Курсова робота Рекреаційна характеристика острівних територій

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГЕОГРАФІЇ

1.1. Рекреаційна географія як наука

1.2. Основні поняття рекреаційної географії

1.3. Територіальні рекреаційні системи

РОЗДІЛ ІІ. РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ОСТРІВНИХ КРАЇН КАРИБСЬКОГО БАСЕЙНУ

2.1. Передумови розвитку

2.2. Загальна характеристика

РОЗДІЛ ІІІ. РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ОСТРІВНИХ КРАЇН ІНДІЙСЬКОГО ОКЕАНУ

3.1. Передумови розвитку

3.2. Загальна характеристика

РОЗДІЛ VI. РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ АВСТРАЛІЙСЬКО-ОКЕАНІЧНИХ ОСТРІВНИХ КРАЇН

4.1. Передумови розвитку

4.2. Загальна характеристика

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Додатки

Актуальність дослідження. Одним з найбільш ефективних способів задоволення рекреаційних потреб є туризм. Він поєднує в собі не лише відпочинок, оздоровлення, але і культурно-пізнавальну діяльність і спілкування (останнє часто виражається у формах наукових конференцій, спеціальних культурних програм, ділових контактів), широко поширений екскурсійний туризм із заздалегідь обійнявши-ленною культурною програмою.

Сучасний рекреаційний потенціал острівних країн розвивається дуже швидко. Це відбувається через те, що все більш популярними стають перш за все екзотичні країни та ті екзотичні види туризму, які вони можуть запропонувати. Тому є всі підстави вважати, що вивчення даної тематики носить актуальний характер.

Об’єктом дослідження є територія острівних країн.

Предмет дослідження: рекреаційна характеристика острівних країн.

Метою роботи є аналіз і характеристика рекреаційних особливостей острівних країн.

Для досягнення мети нами були поставленні наступні завдання:

- ознайомитись з теоретико-методологічними засадами рекреаційної географії;

- розглянути рекреаційні особливості острівних країн Карибського басейну;

- проаналізувати рекреаційні ресурси острівних країн Індійського океану;

- охарактеризувати рекреацію Австралійсько-Океанічних острівних країн.

В ході написання курсової роботи використано низка методів дослідження: літературний, описовий, історико-географічний, метод синтезу, аналізу та порівняння, статистичний.

Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані при читанні курсів туристичного спрямування, в школі, на гуртках, факультативах, а також можливе використання одержаних результатів під час подальшої наукової діяльності.

Джерельну основу становлять наукова література (довідники, енциклопедії, посібники, статті, наукові роботи), матеріали наукової та юнацької бібліотек та інтернет-джерела.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг курсової роботи становить 36 сторінок. Список використаних джерел містить 25 найменування.

Рекреаційна географія – галузь географічної науки, яка вивчає закономірності формування, функціонування і поширення територіальних рекреаційних систем, що складаються з природних і культурних комплексів, інженерних споруд, які використовуються для рекреації, а також із обслуговуючого персоналу, органу управління та рекреантів.

Рекреаційна географія займається дослідженням територій рекреаційних систем, розробкою принципів організації рекреаційного господарства та основ рекреаційного природокористування.

Територіальна рекреаційна система - це географічна система, яка складається із взаємопов'язаних підсистем: природних і культурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управління і, нарешті, відпочиваючих (рекреантів), характеризується функціональною і територіальною цілісністю.

Одним із центрів екзотичного туризму є острівні країни Карибського моря. Саме країни Карибського басейну останнім часом стають все більше популярними для рекреації і туризму, і справа не лише в їх винятковості й географічному розташуванню, справа у вдалому менеджменті рекреаційно-туристичної індустрії, який застосовують в країнах басейну Карибського моря. Серед таких країн необхідно виокремити Кубу, Ямайку, Гаїті, Домініканську Республіку та Тринідад і Тобаго. Саме поєднання історичної та культурної спадщини з винятковими кліматичними й географічними умовами зробили ці країни популярними для таких видів рекреації і туризму як водний, культурний, зелений тощо. На сьогодні цей регіон вийшов на друге місце по відвідуваності в Америці (після США).

Природно–рекреаційний потенціал острівних країн Індійського океану привертає увагу великої кількості туристів у більшості з країн Європейського Союзу, а також з України та Росії. Мальдіви, Сейшели, Шрі-Ланка – популярні туристичні місця, які поєднують і багату історично-архітектурну спадщину.

Національний музей, Ісламський центр, руїни португальської фортеці (XVI ст.), колишній палац султана (XIX ст.) і парк, велика П'ятнична мечеть (1656 р.) із чудовою різьбою по каменю, мавзолей Абдулли Барахатули Барбари, могила національного героя Мохаммеда Тхакуруфара Аль-Азама –і це тільки не велика частина того що ви можете відвідати у цьому регоні.

