ВСТУП

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. СТАТИСТИКА СТРУКТУРИ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

1.1. Сутність і склад капітальних вкладень

1.2. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень

1.3. Показники введення в дію потужностей і основних фондів

1.4. Кореляційний аналіз

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЗА ВАРІАНТОМ №4

Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3

Завдання 4

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Капітальні вкладення - це витрати на технічне переозброєння, реконструкцію і розширення діючих основних засобів і на створення нових.

Досить часто термін "інвестиції" ототожнюєшся з терміном "капітальні вкладення". При цьому термін "інвестиції" розглядається як вкладення коштів у відтворення основних засобів (будівель, устаткування, транспортних засобів тощо). Але водночас інвестиції можуть здійснюватися і в оборотні активи, і в різноманітні фінансові інструменти (акції, облігації, тощо), і в окремі види нематеріальних активів (придбання патентів, ліцензій, "ноу-хау" тощо).

Отже, капітальні вкладення є вужчим поняттям і можуть розглядатися лише як одна з форм інвестицій, але не як їх аналог. Характеризуючи економічну сутність інвестицій, слід зазначити, що в сучасній літературі цей термін трактується неоднозначно – або широко, або вузько - залежно від мети дослідження.

Най типовішою є думка, згідно з якою інвестиції - це будь-яке вкладення коштів, що може і не призводите ні до зростання капіталу, ні до одержання прибутку. До них часто відносять так звані "споживчі інвестиції" (купівля телевізорів, автомобілів, квартир, дач), що за своїм економічним змістом до інвестицій не належать, - засоби на придбання цих товарів витрачаються в даному разі на безпосереднє довгострокове споживання (якщо їхнє придбання не передбачає наступного перепродажу).

Нерідко інвестиції визначають як вкладення коштів. У су­часних умовах інвестування капіталу може здійснюватися не тільки в грошовій, айв інших формах рухомого і нерухомого майна, різноманітних фінансових інструментів (насамперед цінних паперів), нематеріальних активів тощо.

Існує також думка, що інвестиції – це довгострокове вкладення коштів.

Безумовно, окремі форми інвестицій (передусім, капітальні вкладення) мають довгостроковий характер, проте інвестиції можуть бути і короткостроковими (наприклад, короткострокові фінансові вкладення в акції, ощадні сертифіката тощо).

Вищерозглянуті положення враховані при визначенні терміну "інвестиції" в Законі України "Про інвестиційну діяльність": Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Мета курсової роботи – розкрити поняття статистики структури капітальних вкладень, соціально-економічне значення і завдання статистики структури капітальних вкладень, виконати практичне завдання.

Капітальні вкладення — це витрати на просте і розширене відтворення основних фондів народного господарства. Показники обсягу, структури і динаміки капітальних вкладень використовують для характеристики економічного потенціалу країни. Вони виступають складовими системи показників її соціально-економічного розвитку.

Основним показником, який характеризує обсяг капітальних вкладень, є кошторисна вартість виконаних робіт, її обчислюють на підставі діючих норм і цін, які використовують при розробці кошторису на будівництво. Завершення об'єктів будівництва і введення їх в дію — кінцева мета капітального будівництва і заключний етап освоєння капітальних вкладень. Введення в дію об'єктів має провідне значення при оцінці роботи будівельних організацій.

Отже, у 2009 році 98,0 % займають інвестиції у матеріальні активи, з низ левову частку (82,6%) мають інвестиції в основний капітал та в капітальне будівництво (53%), а також у машини, обладнання та у транспортні засоби (19,9%). А найменше було інвестицій у землю (0,5%), хоча в протягом 2005-2008 років таких інвестицій не було взагалі, та у довгострокові біологічні активи (0,6%).

За джерелами фінансування найбільше було інвестицій протягом 2005-2009 років за рахунок власних коштів підприємств та організацій, а також у якості кредитів банків та інших позик. Це говорить про низький рівень зацікавленості інвесторів та про відсутність державного фінансування.

Отже, протягом 2009 року найбільше надійшло інвестицій у м. Рівне та м. Кузнецовськ. І зовсім мало інвестуються райони Рівненської області, найбільше – 12,7% надійшло інвестицій у Здолбунівський район.

Найбільша кількість автомобілів припадає на 1 ТА 4 групи АТП (7 АТП – 28%) з кількістю вантажівок від 24 до 38 та від 66 до 80. Найменша кількість АТП в 3 групі - по 5 (від 52 до 66 вантажівок).

