Наукова стаття Профілактика порушення постави у дітей молодшого шкільного віку

« Назад

Сучасні діти багато часу проводять в положенні сидячи: у школі, вдома за виконанням уроків, перед телевізором або за комп'ютером. Результатом тривалого неправильного положення хребта у дитини в положенні сидячи є порушення постави, що може призвести до сколіозу. На жаль, з боку батьків та вчителів, приділяється недостатньо уваги правильній посадці дитини за столом.

Внаслідок цього, сколіоз прийняв розмах епідемії серед школярів. Якщо у дошкільнят сколіоз виявляється досить рідко, то серед молодшого шкільного віку - близько 40% дітей з ознаками цього захворювання. За дев'ятирічній період навчання в школі кількість дітей з порушенням опорно-рухового апарату (сколіоз, складні форми плоскостопості, остеохондроз) збільшується до 65%.

Постава - звична поза людини в спокої і (або) русі, манера триматися без особливої напруги. Сколіоз у дітей представляє собою деформацію хребта, яка найчастіше розвивається під час їх активного росту.

При правильній поставі голова тримається прямо (лоб і підборіддя в одній вертикальній площині), руки опущені, грудна клітка - злегка випукла, живіт втягнутий, ноги помірно розігнуті в колінних і тазостегнових суглобах та перпендикулярні підлозі, стопи паралельні або злегка розведені в сторони, кривизна хребта помірно виражена, всі частини тіла розташовані симетрично.

У маленьких дітей постава не виражена, фізіологічні вигини хребта ще відсутні, а вертикальна поза нестійка. З віком формуються рухові стереотипи (звички), які поступово формують поставу, цей процес починається приблизно в 6-8 років. Проте в цьому віці постава дітей нестійка, її легко як виправити, так і зіпсувати.

Стійка постава формується в середньому і старшому шкільному віці, а завершується процес формування постави у 17-21 рік. Тобто, 8-17 років - найважливіший з точки зору формування постави віковий період, що вимагає особливої уваги батьків. Адже найпоширеніша причина порушення постави у дітей - погані звички, а отже головне у формуванні правильної і красивої постави у дитини - це профілактика. Разом з тим, її порушення можуть виникнути при слабкості м'язів тулуба в будь-якому віці.

Порушення постави посідає одне з провідних місць в структурі захворюваності дітей шкільного віку. Вважається, що дівчатка більше схильні до розвитку сколіозу з причини менш розвиненої м'язової тканини (у хлопчиків у віці від 5 до 15 років утворюється в півтора рази більше м'язових клітин, ніж у дівчаток).

Порушення постави може призвести до розвитку сколіозу, який не тільки псує зовнішній вигляд дитини, а й призводить до патологічних змін хребта і стоп, при особливо вираженому сколіозі у школяра може виникнути перекос таза, і внаслідок цього - порушення ходи, порушення роботи серця і легенів.

Причини порушення постави в дитячому віці

Основну роль у розвитку дитячого сколіозу відіграє спосіб життя дитини, її активність, заняття спортом, харчування, організація робочого місця.

1. Зниження рухової активності. Сколіози у дітей в 70% випадків обумовлені відсутністю правильної, рівнобічне навантаження на м'язи спини. Недостатнє фізичне навантаження викликає ослаблення м'язового каркаса і його нездатність підтримувати правильне положення тіла в просторі.

2. Тривале неправильне положення дитини за партою і столом. Сучасна шкільна програма така, що фізично слабкі першокласники зі слабкими м'язами плечей і спини змушені годинами сидіти за партою. У разі неправильного положення дитини за партою, його м'язова система реагує напругою одних м'язів і розслабленням інших. Перебуваючи, тривалий час в неправильному положенні, дитина, навіть підвівшись, його зберігає, внаслідок чого може розвинутися порушення постави. Для запобігання появи сколіозу і формування правильної постави вчителям і батькам необхідно з перших днів навчання в школі формувати правильну робочу посаду дітей.

