Бакалаврська робота Дослідження гендерних особливостей сприйняття гумору
Код роботи: 5309
Вид роботи: Бакалаврська робота
Предмет: Психологія особистості
Тема: Дослідження гендерних особливостей сприйняття гумору
Кількість сторінок: 61
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 1200 грн
Вступ
Розділ 1. Поняття гумору як психологічний феномен
1.1. Психологічний зміст почуття гумору
1.2. Види гумору та їх зв’язки з психологічними характеристиками особистості
Розділ 2. Емпіричне дослідження гендерних особливостей сприйняття гумору
2.1. Організація і методи дослідження
2.2. Взаємозв’язки стилів гумору та копінг-стратегій особистості
2.3. Взаємозвязок стилів гумору з механізмами захисту
Висновки
Використана література
Додатки
Сміх, гумор, комедія займають значне місце в житті суспільства. Ці явища пронизують більшість сфер нашого існування. Гумор як форма комунікації, як соціальне явище набуває все більшого значення в умовах сучасних тенденцій глобалізації і становлення постіндустріального суспільства, які стверджують пріоритети цінностей толерантності, участі, солідарності, творчості.
Сьогодні спеціалісти різних галузей психологічної науки займаються проблемою детермінації подолаючої поведінки сукупністю різних факторів, серед яких чимале місце займає професійна приналежність. І найбільш актуальним у цьому напрямку є дослідження копінг-стратегій у представників професій, що працюють у сфері послуг, типу «Людина-Людина».
Фундаментальними роботами з вивчення подолаючої поведінки є праці таких вчених, як Р. Лазарус, С. Фолкман, Л. Мерфі, Р. Плутчик, Р. Мосс і Дж. Шеффер, Л. Перлин і К. Шулер, Э. Фрайденберг. Ю.Л. Сорокіна, Л.І. Анциферова, Е.П. Белінська, В.А. Бодров, С.К. Нартова-Бочавер, К. Муздибаєв та інші. Найбільш детально дослідженнями гумору займалися наступні дослідники: З. Фрейд, Д. Флагел і М. Чойс, Е. Кріс, М. Істмен, Ч. Грунер, М. Аптер, Р. Уайер і Дж. Коллінз, Р. Мартін, Лефкур, А.Н. Лук, М.М. Абдулаєва.
Ефективна діяльність за подібних умов значною мірою залежить від наявності в неї необхідних особистісних ресурсів для регулювання ставлення до швидко змінюваних життєвих ситуацій та вміння долати негативні переживання за допомогою певних психологічних прийомів. Тому перед психологами-практиками постає актуальне завдання надання людині допомоги у пошуку шляхів опору зі стресогенними впливами й мобілізації зусиль на успішне досягнення цілей життєдіяльності. У цьому світлі виправданим є інтерес науковців до вивчення механізмів подолання проблемних ситуацій та розкриття особистісних характеристик, що зумовлюють вибір людиною тих чи інших стратегій психологічного подолання.
Отже, проблема, обрана для бакалаврської роботи, актуальна у деяких аспектах, а саме: у соціальному, науковому та прикладному (психотерапевтичному), адже розуміння стресозахисного потенціалу гумору та розкриття можливостей звернення до нього з метою когнітивного переструктурування змісту складної ситуації може стати корисним для практики психологічного консультування та психотерапії.
Останні роки відзначені сплеском інтересу до практичного використання гумору.
Мета нашої роботи – дослідити взаємозв’язки стилів гумору та механізмів психологічного захисту копінг-стратегій особистості.
Об’єкт дослідження – почуття гумору як ресурс психологічного подолання.
Предмет дослідження – взаємозв’язки стилів гумору та механізмів психологічного захисту, та допінг-стратегій.
Для вирішення основної мети ми ставимо наступні завдання:
1) Розглянути теоретичні та емпіричні дослідження гумору як психологічного феномену;
2) Дослідити взаємозв’язки стилів гумору з механізмами психологічного захисту у представників професій системи «Людина-людина»;
3) Виявити взаємозв’язки стилів гумору та копінг-стратегій особистості у представників професій системи «Людина-людина».
У роботі використано наступні методики:
- опитувальник Р. Мартіна «Стилі гумору»;
- опитувальник копінг-стратегій особистості «Копінг-тест Лазаруса»;
- опитувальник Плутчика Келлермана Конте. Методика Індекс життєвого стилю (Life Style Index, LSI). Тест для діагностики механізмів психологічного захисту.
У якості досліджуваних виступили представники професій «Людина-людина» чоловіки віком 25-35 років, всього 40 осіб. В якості контрастної групи виступили представники професій системи «Людина-техніка», також чоловіки 25-35 років у кількості 40 осіб.
Для математико-статистичного аналізу було використано коефіцієнт кореляції Спірмена.
Бакалаврська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, що включає 34 найменування та додатків. Бакалаврську роботу викладено на 61 сторінках.
