Дипломна робота Аерокосмічні методи пошуку нафти та газу
Код роботи: 5703
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Енергетика
Тема: Аерокосмічні методи пошуку нафти та газу
Кількість сторінок: 225
Дата виконання: 2015
Мова написання: українська
Ціна: 2000 грн
Перелік умовний позначень, скорочень, темінів
Вступ
Розділ 1. Літературній огляд за темою аерокосмічних методів пошуку і розвідки нафти та газу
1.1. Історія використання аерокосмічних методів для пошуку нафти та газу
1.2. Характеристика даних ДЗЗ, що використовуються у задачах пошуку нафти та газу
1.3. Огляд сучасних дистанційних методів та засобів пошуку нафти та газу
1.4. Приклади використання аерокосмічних методів для пошуку нафти та газу
1.5. Об’єкт, предмет, мета, методи, підходи, цілі дослідження
Розділ 2. Тектонічна будова і нафтогазоносність
2.1. Гіпотези походження нафти і газу
2.2. Тектонічна будова і нафтогазоносність суходолу України
2.3. Тектонічна будова і нафтогазоносність шельфу
2.4. Геологічна характеристика об’єктів нафтогазоносності
2.5. Геологічні особливості родовищ нафти і газу
2.5.1. Пастки вуглеводнів (антиклінальні, синклінальні тощо)
Розділ 3. Науково-методичні принципи пошуку нафти та газу аерокосмічними методами
3.1. Обґрунтування доцільності застосування аерокосмічних методів у нафтогазопошукових роботах
3.2. Фізичні основи аерокосмічного дослідження геологічних об’єктів
3.3. Застосування сучасних геоінформаційних технологій для обробки даних супутникового знімання і аерозйомки різних видів
3.4. Застосування сучасних геоінформаційних технологій у нафтогазопошукових роботах (на основі матеріалів ДЗЗ)
Розділ 4. Особливості аерокосмічних методів та технологій
4.1. Види аерокосмічних зйомок
4.1.1. Аерозйомка
4.1.2.. Космічна зйомка
4.2. Аерокосмічні знімки та їх властивості
4.2.1. Класифікація аерокосмічних знімків
4.2.2. Характеристика основних типів знімків та знімальної апаратури
Розділ 5. Методики дистанційного пошуку вуглеводнів на суходолі
5.1. Аерокосмогеологічні дослідження та роль індикаторів
5.1.1. Обробка матеріалів ДЗЗ для задач пошуку нафти і газу
5.2. Лінеаментний аналіз у прогнозній оцінці нафтогазоносності території
5.3. Комплексний аналіз геолого-геофізичної і аерокосмічної інформації при прогнозуванні нафтогазоперспективних об’єктів на суходолі
Розділ 6. Методики дистанційного пошуку вуглеводнів на морі
6.1. Пошук покладів вуглеводнів на морі з використанням аерокосмічних методів
6.2. Обробка матеріалів аерокосмічної зйомки для задач пошуку вуглеводнів на морі
6.3. Комплексний прогноз нафтогазоносності на основі аналізу геолого-геофізичної та аерокосмічної інформації при прогнозуванні та картографуванні нафтогазоперспективних об’єктів на морі
Розділ 7. Дистанційний пошук вуглеводнів на території дніпровсько-донецької западини
7.1. Тектонічна будова і прогноз нафтогазоносності ДДЗ
7.2. Геологічна характеристика Дніпровсько-Донецької западини
7.3. Геологічна характеристика прогнозних об’єктів нафтогазоносності на території ДДЗ та їх порівняння з відкритими родовищами вуглеводнів
7.4. Вибір супутникових знімків (різних видів) території
7.5. Аерокосмогеологічні дослідження Дніпровсько-Донецької западини
7.5.1. Інтерпретація оброблених даних ДЗЗ
7.5.1.1. Пошук вуглеводнів за індикаторами
7.5.1.2. Уточнення меж та контурів нафтогазоперспективних ділянок
7.6. Комплексний аналіз геолого-геофізичної інформації та даних аерокосмогеологічних досліджень Дніпровсько-Донецької западини
7.7. Комплексна оцінка нафтогазоперспективних об’єктів
Розділ 8. Дистанційний пошук вуглеводнів в Азовському морі
8.1. Тектонічна будова і прогноз нафтогазоносності Азовського моря
8.2. Геологічна характеристика Азовського моря
8.3. Аерокосмогеологічні дослідження Азовського моря
8.3.1. Інтерпретація оброблених даних
8.4. Застосування геоінформаційних технологій для обробки даних дистанційного зондування