3. Неправильна організація робочого місця для дитини. Стіл і парта повинні відповідати зросту учня, а висота сидіння відповідати довжині його гомілки. Так само необхідно звернути увагу батьків на правильне освітлення, яке повинно розташовуватися зліва від дитини. Робочий простір письмового столу має бути досить просторим: на ньому повинні вміститися не тільки книга і зошит, а й лікті дитини.

4. Незбалансоване харчування. Однією з причин порушення постави в дитячому віці може бути і порушення харчування. Недолік органічних і мінеральних речовин, що розвивається при незбалансованому раціоні, негативно впливає на стан опорно-рухового апарату. Основна проблема в харчуванні сучасних дітей - відсутність достатньої кількості кальцієвих солей, необхідних для правильного розвитку зв'язок і кісткової тканини.

Для перевірки правильної постави у дитини потрібно розташувати його спиною до стіни, в положення, коли п'яти і потилиця притиснуті до стіни. Перебуваючи в такому положенні дитина, повинна торкатися стіни лопатками і сідницями.

Профілактика порушення постави

Вчителям і батькам необхідно звертати увагу дитини на те, як вона сидить в школі за партою чи вдома, виконуючи домашні завдання або сидячи за комп'ютером. Правильно сформовані вигини хребта створюють гарні умови для життєдіяльності внутрішніх органів, дозволяють хребту успішно виконувати функцію опори і амортизатора.

Гімнастика та рухливі ігри

Раніше діти і підлітки проводили більше часу на вулиці - грали у футбол, різні рухливі ігри, але з часом все це замінив інтернет.

Безумовно, ранкова гімнастика для дитини, як і для дорослого - прекрасний спосіб залишатися здоровим, бадьорим, активним. Але, на жаль, дуже мало хто її робить регулярно. І скільки б батьки не говорили дитині, що гімнастика - це необхідно і корисно, але вчаться вони лише на нашому прикладі. Так давайте ж покажемо гідний приклад і почнемо разом робити хоча б невелику ранкову гімнастику на 10-15 хвилин, включивши в неї вправи на зміцнення м'язів спини, черевного преса, грудей, а також для поліпшення постави.

Вправи для ранкової гімнастики

1. Вихідне положення (ВП) - сидячи на стільці. Піднімаємо руки в сторони і вгору, зводимо лопатки. У цьому положенні згинаємо руки, кладемо долоні на потилицю і якомога ширше розгортаємо лікті.

2. ВП - сидячи на краю стільця. Спираємося руками об сидіння, лікті відводимо назад. Сильно прогинаємося в грудній частині хребта, голову запрокинути назад. Повертаємося у вихідне положення.

3. ВП - стоячи, права рука вгорі, ліва внизу. Згинаємо руки в ліктях і намагаємося поєднати пальці обох рук за спиною в замок. Повторюємо, змінивши положення рук.

4. ВП - стійка на колінах з опорою на руки, голова опущена. На рахунок «раз» - прогинаємося, голову піднімаємо, напружуючи м'язи попереку. На рахунок «два» - згинаємо спину, голову опускаємо.

5. ВП - лежачи на животі. Піднімаємо зігнуті в колінах ноги, обхоплюємо щиколотки руками і починаємо хитатися, як човник на хвилях.

Формування правильної робочої посада за партою і столом

Правильна робоча посада, поза яка є найменш втомлюваною для школяра:

- сісти глибоко на стільці (не рекомендується сидіти на краю стільця це призводить до болі в спині);

- тримати рівно корпус і голову;

- ноги повинні бути зігнуті в тазостегновому і колінному суглобах під кутом 90 градусів;

- ступні спираються на підлогу, а не бовтаються в повітрі;

- передпліччя вільно повинно лежати на столі;

- відстань від очей до книги або зошита від 26 до 32 сантиметрів.

