Курсова робота Угруповання із «Зеленої книги України» на території Вінничини
Код роботи: 4806
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Біологія
Тема: Угруповання із «Зеленої книги України» на території Вінничини
Кількість сторінок: 39
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 350 грн
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ «ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ»
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА СИНФІТОСОЗОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОХОРОНІ ТА ЗАНЕСЕНІ ДО «ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ»
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
3.1. Анотований список угруповань «Зеленої книги України» з території Вінницької області
3.2. Аналіз синтаксономічного складу угруповань «Зеленої книги України»
3.3. Характеристика созологічного статусу угруповань «Зеленої книги України» на території Вінничини
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Рослинне угруповання (фітоценоз) – це група взаємопов’язаних між собою рослин різних видів. Зелена книга є основою для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання занесених до неї природних рослинних угруповань. Охорона цих угруповань спрямовується на збереження їх ценотичної структури, популяцій рідкісних видів рослин та умов місцезростання.
Актуальність теми дослідження в тому, що у Вінницькій області досить чисельними є угруповання, занесені до Зеленої книги. Вони потребують моніторингу, виявлення нових місцезнаходжень і включення їх до складу об’єктів природно-заповідного фонду та охорони.
Основні положення ведення Зеленої книги України базуються на принципах:
– централізованого управління;
– координації дій;
– пріоритетності наукової ініціативи;
– обов’язкового інформування громадськості;
– необхідності обліку, кадастру та моніторингу рідкісних рослинних угруповань;
– зацікавленості та відповідальності землекористувачів;
– відповідності міжнародним вимогам.
Ідеологія Зеленої книги України знайшла своє втілення у цілому ряді прийнятих законодавчих та нормативних документів, зокрема: «Програмі перспективного розвитку заповідної справи в Україні (Заповідники)» (22 вересня 1994 р.), «Положенні про Зелену книгу України» (19 лютого 1997 р.; 29 серпня 2002 р.), «Національній доповіді України про збереження біологічного різноманіття» (1997), «Концепції збереження біологічного різноманіття України» (12 травня 1997 р.), «Про затвердження Положення про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення» (8 лютого 1999 р.), «Про рослинний світ» (9 квітня 1999 р.), «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» (21 вересні 2000 р.).
Метою роботи є дослідження угрупованнь із «Зеленої книги України» на території Вінничини.
Відповідно, завданнями роботи є:
– вивчення концептуальних засад «Зеленої книги України»;
– опис методики синфітосозологічної оцінки рослинних угруповань які підлягають охороні та занесені до «Зеленої книги України»;
– розгляд анотованого списку угруповань «Зеленої книги України» з території Вінницької області;
– аналіз синтаксономічного складу угруповань «Зеленої книги України»;
– характеристика созологічного статусу угруповань «Зеленої книги України» на території Вінничини.
Під час написання роботи використовувалися такі методи, як дедукція, метод абстрагування, мeтoд збopу тa узaгaльнeння iнфopмaцiї, мeтoд гpупувaння, мeтoд cиcтeмнoгo тa пopiвняльнoгo aнaлiзу, математично-статистичні методи, мeтoд синтезу, таблично-графічні методи.
Сучасні темпи денатуралізації природних ландшафтів призвели до збіднення не лише видового складу, а й фітоценотичного різноманіття. Поряд зі збереженням фітогенофонду, сьогодні пріоритетним є охорона фітоценофонду як функційної, передусім енергетичної, основи біосфери. Тому вкрай необхідною у природоохоронній діяльності є зміна акцентів – зі збереження фітогенофонду, зокрема, на збереження фітоценофонду. Це випливає також із сучасного стану біосфери, принциповою рисою якого є те, що її функційний стан погіршується значно вищими темпами, ніж генетичний. Шляхом охорони природної рослинності розв’язується триєдина екопроблема – збереження фітоценофонду, фітогенофонду та екосистем, в яких відбувається розвиток фітоценозів.
Завдяки розвитку системної природоохоронної концепції з’явилися аргументи стосовно необхідності охорони рідкісного фітоценофонду, що і є призначенням Зеленої книги. У методологічному відношенні її принциповою перевагою перед Червоною книгою є системний підхід, а в практичному - збереження як генетичних, так і функційних основ біосфери. Зелена книга України створить передумови для активізації наукових досліджень, подальшого вивчення історичних етапів розвитку рослинності та виявлення закономірностей її сучасного формування, дозволить вивчити динамічні тенденції рослинності, прогнозувати їхній розвиток.
В результаті дослідження виявлено 11 рослинних угруповань Зеленої книги у Вінницькій області. Найпоширенішими угрупованнями Зеленої книги на територвії Вінничини є водні угруповання, це обумовлено близістю до Дніпра. У той самий час вони мають велику чисельність асоціацій. Велике видове розмаїття також мають степові рослинні угруповання Вінничини.
Під найбільшою загрозою наразі знаходяться угруповання звичайнодубових лісів деренових та звичайнодубових лісів з домінуванням у травостої цибулі, бо вони мають індекс «під загрозою зникнення» та слабкий потенціал відновлення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Шеляг-Сосонко Ю. Р. Зелена книга України: якою їй бути? / Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – Київ: Академперіодика, 2002. – 35 с.
