Курсова робота Верховенство права
Код роботи: 5518
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Конституційне право
Тема: Верховенство права
Кількість сторінок: 43
Дата виконання: 2016
Мова написання: українська
Ціна: 350 грн
Вступ
Розділ 1. Поняття конституційного ладу України
1.1. Загальна характеристика конституційного ладу України
1.2. Засади конституційного ладу як загальний конституційно-правовий інститут
1.3. Роль конституційного ладу в розбудові української держави
Розділ 2. Принципи та гарантії конституційного ладу України
2.1. Принцип верховенства права як основа конституційного ладу України
2.2. Принцип демократії конституційного ладу України
2.3. Гарантії конституційного ладу України
Розділ 3. Права людини
3.1. Поняття та ознаки прав людини і громадянина
3.2. Види прав і свобод людини і громадянина як основи конституційного ладу
Висновок
Список використаної літератури
У демократичному суспільстві Конституція має особливе значення, яке ще більше зростає в перехідні періоди, коли мова йде про конкретні як у політичній, так і економічній системі суспільства. З моменту проголошення незалежності в Україні відбувається процес розширення обсягу конституційно-правового регулювання, змінюється зміст норм та інститутів конституційного права, з’являються нові. Це призводить до утворення більш складної системи джерел цієї галузі права порівняно з тією, яка існувала в радянський період. Найбільш істотні зміни в ній відбувалися з прийняттям Конституції України 1996 року.
Отже, дослідження такого поняття як верховенство права, демократія та права людини в Україні на сьогодні є досить актуальним.
В умовах сьогодення одним із найважливіших питань суспільного та державного життя будь-якої держави світу залишається питання про сутність і зміст, принципи, права та гарантії її конституційного ладу. Адже саме конституційний лад є тим інститутом конституційного права, який знаходить своє продовження та розвиток не тільки в системі конституційного права, а й у національній правовій системі в цілому.
Питання конституційного ладу здавна було предметом дискусій провідних вчених в цій галузі права. Так, у 90-х роках ХХ – на початку ХХІ століття ґрунтовні дослідження проблем теорії та практики конституційного ладу здійснювались В. Погорілком, Ю. Тодикою та іншими вітчизняними правознавцями. Конституція України як Основний Закон держави займає центральне місце в системі законодавства, оскільки є головним джерелом права України.
Своїм змістом конституційний лад України опосередковує насамперед передбачені і гарантовані Конституцією державний та суспільний лад, конституційний статус людини і громадянина, систему безпосереднього народовладдя, організацію державної влади й місцевого самоврядування, територіальний устрій, основи національної безпеки та інші найважливіші інститути конституційно-правових відносин в Україні, детальне висвітлення яких дасть можливість осмислення важливості даних положень та їх значення для побудови національної, демократичної, правової, соціальної держави.
Сам термін «конституційний лад» в науці конституційного права вживається, як правило, у двох значеннях. По-перше, як цілісна система основних політико-правових, економічних та соціальних відносин, які встановлюються та захищаються Конституцією. По-друге, як такий стан даних відносин, що характеризує державу як конституційну, забезпечує підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню в суспільній практиці і правосвідомості справедливих, гуманних і правових взаємозв’язків між людиною, громадянським суспільством і державою.
Значний внесок у дослідження принципів, засад, гарантій та прав людини в Україні зробили такі вчені, як В.Б. Авер'янов, В.Д. Бабкін, Н.П. Воронов, О.Ф. Гранін, В.М. Горшеньов, В.Н. Денисов, Є.В. Додін, А.Я. Дубінський, М.І. Козюбра, В.В. Копєйчиков, М.Й. Коржанський, С.Л. Лисенков, Л.П. Юзьков та інші.
Актуальність обраної теми даного дослідження полягає в з’ясуванні верховенства права, демократії та права людини як основи конституційного ладу для побудови демократичної, правової, соціальної держави.
Об'єктом дослідження є принципи та права людини як основи конституційного права України.
Мета даної роботи полягає у вивченні основних принципів конституційного ладу та права людини, особливостей існування Української держави як конституційної держави.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
- дослідити поняття, загальну характеристику та засади конституційного ладу України;
- визначити роль конституційного ладу в розбудові української держави;
- розглянути конституційні принципи та гарантії України;
- дослідити поняття, ознаки та види прав людини.
Структура курсової роботи. Моя курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.
1. Конституція України. Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.
2. Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В. В. Копєйчикова. – К., 2013 р., - с. 312.
3. Конституційне право України / за ред. док. юр. наук проф. В. Ф. Погорілка. – К., 2014 р., - с. 123.