Під час роботи за партою стілець засувається під стіл так, щоб при опорі на спинку між грудьми і столом була відстань у 10 сантиметрів.

Кути нахилу голови школяра під час виконання завдання у школі та вдома.

Медичним сестрам шкіл необхідно нагадувати батькам, що дитина не повинна сидіти нерухомо більше 20 хвилин, адже за комп'ютером так легко захопитися. В той же час дітям дуже важливо чергувати розумову працю з періодами відпочинку. У молодших класах бажано через кожні півгодини робити короткі десятихвилинні перерви з простими фізичними вправами та обов'язкової гімнастикою для очей. Це швидко відновлює працездатність дітей.

Батькам важливо знати, що в сидячому положенні хребет дитини отримує більш інтенсивне навантаження, ніж у вертикальному положенні. Постійні вмовляння батьків «сиди рівно» не завжди є результативними. У відсутність батьків дитина все одно буде сидіти так, як їй зручно.

І справа зовсім не в її характері, а в тому, що своєю посадою вона намагається компенсувати виникаючу в тілі напругу м'язів. Згодом це призводить до фіксації напруження та закріпленню анатомічних порушень і ще більшого порушення постави.

Виконуючи домашнє завдання, дитина часто сидить неправильно за столом. Стіл буває для неї занадто високим або низьким.

Необхідно забезпечити максимально зручне робоче місце дитини

- рівень столу повинен бути на рівні сосковой лінії дитини;

- у випадку, коли стілець зависокий для дитини, для виключення звисання ніг дитини під них ставлять підставку;

- сидіти дитина повинна спираючись спиною об спинку стільця, під попереком обов'язково повинна бути підтримка - валик відповідного розміру;

- зошит повинен освітлюватися з лівого боку (у лівші з правого);

- необхідно, щоб робоча рука передпліччям лежала на столі;

- екран комп'ютера повинен розташовуватися на рівні очей.

Дітям, що мають неправильну посадку: низько схиляються над зошитами, ноги розташовують під сидінням або нога на ногу (ноги, не поставлені на повну ступню, що не служать точкою опори), важко утримувати рівновагу і центр ваги зміщується вперед або в бік.

У випадку коли дитина постійно схиляється занадто низько над зошитом або клавіатурою (при цьому має звичку виставляти вперед плече тієї руки, якою пише або управляє комп'ютерною мишкою) мимоволі викривлює хребет і повертає тіло в бік виставленої руки. З часом м'язи спини та хребет підлаштовуються під це неправильне положення, і розвивається сколіоз.

Ефективним засобом для рівномірного навантаження на м'язи спини - танцюючий стілець для школяра. Що він собою являє? Це стілець з рухомим сидінням, у якого відсутні підлокітники і спинка. Стілець має одну точку опори, і сидіти на ньому в неправильному положенні доволі важко і незручно, а саме згорбившись, або нахилившись. Коли дитина сидить на такому стільці, їй доводиться утримувати рівновагу за рахунок м'язів спини, які при цьому працюють і активно скорочуються. Постійна робота м'язів підтримує хребет в рівному положенні, не даючи йому викривлюватися ні вправо, ні вліво, перешкоджаючи розвитку сколіозу. На такому стільці можна сидіти, роблячи уроки, граючись за комп'ютером.

Правила вибору шкільного ранця

За рекомендаціями фізіологів, ранець з усім вмістом не повинен важити більше 10% ваги самого школяра. Необхідно надавати перевагу ранцям, які без наповнення важать менше кілограма.

Максимальна вага рюкзака (ранця):

1-2 клас - 1,5 кг;

3-4 клас - 2,5 кг;

5-6 клас - 3 кг;

7-8 клас - 3,5 кг;

9-12 клас - до 4 кг.