8.5. Комплексний аналіз геолого-геофізичної інформації та даних аерокосмогеологічних досліджень Азовського моря
Розділ 9. Охорона праці
9.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
9.2. Шкідливі чинники (фактори) виробництва
9.3. Вимоги до виробничих приміщень і робочих місць операторів ПЕОМ
9.4. Професійні захворювання користувачів ПЕОМ
9.5. Попередження профзахворювань та рекомендації щодо забезпечення продуктивності праці операторів ПЕОМ
Висновки
Список використаної літератури
Співвідношення між рівнем споживання нафти і газу в світі і обсягами їх видобутку на сьогодні і в найближчій перспективі таке, що пошук і розвідку нових покладів вуглеводнів відносять до числа найбільш важливих і актуальних завдань для забезпечення життєдіяльності людства. Однак час відкриття «простих» в геологічному відношенні родовищ вуглеводнів давно минув.
Сьогодні розвідку найчастіше доводиться вести у важкодоступних і маловивчених географічних районах, а самі поклади можуть розташовуватися на дуже великих глибинах. Ці обставини приводять до істотного подорожчання і збільшення термінів проведення необхідних нафтогазопошукових робіт, зниження ефективності традиційних методів пошуку і розвідки.
У цьому зв'язку активно опрацьовуються нові підходи до вирішення нафтогазопошукових завдань на суші і шельфі. Одним з перспективних напрямів є оцінка нафтогазоперспективних територій із застосуванням дистанційних аерокосмічних методів.
За результатами проеденої роботі можа зробити наступні висновки щодо переваг використання аерокосмічних методів у пошуку нафти і газу на території України:
- висока продуктивність;
- оперативність і низька собівартість матеріалів зйомки;
- можливість моніторингу стану протяжних територій;
- комплексний характер одержуваної інформації;
- наявність в матеріалах зйомки додаткових інформаційних складових;
- можливість використання якісних матеріалів вітчизняних космічних систем на закордонному ринку дистанційного зондування землі, що збільшує ефективність інвестицій у космічну діяльність;
- практична відсутність обмежень у географічному розташуванні досліджуваній території.
Аерокосмічні дослідження дозволяють отримати інформацію про: характер рельєфу, разломну тектоніку, гідрографію, прояви екзогенних і ендогенних геологічних процесів, частково про гірські породи, про поширення ореолів техногенних забруднень та ін. По знімках виділяють кордони ландшафтів, виділяють контрольні ділянки для польових спостережень. За допомогою аерокосмічного моніторингу можна оцінити сучасний стан геологічного середовища, простежити динаміку її зміни і намітити необхідні заходи щодо ліквідації негативних наслідків.
Дистанційне зондування Землі є надзвичайно перспективною сферою космічної діяльності, яка вже в даний час вносить істотний внесок в економіку розвинутих країн. Її характерною рисою є високі темпи розвитку і швидке одержання практично значимих результатів. Цей сектор космічної діяльності заснований на користуванні високих наукоємних технологій.
Найважливішими аспектами підвищення ефективності аерокосмічного моніторингу для вирішення численних завдань нафтогазового комплексу є розробка і використання нових методів, технологій і технічних засобів дистанційного зондування, а також нових методів обробки та інтерпретації різнорідної аерокосмічної інформації.
У роботі обґрунтовується актуальність і аналізуються особливості застосування сучасних аерокосмічних методів і технологій для моніторингу різних об'єктів нафтогазового комплексу, вивчення геологічної будови нафтогазоносних територій, пошуку родовищ нафти і газу. Систематизуються завдання нафтогазової галузі, які можуть вирішуватися за використанням аерокосмічної інформації. Розглядаються принципи організації аерокосмічного моніторингу та фізичні основи методів дистанційного зондування для вирішення різних завдань нафтогазового комплексу.