Середня продуктивність автомобілів на 1 АТП найменша в 1 групі –148,7 т/км, найбільша – в 2 групі –163,8 т/км.

В середньому на 1 АТП припадає 50 вантажівок.

Середня продуктивність праці 154,36 т/км на 100 машино-тонн.

Середній % використання вантажівок – 67,72 %. Відмінності по групах незначні.

Групування АТП за кількістю автомобілів свідчить про те, що найбільша кількість автомобілів припадає на 1 ТА 4 групи АТП (7 АТП – 28%) з кількістю вантажівок від 24 до 38 та від 66 до 80.

Групування АТП за коефіцієнтом використання здійснено за 4 групами з інтервалом 4,25. Найбільша кількість АТП – в 1 групі (9 АТП) з коефіцієнтом використання автомобілів від 61 до 65,25, найменша – в 4 групі (3 АТП), з коефіцієнтом використання автомобілів від 73,75 до 78.

Середня кількість автомобілів на 1 АТП – 50. Середнє положення в ряду розподілу займають АТП з кількістю вантажівок 51. Найчастіше в сукупності зустрічаються АТП з кількістю вантажівок - 36 та 69. Середнє лінійне відхилення -15, середнє квадратичне відхилення - 16.

Індекс сезонності найвищий в 4 кварталі. Це означає, що найбільші витрати на рекламу – саме в 4 кварталі. Найменші витрати – в 1 кварталі.

Отже, ціна А 4 і А 5 зросла на 10 %. Обсяг реалізації А 4 і А 5 зріс на 10%.

Фізичний обсяг товарообороту зріс на 10%.

Загальний товарооборот зріс на 21 %. Абсолютний приріст товарообороту – 17964,85 грн. Перевитрати за рахунок підвищення цін – 9390,19 грн.

Отже, більшою мірою на зміну середньої заробітної плати вплинула зміна її рівня.

1. Біттер О. А., Грудзевич І. Т. Статистика. / О. А. Біттер, І. Т. Грудзевич. – Л., 1999. – 89 с.

2. Гаркавий В. К. Статистика: Підручник / В. К. Гаркавий. – К.: Вища школа, 2000. – 415 с.

3. Гетало В. П. Економiчна статистика: Навч. посiб. для студ. вищ. навч. закл. / В. П. Гетало, В. О. Борух, Р. В. Алямкiн; [Полт. iн-т економiки та менедж. «Свiточ»]. – Полтава, 2002. – 212 с.

4. Гордійчук А. С., Стахів О. А. Економіка підприємства. / А. С. Гордійчук, О. А. Стахів. – Рівне: РДТУ, 2000. - 247 с.

5. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2005. С.73-99.

6. Єріна А. М. Теорія статистики практикум. - 5-е вид., стереотип / А. М. Єріна, З. О. Пальян. - К. Знання, 2005. - 256 с.

7. Кравченко Л. І., Лутчин Н. П., Москаль Б. С. Економічна статистика. Навч. посібник. / Л. І. Кравченко, Н. П. Лутчин, Б. С. Москаль. – Львів: ”Новий Світ – 2000”, 2004. - 364 с.

8. Опря А. Т. Статистика (Математична статистика. Загальна теорія статистики). Навчальний посібник. / А. Т. Опря - К.: ЦНЛ, 2005. - 496 с.

9. Статистика: підручник / За ред. Герасименка С.; Герасименко С. С.; Головач А. В.; Єріна А.М. 2-ге вид., перероб. i доп. К.: КНЕУ, 2000. – 467 с.

10. Статистика: [підручник]; під ред. А. В. Головача. – К.: Вища школа, 1994. – 210 с.

11. Статистика сельского хозяйства / Под ред. О. П. Замосковного и Б. И. Плешкова. - М.: Финансы и статистика, 1990. – 344 с.

12. Гринько Р. І. Вибірковий метод спостереження. / Р. І. Гринько. – Л., 2004. – 120 с.

13. Фещур Р. В. Статистика. Теоретичні засади і практичні аспекти: навч. посіб. для студ. вуз. / Фещур Р. В. - [2-е вид., оновлене і доп.]. - Львів: Інтелект-Захід, 2003. - 576 с.

14. Іваненко В. М. Економічний аналіз господарської діяльності / В. М. Іваненко, М. А. Болюх. – К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2007. – 217 с.