Курсова робота Матеріальна відповідальність працівників: види, поняття та функції

Вступ

1. Поняття та функції матеріальної відповідальності працівників

2. Відмінність матеріальної відповідальності працівників від майнової відповідальності в інших галузях права

3. Підстави та умови матеріальної відповідальності працівників

4. Види матеріальної відповідальності працівників

5. Порядок визначення розміру заподіяної шкоди

6. Порядок покриття шкоди

Висновки

Список використаних джерел

Очевидно, що здобуття Україною незалежності, проголошення її демократичною, соціальною, правовою державою, найвищою соціальною цінністю якої є людина, зумовило реформування всього масиву законодавства, в тому числі трудового. Перехід від планової до ринкової економіки значно вплинув на трудові правовідносини.

Ще на початку 2000-х років наголошувалося на необхідності реформування трудового законодавства, і в першу чергу на прийнятті нового Трудового кодексу України, який повинен стати основою для подальшого реформування не кодифікованих законів [35, с. 4-5].

Сьогодні в Україні відбувається чергова спроба реформування трудового законодавства, в тому числі інституту матеріальної відповідальності.

Але реформування трудового права, створення нового Трудового кодексу повинно відбуватися не шляхом поодиноких змін з метою захисту інтересів роботодавця, посилення його ролі, яке в окремих випадках межує з неприпустимим порушенням конституційних норм, а шляхом розробки концепції побудови нового кодифікованого акту в цілому та окремих його частин – інститутів трудового права.

Тому необхідно проаналізувати законодавче врегулювання інституту матеріальної відповідальності в Україні, проблеми, які необхідно вирішити при реформуванні всієї галузі права, та визначити, чи сприятиме новий Трудовий кодекс, прийнятий у першому читанні 5 листопада 2015 року, гармонізації норм цього інституту.

Сьогодні в Україні відбувається чергова спроба реформування трудового законодавства шляхом прийняття нового Трудового кодексу. Зміни, які, можливо, будуть впроваджені, торкаються в тому числі і питання матеріальної відповідальності працівників.

Наприклад, норми, що регулюють матеріальну відповідальність роботодавця систематизовано та розміщено в одній главі. Проте так і залишається неврегульованою ціла низка питань; не знайшли законодавчого визначення терміни, що вживаються у цьому акті, як-от: «пряма дійсна шкода», «вина» тощо.

Реформування трудового права в аспекті матеріальної відповідальності сторін трудового договору має базуватися на таких принципах:

- недопустимості зниження трудових гарантій;

- соціальної справедливості, соціального партнерства;

- забезпечення єдності і диференціації правового регулювання (тобто логічне групування правових норм за вузькою сферою регулювання, поєднане з мінімізацією регулювання трудових відносин підзаконними актами, зростання урегульованості трудових відносин законами і в першу чергу кодифікованим актом);

- оптимальне збалансування захисту інтересів роботодавця та інтересів працівника;

- примат міжнародного права.

Щодо перспективи інтеграції трудового законодавства України з законодавством країн Європейського Союзу, то слід зазначити, що вітчизняне законодавство найбільш повною мірою захищає інтереси працівників при притягненні їх до матеріальної відповідальності, а тому запозичення зарубіжного досвіду можливе переважно задля захисту інтересів роботодавця.

Фактично ж реформування інституту матеріальної відповідальності відбувається не шляхом перегляду його основоположних засад, розробки концептуально нових підходів до регулювання цього питання, а лише обмежується удосконаленням й уточненням окремих норм.

З іншого боку, докорінні зміни в підході до питань матеріальної відповідальності працівника неможливі без вирішення проблем, які обговорюються в суспільстві з моменту незалежності нашої держави, такі як боротьба з корупцією, реформування судової системи, значне підвищення рівня життя населення.

Запровадження вже зараз докорінних змін, на яких наполягають деякі науковці, наприклад, запровадження повної матеріальної відповідальності як загального правила, а не виключень неможливе в умовах глибокої кризи.

На мою думку, нелогічним і несправедливим є те, що роботодавець змушений покривати заподіяну працівником шкоду у межах, що не охоплюється його середнім місячним заробітком. Проте впровадження відповідних змін повинно відбуватися паралельно з підвищенням заробітної плати працівника, яка б відповідала рівню вартості доручених йому цінностей, тобто теоретичному рівню шкоди, яку може завдати працівник.

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.

2. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради України. №50. - Ст. 375.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

4. Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.1995 № 217/95-ВР

5. Рекомендації МОП «Щодо захисту заробітної плати» № 85 від 1 липня 1949 р.

6. Постановление Государственного Комитета Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам «Об утверждении перечня должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми предприятием, учреждением, организацией могут заключаться письменные договоры о полной материальной ответственности за необеспечение сохранности ценностей, переданных им для хранения, обработки, продажи (отпуска), перевозки или применения в процессе производства, а также типового договора о полной индивидуальной материальной ответственности» от 28.12.77.