Провідну роль у розвитку дистанційних методів відіграє також нова програма аерокосмічного моніторингу: застосування нових методів зондування (гіперспектральних, багатокутового, ІК, РЛ, лазерно-локаційного, цифрового) і розвиток мережі регіональних центрів прийому та обробки інформації визначають необхідність кадрового супроводу їх впровадження.
Нові методи і технології дозволяють оперативно отримувати і обробляти величезні обсяги інформації. Проте їх застосування суттєво відстає від запитів виробництва. Основна причина – брак кваліфікованих фахівців. Необхідно виховання нового покоління фахівців, яке повинно вміти і хотіти використовувати потужний арсенал засобів сучасного і перспективного системно-аерокосмі-тичного зондування.
Враховуючи вищезазначене, з глубокою впевненістю можна підтвердити необхідність розвитку аерокосмічних методів та технологій пошуку нафти та газу. Беручи до уваги дороговизну імпортованих енергоносіїв, вирішення питання енергетичної незалежності, для нашої країни залишається першочерговим. І саме розвиток аерокосмічних методів пошуку нафти та газу і використання їх в комплексі наряду з традиційними методами, дозволить реально здешевити затрати на розвідку і підвищити якість досліджень.
Отримані результати можуть бути використані при розробці заходів розвитку аерокосмічного дистанційного зондування при пошуку вуглеводнів та аналізу доцільності використання саме цих методів при геологорозвідці та ін.
Вступ
Забезпечення потреб людської спільноти у всі часи досягалося за рахунок природних ресурсів Землі. Національною «Стратегією розвитку енергетичного комплексу України на період до 2030 року» визнано актуальною і необхідною подальша інтенсифікація нафтогазопошукових робіт на основі впровадження нових методів і технологій. Резерви збільшення точності й надійності прогнозу перспективності об’єктів містяться в комплексному використанні великого об’єму різноманітних геолого-геофізичних досліджень, даних дистанційних і наземних вимірювань та їхньої оперативної обробки і тематичної інтерпретації за допомогою сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій.
Для підвищення достовірності результатів нафтогазопошукових задач усе частіше застосовуються методи, які дозволяють за додатковими ознаками (зокрема, враховуючи індикаційні особливості рельєфу, спектральні відбивні характеристики рослин, поверхневих вод та ґрунтів, дані аерокосмозйомок) встановити зміну елементів ландшафту над покладами вуглеводнів.
За період з початку 70-х років минулого століття, коли були запущені перші космічні апарати (КА) для дослідження природних ресурсів Землі, накопичено величезну кількість зображень земної поверхні, які використовуються геологами, гідрологами та іншими фахівцями в задачах пошуку та розвідки родовищ корисних копалин.
Історично, космічна інформація стала застосовуватися в структурно-геологічних дослідженнях, при тектонічному і геологічному картуванні. За допомогою космічних знімків фахівці могли тепер уточнювати протяжність і будову зон крупних розломів, нерозривно-складчастих порушень і деформацій, їх співвідношення один з одним і іншими елементами структури, картографувати комплекси гірських порід, четвертинних відкладів, вулканічних і плутонічних формацій і т. д.
Застосування космічної інформації при структурно-геологічних дослідженнях і вивченні глибинної будови земної кори має ще один важливий практичний аспект - прогноз та пошуки корисних копалин. Вже в 70-ті роки минулого століття починають розвиватися прямі методи дистанційного пошуку рудних тіл і нафтогазових покладів шляхом реєстрації обумовлених ними геотермальних, геохімічних та інших ландшафтних індикаторів. Використання космічних знімків для поліпшення й оновлення геологічних карт, здешевлення геолого-знімальних робіт вилилося в особливий напрямок практичної геології.
Сьогодні в космосі функціонують понад 100 КА дистанційного зондування землі (ДЗЗ), які продовжують забезпечувати фахівців і вчених космічними зображеннями, формованими в оптичному, мікрохвильовому та радіочастотний діапазонах електромагнітного спектра, з просторовим розрішенням від десятків сантиметрів до декількох кілометрів. Багато-спектральні і радіолокаційні космічні зображення, формовані діючими КА ДЗЗ, є дуже цінним джерелом інформації, яка з успіхом може бути використана для вдосконалення критеріїв дистанційного пошуку і прогнозу місцезнаходжень рудних тіл і нафтогазових покладів [6, 11].
