Курсова робота Методика проведення туристичних маршрутів по біосоціальних об’єктах Івано-Франківської області

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. БІОСОЦІАЛЬНІ РЕСУРСИ – ОСНОВА РОЗВИТКУ СІТКИ ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТІВ

1.1. Загальна характеристика біосоціальних ресурсів

1.2. Методи, принципи та підходи до вивчення біосоціальних ресурсів

РОЗДІЛ 2. РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОСОЦІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТЕРИТОРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Територіально-просторовий аналіз біосоціальних ресурсів

2.2. Поділ біосоціальних ресурсів за існуючими класифікаціями

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ТУРИСТИЧНОГО МАРШРУТУ ПО БІОСОЦІАЛЬНИХ ОБ’ЄКТАХ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1. Методика проведення туристичного маршруту

3.2. Загальна характеристика розробленого маршруту

3.3. Проблеми та умови прокладання туристичних маршрутів по біосоціальних об’єктах

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Сучасні умови господарювання вимагають пошуку існуючих резервів підвищення ефективності діяльності окремих галузей національного господарства, регіонів і держави в цілому. В даному аспекті особливої уваги заслуговує сфера туризму, що є однією з найбільш перспективних, динамічних і прибуткових галузей світового господарства, в повній мірі акумулює наявний природно-рекреаційний потенціал, професійне використання якого створює можливості для отримання значних доходів.

Велике значення в даному напрямку має активна політика держави щодо підтримки та розбудови туристичної сфери, розвитку туристичної інфраструктури, створення умов для підвищення привабливості регіонів для іноземних і внутрішніх туристів, підвищення якості туристичних послуг, забезпечення їх комплексності.

Рекреаційні ресурси – це природні, історико-культурні об’єкти та їх властивості, які використовують (або які можна використовувати) у рекреаційній діяльності. Вони є функціональною основою рекреації і, в певному розумінні, її складовою частиною. Біосоціальні туристичні ресурси – це ресурси, що фіксують життєві цикли та знакові події видатних людей: народження, перебування, діяльність, загибель, смерть, поховання (перепоховання).

Актуальність дослідження зумовлена надзвичайною важливістю біосоціальних туристичних ресурсів України як пам’яток історії країни, засобів патріотичного виховання молоді та свідчень історичної гордості України.

Метою дослідження є дослідження теоретичних засад біосоціального туризму та розробки туристичного маршруту по біосоціальних об’єктах Івано-Франківщини.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань:

- надати загальну характеристику біосоціальних ресурсів;

- викласти методи, принципи та підходи до вивчення біосоціальних ресурсів;

- здійснити територіально-просторовий аналіз біосоціальних ресурсів;

- провести поділ біосоціальних ресурсів за існуючими класифікаціями;

- проаналізувати методику проведення туристичного маршруту;

- надати загальну характеристику розробленого маршруту;

- проаналізувати проблеми та умови прокладання туристичних маршрутів по біосоціальних об’єктах.

Предметом дослідження є механізм та методика проведення туристичних маршрутів по біосоціальних об’єктах.

Об’єкт дослідження – туристичний маршрут по біосоціальних об’єктах Івано-Франківщини.

Інформаційна база дослідження представлена навчальними посібниками та підручниками, науковими статтями та матеріалами Інтернет-джерел.

Меморіальні пам'ятки, пов'язані з історичними подіями, та пам'ятники учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури, що належать до історико-культурних туристичних ресурсів, О. Бейдик вирізняє як біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси. Біосоціальні туристичні ресурси – це ресурси, що фіксують життєві цикли та знакові події видатних людей: народження, перебування, діяльність, загибель, смерть, поховання (перепоховання).

Меморіальні пам'ятки, пов'язані з історичними подіями, національно-визвольними змаганнями, війнами, бойовими та культурними традиціями, справляють враження на глядачів завдяки художньо-естетичним якостям або оригінальністю зовнішніх форм й оцінюються найвищим балом у п'ятиступеневій системі оцінок пізнавальної значущості.