7. Порядок обчислення середньої місячної заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22 січня 1996 р. - N 116.

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» від 22.08.1996 № 992.

10. Наказ Міністерства праці України «Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування і Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність» від 12 травня 1996 р. - № 43.

11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. - № 637.

12. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство") від 9 липня 1998 року.

13. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29. 12. 1992 р. №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками».

14. Лист Міністерства соціальної політики України від 29.04.2013 р. N 61/06/186-13.

15. Проект Трудового кодексу N 1658, прийнятий в першому читанні 05.11.2015.

16. Белинский Е. С. Материальная ответственность рабочих и служащих / Белинский Е. С. – Киев-Донецк; Вища школа, 1984. – с. 167.

17. Гуцу С. Ф. Матеріальна відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності в трудовому праві [Електронний ресурс] / С. Ф. Гуцу // Право і Безпека. - 2011. - № 3. - С. 248-251.

18. Коротка О. М. Види матеріальної відповідальності суб’єктів трудових правовідносин [Електронний ресурс] / О. М. Коротка. // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2003. - Вип. 23.

19. Коротка О. М. Порядок визначення розміру шкоди [Електронний ресурс] / О. М. Коротка. // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2003. - Вип. 24.

20. Костін A. В. Щодо ознак матеріальної відповідальності працівників [Електронний ресурс] / A. В. Костін // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. "Право". - 2014. - Вип. 22. - С. 94-99.

21. Кравцов Д. М. Перспективи розвитку інституту колективної (бригадної) матеріальної відповідальності в Україні [Електронний ресурс] / Д. М. Кравцов // Державне будівництво та місцеве самоврядування. - 2013. - Вип. 25. - С. 159-167.

22. Кузніченко О. В. Проблеми становлення та розвитку інституту матеріальної відповідальності в сучасних умовах [Електронний ресурс] / О. В. Кузніченко // Південноукраїнський правничий часопис. - 2014. - № 3. - С. 89-92.

23. Лук’янчиков О. М. Каральна функція матеріальної відповідальності [Електронний ресурс] / О. М. Лук’янчиков // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. "Право". - 2011. - Вип. 16. - С. 75-82.

24. Лук’янчиков О. М. Матеріальна відповідальність роботодавця за затримку виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику / О. М. Лук’янчиков // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. "Право". - 2011. - Вип. 15. - С. 72-80.

25. Мельничук Н. О. Матеріальна відповідальність сторін трудових відносин у нових умовах ринкової економіки [Електронний ресурс] / Н. О. Мельничук // Часопис Київського університету права. - 2012. - № 1. - С. 201-205.

26. Мироненко В. П. Поняття матеріальної відповідальності працівників у трудовому праві [Електронний ресурс] / В. П. Мироненко // Юридична наука. - 2012. - № 1. - С. 52-58.

27. Полішко Н. Л. Трудове правопорушення як підстава матеріальної відповідальності працівника [Електронний ресурс] / Н. Л. Полішко //Юридична наука. - 2012. - № 1. - С. 59-65.

28. Сільченко С.: Підстава матеріальної відповідальності працівників // Праця і Закон № 7 (175), липень 2014.

29. Стависский П. Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве [Текст] / П. Р. Стависский. – К.; Одесса: Вища шк., 1982. – 184 с.

30. Ткалич Ю. В. Теоретичні аспекти поняття матеріальної відповідальності в трудовому праві України [Електронний ресурс] / Ю. В. Ткалич // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2010. - Вип. 2. - С. 220-228.

31. Трофимовська Ю. В. Теоретичні проблеми відмінності матеріальної відповідальності за трудовим правом від майнової відповідальності за цивільним правом України [Електронний ресурс] / Ю. В. Трофимовська // Форум права. - 2015. - № 1. - С. 323-328.

32. Трудове право: підручник [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. ] / В. В. Жернаков, С. М. Прилипок, О. М. Ярошенко та ін..; за ред. В. В. Жернакова. – Х.: Право, 2012. – 496 с.

33. Теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / О. В. Петришин, С. П. Погребняк, В. С. Смородинський та ін.; За ред. О. В. Петришина. - Харків: Право, 2014. - 368 с.

34. Феленко Ю. А. Щодо порядку відшкодування шкоди за нормами трудового права [Електронний ресурс] / Ю. А. Феленко // Публічне право. - 2015. - № 1. - С. 160-166.

35. Хуторян Н. М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин: Монографія. – К. Інститут держави і права ім. В. М, Корецького НАН України, 2002. – 264 с.

36. Черкасов О. В. Окремі аспекти правовідновної відповідальності у трудовому праві / О. В. Черкасов // Часопис Київського університету права. - 2013. - № 2. - С. 223-227.

37. Юровська В. В. Підстави та умови матеріальної відповідальності працівників: порівняльний аналіз норм чинного Кодексу законів про працю України та проекту Трудового кодексу України [Електронний ресурс] / В. В. Юровська // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 4(2). - С. 256-263.