Особливістю проведених досліджень є широке використання геоінформаціонного підходу, який склав методичну основу комплексування різнотипних даних і дозволив отримати багато результатів у кількісному вигляді і відобразити їх у формі, максимально зручною для кінцевого користувача.
Актуальність теми. Останніми роками Україна змушена витрачати величезні кошти на забезпечення власного виробництва природним газом, купуючи його по захмарним цінам в Росії. В теперішній час ціна на природній газ та нафту для України встановлена на найвищій позначці в Європі. Лише на купівлю природнього газу у Росії Україна витрачає до 10 млрд. доларів США на рік. Дане питання стало серйозно загрожувати розвитку економіки, тим самим і розвитку нашої держави. Питання енергетичної безпеки України постало одним із пріоритетних на шляху розвитку держави, і потребує негайного вирішення.
Впровадження новітніх технологій енергетичної безпеки та розвитку енергетики є одним із головних завдань, що постало сьогодні перед нами. Для цього потрібно розвивати і збільшувати власних видобуток нафти та газу. Україна володіє в своєму розпорядженні достатньо потужною мінерально-сировинною базою, і одна з базових передумов поступального розвитку національної економіки - пошук і розвідка нових перспективних родовищ корисних копалин. Але роботи з пошуку та розвідки родовищ корисних копалин є, як правило, затратні, займають значний час і при цьому далеко не завжди приводять до успіху. Тому в світі йде постійний пошук нових методів і технологічних підходів, які забезпечили б зниження фінансових і тимчасових витрат на виконання пошуково-розвідувальних робіт, мінімізацію ризиків прийняття невірних рішень.
Один з підходів, який дає можливість значно скоротити терміни оцінки перспективних території на корисні копалини і не вимагає значних фінансових затрат, - це підхід, заснований на використанні матеріалів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), або дистанційний підхід.
Викоритання та розвиток аерокосмічних методів при пошуку нафти та газу надає наступні переваги:
- значно скоротити матеріальні витрати на проведення дорогих досліджень;
- вивчення великих територій;
- аналіз декількох компонентів природи в їх взаємозв'язку;
- висока оперативність і ефективність контролю;
- безперервність і повторюваність в часі;
- отримати доступ до потрібної інформації минаючи традиційні джерела;
- оперативно і з максимальною віддачею вирішувати поставлені завдання;
Мета і завдання. Огляд аерокосмічних методів пошуку нафти та газу, аналіз аерокосмічного вивчення території України, перспектива розвитку методів.
Об'єкта і предмета. Об'єктами аналізу є Земля, земна поверхня, ландшафти, гори, ріки та інше безліч складових нашої планети. Предметом дослідження являється аерокосмічний пошук нафти та газу, що включає засоби, методи і технології його здійснення.
Методи дослідження. Для отримання поставленої задачі, проведено наступну роботу: здійснено огляд аерокосмічних методів пошуку нафти та газу, проведено аналіз тектонічної будови та нафтогазоностності України, розглянуто та обгруновано принципи пошуку нафти та газу за допомогою аерокосмічних методів на території України. А також: описані особливості, перспективи застосування та розвитку аерокосмічних методів на українському: суходолі та морському шельфі, зроблено їх повний аналіз та наведено відповідні висновки.
Наукова новизна отриманих результатів. Аерокосмічні методи відкрили новий етап в інформаційному забезпеченні географічних наук, а також великі можливості в розвитку комплексного підходу та порівняльно-географічного методу при вивченні географічної оболонки Землі. В даній роботі зроблено аналіз аерокосмічних досліджень, які використовувались для пошуку нафти та газу на території нашої держави, обґрунтовано переваги їх застосування.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дозволять реально переосмислити та оцінити переваги використання аерокосмічних методів для пошуку нафти та газу з точки зору дешевизни реалізації, оперативності вирішення поставлених завдань, можливості вивчення великих території та ін.
