Бакалаврська робота Аналіз розвитку туристичної галузі України та її державне регулювання

Вступ

Розділ 1.Формування туризму в Україні

1.1. Перспективи розвитку туризму в Україні

1.2. Перспективи туризму як засоби розвитку здоров’я та безпека суспільства

1.3. Сучасні підходи до розвитку туризму в Україні

Розділ 2. Аналіз розвитку та потенціал іноземного туризму в Україні

2.1. Тенденції розвитку міжнародного туризму та його роль у світовій економіці

2.2. Іноземний туризм в Україні: динаміка та проблеми розвитку

2.3. Міжнародний туризм як засіб інтеграції України у європейський та світовий простір

2.4. Стратегічні напрямки розвитку іноземного туризму в Україні

Розділ 3. Регулювання туристичної діяльності в Україні

3.1. Державне регулювання туристичного бізнесу в Україні

3.2. Проблеми державного регулювання туристичної галузі в Україні

3.3. Нормативно-правова база туристичної діяльності України

3.4. Ліцензування туристичних послуг

Висновки

Список використаної літератури

Актуальність теми. Сучасна туристична індустрія у світовій господарській системі посідає провідні позиції: на неї припадає близько 10% від виробленого у світі валового продукту, близько 30% світової торгівлі послугами, 7% загального обсягу світових інвестицій, 11% світових споживчих витрат. За даними Всесвітньої Туристської Організації, за останні 16 років доходи від міжнародного туризму зростали в середньому на 9% в рік. Для більш ніж 40 країн світу туристична галузь є основним джерелом надходжень національного бюджету, а для 70 – однією з трьох його основних статей.

Сьогодні подорожі та відпочинок стають невід’ємною частиною життя населення всіх континентів і, як наслідок, у структурі витрат середньо­статистичної сім’ї, витрати на туристичні послуги - це четверта стаття після витрат на харчування, одяг та обслуговування автомобіля.

Україна об’єктивно має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатий природний, історико-культурний та туристично-рекреаційний потенціал. Однак сьогодні в Україні розвиток цієї важливої галузі економіки, яка, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків могла б щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд. дол. США, недостатній. Причинами такого становища є складна соціально-економічна ситуація в державі, неврегульованість механізмів стимулювання туристичної індустрії, відсутність ефективної стратегії розвитку цієї галузі як на національному, так і на регіональному рівнях.

Туристична галузь, враховуючи її значний вплив на економічний та соціальний розвиток країни, розгалуженість господарських зв’язків, потребує регулювання, підтримки та пильного контролю з боку держави.

На сучасному етапі розвитку України, особливо в умовах адміністративної реформи, що триває, актуальними стають питання щодо створення ефективної структури управління туристичною галуззю на всіх рівнях, децентралізації та деконцентрації влади з чітким визначенням повноважень кожного її рівня. Перетворення України на туристичну державу світового значення вимагає також забезпечення координації діяльності різних галузей економіки, від яких залежить якісне надання туристичних послуг, зокрема транспорту, торгівлі, виробництва сувенірної продукції, видавничо-рекламної діяльності тощо.

Аналіз наукової літератури дає змогу виділити такі напрями дослідження туризму, як соціальний, історичний, економічний, правовий, міжнародний та ін. Теоретико-методологічні аспекти туризму, історію його розвитку як в Україні, так і за рубежем, окремі питання управління галуззю вивчали відомі вітчизняні вчені: В.К. Федорченко, В.І. Цибух, А.Т. Матвієнко, М.П. Крачило, С.І. Попович, Г.П. Науменко, С.В. Хлоп’як, І.М. Школа, В.С. Ковєшніков, М.І. Долішній та ін.

Мета роботи є аналіз розвитку туристичної галузі України та її державне регулювання.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

- розглянути перспективи розвитку туризму в Україні;

- перспективи туризму як засоби розвитку здоров’я та безпека суспільства;

- ознайомитись з сучасними пiходами до розвитку туризму в Україні. Постановка проблеми;

- розглянути тенденції розвитку міжнародного туризму та його роль у світовій економіці;

- іноземний туризм в Україні: динаміка та проблеми розвитку;

- міжнародний туризм як засіб інтеграції України у європейський та світовий простір;

- розглянути стратегічні напрямки розвитку іноземного туризму в Україні;

- ознайомитись та вивчити державне регулювання туристичного бізнесу в Україні;

- розглянути проблеми державного регулювання туристичної галузі в Україні;

- вивчити нормативно-правову базу туристичної діяльності;

- ліцензування туристичних послуг.

Об’єкт дослідження – туристична галузь України.

Предметом дослідження є регулюючий вплив держави на розвиток туристичної галузі України.

