Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по правовым дисциплинам \ Теория государства и права \ 5525. Курсова робота Сутність та соціальне призначення держави

Курсова робота Сутність та соціальне призначення держави

« Назад

Код роботи: 5525

Вид роботи: Курсова робота

Предмет: Теорія держави і права

Тема: Сутність та соціальне призначення держави

Кількість сторінок: 31

Дата виконання: 2016

Мова написання: українська

Ціна: 300 грн

Вступ

Розділ 1. Поняття держави в історії політико-правової думки

1.1. Погляди вчених щодо сутності та призначення держави

1.2. Виникнення держави

1.3.Основа походження, формування й існування держави

1.4. Політичні відносини держави, основні завдання, функції

Розділ 2. Порівняльна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави

2.1. Сучасна концепція соціологічного спрямування

2.2. Основні риси правової держави

Розділ 3. Сутність та соціальні призначення сучасної держави

3.1. Аспекти сутності держави

3.2. Зміст діяльності держави

3.3. Соціальна держава

Висновки

Список використаної літератури

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що питання соціального призначення сучасної України розглядається зараз в досить важливому значенні тому, що саме сутність та соціальне призначення відіграє важливу роль у загальній діяльності держави, як з питань суспільства так й інших.

Сутність держави - це головне в державі як соціальному явищі: те кому належить державна влада в суспільстві й, отже, чиї волю й інтереси ця влада виражає.

У світлі характеристики головного в утримуванні діяльності держав минулого й сучасності, сутність держави як соціального інституту проявляється в стійкій загальній спрямованості його діяльності, пов'язаної із забезпеченням їм як загально-соціальних, так і вузько групованих (у тому числі класових) інтересів.

Сутність держави проявляється в його функціях, у тій службовій ролі держави в суспільстві, якісна визначеність якої характеризується стійким здійсненням, забезпеченням їм переважно вузько групованих (у тому числі класових) або загально-соціальних інтересів.

Історія показує, що держава у своїй діяльності завжди в певній мері сполучить (координує, консолідує) ці інтереси для збереження цілісності єдності суспільства (без найманих робітників немає капіталістів, без селян - феодалів, без рабів - рабовласників, без общинників і їхньої праці – чиновницького апарата східної держави). Але міра сполучення цих інтересів державою історично неоднозначна.

Іншими словами, сутність держави двоєдина (служіння вузько класовим, груповим і загально-соціальним інтересам) і історично мінлива в плані співвідношення її сторін. Так, у рабовласницькому, феодальному суспільстві переважає класова сторона сутності держави (інтереси панівного класу - вище всього). Це ж характерно й для раньобуржуазної держави, ранньокапіталістичного суспільства. Але зі зміною цього суспільства міняється і його держава в напрямку посилення загально-соціальної сторони його сутності. Це можна простежити, прийнявши, наприклад, за вихідну точку момент зародження протистояння таких суспільних чинностей як буржуазія й пролетаріат у період формування так званого "дикого" капіталізму (середина XIX в.).

Із цим періодом зв'язане правильне розуміння сутності держави як знаряддя класової боротьби, машини для придушення класових супротивників, підтримки панування одного класу над іншим. Однак події, що пішли потім такі, всесвітньо-історичного значення як Жовтнева революція 1917 р. у Росії, велика криза й велика депресія кінця 20-х рр., нанесли спочатку політичний, а потім економічний удар по капіталізму й порушили питання про його подальшу долю.

Держава, що править економічна й політична еліти змушені були по-новому підійти до рішення проблеми стабілізації суспільства й конституційного ладу. Це виразилося, насамперед, у посиленні соціальної захищеності особистості, у соціальній орієнтованості держави.

Сутність сучасної соціальної, демократичної, правової держави полягає в тому, що воно є знаряддям досягнення в соціально неоднорідному суспільстві соціального компромісу й згоди.

Таким чином тема курсової роботи і в наш час є актуальною.

Мета курсової роботи – проведення досліджень щодо сутності та соціального призначення держави.

Завданнями курсової роботи в зв'язку з вказаною темою є:

- Вивчення поняття держави в історії політико – правової думки та поглядів вчених щодо сутності та призначення держави.

- Вивчення проблем сутності та соціального призначення держави.

Об’єкт дослідження: правові основи сутності держави та її призначення.

Предмет дослідження: сутність та соціальне призначення держави.

Даною проблематикою займалися як закордонні так, і вітчизняні правознавці, а саме: Скакун О.Ф., Заєць А.П., Котюк В.О., Шульга А.М., Рабинович П.М. та інші.

Отже, соціальне призначення держави виражається в меті і цілях державної публічної влади. Вона змінюється в залежності від доби і типу держави.

В окремих державах державна влада виступає як засіб демократичного управління суспільством, як засіб організації і порядку в розвитку економічної і політичної систем, як засіб побудови демократичного ліберального суспільства, ідеалом якого є правова свобода, правова демократія, юридична рівність і рівноправність.

В окремих історичних випадках соціальне призначення держави полягало в побудові безкласового суспільства і реалізації принципу: «від кожного по здібностях і кожному - по потребах». Таке призначення держави було характерне для так званих соціалістичних держав. Як виявилося, значною мірою це ідеалізація або комуністична утопія.

В сучасний період держава і суспільство можуть реалізувати лише принцип: «Від кожного по здібностях, кожному - по праці». В умовах економічної і фінансової кризи - це вихід із кризових ситуацій і перехід до нормального функціонування суспільства та побудови правової держави на засадах соціальної демократії.