В свою чергу це зверне увагу на доцільність розвитку аерокосмічних технології у питання пошуку нафти та газу на території України [53].
Список використаної літератури
1. Азімов О. Т. Розривні деформації зовнішніх прибортових ділянок центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (за комплексом дистанційних і геолого-геофізичних даних): Автореф. дис.... канд. геол. наук: 04.0023 / ЦАКДЗ ІГН НАНУ. – К., 1996. – 210 с.
2. Азімов О. Т., Седлерова О. В. Використання матеріалів аерокосмічних зйомок для прогнозу комбінованих пасток вуглеводнів на південно-західному схилі Срібненської депресії ДДЗ // Нафта і газ України (Матер. 6-ї Міжнар. наук.-практ. конф. “Нафта і газ України-2000”. Івано-Франківськ, 31 жовт. - 3 листоп. 2000 р.). – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – Т. 1. – с. 300.
3. Азімов О. Т., Седлерова О. В. Прогнозування комбінованих пасток нафти і газу на південно-західному схилі Срібненської депресії ДДЗ за комплексом дистанційних і геолого-геофізичних методів досліджень // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2002. – № 4. – с. 312.
4. Атлас родовищ нафти і газу України: В шести томах. Т. II. Східний нафтогазоносний регіон / Колектив авт. – Львів: Центр Європи, 1998. – с. 497-924.
5. Атлас геологического строения и нефтегазоносности Днепровско-Донецкой впадины / Под ред. Ю. А. Арсирия и др. – Киев: Мин-во геологии УССР, УкрНИГРИ, 1984. – 190 с.
6. Азімов О. Т. Принципи комплексного аналізу та інтерпретації геолого-геофізичних даних і результатів дешифрування матеріалів аерокосмічних зйомок / Проблемы и перспективы использования геоинформационных технологий в горном деле: Докл. III Междунар. науч.-практ. конф. “Проблемы геоинформатики при комплексном освоении недр” (Днепропетровск, 29-31 окт. 2001 г.). – Днепропетровск: РИК НГА Украины, 2001. – с. 94–100.
7. Азiмов О. Т. Розломно-блокова структура бортових зон Дніпровсько-Донецької западини / Зб. наук. пр. УкрДГРІ. – К., 2004. – № 1. – с. 98–107.
8. Атаков А. И., Гололобов Ю. Н., Мавричев В. Г., Кирсанов А. А., Липияйнен К.Л. Новые технологии обработки дистанционных геолого-геофизических данных при нефтегазопоисковых работах. // Материалы 8-ой конференции «Геоинформатика». – М.: ГИСА, 2007. – CD.
9. Арсирий Ю. А., Худык М. В. Стратиграфические и литологические зоны выклинивания в различных осадочных комплексах ДДВ / Матер. по геол. и нефтегазонос. Украины. - М: Недра, 1965. - с. 312 (Тр. УкрНИГРИ, вып.10).
10. Арсірій Ю. О., Лазарук Я. Г. - Т.1. Східний нафтогазоносний регіон. - Л.: УНГА, 1998. – 494 с.
11. Аэрокосмические методы геологических исследований [Текст]: монография / под ред. А. В. Перцова. - СПб: Изд-во СПб. Картфабрики «ВСЕГЕИ», 2000. - 316 с.
12. Багрій І., Гладун В., Гожик П., Крупський Б. Нафтогазоперспективні об’єкти України. «Прогнозування нафтогазоперспективних об’єктів Дніпровсько-Донецької газонафтоносної області з застосуванням комплексу нетрадиційних приповерхневих методів досліджень»: монографія – К, 2007. – с. 535.
13. Бобылев В. В., Пшиванова Л. С., Яценко Т. В., Шиманов Ю. В., 1981, К тектонике Керченско-Таманской зоны: Геология нефти и газа, 7, 36-41 с.
14. Бондур В. Г. Аерокосмічні методи в сучасній океанології. // В кн. "Нові ідеї в океанології". Т1: Фізика. Хімія. Біологія / Відп. ред. М. 2008. - 388 с.
15. Бондур В. Г. Проблеми аерокосмічного моніторингу океану // Дослідження в області океанології, фізики атмосфери, географії, екології, водних проблем і геокриології. - М:. Геос, 2001. - с. 87-94.
