Курсова робота Вплив аргініну на азотний метаболізм в організмі людини
Код роботи: 4079
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Фізіологія людини
Тема: Вплив аргініну на азотний метаболізм в організмі людини
Кількість сторінок: 36
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 400 грн
ВСТУП
1. Загальна характеристика аргініну
1.1. Структура та властивості аргініну
1.2. Властивості похідних аргініну
2. Біосинтез аргініну
2.1. Загальна характеристика біосинтезу
2.2. Біосинтез аргініну в печінці
2.3. Кишково-нирковий біосинтез аргініну
2.4. Синтез аргініну NO-продукуючими клітинами
3. Біосинтез NO
3.1. Загальна характеристика та схема біосинтезу
3.2. NO-синтаза. Основні типи ферменту
3.3. Локалізація NO –синтази
3.4. Регуляція активності NOS
3.5. Загальна функціональність NO
4. Вплив NO, аргініну та його похідних на організм людини
4.1. Вплив аргініну на організм людини
4.2. Вплив аргініну на синтез NO в організмі
4.3. Вплив NO на функціональність організму
4.4. Вплив глутамату на центральну нервову систему
4.5. Вплив NO на серцево-судинну та дихальну системи
4.6. Вплив NO на печінку людини
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Біохімічні та фізіологічні основи метаболізму різних органів людини і організму в цілому займають одне з центральних місць сучасної біохімії, фізіології та суміжних з ними наук. Досягнення в цій області до теперішнього часу досить значні завдяки можливостям сучасного біохімічного аналізу різних біологічних середовищ, насамперед, аналізу крові та сечі.
Дефекти синтезу амінокислот (аргініну) і монооксиду азоту в клітини формують клінічно значиму групу захворювань, основою розвитку яких є порушення трансмембранного транспорту амінокислот. Багато з них є спадковими, інші - набутими. Багато з них відображаються на функції нервової системи і ведуть до недоумства.
Біологічна роль монооксиду азоту є дуже важливою у фізіологічних процесах організму та загрожує життю у випадках виникнення патологій. Аргінін та сполуки азоту, що знаходяться в живому організмі є ключовими в функціонуванні та підтриманні життєздатності. Особливо, беручи до уваги, що останні відкриття підтверджують те, що аргінін є ключовою амінокислотою в аспекті донору азотвмісних сполук.
Наукове та практичне значення полягає у використанні різноманітних наукових матеріалів в процесі логічного та послідовного формування ланки впливу аргініну на азотний обмін. Результати курсової роботи також можуть бути корисними в практичній діяльності учнів, студентів, учителів, викладачів ВНЗ.
Мета роботи — зробити аналіз літературних даних про вплив аргініну на азотний метаболізм в організмі людини.
Для досягнення мети були поставленні такі завдання:
- охарактеризувати аргінін, як сполуку та його біологічні, хімічні, та біохімічні властивості;
- розглянути шлях синтезу аргініну та визначити роль та вплив на метаболізм азоту і його сполук в організмі;
- вивчити шлях утворення монооксиду азоту, його важливу роль та властивості в організмі;
- розглянути будову NO-синтаз та їх ізоформ, як ферменти, за допомогою яких здійснюється синтез NO;
- розглянути вплив аргініну та його похідних при порушенні метаболізму азоту в організмі людини.
Аргінін є основною α-амінокислотою, яка входить до 20 протеїногенних амінокислот, що кодуються генетичним кодом та є напівнезамінною амінокислотою для людини, але для деяких видів тварин аргінін є незамінною амінокислотою. Аргінін є ключовою амінокислотою в метаболізмі азотистих сполук в організмі, він є донором оксиду азоту та залучений до циклу сечовини.
Біосинтез аргініну здійснюється: в печінці, ентероцитах та в тонкому кишківнику за рахунок залучення орнітину через цикл сечовини; необхідні ферменти для біосинтезу присутні в різних органах, і залучаються до синтезу поступово.
