Курсова робота Розрахунок пристрою підсилювання сигналу
Код роботи: 3085
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Схемотехніка
Тема: Розрахунок пристрою підсилювання сигналу
Кількість сторінок: 25
Дата виконання: 2012
Мова написання: українська
Ціна: безкоштовно
Вступ
1. Розрахунок вихідного каскаду підсилювача
2. Розрахунок кінцевого підсилювача
3. Розрахунок попереднього підсилювача
4. Моделювання розробленого пристрою підсилення сигналу
Висновок
Література
Характерною особливістю сучасних електронних підсилювачів є виняткове різноманіття схем, по яких вони можуть бути побудовані.
Підсилювачі розрізняються за характером посилюваних сигналів: підсилювачі гармонійних сигналів, імпульсні підсилювачі і т. д. Також вони розрізняються по призначення, числу каскадів, роду електроживлення та іншим показникам.
Проте однією з найбільш суттєвих класифікаційних ознак є діапазон частот електричних сигналів, в межах якого цей підсилювач може працювати.
Підсилювачі низької частоти, призначені для посилення безперервних періодичних сигналів, частотний діапазон яких лежить в межах від десятків герц до десятків кілогерц. Характерною особливістю УНЧ є те, що відношення верхньої посилюваної частоти до нижньої велике і зазвичай складає не менше декількох десятків.
Сучасні підсилювачі низької частоти виконуються переважно на біполярних і польових транзисторах в дискретному або інтегральному виконанні.
В якості джерела вхідного сигналу в підсилювачах низької частоти можуть входити мікрофон, звукознімач, попередній підсилювач. Більшість з джерел вхідного сигналу розвивають дуже низьку напругу. Подавати його безпосередньо на каскад посилення потужності не має сенсу, при слабкій керуючій напрузі неможливо отримати значні зміни вихідного струму, а отже, вихідної потужності. Тому до складу структурної схеми підсилювача, окрім вихідного каскаду, що віддає необхідну потужність, входять і каскади попереднього посилення.
Ці каскади прийнято класифікувати за характером опору навантаження у вихідному ланцюзі транзистора. Найбільше застосування отримали резистивні підсилювальні каскади, опором навантаження яких служить резистор. В якості навантаження транзистора може бути використаний і трансформатор.
Такі каскади називають трансформаторними. Проте в наслідку великої вартості, значних розмірів і маси трансформатора, а також із-за нерівномірності амплітудно-частотних характеристик трансформаторні каскади попереднього посилення застосовуються дуже рідко.
Схема 1 - Типова структурна схема підсилювача
У даній курсовій роботі ми розглянули підсилювач низької частоти. В якості кінцевого підсилювача розглядається схема безтрансформаторного двохтактного комплементарного підсилювача з одним джерелом живлення, а для зв’язку транзисторів з навантаженням використовується розділовий конденсатор. Ми розглядаємо каскад підсилення, що працює в режимі В; транзистор VT1, увімкнений в коло зі спільним колектором – емітерний повторювач, - в режимі А.
Режим роботи залежить від знаходження робочої точки на динамічній характеристиці транзистора: Iвих=f(Uвих) при Rн=сonst. Відповідно обрахунок всіх параметрів підсилювача проводяться в робочій точці.
У даному курсовому проекті був поведений розрахунок та моделювання підсилювача потужності на транзисторах і мікросхемі операційного підсилювача (157УД2).
В кінцевих каскадах необхідно використовувати транзистори, включені по схемі зі спільним колектором (емітерний повторювач-VT1-КТ312А). При даному включенні транзистор має мінімальний вихідний опір:
(Rвх=9,06 кОм).
Підсилювач низької частоти працює в режимі В, коли робоча точказнаходиться на початку перехідної характеристики. Цей режим характеризується значним ККД, бо початковий колекторний струм малий(Іко=0,4мА). У курсовій роботі ми розраховували 1 плече вихідного каскаду, бо використовували комплементарну пару транзисторів VT2 – типу КТ817Б (n-p-n), а VT3 – типу КТ816Б (p-n-p).