16. Бондур В. Г., Гребенюк Ю. В. Дистанційна індикація антропогеного впливу на морське середовище, викликаних заглибленими стоками: моделювання, експерименти // Дослідження Землі з космосу, 2001, № 6, - с. 480.
17. Бурштинська Х. В., Станкевич С. А. Навчальний посібник «Аерокосмічні знімальні системи» - Львів: «Львівська політехніка», 2010. - 292 с.
18. Геофизические методы исследования / Под ред. В. К. Хмелевского. – М.: Недра, 1998 - 212 с.
19. Гарецкий Р. Г., Глушко В. В., Крылов Н. А. и др. Тектоника нефтегазоносных областей юго-запада СССР: (Объяснительная записка к Тектонической карте нефтегазоносных областей юго-запада СССР с использованием материалов космических съемок; масштаб 1:500 000). – М.: Наука, 1988. – 85 с.
20. Грановский А. Г. Аэрофотогеология [Текст]: учеб.-метод. пособие / - Ростов-на-Дону: УПЛ Ростовского гос. ун-та, 1995. - 47 с.
21. Гладун В. В. Підвищення ефективності пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ із застосуванням експрес-методів прогнозування родовищ вуглеводнів // Нафт. і газова промисловість. – 2006. – № 1. – с. 412.
22. Гожик П. Ф., Чебаненко І. І., Євдощук М. І. та ін. Наукові і практичні основи пошуків вуглеводнів у північно-західному шельфі Чорного моря. К.: ЕКМО, 2007. – с. 232.
23. Давид. М. Геостатистические методи при оценке запасов руд: Пер. з англ. / М. Давид. - Л.: "Надра". - 1980. – с. 360.
24. Державний стандарт України ДСТУ 4220-2003 «Дистанційне зондування Землі з космосу. Терміни та визначення понять». - Київ: Держспоживстандарт України, 2003. - с 18. - (За замовленням Держспоживстандарту України та НКАУ, 2003 р.).
25. Довжок Т. Є., Вакарчук С. Г., Харченко М. В. Іщенко І. І. и др., 2010, Новi данi щодо геологiчної будови родовища Суботина: Материалы Международной научно-практической конференции "Современные методы сейсмора зведки при поисках месторождений нефти и газа в условиях сложнопостроенных структур (Сейсмо-2010)" (полная электронная версия): Украина, АР Крым, пгт. Курортное, изд. УкрГГРИ.
26. Евдощук Н. И. Нефтегазоносность Азово-Черноморского басейна. // Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2005 – №1 – с. 87.
27. Євдощук М. І. Ресурсне забезпечення видобутку вуглеводнів України за рахунок малорозмірних родовищ. К.: Наук. думка, 1997. – с. 277.
28. Євдощук М. І. Проблеми і перспективи геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Україні. – Київ, НТП Нафтогаз – прогноз, 1998. – с. 164.
29. Євдощук М. І. Чебаненко І. І., Гавриш В. К. та ін. Теоретичні основи нетрадиційних методів пошуку вуглеводнів. К.: Нафтогаз-прогноз, 2001. – с. 287.
30. Євдощук М. І. Теорія і практика пошуку та розробки вуглеводневих покладів агрегативного типу в Чорному морі. // Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2006. – №2 – с. 88.
31. Єременко Н. Ф., Полуніна Г. В., Коваль О. М. Щорічник «Підсумки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Україні за 2004 рік». – К.: Геоінформ України, 2005. – с. 170.
32. Жиндарев Л. А., Хабидов А. Ш., Тризно А. К. Динамика песчаных берегов морей и внутренних водоемов // Под ред. д.г.н. Каплина. Новосибирск: Наука, 1998. - с. 271.
33. Зайченко В. Ю. О товарах и товарных отношениях в сфере геологического изучения и использования недр в условиях рыночной экономики России // Геология нефти и газа. – 2006. – № 1. – с. 388.
35. Землевпорядкування з основами геодезії. - М, 2002 – с. 12.
36. Капутін. Ю. Є. Гірські комп'ютерні технології та геостатистики / Ю. Є. Капутін. - СПб.: Недра. - 2002. - с. 424.