Монооксид азоту (NO) – є високореакційною і нестабільною сполукою, універсальним регулятором фізіологічних функцій і потужним вазодилататором. Здатний впливати на біохімічні та фізіологічні процеси в клітині, в якій він синтезований та сусідніх клітинах. NO може стимулювати або пригнічувати активність багатьох ферментів і білків.
Синтез NO відбувається за рахунок NO-синтаз, що мають три ізоформи: нейрональну, ендотеліальну (конститутивні) та макрофагальну (індуцибельна). Кожна з ізоформ є гомодимером, який складається з редуктазного та оксигеназного доменів.
Рівень аргініну (як основного донору азоту та його сполук), відіграє ключову роль в регуляторних процесах організму. При надлишку чи нестачі аргініну та його похідних (глутамату, NO) порушується функціональність таких систем організму людини як: нервова, травна, дихальна, статева та серцево-судинна.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Белоус А. М., Малахов В. А. Клеточные механизмы сосудистой патологи / А. М. Белоус, В. А. Малахов // Журн. АМН України. – 1998. – № 4. – С. 581–596.
2. Ванин А. Ф. Динитрозильные комплексы железа и S-нитрозотиолы — две возможные формы стабилизации и транспорта оксида азота в біосистемах / А. Ф. Ванин // Биохимия. – 1998. – № 7. – С. 924–930.
3. Ванин А. Ф. Оксид азота в биологии: история, состояние и перспективы исследований / А. Ф. Ванин // Биохимия. – 1998. – № 7. – С. 867–869.
4. Ванин А. Ф. Оксид азота в биомедицинских исследованиях / А. Ф. Ванин // Вестн. РАМН. – 2000. – № 4. – С. 3–5.
5. Ганонг В. Ф. Фiзiологiя людини / В. Ф. Ганонг // Львiв: БаК. – 2002. – c. 784.
6. Гоженко А. И., Бабий В. П., Котюжинская С. Г., Николаевская И. В. Роль оксида азота в механизмах воспаления / А. И. Гоженко, В. П. Котюжинская, И. В. Николаевская // Эксперим. и клин. мед. – 2001. – № 3. – С. 13–17.
7. Гоженко А. И., Николаевская И. В., Котюжинская С. Т., Бабий В. П. Оксид азота и иммунная система организма / А. И. Гоженко, И. В. Николаевская, В. П. Котюжинская // Мед. химия. – 2001. – № 3. – С. 5–9.
8. Грiднева С. В. Роль окису азоту i процесiв лiпопероксидацiї у розвитку хронiчного невиразкового колiту / С. В. Гріднева // Сучасна гастроентерологiя. – 2003. – № 2. – С. 43–46.
9. Дмитренко Н. П., Кишко Т. О., Шандренко С. Г. Аргинин: биологическое действие, влияние на синтез оксида азота / Н. П. Дмитренко, Т. О. Кишко, С. Г. Шандренко // Український хіміотерапевтичний журнал. – 2008. – №1–2 (22) – С.137–139.
10. Журавлева И. А., Мелентьев И. А., Виноградов Н. А. Роль окиси азота в кардиологии и гастроэнтерологии / И. А. Журавлева, И. А. Мелентьев, Н. А. Виноградов // Клин. мед. – 1997. – № 4. – С. 18–21.
11. Зефиров А. Л., Халиуллина Р. Р., Анучин А. А., Яковлев А. В. Влияние эндогенного оксида азота на функцию нервно-мышечного синапса / А. Л. Зефиров, Р. Р. Халиуллина, А. А. Анучин, А. В. Яковлев // Рос. физиол. журн.им. И. М. Сеченова. – 2001. – № 4. – С. 499–506.
12. Зинчук В. В., Борисюк Л. В. Эндотелийзависимые механизмы формирования кислородтранспортной функции крови при окислительном стрессе / В. В. Зинчук, Л. В. Борисюк // Дисфункция эндотелия. – Витебск: Витеб. гос. мед. ун-т, 2000. – С. 69–72.
13. Ивашкин В. Т., Драпкина О. М. Оксид азота в регуляции функциональной активности физиологических систем / В. Т. Ивашкин, О. М. Драпкина // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. – 2000. – № 4. – С. 16–21.