Наведено схему включення, принципову схему операційного підсилювача 157УД2, а також схему розрахованого підсилювача.
1. Будинский Я. Усилители низкой частоты на транзисторах Москва: 1963.
2. В.И. Паутов, Ю.Н. Секисов, И.Е. Мясников, Расчет предварительного усилителя на транзисторе, Екатеринбург: УПИ, 1992 г.
3. Жеребцов И. П. Основы электроники-5-е изд., перераб. и доп.- Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. Отд-ние, 1989.- 352 с.
4. Кибакин В.М. Основы теории и разработки транзисторных низкочастотных усилителей мощности. – М.: Радио и связь,1988. – 240с.
5. Манаев Е.И. Основы радиоэлектроники. – 3-е изд., перераб. И доп. – М.; Радио и связь, 1988 – 199 с.
6. Москатов Е. А. Справочник по полупроводниковым приборам. – М.: Журнал“Радио”, 2005. – 208 с., ил.
1. Розрахунок вихідного каскаду підсилювача
Вихідний каскад підсилювача призначений для віддачі заданої величини потужності сигналу в заданий опір навантаження. В порівнянні з каскадами попереднього підсилювача вихідні каскади мають ряд особливостей.
Зазвичай попередні каскади підсилення виконуються на малопотужних транзисторах і вони споживають від джерела живлення незначну потужність. Амплітуда вхідного сигналу в цих підсилювачах в більшості випадків невелика і робочу ділянку характеристики транзистора можна вважати лінійними. При розрахунку каскадів попереднього підсилення його ККД не розглядають, а нелінійні спотворення сигналу вважають малими.
Оскільки вихідні каскади споживають від джерела живлення велику потужність, то їх ККД повинно бути достатньо високим. Для виділення в навантаженні заданої потужності на вхід підсилювача потужності подається велика амплітуда сигналу, яка захоплює значну область характеристики транзистора. Тому збільшення потужності, яку розвиває транзистор в навантаженні, супроводжується збільшенням нелінійних спотворень.
Величина максимальної не спотвореної потужності і ККД кінцевого каскаду залежить від типу транзистора, режиму роботи і схеми каскаду. При невеликій вихідній потужності (до 250 мВт) в каскадах потужного підсилення застосовують ті ж транзистори, що і в попередніх каскадах. Для отримання потужності в одиниці і десятки ват використовуються спеціальні потужні транзистори.
Враховуючи те, що опір навантаження підсилювачів потужності мають малу величину, то в кінцевих каскадах необхідно використовувати транзистори, включені по схемі зі спільним колектором (емітерні повторювачі). При даному включенні транзистор має мінімальний вихідний опір. На рис. 1 зображений підсилювач потужності на транзисторах з різною провідністю. Даний підсилювач це об’єднання двох емітерних повторювачів, зібраних на транзисторах з протилежною провідністю і працюючих на спільне навантаження Rн (рис. 1-а і рис. 1-б). При подачі на вхід позитивної напівхвилі сигналу виникає відкривання транзистора n-p-n і через навантаження Rн протікає струм I1. При подачі на вхід негативної напівхвилі сигналу проходить відкривання транзистора p-n-p і через навантаження Rн проходить струм I2. Однак схема на рис. 1-б має серйозний недолік – це використання двох джерел живлення EK1і EK2.
На рис. 1-в зображена схема підсилювача в якій використовується тільки одне джерело живлення. В даній схемі навантаження Rн з’єднана з емітерами транзисторів через конденсатор. При подачі на вхід позитивної напівхвилі сигналу виникає відкривання транзистора n-p-n і через навантаження Rн протікає струм заряду конденсатора I1. При подачі на вхід негативної напівхвилі сигналу виникає відкривання транзистора p-n-p, конденсатор розряджається, і через навантаження Rн протікає струм I2.
