Курсова робота Природно-заповідний фонд України та функціональне зонування території НПП «Верховинського»

Вступ

1. Загальна частина. Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України та форми природооїоронної діяльності

1.1. Обгрунтування необхідності створення національного природного парку «Верховинський»

1.1.1. Стан вивченості території

1.1.2. Концепція створення НПП «Верховинський»

1.1.3. Управління парком

1.1.4. Структура та режим території парку

1.1.5. Охорона парку

1.1.6. Реакційна діяльність

2. Проектна частина обгрунтування та схема попереднього функціонального зонування території НПП «Верховинського»

2.1. Схема попереднього функціонального зонування території НПП «Верховинського»

2.2. Визначення переліку обмежень та характери діяльності у кожній зоні Верховинського НПП

2.3. Пропозиції щодо ділянок,які пропонується включити до складу парку без вилучення

2.4. Екологічні наслідки

Висновки

Список використаної літератури

Дивовижні природні багатства, якими щедро обдарована Україна, необхідно берегти і охороняти, саме тому з року в рік засновуються все нові і нові біосферні, природні заповідники та національні природні парки. Однією з таких нещодавно організованих природоохоронних зон став Національний природний парк «Верховинський» в Івано-Франківській області.

Засновано Національний природний парк «Верховинський» був у 2010 році наказом президента України В. Ющенко, і вже в жовтні 2011 року заповідна зона була відзначена на карті країни.

Національний природний парк «Верховинський» розташований в межах Гринявського та Верховинського державних лісових господарств і простягається на території площею понад 12 тисяч гектарів, насиченою справжніми природними скарбами. Тут можна побачити настільки відомі на весь світ природні пам’ятки Карпат: величні гірські пейзажі (тут розташовані Чивчинські і Гринявські гори), приголомшливі панорами гірських долин, зелені простори незайманих букових, ялицевих і ялинових лісів, строкаті полотна безкрайніх субальпійських лук. Гірські і лісові пейзажі доповнюють мальовничі долини річок Білий і Чорний Черемош, що беруть тут свій початок.

Об'єктом дослідження є Верховинський Національний Природний Парк.

Створений 2010 року НПП «Верховинський» — один із наймолодших національних природних парків України. Та попри свій юний вік він уже став доволі багатим на результати роботи. Надто ж у справі збереження флори і фауни та в сфері туристично-рекреаційної діяльності. Зокрема тут відкрили декілька піших маршрутів горами й долами з відвідинами визначних місць Гуцульщини. А ще, як уже писала «Галичина», взялися за збереження та відтворення популяції глухарів.

Реалізує серйозну програму збереження пралісів — віком від тисячі і більше років, а також старовікових деревостанів, яким понад 100 літ. Звичайно, йде мова тільки про здорові дерева, а не хворі чи всіяні шкідниками. Загалом в парку дуже великі масиви лісу віком від ста і вище років. І зберегти ті території по можливості в первісному стані й вигляді — то ще один козир туристичної привабливості регіону. Адже серед туристів чимраз більшає охочих утекти на місяць чи хоча б на тиждень туди, куди ще й не ступала нога сучасної надміру урбанізованої цивілізації.

Ініціює і збереження популяції бурого карпатського ведмедя. Для цього проводяться зустрічі й консультації з німецькими й американськими колегами — керівниками відповідних проектів. В перспективі парк може вийти на міжнародну співпрацю в такому ділі в рамках тієї чи іншої європейської програми.

На території НПП «Верховинський» — а це 12 тис. га — орієнтовно 17 ведмедів. А на теренах Верховинщини, де 75 тис. га лісових угідь, їх, безумовно, більше — за сотню.

Діє вже шість маршрутів, вони як безпечні щодо зустрічей із клишоногими тепер, такими зостануться й тоді, коли буде реалізована програма програму збереження карпатського ведмедя. інша річ, що горянам потрібно бути уважними і нині, і в перспективі, й дотримуватись елементарних правил безпеки. Стосовно ж турів, то всі вони вже мають відповідні паспорти, лише, правда, ще не кожен помаркований і познакований. Про маршрут до урочища «Скала Баби» «Галичина» вже писалось. Таким самим базовим є і маршрут «Стежками Лесі Українки» — одноденний шлях від с. Буркута до с. Пробійної.

