Курсова робота Юридична природа та склад державної території

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика державної території

1.1. Поняття та юридична природа державної території

1.2. Склад державної території

1.3. Державні кордони

Розділ 2. Основні принципи міжнародного права щодо держаної території

2.1. Міжнародно-правовий принцип територіальної цілісності та недоторканності державної території

2.2. Принцип непорушності державних кордонів

Висновки

Список використаних джерел

Актуальність теми. Державна територія є матеріальною базою існування відповідної держави і на неї поширюється її територіальне верховенство. Державна територія є одним із необхідних критеріїв, яким повинна відповідати держава як суб'єкт міжнародного права Дослідження юридичної природи та визначення складу державної території допоможе зрозуміти, якою важливою є дана складова держави.

Метою даного дослідження є розгляд загальної характеристики державної території, її складу, визначення поняття державних кордонів та роль міжнародних принципів у регулюванні правового режиму державної території.

Завданням курсової роботи є вивчення і дослідження характеристики державної території, а точніше поняття та юридичної природи держаної території. Важливим є з'ясувати склад держаної території. Визначити особливості державних кордонів. Завданням є відокремлення та вивчення принципів міжнародного права, що застосовуються у сфері користування державною територією, а саме: принцип непорушності кордонів; принцип цілісності та недоторканності державної території; принцип невтручання у внутрішні справи держави; принцип рівноправності і самовизначення народів; право народу розпоряджатися своїми природними ресурсами.

Предметом дослідження є юридична природа та склад держаної території.

Об'єктом дослідження є державна територія.

Методологічною основою даної роботи є сукупність методів правової науки, зокрема історично-правовий метод, системно-структурний та порівняльно-правовий метод, формально-юридичний метод, статистичний та метод синтезу для визначення загальних рис того чи іншого питання.

Теоретична основа. Тема державної території висвітлена у публікаціях вітчизняних та зарубіжних правознавців та юристів-міжнародників. Можна виокремити праці таких учених і публіцистів: Антонович М.М., Пронюк Н.В., Баймуратов М.О., Буроменський М.В., Кошеваров В.П., Теліпко В.Е., Овчаренко А.С., Тимченко Л.Д.

Структура. Курсова робота складається з вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел.

Проведене дослідження дає змогу зробити ряд висновків.

У міжнародній доктрині існує безліч визначень державної території, але найбільш вдалим вважається наступне: державною територією, відповідно до міжнародного права, є частина земної кулі, що належить певній державі і в межах якої вона здійснює своє територіальне верховенство. Це формулювання характеризується комплексним підходом, тому що в ньому закріплюється двоїстий характер державної території: з одного боку, державна територія виступає як об'єкт права власності, а, з іншого боку — вона визначає просторову межу державної влади.

Державні кордони — це фактичні чи уявні лінії на сухопутному, водному, повітряному просторі та в надрах, які визначають межі дії державного суверенітету, поширення територіального верховенства держави. Вони відділяють територію однієї держави від іншої, визначають межі державної території з усіма ресурсами, що є матеріальною умовою існування суспільства. Державні кордони слугують не лише важливим атрибутом суверенних держав у системі міждержавних відносин, а й часто становлять предмет територіальних претензій.

Сухопутні, морські та повітряні простори є невід'ємними складовими частинами державної території. Юридичними гарантіями непорушності та неподільності території держави, а також її складових частин виступають основні принципи міжнародного права, зокрема принцип територіальної цілісності, принцип непорушності кордонів, принцип суверенної рівності держав.

Утім, використання державної території на шкоду інших держав, як-от: транскордонне забруднення, розміщення на території терористичних баз, грубе порушення прав людини, боротьба із піратством тощо, не виключають можливості втручання з боку міжнародного співтовариства у внутрішні справи держави з метою обмеження реалізації суверенітету в межах її державної території.

Без державної території немислиме існування будь-якої держави. Територія служить матеріальною базою існування держави. У межах території держава здійснює свій суверенітет. Тому принцип територіальної цілісності має особливе значення, що пов'язується з його метою захистити неподільність державної території.

Принцип непорушності кордонів тісно пов'язаний із принципом територіальної цілісності держав. Роблячи замах на державний кордон, держава також чинить замах і на територіальну цілісність іншої держави. Тому дотримання принципу непорушності кордонів одночасно укріплюватиме і територіальну цілісність держав.

Державна територія відіграє фундаментальне значення як у теорії, так і у практиці міжнародного права. Більшість юристів-міжнародників зазначають, що територія становить матеріальну основу функціонування держави. Разом із тим вона становить один із необхідних критеріїв, яким повинна відповідати держава як суб'єкт міжнародного права.

1. Антонович М. М. Міжнародне публічне право / М. М. Антонович. - К.: Вид. дім „КМ Академія”; Алеута, 2003. - 308 с.

2. Баймуратов М. О. Міжнародне публічне право: підручник / М. О. Баймуратов. - Харків: Одіссей, 2008. - 704 с.

3. Буроменський М. В., Кудас І. Б., Маєвська А. А., Семенов Б. С, Стешенко B. C. Міжнародне право: Навч. посібник / М. В. Буроменський (заг. ред.). - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 336 с.

4. Конституція України: Закон від 28 червня 1996 р. - № 254к/96-ВР.

5. Кошеваров В. П. Міжнародне право: навчальний посібник / В. П. Кошеваров. - Київ: Істина, 2009. - 208 с.

6. Міжнародне право: навчальний посібник / За ред. М. В. Буроменського - К., 2006. - 336 с.

7. Міжнародне публічне право: підручник / за ред. В. М. Репецького. — 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2012. - 437 с.

8. Про державний кордон України: Закон України від 04.11.1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - N 2. - 80 с.

9. Пронюк Н. В. Сучасне міжнародне право: навчальний посібник / Н. В. Пронюк. - К.: КНТ, 2008. - 344 с.

10. Теліпко В. Е., Овчаренко А. С. Міжнародне публічне право: навч. посіб. / За заг. ред. Теліпко В. Е. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 608 c.

11. Тимченко Л. Д. Міжнародне право: навч. посіб. для дистанційного навчання / Л. Д. Тимченко. - К.: Університет «Україна», 2007. - 224 с.