Пам'ятники учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури нагадує попередню підгрупу пам'яток історії та культури. Існує лише виняток: тут беруть до уваги пам'ятники учасникам історичних подій, діячам історії та культури. Найвищим балом оцінено показник групи пам'ятників з високою архітектурно-мистецькою цінністю.

Івано-Франківська область розташована на заході країни, в межах Передкарпаття та Українських Карпат. В області зареєстровано 3477 пам'яток історії і культури. Архітектурна спадщина включає 1359 пам'яток.

В роботі нами було розглянуто, проаналізовано та класифіковано біосоціальні ресурси Івано-Франківщини за наступними ознаками:

1. Меморіальні пам'ятки, пов'язані з історичними подіями, національно-визвольними змаганнями, війнами та бойовими традиціями.

2. Пам'ятники учасникам історичних подій, національно-визвольних змагань, війн, діячам історії та культури.

Також нами було здійснено поділ біосоціальних ресурсів за існуючими класифікаціями.

В нашому дослідження ми запропонували провести туристичний маршрут по біосоціальних об’єктах м. Яремче, Верховинського району Івано-Франківської області та м. Коломия. На нашу думку, ці райони є цікавими не лише через розташування тут літературно-меморіального музею Івана Франка, а й іншими туристичними об’єктами.

Метою туристичного маршруту є рекреаційна мета. За видом пересування – автомобільний. Вид маршруту – цілорічний, оскільки він не залежить від сезону. Його тривалість має бути короткотерміновою (2 дні). Контингент – шкільний, молодіжний, сімейний, для дорослих, для осіб зрілого віку, професійно-орієнтований. Форма туристичного маршруту – кільцева.

В програму туру входить:

- Відвідування Карпатського крайового музею визвольних змагань.

- Відвідування музею ім. митрополита А. Шептицького.

- Відвідування літературно-меморіального музею І. Франка.

- Відвідування музею М. Грушевського.

- Відвідування меморіальної кімнати О. Манчука.

- Відвідування історико-краєзнавчого музею Олекси Довбуша.

- Відвідування літературного музею ім. М. Ірчана.

- Відвідування краєзнавчого музею ім. Л. Гринюка.

Основною проблемою прокладання туристичних маршрутів по біосоціальних об’єктах Івано-Франківщини, на нашу думку, є те, що вищеперераховані туристичні об’єкти в своїй більшості не працюють систематично. Вони відкривають свої двері лише на вимогу споживачів, що значно перешкоджає плануванню туристичного об’єкту. Отже, головна проблема полягає у обмеженні державного фінансування біосоціальних туристичних об’єктів.

Основною проблемою, що стримує процеси розвитку сфери біосоціального туризму України, є недостатній рівень її фінансування і підтримки з боку держави. Саме тому мають бути розроблені прозорі механізми створення спеціалізованих цільових фондів, що можуть бути використані з метою фінансування сфери туризму за рахунок субсидування і дотування окремих суб’єктів. Їх формування має відбуватися за рахунок створення сприятливих умов для залучення коштів господарюючих суб’єктів туристичної сфери, а також інвестицій, як в межах країни, так і з-за кордону.

Основною передумовою розвитку сфери біосоціального туризму є підтримка державою внутрішнього і в’їзного туризму, як основних напрямів залучення коштів до державного бюджету, в тому числі валютних.

1. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / О. О. Бейдик / КНУ ім. Т. Шевченка. – К., 2001. – 395 с.

2. Донченко Л. М. Проблеми та перспективи державної підтримки розвитку туризму / Л. М. Донченко, Н. П. Гостєва // Держава та регіони. Сер. “Державне управління”. - 2010. - №1. - С. 37-42.

3. Жадько К. В. Понятійне визначення механізмів державного управління міжнародним туризмом / К. В. Жадько // Держава та регіони. Сер. “Державне управління”. - 2008. - №3. - С. 72-76.

4. Захарова С. Г. Шляхи удосконалення державного регулювання туристичної сфери / С. Г. Захарова // Держава та регіони. Сер. “Державне управління”. - 2008. - №3. - С. 81-87.

5. Игнатенко Н. Г. Природно-ресурсный потенциал территориии: географический анализ и синтез / Н. Г. Игнатенко, В. П. Руденко. – Львов: Изд-во «Вища школа» при Льв. гос. ун-те, 1986. – 162 с.