 Незважаючи на вік і недостатню дослідженість, перед Верховинським НПП відкриваються великі перспективи з організації різних видів екотуризму. Умовами успіху цієї справи є виважений екологічний збалансований підхід до використання рекреаційно-туристичних ресурсів території, дослідження екосистем, забезпечення екологічного благоустрою, створення рекреаційної інфраструктури та транспортної доступності, поширення серед населення екознань і достовірної інформації про туристично-рекреаційні об’єкти.

Особлива цінність пралісів на пропонованій території розширення НПП «Верховинський» обумовлюється наступним: по перше, більшість із них є чистими ялинниками і чистими гірсько-сосновими лісами, а саме такі типи деревостанів недостатньо охороняються в Українських Карпатах; по-друге, ці праліси як і у НПП «Черемоський» (ці Парки межують один з одним), розташовуються на кордоні з Румунією і вони є перспективною основою для організації білатерального природоохоронного об’єкту.

1. Про затвердження Положення про національний природний парк «Верховинський»: Наказ Міністерства екології та природних ресурсів No389 від 14.10. 2011. – режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/9399.

2. Обґрунтування необхідності створення Національного природного парку «Верховинський»: Матеріали Державного управління охорони навколишнього середовища при обласній державній адміністрації Івано-Франківської області / керiвник НДР Ю. С. Шпарик, В. І. Парпан, П. Р. Третяк, О. І. Киселюк [та ін.].–– Івано-Франківськ, 2010.

3. Про комісію зі знакування туристських шляхів: Розпорядження Івано-Франківської обласної адміністрації No557 від 18.10.2005.

4. Матеріали Управління туризму обласної державної адміністрації Івано-Франківської області. – Івано-Франківськ, 2010.

5. Матеріали Верховинського туристичного інформаційного центру, смт. Верховина, Івано-Франківської область, 2010.

6. Гетьман В. Національні природні парки Українських Карпат: туристичні обрії та реалії / В. Гетьман // Зелені Карпати. [м. Рахів] – 2004.– №12.

7. Дмитрук О. Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу: Навч. посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. / О. Ю. Дмитрук. – К.: Альтпрес. – 2004 – 192 с. іл, с. 9-18, 103, 138-141, 155-160.

8. Дмитрук О. Ю. Екологічний туризм: Навч. посібник / О. Ю. Дмитрук, С. В. Дмитрук. – К.: Альтпрес, 2009. – 358 с.

9. Зінько Ю. Природоохоронні геоморфологічні об’єкти у структурі геотуризму Західної України / Ю. Зінько, О. Шевчук // Вісн. львів. ун-ту. - 2008. – С. 94-104. – Серія географічна. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка –Вип. 35.

10. Інструкція зі знакування туристичних шляхів (маршрутів) // Розробники: Гутиряк В., Мельник Г. – Івано-Франківськ: лілея-НВ, 2009. – 48 с.

11. Міллер Г. П., Петлін В. М., Мельник А. В. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навч. посібник / Г. П. Міллер, В. М. Петлін, А. В. Мельник. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – 172 с.

12. Мережа вело маршрутів. Верховинський район / Карто-схема. 2009.

13. Олійник Я. Б. Теоретичні основи туризмології: Навч. посібник / Я. Б Олійник, А. В. Степаненко. – К.: Ніка-Центр, 2005. – 316 с.

14. Петлін В. М. Екологічні механізми організації природних територіальних систем / В. М. Петлін. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – 304 с.

15. Приходько М. М. Управління природними ресурсами і природоохоронною діяльністю / М. М. Приходько, М. М. Приходько (молодший). – Івано-Франківськ: Фоліант, 2004. – 847 с.

16. Теоретичні та прикладні аспекти рекреаційного природокористування в Україні: Монографія / К. Кілінська, В. Руденко, Н. Аніпко, Н. Андрусяк, Н. Коновалова та ін. – Чернівці: Чернівецький нац. ун. ім. Ю. Федьковича, 2010. – 250 с.