37. Кабышев Б. П., Гончаров Е. К, Гончаров В. Е., Рослый И. С. и др. Зональный прогноз нефтегазоносности верхневизейских отложений в северной прибортовой зоне Днепровско-Донецкой впадины // Геол. Журн., 1989. - №3. - с. 144.
38. Карта фонду структур нафтогазоносних регіонів України станом на 1.02.2010 р.: ЛВ УкрДГРІ, 2010.
39.Климов Е. А. Введение в психологию труда: Учебник для ВУЗов. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. – с. 350.
40. Кравцова В. И. Космические снимки [Текст]: монография / В. И. Кравцова, Е. К. Козлова, Ю. И. Фивенский. - М.: изд-во Моск. ун-та, 1985. - с. 128.
41. Козьяков А. Ф., Морозова Л. Л. Охрана труда в машиностроении: Учеб. для учащихся сред. спец. учеб. заведений. – М.: Машиностроение, 1990. – с. 256.
42. Кормен Т., Алгоритми: Побудова та аналіз / Т. Кормен, Ч. Лейзерсон, Р. Ривест. - М.: МЦНМО. - 2001. - с. 960.
43. Колос В. Я. Перспективы открытия несводовых залежей углеводородов в Ахтырском нефтепромысловом районе ДДВ / Поиски и разведка неантиклинальных залежей нефти и газа на территории Украины и Белоруссии: Сб. науч. трудов. - К.: Укргипрониинефть, 1984. – с. 88.
44. Книжников Ю. Ф. Аэрокосмическое зондирование. Методология, принципы, проблемы [Текст]: монография. - М.: изд-во Моск.ун-та, 1997. - с. 128.
45. Кратко М. Шляхи до стійкого розвитку // Науковий світ. – 2000. – № 12. – с. 214.
46. Кронберг П. Дистанционное изучение Земли [Текст]: монография / Пер. с нем. - М.: Мир. 1988. - с.345.
47. Купчик М. П., Гандзюк М. П., Степанець І. Ф. та ін. Основи охорони праці. – К.: Основа, 2000. – с. 416.
48. Кузнецов О. Л., Никитин А. А. Геоинформатика // М.: Недра, 1995. – с. 212.
49. Левашов С. П., Якимчук Н. А., Корчагин И. Н. Экспресс-технология «прямых» поисков и разведки скоплений углеводородов геоэлектрическими методами: результаты практического применения в 2001-2005 г. // Геоинформатика. – 2006. – № 1. – с. 268.
50. Лизанець А. В., Бабаєв В. В. та ін. Системний підхід до вивчення нафто-газоносних територій дистанційними методами на прикладі ДК "Укргазвидобування" // Геоінформатика. – 2002. – № 1. – с. 76.
51. Мотузко Ф. Я. Охорона праці. - М.: Вища школа, 1989. – 336 с.
52. Муратов М. В., Геологический очерк Восточной оконечности Крымских гор: Тр. Московского геолого-разведочного института, VII, Москва, 1937, - с. 21-122.
53. Нафта і газ України: Матеріали 8-ої Міжнародної науково-практичної конференції «Нафта і газ України – 2004», Судак, 29 вересня – 1 жовтня 2004 р.: У 2 т. – Львів: Центр Європи, 2004.
54. Пивняк Г. Г., Бусыгин Б. С., Никулин С. Л. ГИС-технология интегрированного анализа разнородных и разноуровневых геоданных // Доклад Национальной академии наук Украини, 2007. – № 7. – с.126.
55. Петрусевич М. Н. Практическое руководство по аэрофотогеологии [Текст]: учеб.-метод. Пособие / М. Н. Петрусевич, Л. И. Казик.- М.: изд-во Моск. ун-та 1987. - с. 190.
56. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. У 4-х томах. – К.: Основа, 1997-1998.
57. Прокофьев Ф. Й. Охрана труда в геодезии и картографии. – М.: Недра, 1987. – 292 с.
58. Пупов В. А., Пригарина Т. М., Черныш Г. Ш. О нефтегазоносности моноклинальных склонов депрессионных зон ДДВ // Нефт. и газ. пром-ть, 1988. - №2. - с. 244.