а) – емітерний повторювач на транзисторах n-p-n і p-n-p.
б) – об’єднання емітерних повторювачів.
в) – підсилювач потужності з ємкісним зв’язком з навантаженням.
Рис. 1. Підсилювач потужності на транзисторах з різною провідністю
Для симетрії позитивної і негативної напівхвилі сигналу, транзистори n-p-n і p-n-p повинні мати однакові параметри і характеристики. Спеціально для використання в даній схемі випускаються комплементарні пари транзисторів різної провідності (КТ815 - n-p-n, КТ814 - p-n-p та ін.). Враховуючи цю особливість схеми, її розрахунок проводиться тільки для одного плеча. Для побудови прямої навантаження величина опору навантаження приймається рівною Rн, а напруга живлення приймається рівною EK1= EK2 для схеми рис. 1-б і EK / 2 для схеми рис. 1-в.
Дані:
Опір навантаження Rвих.=Rн = 8 Ом;
Вихідна потужністьРвих.= 3,1Вт;
Напруга живлення Е к=12В;
Діапазон частот fmin–fmax – 20 – 20000Гц;
Коефіцієнт частотних спотворень Мн=Мв=4дБ;
Амплітуда вхідної напруги Uвх. = 0,01 В, Uвих. = 5 В;
Вхідний опірRвх.=10кОм,
(Коефіцієнт частотних спотворень показує в скільки разів або наскільки децибел зменшується підсилення на верхній і нижній частоті)
Переводимо значень частотних спотворень із децибелів у рази:
Вказані параметри може забезпечити безтрансформаторний двохтактний комплементарний підсилювач. Його схема зображена на рис. 2.
Рис. 2 - Схема безтрансформаторного двохтактного комплементарного підсилювача
2. Розрахунок кінцевого підсилювача
Максимальне значення вихідної потужності, амплітуди вихідної напруги і струму споживання не можуть бути більшими наступних величин:
Тип вихідних транзисторів підбираємо із наступних умов:
- потужність розсіювання ;
- максимально допустимий струм колектора ;
- максимально допустима напруга між колектором і емітером .
Вибираємо комплементарну пару транзисторів VT2 – типу КТ817Б (n-p-n), а VT3 – типу КТ816Б (p-n-p) в яких:
На сімействі вихідних характеристик транзистора КТ817 будуємо пряму навантаження (рис. 3).
Для цього на осі абсцис відкладаємо точку із значенням, рівним .
На осі ординат відкладаємо значення струму . З’єднуємо ці точки прямою. Це і буде прямою навантаження.
Рис. 3 - Характеристика для розрахунку кінцевого підсилювача
Вибираємо на прямій навантаження точку 0 (точка спокою). Струм спокою в цій точці складає , а напруга .
Вибираємо на навантажувальній характеристиці точку 1 – точку максимального струму. Максимальний струм в ній буде складати , а напруга . Визначимо амплітуду напруги і струму вихідного сигналу:
Визначимо максимальну вихідну потужність каскаду:
Постійна складова колекторного струму при максимальній вихідній потужності сигналу:
Це значення менше максимально допустимого струму колектора транзисторів КТ817Б і КТ816Б, рівного 3 А.
Потужність розсіювання на колекторі кожного із транзисторів дорівнює:
що значно менша гранично допустимої потужності вказаних транзисторів – 20 Вт.
Ємність розділового конденсатора С1 вибираємо із умови:
де
С1 – ємність розділового конденсатора (мкФ);
- нижня частота робочого діапазону(Гц);
- опір навантаження(Ом).
Вибираємо електролітичний конденсатор ємністю 2000 мкФ на робочу напругу 20 В.
