Курсова робота Вплив тривожності на вибір допінг-стратегій

Вступ

Розділ 1. Теоретичний аналіз зв’язку рівня тревожності та стратегій подолання стресу

1.1. Підходи до тлумачення змісту феномену тривожності. Форми прояву тривожності

1.2. Стан дослідження проблеми взаємозв’язку рівня тривожності та копінг-стратегій

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Емпіричне дослідження характеру звя'зку рівня тревожності з вибором стратегій подолання стресу

2.1. Мета, завдання та організація дослідження

2.2. Результати емпіричного дослідження

2.3. Інтерпретація результатів емпіричного дослідження зв’язку рівня тривожності з вибором домінуючої стратегії стресоподолання

Висновки до другого розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Актуальність даної теми визначається тим фактом, що на сьогоднішній день особистість зазнає численних впливів пов’язаних з нестабільністю навколишнього життя: відсутність чітко вираженої державної ідеї, постійне зростання цін, нестійке положення економіки і безліч особистих проблем, турбот і тривог у звичайному житті. Дія цих факторів накладається на індивідуально-психічні якості особистості і з часом призводить до формування стійкого емоційного стану − тривожності.

Тривожність є предметом дослідження як зарубіжних, так і вітчизняних вчених протягом багатьох років. Про зростання уваги вчених до явища тривожності свідчать багаторічні дослідження, що проводяться як у нашій країні, так і за кордоном (Аракелов Г. Г., Бороздина Л. В., Гринберг Д., Лисенко Н. Е. та ін.). В якості емоційного фактора тривожність відіграє істотну роль у процесі стрессоподолання. У літературі є чимало робіт, присвячених дослідженню механізмів подолання стресу (Бурлачук Л. Ф., Коржова Е. Ю., Морозова Т. Ю.).

Як показує аналіз науково-психологічної літератури, при досить високому ступені вивченості проблеми тривожності не всі аспекти досліджені повно. Зокрема, недостатньо вивченим залишається, характер взаємозв’язку рівня тривожності з вибором домінуючої стратегії стресоподолання, що й зумовило вибір теми курсового дослідження: «Взаємозв’язок рівня тривожності з вибором домінуючої стратегії стресоподолання».

Мета дослідження: теоретично вивчити та емпірично дослідити взаємозв’язок рівня тривожності з вибором домінуючої стратегії стресоподолання.

Об’єкт дослідження: тривожність як властивість особистості, що пов’язана із вибором домінуючої стратегії стресоподолання.

Предмет дослідження: особливості взаємозв’язку рівня тривожності з вибором домінуючої стратегії стресоподолання.

Концептуальна гіпотеза: існує зв’язок між рівнем тривожності та стратегіями стрессоподолання.

Емпіричні гіпотези:

1. Особистість із низьким рівнем тривожності віддає перевагу продуктивним копінг-стратегіям.

2. Особистість із високим рівнем тривожності схильна обирати не продуктивні копінг-стратегії.

Завдання дослідження:

1) Провести теоретичний аналіз літератури стосовно проблеми взаємозв’язку рівня тривожності з вибором домінуючої стратегії стресоподолання;

2) Дати визначення конструктам «тривожність» та «копінг-стратегії» у сучасній психологічній науці;

3) Обґрунтувати зв’язок рівня тривожності з вибором домінуючої стратегії стресоподолання;

4) Провести емпіричне дослідження з метою з’ясування взаємозв’язку рівня тривожності з вибором домінуючої стратегії стресоподолання;

5) Встановити подальші перспективи дослідження.

Методи дослідження

З метою визначення взаємозв’язку рівня тривожності з вибором домінуючої стратегії стресоподолання використано методи теоретичного аналізу багатодетермінованості і взаємовпливу психічних явищ, що дозволили розкрити роль тривожності у процесі адаптації особистості до стрес-факторів. З використанням організаційних методів проведено порівняльний аналіз різних факторів, які зумовлюють появу феномена, що вивчається.

З метою емпіричної перевірки взаємозв’язку рівня тривожності з вибором домінуючої стратегії стресоподолання були обрані наступні психодіагностичні засоби:

1. Опитувальник «Копінг поведінка в ситуаціях стрессу», С. Норман, Д. Эндлер, Д. Джеймс, М. Паркер.

2. Методика для психологічної діагностики копінг-механізмів Е. Хейм.

3. Методика діагностики самооцінки тривожності Ч. Д. Спілберга, Ю. Л. Ханіна.

Узагальнення результатів здійснено з використанням інтерпретаційних методів (класифікація й узагальнення емпіричних даних).

Методологічну й теоретичну основу роботи складають психологічні дослідження феномену тривожності та копінг-стратегій. Серед дослідників, що займались феноменом тривожності ми можемо виділити Астапова В. М., Бороздину Л. В., Забродіна Ю. М. та ін. Стратегії стресоподолання вивчали Вейтен У., Мусина І. А., Ллойд М. та ін.

Теоретична значущість роботи полягає у розширенні теоретичних відомостей про вплив рівня тривожності на вибір механізму подолання стресу.

Практична значущість роботи визначається в тому, що результати дослідження можуть бути використані у роботі психологів консультантів, що працюють з людьми у складних життєвих ситуаціях, у роботі з людьми у кризових станах, у постстресовому стані, тривожними людьми.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 32 сторінках друкованого тексту.