Держава є особливою політичною реальністю. Розкриваючи зміст поняття держави, слід підвести її під таке родове поняття, як політична організація. Якщо державу до середини XIX ст. можна визначати як політичну організацію панівного класу, то пізніша, й особливо сучасна, держава - це політична організація всього суспільства.

Держава стає не просто владою, що спирається на примус, а цілісною організацією суспільства, яка виражає і охороняє індивідуальні, групові і суспільні інтереси, забезпечує організованість у країні на підґрунті економічних і духовних чинників, реалізує головне, що надає людям цивілізація, - народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи.

Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення: класовий аспект - захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу; загальносоціальний аспект - захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ, загальносоціальний аспект сутності держави особливо яскраво проявляється в її зіставленні з громадянським суспільством.

Співвідношення вузькокласових (групових) інтересів пануючої верхівки (еліти) і інтересів усього суспільства за різних історичних часів не однаково. Як правило, посилення однієї з них призводить до послаблення іншої.

До середини XIX ст. у більшості країн перевага була на боці організованого примусу, захисту інтересів економічно пануючого класу. Поступово у ряді цивілізованих держав Заходу в зв'язку із розвитком громадянського суспільства усе більшого значення набувають загальносоціальний аспект державної діяльності, завдання забезпечення суспільного блага. У наші дні цей аспект відіграє істотну роль у неокапіталістичних і неосоціалістичних державах, у тому числі в Україні.

Перевага загальносоціального аспекту сутності держави відбулася завдяки зниженню частки його класового змісту як певного результату розвитку громадянського суспільства, утвердження прав і свобод особи.

Зміст діяльності держави набув нових якостей: держава стала на шлях подолання суспільних суперечностей не шляхом насильства і придушення, а за допомогою досягнення громадського компромісу, толерантності, створення умов для розвитку громадянського суспільства; держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї та інститути, як поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність та ін.; держава застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян; на міжнародній арені держава проводить політику, що потребує взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами.

Така держава в сучасних західних теоріях трактується як надкласова, що представляє інтереси всіх верств суспільства. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальної демократії. Сутність й цієї держави не позбавлена класового аспекту, проте він не настільки виражений, як в експлуататорських державах — рабовласницьких, феодальних, буржуазних.

Розкривши тему курсової роботи, можна сказати, що сутність держави - це головне в державі як соціальному явищі: те кому належить державна влада в суспільстві й, отже, чиї волю й інтереси ця влада виражає.

Сутність сучасної соціальної, демократичної, правової держави полягає в тому, що воно є знаряддям досягнення в соціально неоднорідному суспільстві соціального компромісу й згоди. Сутність держави проявляється в його функціях, у тій службовій ролі держави в суспільстві, якісна визначеність якої характеризується стійким здійсненням, забезпеченням їм переважно вузько групованих (у тому числі класових) або загально-соціальних інтересів.

Соціальне призначення держави полягає у виконанні певних функцій. Вади в їх виконанні ведуть до виникнення негативних наслідків у суспільному житті, таких як становлення тоталітарного режиму, революцій тощо.

За допомогою розробки цієї курсової роботи ми змогли розкрити питання сутності та соціального призначення держави з найважливішої сторони, аби, читаючи її кожен міг зрозуміти значення сутності держави, її призначення в загальній діяльності сучасної соціальної держави.

Список використаної літератури

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

2. Венгеров А. Б. Теория государства и права, М., 1998. - 186 с.

3. Волинка К. Г., Теорія держави і права. - К.: МАУП, 2003 – 510 с.

4. Дынник М. А. Очерк истории философии классической Греции. – М., 1936.

5. Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Шкарупа В. К. Основи держави і права. – К.: Паливода, 2001 – 613 с.

6. Загальна теорія держави і права / За ред В. В. Копейчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 691 с.

7. Загальна теорія держави і права. За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Тканенка, О. В. Петришина. – Х., – 2002. – 580 с.

8. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К.: Парлам. вид-во, 1999. – 82 с.

9. Михайленко О. Р. Основи правознавства. – К.: Академія, 1997 - 490 с.

10. Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. Загальна теорія держави та права: Підручник. - Львів: «Новий світ», 2003 – 624 с.

11. Карпунов В. М. Теорія держави і права. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005.

12. Колодій А. М., Копєйчиков В. В., Лисенков С. Л. та ін. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб.; За ред. В. В. Копєйчикова; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Стер. вид. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 317 с.

13. Котюк В. О. Основи держави і права. – К.: Атіка, 2001 – 588 с.

14. Котюк В. О. Загальна теорія держави і права. – К.: Атіка, 2005 - 592 с.

15. Лосева А. Ф. и др. Платон. Филеб, Государство, Тимей, Критий - М.: Мысль, 1999. - 654 с.

16. Олійник А. Ю., Гусарєв С. Д. „Теорія держави і права”. – К., Юрінком, – 2001. – 340 с.

17. Основи держави і права: Навч. Посібник / Гусарєв С. Д., Калюжний Р. А., Колодій А. М. та ін.; За ред. Колодія А. М. та Олійника А. Ю. – К.: Либідь, 1997. – 208 с.

18. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. – Вид. 2-ге. – К., 1994. – 598 с.

19. Савчук П. С., Самойленко Ю. П. Основи правознавства. – К.: А.С.К.

20. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656 с.

21. Цицерон Марк Туллий. Диалоги: О государстве; О законах. - М., 1994.

22. Шемшученко Ю. С та ін.. Юридична енциклопедія. – Київ, “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана. – 1999. - 256 с.

23. Шульга А. М. Теорія держави та права. - Х. Вид-во Університету внутрішніх справ. 2006 – 146 с.