В зв’язку з тим, що ємнісний опір конденсатора збільшується при пониженні частоти, тоді на нижній частоті зменшується вихідна потужність на опорі навантаження. Тому необхідно розрахувати коефіцієнт частотних спотворень Мн на нижній частоті відтворюваного діапазону:
Коефіцієнт частотних спотворень на верхній частоті, які вносять транзистори VT2 іVT3 кінцевого підсилювача:
Визначимо вхідний сигнал, який поступає на бази транзисторів VT2 іVT3 кінцевого підсилювача. Для цього на прямій навантаження визначимо струми бази в точці 0 () і в точці 1 ().
Відкладемо ці значення по осі ординат вхідної характеристики транзисторів і визначимо відповідне значення :
Так як в колі емітера транзисторів VT2 і VT3 кінцевого каскаду діє вихідний сигнал з амплітудою , який одночасно є напругою негативного зворотного зв’язку, то на вхід необхідно подати рівень, рівний:
Розрахуємо значення постійних напруг на електродах транзисторів VT2 і VT3. На емітерах постійна напруга в стані спокою повинна задовольняти такі умови:
Приймемо .
Розрахуємо постійні напруги на базах. Напруга на базі VT2 буде дорівнювати:
Напруга на базі VT3 буде дорівнювати:
Для нормальної роботи транзистора VT3 постійна напруга зміщення на базі повинно бути більшим амплітуди вхідної напруги . Вказана умова виконується ().
Вхідний струм кінцевого каскаду буде дорівнювати максимальному струму бази транзисторів VT2 і VT3, тобто . Так як в каскадах попереднього підсилення буде використовуватись операційний підсилювач у якого вихідний струм складає одиниці міліампер, то необхідно застосовувати допоміжний підсилювач – емітерний повторювач, зібраний на транзисторі VT1.
Робочий струм в робочій точці емітерного повторювача, який працює в класі А, повинен бути не меншим величини вхідного струму кінцевого каскаду. Приймемо значення постійного струму транзистора VT1.
Знаючи напругу на базах транзисторів VT2 і VT3, а також значення струму Ik1 розрахуємо величину резисторів R1 іR2:
Приймаємо в якості R2 стандартний номінал 470 Ом.
В якості транзистора VT1 вибираємо транзистор КТ312А. На вихідній характеристиці (рис. 4) будуємо пряму навантаження.
Для цього на осі абсцис відкладаємо точку 1 зі значеннями ЕК=12В. Потім визначаємо режим транзистора в точці спокою. Напруга на транзисторі в точці спокою буде дорівнювати:
Струм в точці спокою як уже було прийнято . Відкладаємо точку 0 з вказаними вище координатами на вихідній характеристиці. Через точки 0 і 1 проводимо пряму навантаження. Відкладаємо в обидві сторони на осі абсцис від точки значення вхідної напруги . Визначимо робочу зону характеристики (проміжок між точками 2 і 3).
Рис. 4 - Характеристики для розрахунку емітерного повторювача
В точках 0, 2, і 3 визначимо значення струму бази транзистораVT1:
Вказані значення відкладаємо на осі ординат вхідної характеристики транзистора КТ312А. По вхідній характеристиці визначаємо значення напруги між базою та емітером:
Визначимо параметри вхідного сигналу, який подається на базу емітерного повторювача VT1:
Вхідний струм дорівнює ;
Вхідна напруга сигналу буде дорівнювати сумі
і напруги входу кінцевого каскаду
Постійна напруга зміщення на базі VT1 дорівнює сумі
Перевіримо, що сума вхідної напруги сигналу і постійної напруги зміщення на базі VT1 не перевищує значення напруги живлення:
Вхідний опір емітерного повторювача дорівнює:
Напруга живлення ЕК=12В.
3. Розрахунок попереднього підсилювача
Вихідними даними для розрахунку попереднього підсилювача будуть дані, отримані по результатам розрахунку кінцевого підсилювача.
Вихідний струм дорівнює .
Амплітуда вихідної напруги сигналу буде дорівнювати напрузі вхідного сигналу кінцевого каскаду .