2. Закон України «Про Червону книгу України» // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2002. – №30. – ст. 201.
3. Серебряков В. В. Основи екології: Підручник / В. В. Серебряков. – К.: Знання-Прес, 2002. – 300 с.
4. Національна екологічна політика України: заг. оцінки і ключ. рек. / Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Програма розвитку ООН, Глобальний Екологічний Фонд. – К., 2007. – 32 с.
5. Закон України «Про рослинний світ» від 09.04.1999 № 591-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/591-14.
6. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про Зелену книгу України» від 29.08.2002 N 1286) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1286-2002-%D0%BF.
7. Яцик А. Екологічна ситуація в Україні та шляхи її поліпшення / А. Яцик // Здоров’я та фіз. культура. – 2005. – № 6. – С. 23-24.
8. Заверуха Н. А. Основи екології / Н. А. Заверуха, В. В. Серебряков, Ю. А. Скиба. – К.: Каравела, 2006. – 300 с.
9. Зелена книга України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Зелена_книга_України.
10. Зелена книга України 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://greenbook.land.kiev.ua/501.html.
11. Методика синфітосозологічної оцінки природних рослинних угруповань, які підлягають охороні та занесені до Зеленої книги України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://greenbook.land.kiev.ua/503.html.
12. Дідух Я. П. / Лісова рослинність 30-кілометрової зони Рівненської АЕС / Я. П. Дідух, П. М. Устименко, Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Укр. ботан. журн. – 2002. – 59, № 2. – С. 126-134.
13. Попович С. Ю. Синфітосозологія лісів України / С. Ю. Попович. – К.: Академперіодика, 2002. – 228 с.
14. Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних парків України. / Під наук. ред. д.б.н. С. Ю. Поповича. – Київ: Фітосоціологічний центр, 2002. – 276 с.
15. Ткаченко В. С. Український природний степовий заповідник. Рослинний світ / В. С. Ткаченко, Я. П. Дідух, А. П. Генов. – К.: Фітосоціоцентр, 1998. – 280 с.
16. Ткаченко В. С. Фітоценотичний моніторинг резерватних сукцесій в Українському степовому природному заповіднику / В. С. Ткаченко. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 184 с.
17. Дубина Д. В. Вища водна рослинність. Lemnetea, Potametea, Ruppietea, Zosteretea, Isoeto-Littorelletea (Eleocharition acicularis, Isoetion lacustris, Potamion graminei, Sphagno utricularion), Phragmito-Magnocaricetea (Glycerio-Sparganion, Oenanthion aquaticae, Phragmition communis, Scirpion maritimi) / Д. В. Дубина // Рослинність України. – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – 412 с.
18. Чинкина Т. Б. Редкие растительные сообщества устьевой области Днепра: современное состояние и организация их охраны / Т. Б. Чинкина // Вісн. Луганськ. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Біол. науки. – Луганськ, 2001. – № 11(43). – С. 111-120.
19. Чорна Г. А. Флора водойм і боліт Лісостепу України. Судинні рослини / Г. А. Чорна. – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – 184 с.
20. Куземко А. А. Водна та повітряно-водна рослинність водойм нижньої течії річки Рось / А. А. Куземко // Укр. ботан. журн. – 2002. – 59, № 5. – С. 569-577.
21. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. І. Водна рослинність. Клас Lemnetea / [Д. В. Дубина, Т. В. Дворецький, Т. П. Дзюба та ін.] // Укр. фітоцен. зб. – Київ, 2000. – Сер. А, вип. 1 (16). – С. 28-38.
22. Барановский Б. А. Растительность руслового равнинного водохранилища (на примере Запорожского водохранилища) / Б. А. Барановський. – Днепропетровск: Изд-во Днепропетров. ун-та, 2000. – 169 с.
23. Голубець М. А. До питання про національну Зелену книгу / М. А. Голубець // Укр. ботан. журн. – 2006. – 63, №3. – С. 422-432.
24. Стойко С. М. Раритетний фітоценофонд України та концепція національної Зеленої книги / С. М. Стойко, Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Укр. ботан. журн. – 2005. – 62, № 5. – С. 611-623.
25. Дідух Я. П. Якою ж бути Зеленій книзі України? / Я. П. Дідух // Укр. ботан. журн. – 2006. – 63, №. 3. – С. 432-439.
26. Устименко П. М. Зелена книга України: дискусійні питання і реальність / П. М. Устименко, Д. В. Дубина // Укр. ботан. журна. – 2006. – 63, №3.– С. 440-447.
27. Стеценко М. П.. Методичні рекомендації щодо режиму збереження лісових екосистем на територіях природнозаповідного фонду України різних категорій / М. П. Стеценко, Л. П. Яременко, В. А. Парфенюк. – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – 56 с.
28. Сухарев С. М. Технологія та охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. / С. М. Сухарев, С. О. Чудак. – Львів: Новий Світ – 2000, 2004. – 256 с.
29. Білявський Г. О. Основи екології / Г. О. Білявський. Р. С. Фурдуй. – К.: Либідь, 2004. – 408 с.