Австралія і Океанія володіють прекрасними природними рекреаційно-туристськими ресурсами, що позитивно впливає на розвиток міжнародного туризму.

У цьому макрорегіоні багато видів рекреаційних ресурсів. Природні умови для розвитку рекреації на багатьох островах Океанії близькі до ідеальних. Але значна віддаленість усе ще не дає змогу цьому макрорегіону перетворитися на одну з найпотужніших баз туризму нашої планети. Високий рівень соціально-економічного розвитку поступово покращує ситуацію в Австралії та Новій Зеландії.

Туризм в регіоні є не тільки одним із джерел іноземної валюти, а й важливою галуззю економіки. Австралія, Фіджі, Тонга, Нова Каледонія, Вануату, Західне Самоа, Острови Кука отримують від нього 20-30 % іноземної валюти. Регіон приваблює можливостями відпочинку біля моря й у горах, унікальністю та екзотичністю природи. Сприяє цьому також добре розвинута туристична інфраструктура, відмінний сервіс в Австралії, Новій Зеландії, на Гаваях.

В Австралійських Альпах розміщені гірськокліматичні курорти і добре обладнані центри зимових видів спорту. Тут своєрідний рослинний (евкаліпти, деревоподібні папороті тощо), тваринний світ (сумчасті, коали, собаки Дінго, качкодзьоб тощо).

1. Алексєєв Ю. М. Країнознавство: Навч. посіб. Культура народів слов'янських країн / Ю. М. Алексєєв, В. І. Наумко, Н. В. Руденко. – К.: Славіст. ун-т., 2009. – 122 с.

2. Александрова А. Ю. Международный туризм: Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. «География» / А. Ю. Александрова. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 464 с.

3. Воскресенський В. Ю. Международный туризм / В. Ю. Воскресенский. – М.: Юнити-Дана, 2006. – 255 с.

4. Гарин В. Б. Страны и народы мира: Энциклопедический справочник / В. Б. Гарин, В. В. Лисюченко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 608 с.

5. Дахно І. І. Країни світу:Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. – К: Мапа, 2007. – 606 с.

6. Дутчак С. В. Можливості території та мотивація споживача турпродукту в питаннях дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів / С. В. Дутчак // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 167: Географія. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 194-201.

7. Забоцька Р. О. Світовий ринок послуг / Р. О. Забоцька. – К.: Знання України, 2005. – 280 с.

8. Екзотичний відпочинок. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://familytour.com.ua/92.

9. Кормілова М. До таємниць забутих островів / М. Кормілова // Вечірній Новосибірськ. – № 10., 2007. – 124 с.

10. Коровіков В. І. Оазис в океані: Подорож по Сейшельських островів / В. І. Коровіков. – М.: Думка, 2004.

11. Кусков А. С. Рекреационная география: учеб.-метод. комплекс / А. С. Кусков, В. Л. Голубева, Т. Н. Одинцова. – М.: Флинта, 2005. – 493 с.

12. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – 3-тє видання з переробками та доповненнями. / О. О. Любіцева. – К.: ”Альтерпрес”, 2005. – 436 с.

13. Масляк П. О. Рекреаційна географія: навч. посіб. / П. О. Масляк. – К.: Знання, 2008. – 343 с.

14. Масляк П. О. Океанії Країнознавство Підручник / П. О. Масляк. – К: Знання, 2008. – 292 с.

15. Орлёнок В. В. Физическая география: Учебное пособие / Под ред. В. В. Орлёнка. – М., 2007.

16. Основные курорты Шри-Ланки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tonkosti.ru/Шри-Ланка.

17. Рекреационный потенциал и современное развитие туризма в Австралии и Океании. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tourlib.net/books_tourism/voskresensky242.htm.

18. Рекреаційні ресурси світу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-B4E8ABB62BC4/list-B8AFBC4326.

19. Рекреація і туризм регіону „Австралія та Океанія”. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://studopedia.info/1-107378.html.

20. Світ мандрів. Український туристичний портал. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://travelworld.org.ua.

21. Сім найпрекрасніших острівних країн світу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://myplanet.com.ua/?p=3240.

22. Смирнова, А. А. По материках і країнам: книга для читання з географії материків / А. А. Смирнова. – М.: Просвещение, 1981.

23. Туры в Доминикану – пляжный отдых на Атлантике и на Карибском море. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.intergid.ru/country/28/.

24. Хорошев О. А. Страны мира: Справочник – 2-е узд / О. А. Хорошев. – Ростов-на -Дону.: Феникс, 2004. – 256 с.

25. Чорненька Н. Організація туристичної індустрії: навчальний посібник / Чорненька Н. – К.: Атiка, 2006. – 264 с.