14. Кудряшова И.В. Синтетическая пластичность на разных стадиях обучения: зависимость от величины и локализации кальцевого сигнала / И. В. Кудряшова // Нейрохимия. – 2002. –№ 2. – С. 85–92.
15. Ластухін Ю. О. Хімія природних органічних сполук / Ю. О. Ластухін // Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід». – 2005. – C. 98–119.
16. Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія. / Ю. О. Ластухін, С. А. Воронов // Львів: Центр Європи. – 2006. – c. 475.
17. Лейдерман Н. Н. Иммунное питание (immunonutrition) / Н. Н. Лейдерман // Вестн. интенсивной терапии. – 2002. – № 1. – С. 57–61.
18. Малая Л. Т., Корж А. Н., Балкова Л. Б. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы /Л. Т. Малая, А. Н. Корж, Л. Б. Балкова // Харьков: Торсинг, 2000. – c. 432.
19. Малкоч А. В., Майданник В. Г., Курбанова Э. Г. Физиологическая роль оксида азота в организме / А. В. Малкоч, В. Г. Майданник, Э. Г. Курбанова // Журнал "Нефрология и диализ" (Часть 1). – Т. 2. – 2000. – №1-2. – C. 69–75.
20. Малышев И. Ю., Манухина Е. Б. Стресс, адаптация и оксид азота / И. Ю. Малышев, Е. Б. Манухина // Биохимия. –1998. – № 7. – С. 992–1006.
21. Проскуряков С. Я., Конопляников А. Г., Иванников А. И, Скворцов В. Г. Биология окиси азота / С. Я. Проскуряков, А. Г. Конопляников, А. И. Иванников, В. Г. Скворцов // Успехи современной биологии. – 1999. – N 4. – С. 380-395.
22. Реутов В. П. Цикл окиси азота в организме млекопитающих / В. П. Реутов // Успехи биол. химии. – 1995. – Т.35. – С. 189–228.
23. Серая И. П., Нарциссов Я. Р. Современные представления о биологической роли оксида азота / И. П. Серая, Я. Р. Нарциссов // Успехи совр. биологии. – 2002. –Т. 122. – №3. – С. 249–258.
24. Слободской В. А. Роль L-аргинина в лечении пациентов с сердечно-сосудистой патологией / В. А. Слободской // Здоровье Украины. – 2009. – №13-14. – с. 62.
25. Сосунов А. А. Оксид азота как межклеточный посредник / А. А. Сосунов // Соросовский образовательный журнал. Том 6. – №12. – 2000. – С. 27–34.
26. Barbul A. Arginine and immune function / A. Barbul // Nutrition. – 1990. – 6, № 1. – P. 53–62.
27. Bozzetti F., Biganzoli L., Gavazzi C. et al. Glutamine supplementation in cancer patients receiving chemotherapy: a double-blind randomized study / F. Bozzetti, L. Biganzoli, C. Gavazzi // Nutrition. – 1997. – 13,№7–8. – P. 748–751.
28. Brittenden J., Park K. C., Heys S. D. et al. L-arginine stimulates host defenses in patients with breast cancer / J. Brittenden, K. C. Park, S. D. Heys // Surgery. – 1994. – 115, № 2. – P. 205–212.
29. Busse R., Mulsch A., Fleming I., Hecker M. Mechanisms of nitric oxide releasefrom the vascular endothelium / R. Busse, A. Mulsch, I. Fleming, M. Hecker // Circulation. – 1993. – 87, Suppl. – P. 18–25.
30. Busse R., Fleming I. Regulation and functional consequences of endothelial nitric oxide formation / R. Busse, I. Fleming // Ann. Med. – 1995. – 27. – P. 331–340.
31. Caso G., Matar S., McNurlan M. A. et al. Metabolic effect of arginine on malignant tissues / G. Caso, S. Matar, M. A. McNurlan // Clin Nutr. – 1996. – 15. – P. 89–90.