4. Кравченко В. В. Конституційне право України. Навч. посібник. Ч.1. – К., 2010 р., - с. 243.
5. Погорілка. – Київ: Наук. думка, 2011 р., - с. 354.
6. Кушніренко О. Г., Слінько Т. М., Веніславський В. Ф. Конституційне право України в схемах і дефініціях. – Х., 2013р., - с. 143.
7. Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В. В. Копєйчикова. – К., 2010 р., - с. 213.
8. Основи правознавства / За ред. І. Б. Усенка. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2013р., – с. 416.
9. Опришко В. Конституція України – основа розвитку законодавства // Право України. – 2012 р. - № 8., – с.14-17.
10. Охрімович Ю. Теорія права. – К., 2014р., - с. 267.
11. Правознавство: Підручник / За ред. В. В. Копєйчиков. – К., 2012 р., - с. 123.
12. Проблеми теорії держава і права. – К., 2015р., - с. 217.
13. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2011 р., – с. 656.
14. Теорія держави і права / Под. ред. В. М. Карельського і В. Д. Перевалова. - М., 2013 р., - с. 234.
15. Тодика Ю. М. Конституція України: проблеми теорії і практики: Монографія. – Х., 2014р., - с. 239.
16. Головко С. Конституція України в системі європейського конституціоналізму // Право України. - 2013 р., - №8. – с. 15-17.
17. Заєць П. А. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. - К.: Парламентське вид-во, 2010 р., - с. 248.
18. Конституційне право України / За редакцією В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. - К., 2013 р., - с. 261.
19. Конституційне право України / За редакцією Ю. М. Тодики і В. С. Журавського. - К., 2012 р., - с. 216.
20. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора Ю. М. Тодики, доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського, 2013 р., - с. 187.
21. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник. - Вид.4-те, випрвл. Та доповн.- К.:Атіка,2014 р., - с. 568.
22. Правові проблеми суверенітету і незалежності України // П.У., - 2012 р., - №10, - с. 10-22.
23. Шкорута Л. Поняття моралі, права та держави // Розбудова держави. – 2013 р., - № 1. – с. 13-17.
24. Основи конституційного ладу України / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков, В. В. Медведчук. – К.: Либідь, 2013 р., – с. 206.
25. Основи правознавства / За ред. І. Б. Усенка. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2012 р., - с. 236.
26. Ю. А. Ведєрніков, Адміністративне право, „Центр навчальної літератури”, - К:, 2015 р., – с. 313.
27. Рабінович П. М. Теорія держави і права. – К, 2008 р., – 168 с.
28. Хуторян Н. М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2011 р., – с. 664.
29. Ярмакі Х. П. Проблеми адміністративної відповідальності // Вісник Запорізького юридичного інституту – 2010 р., - № 4, - с. 514.
30. Малеїн Н. С. Сучасне трактування принципів конституційного ладу / Н. С. Малеїн // Держава і право., - 2010 р,. - с. 259.
31. Кельман М. С., О. Г. Мурашин. Конституційне право України: Підручник. - К.: Кондор, 2010 р., - с. 489.
Висновок
Отже, в юридичній науці конституційний лад розглядають як сукупність правовідносин, що виникають у зв'язку із застосуванням норм конституції та інших джерел галузі конституційного права; як сукупність основоположних правовідносин, закріплених і нерідко спеціально виділених конституцією; як систему конституційних положень, здебільшого сутнісного характеру, які іноді наділені найвищим рівнем юридичної жорсткості. Більше того, деякі автори ототожнюють конституційний лад з державним ладом, визначаючи, що конституційний лад — це певна форма або відповідний засіб організації держави, закріплений у її конституції, яка забезпечує підпорядкованість держави праву і характеризує її як конституційну державу.
Однак, більшість теоретиків наголошують на тому, що конституційний лад не можна ототожнювати з державним ладом, оскільки на відміну від останнього він завжди передбачає наявність у державі конституції.
Конституційний лад може бути юридично проголошений, а фактично не існуватиме, оскільки з сьогодні на завтра автоматично його утворити неможливо. Становлення його залежить від певних чинників: рівня розвитку демократії, економіки, права тощо.
Із загального поняття "конституційна держава" випливає і визначення конституційного ладу даної держави. Проте, конституція закріплює внаслідок свого призначення лише основи конституційного ладу, які є відправними для організації та діяльності держави.
Таким чином, основи конституційного ладу України — це основоположні принципи організації та діяльності держави, які визначають форму і засоби організації Української держави, забезпечують людині та громадянину права і свободи та характеризують її як конституційну державу. Конституція України закріплює за народом виключне право визначати і змінювати конституційний лад. Інакше кажучи, тільки з волі народу, виявленої на всеукраїнському референдумі, можлива зміна принципів організації та функціонування механізму держави.
