважаючими: біологію, географію і психологію; середньо виражена схильність до естетики та мистецтва; а також у респондентів домінує артистичний тип особистості. Таким чином, дані результати дозволили підтвердити наші гіпотези.