Постійна напруга на виході попереднього підсилювача .
Вхідний опір кінцевого каскаду .
Напруга живлення ЕК=12В.
Дані про вхід попереднього підсилювача:
Амплітуда вхідної напруги Uвх. = 0,01 В;
Вхідний опір 10кОм.
Розрахунок:
Визначимо мінімальний коефіцієнт підсилення попереднього підсилювача:
По значенню мінімального коефіцієнта підсилення попереднього підсилювача, вихідному струму і напругою живлення вибираємо в якості активного елемента попереднього підсилювача операційний підсилювач типу 157УД2, призначений для використання в побутовій апаратурі.
Операційний підсилювач типу 157УД2 вміщує в одному корпусі два однотипних підсилювачі. В даній роботі буде використовуватися тільки один підсилювач.
Параметри підсилювача:
Напруга живлення 3 − 18 В;
Струм споживання – 7 мА;
Вхідний струм – 0,5 мкА;
Опір навантаження – 2 кОм.
Розрахуємо максимальний вихідний струм мікросхеми 157УД2 при вихідній напрузі, яка дорівнює напрузі живлення :
Це значення значно вище необхідного .
Вхідний опір мікросхеми при напрузі, яка дорівнює половині напруги живлення – 6 В, складає:
Це значення значно вище необхідного мінімального вхідного опору попереднього каскаду, тому при подальших розрахунках він не враховується.
На рис. 5 зображена принципова схема операційного підсилювача 157УД2. На рис. 6 зображена схема включення операційного підсилювача 157УД2. На схемі вказаний конденсатор С ємністю до 30 пФ. Його встановлення рекомендовано заводом виробником мікросхеми.
Рис. 5 - Принципова схема операційного підсилювача 157УД2
Рис. 6 - Схема включення операційного підсилювача 157УД2
На рис. 7 зображена схема попереднього підсилювача.
Рис. 7 - Схема попереднього підсилювача
Приймемо значення напруги на не інвертованому вході операційного підсилювача і величину .
Із рівності:
Розраховуємо R4:
Вхідний опір попереднього каскаду представляє собою паралельне включення трьох опорів R3, R4 і вхідного опору мікросхеми . Так як вхідний опір мікросхеми набагато більший значень R3, R4, то він не враховується.
Тоді вхідний опір попереднього підсилювача дорівнює:
що більше мінімального значення вхідного опору 100кОм.
Для розрахунку підсилення операційного підсилювача по постійному струму: позначимо .
Коефіцієнт підсилення по постійній напрузі повинен складати:
Приймемо величину опору .
Із виразу визначаємо значення R1:
Із виразу:
знайдемо значення R1a:
Визначимо величину R1б:
Приймемо стандартні значення .
Ємність блокуючого конденсатора С2 вибираємо із умови:
де
fH − нижня частота робочого діапазону();
Приймемо .
Аналогічно розраховуємо величину конденсатора С1:
Приймемо С1=0,022мкФ.
На основі отриманих даних об’єднуємо схеми попереднього і кінцевого підсилювачів і отримуємо підсилювач потужності (рис. 8).
Рис. 8 - Схема розрахованого підсилювача
Рис. 9 - Схема даного підсилювача розроблена в програмному забезпеченні Multisim
4. Моделювання розробленого пристрою підсилення сигналу
До схеми, що зображена на рис.9, я підключила осцилограф.
Рис. 10 - Схема даного підсилювача з підключеним осцилографом, розроблена в програмному забезпеченні Multisim
Рис. 11 - Вихідні дані
До схеми, що зображена на рис.10, я підключила ПлотерБоде.
Рис. 12 - Схема даного підсилювача з підключеним ПлотеромБоде, розроблена в програмному забезпеченні Multisim
Рис. 13 - Фаза даного підсилювача
Рис. 14 - Амплітуда даного підсилювача