59. Роїна О. М. Охорона праці в Україні. Нормативна база – К.: КНТ, 2007. – с. 548.
60. Савеных В. П. Аэрокосмическая фотосъемка [Текст]: монография - М.: Картгеоцентр - Геодезиздат, 1997. - с. 378.
61. Самгін Е. Б. Освітлення робочих місць. - М.: МІРЕА, 1989. – с. 186.
62. Станкевич С. А., Седлерова О. В. Інтеграція дистанційних та геофізичних просторових даних при пошуку вуглеводнів на морському шельфі // Геоінформатика, 2007. – № 3. – с. 324.
63. Станкевич С. А. Оптимизация состава спектральных каналов гиперспектральных аэрокосмических изображений при решении тематических задач дистанционного зондирования Земли // Космич. наука и технология. – 2007. – 13, № 2. – с. 25-28.
64. Смирнова И. О., Русанова А. А. ГИС-технология обработки и интерпретации материалов дистанционного зондирования для изучения тектонических критериев размещения месторождений углеводородов // Отечественная геология. – 1999. – № 6. – с. 32-40.
65. Уеда С. Новый взгляд на Землю. – М.: Мир, 1980. – с. 213.
66. Чупило Г. Аналіз природокористування Східних Бескид із застосуванням даних геоінформаційного космічного забезпечення // Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2003. – № 63. – с. 212-215.
67. Хартридж Г. Современные успехи физиологии зрения. - М.: Изд-во иностр. лит., 1952. - с. 324.
68. Хтема В. М., Черниш П. А., Хтема А. В. Результати «точкового» застосування прямих методів досліджень нафтогазоперспективних надр північно-західної частини ДДЗ // Проблеми нафтогазової промисловості: Зб. наук. праць. Вип. 1. – К.: ДП «Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України», 2005. – с. 256.
69. Цветков В. Я. Основы системного подхода при анализе информационных систем // Геодезия и аэрофотосъемка. - 2001. - № 2. - с. 280.
70. Цветков В. Я. ГИС как система визуальной обработки информации // Геодезия и аэрофотосъемка. - 2000. - № 2. - с. 143-147.
71. Цветков В. Я. Цифровые карты и цифровые модели // Геодезия и аэрофотосъемка. - 2000. - № 2. - с. 312.
72. Цветков В. Я. Геоинформационные системы и технологии. - М.: Финансы и статистика, 1998. - с. 288.
73. Шатихин Л. Г. Структурные матрицы и их применение для исследования систем. - М.: Машиностроение, 1974. - с. 228.
74. Groshong R. H., Jr. 3D structural geology: a practical guide to surface and subsurface map interpretation / Groshong R. H., Jr. - Berlin: SpringerVerlag. - 1999. - 324 p.
75. Kozak J. Globalne cyfrowe modele wysokosci – stan obecny i perspektywny // Teledetekcja srodowiska. T. 33. – Warszawa, 2004. – S. 224.
76. Landgrebe D. A. Signal Theory Methods in Multispectral Remote Sensing. - Hoboken: John Wiley, 2003. – Р. 520.
77. Lewinski S., Zagajewski B. Mapa Narwianskiego Parku Narodowego – integracja satelitarnych i lotniczych danych obrazowych // Teledetekcja srodowiska – Warszawa, 2004. – T. 33. – S. 45-51.
78. Lyalko. V. - K.: Akademperiodyka Earth Systems Change over Eastern Europe / Coeditors P. Groisman,, 2012. - P. 250.
79. Ruddick K. G., Ovidio F., Rijkeboer M. Atmospheric correction of Sea WiFS imagery for turbid coastal and inland waters, Appl. Opt. 39(6), 2000 – pp. 897-912.
80. Science. - 1999. V. - 286. - № 5447. - Р. 2064.
81. M., Kozłowski Ł, Ficek D., Olszewski J., Dera J.. Algorithm for the remote sensing of the Baltic ecosystem (DESAMBEM). Part 1: Mathematical apparatus OCEANOLOGIA, 50 (4), 2008 – pp. 451-508.
82. www.sovinformsputnik.com.
83. mns.gov.ua.