Головна перевага ранця (у порівнянні з рюкзаками) - твердий корпус з жорсткою ортопедичною спинкою (завдяки їй, навантаження на спину і хребет розподіляється рівномірно). Рюкзаки не мають жорсткого корпусу і тому фахівці рекомендують їх тільки учням старших класів, у яких хребет вже більш-менш сформувався.

Критерії вибору шкільного ранця, який сприятиме формуванню правильної постави, наступні:

- Легка вага, міцна тканина, жорстка ортопедична спинка (дозволяє дитині тримати рівно спину під час ходьби).

- Жорстка спинка запобігає врізанню кутів книг в спину дитини. Здатність ранця утримувати форму забезпечить щільне прилягання до спини і рівномірний розподіл ваги.

- Широкі і м'які з середини лямки (4 - 4,5 см) розраховані для носіння його на спині, а не на боці. Широкі лямки забезпечують рівномірне навантаження на плечі. Лямки повинні мати регульовану пряжку, що дозволяє змінювати їх довжину. Додаткові застібки (на грудях або на поясі) з'єднують між собою лямки допомагаючи перерозподіляти навантаження на корпус і стегна, а не тільки на певні відділи хребта.

- М'яка і широка ручка у верхній частині ранця.

- Форма ранця: якщо зріст дитини до 120 см., варто придбати ранець горизонтальної моделі. Якщо дитина вище 130 см. - звернути увагу на вертикальні моделі.

- Розмір ранця повинен відповідати віку дитини. Ранець не повинен перевищувати ширину плечей школяра.

Правила носіння ранця

1. Необхідно нагадувати дитині надягати обидві лямки ранця на плечі. Це допомагає тримати вагу збалансованим і дозволяє рівномірно розподілити навантаження на хребетний стовп. Якщо дитина категорично відмовляється носити рюкзак (ранець), необхідно привчити дитину, щоб йдучи в школу, він ніс сумку на одному плечі, а зі школи - на іншому.

2. Вміст ранця повинен бути розподілений рівномірно. Для цього необхідно все найбільше і важке складати на дно. Розподіляти речі симетрично зліва і справа.

3. Верхній край ранця не повинен бути вище лінії плечей, а нижній - попереку.

4. Лямки повинні щільно притискати ранець до тіла дитини, не дозволяючи йому бовтатися.

Правильно підібраний і одягнений ранець не порушить рівновагу дитини (дитина не буде інстинктивно нахилятися вперед або притискати підборіддя до грудей, щоб знизити тиск на шию і поперек).

Батькам так само необхідно звернути увагу на те, щоб матрац дитини не був занадто м'яким. Подушку краще обирати середніх розмірів.

Напружені шкільні заняття слід компенсувати активним відпочинком, прогулянками, достатнім за тривалістю сном.

Випадки, коли необхідно звернутися до лікаря, якщо:

- школяр сутулиться або, сидячи за столом, підгинає під себе ногу;

- після уроків дитина сильно втомлюється і скаржиться на болі в спині;

- підліток, соромлячись свого високого зросту, втягує плечі.

У зв’язку з тим, що порушення постави посідає одне з провідних місць в структурі захворюваності дітей шкільного віку, профілактика порушень постави і розвитку сколіозу у дітей шкільного віку повинна бути на першому місці в списку проведення профілактичних заходів у школі. Порушення постави саме по собі не може призвести до сколіозу, оскільки в його виникненні вирішальну роль відіграють порушення процесів обміну в сполучній тканині. Гарна постава не тільки має естетичне значення, а й сприяє фізіологічному функціонуванні внутрішніх органів, а також може бути істотним чинником у профілактиці сколіозу. Дуже важливо те, що порушення постави прискорює розвиток вже розпочатого викривлення хребта і робить його більш вираженим. Профілактика повинна бути комплексною. Ефективність її залежить від мобілізації до неї в сім'ї, в школі. Щоб уникнути викривлення хребта дитини, необхідно хоча б один раз на рік показуватися фахівця.