Отже, загальні засади, як форма вираження конституційного ладу України, визнають як першооснову людину і громадянина, їх права і свободи, що є базою закріплення основних принципів конституційного ладу, на підставі яких будується державний лад (устрій) та основи громадянського суспільства в Україні. Окрема увага приділяється в Конституції захисту конституційного ладу України. Українська держава захищає конституційний лад і забезпечує його стабільність.
Прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 року Конституції України стало не тільки формальним завершенням довготривалого "конституційного марафону", а й актом закріплення (фіксації) на найвищому рівні основних політико-правових параметрів (конституційних характеристик) сучасної української держави та визначення шляхів її розвитку на ближчу та дальшу перспективу. Україну проголошено суверенною i незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (ст.1 Конституції України), державою унітарною з республіканською формою правління (ч.2 ст.2, ч.1 ст.5 Конституції України), національною державою (ч.3 Преамбули, ч.2 ст.133 Конституції України), а також державою світською (ст.35 Конституції України).
Відповідно в інших статтях Конституції України затверджено низку фундаментальних положень, спрямованих на деталізацію та розвиток перелічених конституційних характеристик української держави. Зокрема, це такі положення:
А) суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною i недоторканною, носієм суверенітету i єдиним джерелом влади в Україні є український народ;
Б) в Україні визнається i діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України i повинні відповідати їй;
В) людина, її життя i здоров'я, честь i гідність, недоторканність i безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, при цьому права i свободи людини та їхні гарантії мають визначати зміст i спрямованість діяльності держави;
Г) український народ здійснює свою владу як безпосередньо, так i через органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
Д) державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, водночас у державі визнається i гарантується місцеве самоврядування;
Е) право визначати i змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові i не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами;
Є) ніхто не може узурпувати державну владу;
Ж) Україна сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій i культури, дбає про задоволення національно-культурних i мовних потреб українців, які проживають за межами держави;
З) державною мовою в Україні є українська мова;
И) Україна сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів i національних меншин України;
І) церква i релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви, кожному гарантовано право на свободу світогляду i віросповідання;
Й) суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
Усе це фактично становить, на мій погляд, сутність та зміст сучасної (офіційної) конституційно-правової доктрини України, яку в літературі визначають за змістом як ліберально-демократичну.
Певну роль у гарантуванні конституційного ладу України, можуть відігравати за її згодою міжнародні організації (ООН тощо) та інші держави. Конституційний лад України знаходиться на стадії становлення, розвитку. На цей процес впливають соціально-економічні, політичні і культурні фактори, які варто враховувати при формуванні державності українського народу.
Прийняття Конституції України 1996 року грає суттєву роль у становленні демократичного конституційного ладу, в основі якого знаходяться права і свободи людини і громадянина. Визнання на конституційному рівні людини як найвищої соціальної цінності визначає напрямок діяльності структур державного механізму, задачі громадянського суспільства. Закріплення принципу політичного та ідеологічного плюралізму має значний вплив на політико-правовий процес та виборчу систему України.
Конституційні принципи впливають на всю сукупність суспільних відносин, на динаміку і вирішення актуальних проблем державного будівництва, на правові системи, демократичну направленість, на всі елементи політичної системи суспільства.
Як наслідок всі державні та суспільні структури в своїй діяльності повинні бути зорієнтовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, їх реальне гарантування. В принципах конституційного ладу чітко закріплені ідеали, які слід реалізувати: правова, демократична, соціальна держава; народний суверенітет; людина як найвища соціальна цінність; політичний, економічний та ідеологічний плюралізм тощо.
Для становлення України як правової держави, в основі якої закладені права людини, важливо досягнути порозуміння різних політичних сил в суспільстві, що базується на українській національній ідеї, яка заснована на рівності всіх громадян перед законом незалежно від національності. Важливо досягнути ідентифікації народу – усвідомлення народом себе як єдиного соціуму на базі загальнонаціональної ідеї.
Важливо досягнути легітимності Конституції. При цьому розуміється не просто факт її законного прийняття, але й фактичне, реальне визнання Конституції народом, усвідомлення її як загальнонаціональної цінності. Засади конституційного ладу нормативно заклали базові цінності конституціоналізму.
Існуючі політико-правові реалії потребують активного впровадження в життя на благо людини, народу України. Це глобальна проблема, на вирішенні якої повинні бути сконцентровані зусилля держави, всіх елементів політичної системи України.