Курсова робота Цифровий генератор сигналів

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ВСТУП

1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД

1.1. Способи побудови синтезаторів частоти з ФАПЧ

1.2. Способи розширення частотного діапазону вихідного коливання синтезатора

1.3. Способи формування сигналів довільної форми

1.3.1. Способи перетворення цифрового коду в аналоговий сигнал

2. ОБҐРУНТУВАННЯ СПОСОБУ ПОБУДОВИ ФУНКЦІЮНАЛЬНОЇ СХЕМИ ПРИСТРОЮ

2.1. Побудова структурної схеми генератора сигналів

2.2.2. Визначення частотного діапазону на виході синтезатора частоти

2.2.3. Розрахунок опорної частоти та коефіцієнтів ділення

2.3. Розрахунок пристроїв формування форми сигналу та керування рівнем

2.3.1. Функціональна схема пристрою формування форми сигналу

2.3.2. Принцип дії пристрою формування форми сигналу

2.4. Пристрій вимірювання рівня сигналу

3. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЕЛЕМЕНТІВ СХЕМИ

3.1. Вибір двійково-десяткових лічильників

3.2. Вибір мультиплексора

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Використання цифрової техніки за останні десятиліття збільшилося в рази. Це пов'язано з активними розвитком цифрових технологій, урізноманітненням і покращенням характеристик елементної бази для виробників цифрових приладів, та зручністю й простотою в роботі, компактними розмірами та багатофункціональністю для користувачів.

При генерації сигналів цифровими методами можна формувати як гармонічні сигнали чи сигнали простої форми (прямокутні імпульси, трикутний, пилкоподібний) так і складної форми використовуючи однакові схемні рішення та однакову елементну базу, в той час як при аналогові методи потребують різного підходу для формування різних сигналів. Ці властивості додають універсальності цифровим генераторам, що дозволяє економити кошти використовуючи один і пристрій для різних задач.

Актуальність розробки генератора полягає в підвищенні універсальності пристроїв генерації сигналу шляхом використання цифрових методів та схем при розробці та проектуванні.

Метою проектує розробка пристрою зі зручним для користувача управлінням та альтернативними варіантами роботи з урахуванням найменшої економічної затратності, що відповідає заданим технічним характеристикам.

Методом проектування є теоретична розробка генератора сигналів, розрахунок параметрів необхідних вузлів, блоків та елементів генератора.

Об’єктом дослідження є способи побудови генераторів сигналу на основі методів цифрового формування сигналу, а предметом – принципи управління цифровими системами синтезу сигналів та процеси, що проходять під час формування сигналів у цифрових генераторах.

Новизна роботи полягає в розробці вузла генератора на основі вже існуючих моделей з найменшими затратами та високими технічними характеристиками.

Практична цінність полягає в тому, що матеріали, які вивчені та систематизовані в проекті, можуть бути використанні під час створення розробки простих цифрових пристроїв.

В результаті виконання роботи було спроектовано цифровий генератор сигналів довільної форми та його основні функціональні вузли. Попередньо було проведено аналіз існуючих методів проектування даних генераторів та різні способи виконання окремих функціональних вузлів схеми. Було спроектовано функціональну схему пристрою та розроблено принципову схему одного з вузлів – формувача форми сигналів.

В результаті виконання проекту були зроблені наступні висновки:

1. Використання цифрових методів при формуванні форми сигналів дозволяє генерувати сигнали довільних форм, які задаються або вибираються користувачем з переліку заданих.

2. Точність генерованих сигналів задається кількістю точок апроксимації. При використанні достатньої кількості точок апроксимації форма вихідного сигналу зазнає не суттєвих спотворень.

3. Генерація сигналу цифровими методами є зручним і відносно не складним способом генерації сигналу з великою точністю. Точність вихідного сигналу обмежується тільки швидкістю роботи цифрових елементів.

Задачі, поставлені на початку роботи, були виконані. Робота виконана у відповідності з державним стандартом.

1. Волович Г. И. Схемотехника аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств. – М.: Издательский дом "Додэка-ХХI", 2005. – 528 с. –c. 387-390.

2. Гутников В.С. Интегральная электроника в измерительных устройствах. Л.: Энергия. Ленингр. отд-ние, 1980. – 248 с.– c. 229-233.

3. Зельдин Е.А. Импульсные устройства на микросхемах. – М.: Радио и связь, 1991. – 160 с. – с. 45-57.

4. Манассевич В. Синтезаторы Частот (Теория и проектирование): Пер. с англ./Под. ред. А.С. Галина. – М.: Связь, 1979. – 384 с. – с. 27-35.

5. Ратхор Т.С. Цифровые измерения. Методы и схемотехника. – Москва: Техносфера, 2004. – 204 с. – с. 158, с.203.

6. Титце У., Шенк К. Полупроводниковая схемотехника. 12_е изд. Том I: Пер. с нем. – М.: МК Пресс, 2008. – 832 с.: ил. – с. 808.

7. Титце У., Шенк К. Полупроводниковая схемотехника. 12_е изд. Том II: Пер. с нем. – М.: МК Пресс, 2007. – 942 с. – с. 295, с. 515-516.

8. Полупроводниковые БИС запоминающих устройств. Справочник / В.В.Баранов и др. – М.: Радио и связь, 1986. – 360с. – с. 257.

9. Полупроводниковые оптоэлектронные приборы: Справочник / Иванов В.И., Аксенов А.И., Юшин А.М. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Энергия, 1988. – 448 с. – с. 163-164.

10. ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.– Чинний від 01.01.96.

11. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Элементы цифровой техники. ГОСТ 2.743-91.

12. ЕСКД. Обозначения буквенно-цифровые в электрических схемах. ГОСТ 2.710-81.

13. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Резисторы; конденсаторы. ГОСТ 2.728-74.