На підставі теоретичного дослідження та емпіричної перевірки основних положень роботи щодо характеру використання почуття гумору як ресурсу психологічного подолання або механізму психологічного захисту можна зробити наступні висновки.
Почуття гумору як багатовимірний психологічний конструкт характеризується стресозахисним потенціалом. Останній виявляється у захисті суб’єкта від негативних емоцій та станів, виникнення яких зумовлене переживанням складних ситуацій життєдіяльності. Рівень травмуючого впливу ситуації на суб’єкта залежить від її когнітивної оцінки, і саме почуття гумору здатне на неї вплинути.
Спираючись на теорію формування внутрішнього світу особистості та визначення його складових, можна виявити потенціал почуття гумору як ресурсу стресоподолання. Запропонована модель вивчення стресоподолаючої ролі гумору дозволяє простежити, яким чином гумор виконує всі функції, що декларуються: захисту від негативних переживань (тривоги, страху, гніву, фрустрації, негативного афекту, заздрощів тощо), зниження значущості психотравмуючих обставин і розвіювання ілюзій, сублімованого протесту, здобуття визнання й поваги з боку значущих інших. Такий підхід дозволяє поєднати різноманітні класифікації видів та стилів гумору, що існують (самопідтримувальний або афіліативний, етнічний гумор або когнітивний гумор ситуації), за критерієм притаманності їм стресозахисного та стресоподолаючого потенціалу.
Реакція на зовнішні обставини, опосередкована зверненням до почуття гумору, може виявлятися у двох видах: психологічному захисті або психологічному подоланні. У першому випадку використання гумору відбувається як результат дії несвідомого, тому суб’єкт не дає належної оцінки адаптивній ролі гумору в опануванні власних негативних переживань. У другому випадку суб’єкт свідомо звертається до гумору як ресурсу подолання стресу, про що свідчить визнання ним ролі гумору як засобу опанування деструктивних емоцій та думок.
Було проведене емпіричне дослідження використання гумору як копінг-стратегії у представників професій типу «Людина-Людина».
У дослідженні брали участь 80 чоловік (40 представників професій типу «Людина-Людина – група А; та 40 представників робітничих професій – група В).
Професійна компетентність як практична реалізація професійних здібностей та ділових якостей працівника в їх синергетичному взазаємозв’язку і взаємозалежності синтезує поняття „професіоналізм”, „кваліфікація”, „професійні здібності”. Почуття гумору і почуття комічного є своєрідними критеріями професійної компетентності у тій чи іншій сфері діяльності.
Як свідчать результати дослідження в групі А подолаючий гумор позитивно корелює з пошуком соціальної підтримки та плануванням вирішення проблеми, втечею/ігноруванням та переоцінкою. Всі інші стилі гумору мають позитивний зв'язок лише з конфронтацією. Це свідчить про те, що у представників професій типу «Людина-Людина» використання подолаючого гумору має свою специфіку, чого не можна сказати про представників інших професій.
Групі В значимо більш виражена копінг-стратегія «втеча/ігнорування». Виявлений факт говорить про те, що представники професій, які не передбачають постійну роботу з людьми, більше схильні використовувати втечу та ігнорування як копінг-механізм, ніж представники професій типу «Людина-Людина». Інших істотних відмінностей щодо вибору інших способів подолаючої поведінки не було виявлено.
Виявлено, що в групі А подолаючий гумор негативно корелює з дистанціюванням та самоконтролем, що підтверджує нашу гіпотезу, а саме, що у представників професій типу «Людина-Людина» використання подолаючого гумору має свою специфіку, наразі призводить до зменшення використання цих неконструктивних копінг-стратегій, чого не можна сказати про представників інших професій.
Також встановлено, що агресивний гумор в групі А негативно корелює з копінг-стратегією «пошук соціальної підтримки». Це свідчить про зменшення схильності використовувати дану копінг-стратегію в разі використання агресивного гумору, або, навпаки, використання цього копінгу призводить до зменшення схильності користуватися агресивним гумором. В цьому бачимо конструктивний адаптивний характер даної стратегії подолаючої поведінки, а також особливість використання гумору як подолаючої поведінки у людей, що працюють в сфері «Людина-Людина».
Також виявлено, що всі види гумору позитивно корелюють з дистанціюванням в обох групах. Конфронтаційний копінг передбачає використання агресивних зусиль для зміни та поліпшення ситуації, а також певний ступінь ворожості та готовності до риску, тому виявлений факт може виступати свідченням того, що люди, у яких наявний досить високий рівень розвитку стилів подолаючого гумору, мають схильність до агресивних рішучих дій в боротьбі зі стресом.
Кожен із стилів гумору, використовуваних людиною, може бути зрозумілий з точки зору можливості і ефективності його використання як психологічної захисту.
Ми з'ясували, що представлені механізми психологічного захисту особистості, так чи інакше, присутні в професійній діяльності группах А та В, і немає якогось одного ведучого механізму.
Однак найбільш використовуваними в професіях типу «Людин-Людина» є регресія, заміщення, проекція, раціоналізація. А в професіях типу «Людина-Техніка» - витіснення, заперечення та компенсація.