32. Clarkson P., Adams M. R., Powe A. J. et al. Oral L-arginine improves endotheliumdependent dilation in hyperchoteslerolemic young adults / P. Clarkson, M. R. Adams, A. J. Powe // J. Сlin. Invest. – 1996. – 97,№ 8. – P. 1989–1994.
33. Cynober L. Can arginine and omithine support gut functions? / L. Cynober // Gut. – 1994. – 35,Suppl. – P. S42-S45.
34. Daly J. M., Lieberman M. D., Goldfine J. et. al. Enleral nutrition with supplemental arginine, RNA, and omega-3 fatty acids in patients after operation: immunologic, metabolic and clinical outcome / J. M. Daly, M. D. Lieberman, J. Goldfine // Surgery. – 1992. – 112. – P. 56–67.
35. Darmaun D., Matthews D. E., Bier D. M. Glutamine and glutamate kinetics in humans / D. Darmaun, D. E. Matthews, D. M. Bier // Am. J. Physiol. – 151. – P. 117–126.
36. Dobashi K., Pahal L., Sing I. Modulation of endogenous antioxidant enzymes by nitric oxide in rat C-6 clyalcells / K. Dobashi, L. Pahal, I. Sing // J. Neurochem. – 1997. – 68. – P. 1806–1903.
37. Drapeau P., Nuchshed D. A. Effects of lovering extracellnlar and cytosolic pH on cаlcium fluxes, cytosolic cаlcium levels and transmitter release in presynaptic nerve terminals isoloted from rat brain / P. Drapeau, D. A. Nuchshed // J. Gen. Physional. – 1998. – 91. – P. 305–315.
38. Evans М. А., Shronts Е. Р. Intestinal fuels: glutamine, short-chain acids, and dietary fibre / M. A. Evans, E. P. Shronts // J. Am. Diet. Ass. – 1992. – 92. – P. 1239–1246.
39. Fahr M. J., Kurnbluth J., Blossom S. et al. Glutamine enhances immunoregulation of tumor growth / M. J. Fahr, J. Kurnbluth, S. Blossom // J. Parenter. Enteral Nutr. – 1994. – 18. – P. 471–476.
40. Fox A. D., Kripke S. A., De Paula J. Effect of a glutamine-supplemented enteral dieton methotrexate-induced enterocolitis / A. D. Fox, S. A. Kripke, J. De Paula // J. Parenter. Enteral Nutr. – 1988. – 12. – P. 325–331.
41. Jorpes E., Thorén S. The use of the Sakaguchi reaction for the quantitative determination of arginine / E. Jorpes, S. Thorén // Biochem. – 1932. – 26. – P. 1504–6.
42. Nelson D. L., Cox M. M. Lehninger Principles of Biochemistry (5th ed.) / D. L. Nelson, M. M. Cox // W. H. Freeman and Company. – 2008. – P. 73-1069.
43. Pepine C. J., Handberg E. M., Cooper-DeHoff R. M., Marks R.G., Kowey P., Messerli F. H. et al. A calcium antagonist vs. a non-calcium antagonist hypertension treatment strategy for patients with coronary artery disease / C. J. Pepine, E. M. Handberg, R. M. Cooper-DeHoff, R. G. Marks, P. Kowey, F. H. Messerli // The International VerapamilTrandolapril Study (INVEST): a randomized controlled trial. – 2003. – 290. – P. 2805–2816.
44. Robert M. F., Pharm D., Cosentino F., Rabelink Ton J. Atherosclerosis and the two faces of endothelial nitric oxide synthase / M. F. Robert, D. Pharm, F. Cosentino, Ton J. Rabelink // Circulation. – 1998. – 97. – P. 108-112.
45. Vane J. R., Anggard E. E., Batting R. M. Regulatory functions of the vascular endothelium / J. R. Vane, E. E. Anggard, R. M. Batting // New. Engl. J. of Med. – 1990. – V. 323. – P. 27-36.
46. Wu G., Morris SM. Jr. Arginine metabolism: nitric oxide and beyond / G. Wu, SM. Jr. Morris // Biochem. – 1998. – J 15. – P. 1–17.