Теоретичною і методологічною основою проведеного дослідження роботи слугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері туристичних послуг і управління нею, що розкривають соціально-економічні функції туризму і його роль у розвитку національної економіки.

У даній бакалаврській роботі наведене теоретичне узагальнення і дослідження розвитку та розширення туризму в Україні.

Основні результати даної роботи полягають у наступному.

Матеріальною основою туристичного ринку в Україні та вагомою структурною складовою її економіки стає рекреаційно-туристичний комплекс, для розвитку якого існують необхідні природні умови, історико-культурні, матеріальні та трудові ресурси. Територія України має унікальні передумови формування рекреаційно-туристичного комплексу. Це, насамперед, комплекс фізико-географічних, гідрологічних, структурно-геологічних та інших параметрів, що й зумовило формування значної кількості багатьох видів природних ресурсів.

З метою перетворення України в туристичну державу світового рівня необхідно забезпечити чітку організацію самого туризму, створити і зміцнити матеріально-технічну базу, залучити до неї досвідчені та кваліфіковані кадри.

До головних стратегічних напрямків розвитку рекреаційно-туристичного комплексу і формування ринку туристичних послуг в Україні можна віднести:

- забезпечення загальнодержавної та регіональної підтримки туризму, залучення до його розвитку як державних, так і підприємств інших форм власності, а також окремих громадян;

- створення розвиненої туристичної інфраструктури з метою надання якісних і різноманітних послуг туристам;

- забезпечення пріоритетності вітчизняного внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму на основі використання туристичних ресурсів, національної історико-культурної спадщини українського народу;

- розвиток інформаційно-рекламної та маркетингової діяльності;

- підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів для потреб рекреаційно-туристичної діяльності.

Ці та інші напрямки визначають орієнтири і пріоритети розвитку рекреаційно-туристичної діяльності в Україні. В її основу мають бути покладені регіональні цільові програми та бізнес-плани.

Україна особливо гостро усвідомлює значущість широкомасштабного підйому державних і суспільних зусиль в питаннях зміцнення і збереження здоров'я населення, і туризму як основи формування економічного і соціального потенціалу регіону. Кожна людина повинна сама творити своє здоров'я, а туризм сприяє виробленню непереборної потреби в зміцненні та збереженні власного здоров'я як несучої конструкції здорового суспільства.

Таким чином, розвиток туристичної індустрії України впродовж досліджуваного періоду можна охарактеризувати в цілому як позитивний. Головними гальмуючими чинниками темпів розвитку туризму в Україні ще й досі залишаються відсутність якісної інфраструктури як цілісної системи та відповідного до міжнародних стандартів правового поля для здійснення туристичної діяльності, науково-дослідницького забезпечення галузі та інші. Подальший розвиток туризму в Україні потребує застосування нетрадиційних інноваційних підходів до організації управління галуззю як на державному рівні, так і на рівні підприємства.

Для забезпечення сталого розвитку туристичної галузі України в умовах посилення конкуренції, збільшення попиту як на міжнародні, так й на внутрішні туристичні продукти, зростання вимог споживачів до наповнення, різноманітності та якості туристично-рекреаційних послуг дедалі більшого значення для суб’єктів туристичної діяльності набуває необхідність розробки науково-обґрунтованої маркетингової стратегії.

1. Безносюк В. Куди зник турист-2 //Голос України. - 2005. - 15 червня.

2. Биржаков М.Б., Зенкин С.Н., Безруков Д.А. Основы агентских отношений в туризме // Туристские фирмы. Правовое обеспечение международного туризма. Вып. 8. Спб.,- 2005.

3. Богуш Л.Г. Підходи до формування стратегії розвитку туристичної індустрії в Україні / Л.Г. Богуш // Туристично-краєзнавчі дослідження: зб. наук. пр. – К.: Кармаліта, 2004. – Вип. 5.

4. Веклич О., Яхеєва Т. Урахування природного капіталу як базового компонента економічного розвитку України // Економіка України. - 2004. - № 12. - С. 77.

5. Виноградська А.М. Зростання авторитету України туристичної // Український промисловець, 2000. – №4. – с. 26–31.

6. Головашенко О.В. Туризм як соціальне явище і його розвиток в Україні // Нова парадигма: Альманах наукових праць. Випуск 17. – Запоріжжя: Видавництво ЗДУ, 2000. – С. 6–10.

7. Гордієнко І.С. Міжнародий туризм / І.С. Гордієнко // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. Вип. 21.6

8. Дядечко Л. П. Економіка туристичного бізнесу: навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / Дядечко Л. П. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 224 с.

9. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг/ Р.О. Заболоцька - К.: Знання України, 2005

.........