Використана література
1. Аргайл М. Психология счастья / М. Аргайл. – СПб.: Питер, 2003. – С. 69.
2. Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса / М. М. Бахтин. – М.: Художественная литература, 1990. – 543 с.
3. Бендас Т. В. Гендерная психология / Т. В. Бендас. - СПб.: Питер, 2006. - 431 с.
4. Бергсон А. Смех / А. Бергсон. – М.: Искусство, 1992. – 127 с.
5. Борев Ю. Б. Комическое или о том, как смех казнит несовершенство мира, очищает и обновляет человека и утверждает радость бытия / Ю. Б. Борев. – М.: Искусство, 1970. – 272 с.
6. Бэрон Р. Агрессия / Р. Бэрон, Д. Ричардсон. – СПб.: Питер, 2000. – 352 с.
7. Вильсон Г. Психология артистической деятельности: Таланты и поклонники / Г. Вильсон. – М.: "Когито-Центр", 2001. – 384 с.
8. Дмитриев А. В. Конфликтология / А. В. Дмитриев. – М.: Гардарики, 2001. – 320 с.
9. Дмитриев А. В. Социология юмора: Очерки / А. В. Дмитриев. – М.: Институт философии РАН, 1996. – 214 с.
10. Зайва О. О. Обґрунтування притаманності почуттю гумору потенціалу психологічного подолання / О. О. Зайва // Вісник Дніпропетровського університету. Педагогіка та психологія. – Дніпропетровськ, 2003. – Вип. 9. – C. 23-29.
11. Дубініна О. С. Використання гумору у педагогічній діяльності / О. С. Дубініна // ВІСНИК НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2012. - Випуск 1.
12. Иванова Т. В. Остроумие и креативность // Вопросы психологи / Т. В. Иванова. – 2002. – №1. – С. 76-87.
13. Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. – СПб.: Питер, 2002. – 752 с.
14. Кузнецова Н. Ф. Экспериментальное исследование чувства юмора // Вестник московского университета. Серия 14. Психология / Н. Ф. Кузнецова. – М., 1985. – №4. – С. 73-74.
15. Лауэ М. Статьи и речи / М. Лауэ. – М.: Наука, 1969. – 367 с.
16. Лук А. Н. О чувстве юмора и остроумии / А. Н. Лук. – М.: Искусство, 1968. – 268 с.
17. Лурия А. Р. Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга / А. Р. Лурия. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963. – 432 с.
18. Максименко С. Д. Загальна психологія: навч. посіб. / С. Д. Максименко. – К.: НМУ ім. Богомольця, 2004. – 272 с.
19. Милова. Т. "Смех – вестник нового мира": Беседа с Л. В. Карасевым / Т. Милова.: Человек. – 1999. – №6. – С. 52-55.
20. Мусийчук М. В. О сходстве приемов остроумия и механизмов построения парадоксальных задач / М. В. Мусийчук // Вопросы психологии. – 2003. – №6. – С. 99-105.
21. Нартова-Бочавер С. К. Дифференциальная психология. Учебное пособие / С. К. Нартова-Бочавер. – М.: Флинта, 2006. – 280 с.
22. Николаев Д. Смех – оружие сатиры / Д. Николаев. – М.: Искусство, 1962. – 224 с.
23. Носенко Е. Л. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції: [Монографія] / Е. Л. Носенко, Н. В. Коврига. – К.: Вища школа, 2003. – 126 с.
24. Носенко Е. Л. Сучасні напрями зарубіжної психології: психологія особистості / Е. Л. Носенко, І. Ф. Аршава. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. – 305 с.
25. Поспелов Г. Н. Теория литературы / Г. Н. Поспелов. – М.: Высшая школа, 1978. – 351 с.
26. Пугачев В. П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом. Учебник для студентов вузов / В. П. Пугачев. – М.: Аспект пресс, 2001. – 285 с.
27. Роменець В. А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник / В. А. Роменець, І. П. Маноха. – К.: Либідь, 1998. – 1992 с.
28. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии в 2-х томах / С. Л. Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1989. – Т.2. – 328 с.
29. Симонов П. В. Темперамент, характер, личность / П. В. Симонов, П. М. Ширшов. – М.: Наука, 1984. – 161 с.
30. Федь Н. М. Искусство комедии или мир сквозь смех / Н. М. Федь. – М.: Наука, 1978. – 216 с.
31. Фейгенберг И. М. Видеть – предвидеть – действовать / И. М. Фейгенберг. – М.: Знание, 1986. – 158 с.
32. Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному / З. Фрейд. – Донецк: Сталкер, 1999. – 349 с.
33. Чухим Наталія. - Гендер та гендерні дослідження в ХХ столітті [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gendercentre.org.ua/htdocs/article%2001.htm.
34. Шмелев А. Г. Юмор – это не главное // Психологическая газета / А. Г. Шмелев. – 1998. – №4 (31). – С. 24-25.