6. Кравців В. С. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери / [В. С. Кравців, Л. С. Гринів, М. В. Копач, С. П. Кузик] / ІРД НАН України. – Львів, 1999. – 78 с.

7. Кузик С. П. Географія туризму: навч. посіб. / С. П. Кузик. - К.: Знання, 2011. - 271 с.

8. Мальська М. П., Антонюк Н. В., Галич Н. М. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Н. М. Галич. — К.: Знання, 2008. — 661с.

9. Методические рекомендации по планированию зон туризма. – Киев, 1973. – 64 с.

10. Методичні рекомендації з курсу „Історико-культурна спадщина Карпатського єврорегіону” / уклад.: В. С. Великочий, Н. М. Кіндрачук. – Івано-Франківськ: НАІР, 2012. – 83 с.

11. Методология оценки рекреационных территорий / [В. Ф. Данильчук, Г. М. Алейникова, А. Я. Бовсуновская, С. Н. Голубничая]. – Донецк: Донецкий ин-т тур. бизнеса, 2003. – 196 с.

12. Музейництво, пам’яткоохоронна діяльність і шкільне краєзнавство // Дутчак О. Сучасна українська історіографія краєзнавчого руху у Галичині 30-х рр. ХІХ-30-х рр. ХХ ст.: монографія / О. Дутчак. – Івано-Франківськ, 2012. – С. 124-165.

13. Назарчук Д. Депутати стали на захист духовних святинь: [деп. Івано-Франків. обл. ради виступають проти передачі пам’яток Укр. Правосл. Церкві Москов. Патріархату] / Д. Назарчук // Голос України. – 2012. – 7 квіт. (№ 64). – С. 3.

14. Остап’юк Н. І. Державне регулювання розвитку туристичної галузі в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук: спец. 08.00.03 “Економіка та управління національним господарством” / Н. І. Остап'юк. - Х., 2011. - 20 с.

15. Прикарпаття (Івано-Франківщина): [пол. пам’ятки архіт. на території Івано-Франків. обл.] // Антонюк Д. Сто п’ятдесят п’ять польських замків і резиденцій в Україні. Ч. 1 / Д. Антонюк. – К., 2011. – С. 103-111.

16. Сидор М. Галицька придорожня каплиця як матеріалізований вияв побожності / М. Сидор // Вісник Прикарпатського університету: Мистецтвознавство. Вип. 21-22. – Івано-Франківськ, 2011. – С. 3-9.

17. Скаврон Б. Останні галицькі твердині: [зруйновані пам’ятки фортифікації часів Австро-Угорщини – оборон. блокгаузи, розташовані між селами Єзупіль та Дубівці] / Б. Скаврон // Галицький кореспондент. – 2012. – 17 трав. (№ 20). – С. 20.

18. Слободян В. Дерев’яна правда: [науковець розповідає про укр. сакральну архіт, яку пропонує у список ЮНЕСКО і куди входять церкви Івано-Франків. обл. / записали: В. Семків, О. Зварич] // Україна молода. – 2012. – 14 берез. (№ 38). – С. 8, 9.

19. Фрицин О. Будівничий українського храму: [архіт. спадщина В. Нагірного, за проектами якого на західно-укр. землях збудовано багато церков] / О. Фрицин // Галичина. – 2012. – 14 черв. (№ 85-86). – С. 8.

20. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії / О. І. Шаблій. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2001. – 744 с.

21. Життєвий і творчий шлях композитора // Сайт Дениса Січинського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/sajtdenisasicinskogo/zittevij-i-tvorcij-slah-kompozitora.

22. Меморіальна кімната Онуфрія Манчука // Музейне Коло Прикарпаття [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.museum.if.ua/museums/r4/52.html.

23. Музейне Коло Прикарпаття [Електронний ресурс.]. – Режим доступу: http://www.museum.if.ua/museums.

24. Музей-садиба М. Грушевського // Верховинська РДА [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ww2.gov.if.ua/verhovynska/ua/3626.htm.

25. Музеї Івано-Франківської області // Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96.