Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика джерел Конституційного права України

1.1. Поняття і ознаки джерел конституційного права України

1.2. Система і види джерел українського конституційного права

1.3. Конституція України як правовий фундамент системи джерел конституційного права України

Розділ 2. Формально-юридичні властивості Конституції України

2.1. Конституція України – Основний Закон України

2.2. Найвища юридична сила Конституції України як характерна її властивість

2.3. Особливий порядок прийняття і внесення змін до Конституції

Розділ 3. Джерела Конституційного права в зарубіжних країнах

3.1. Поняття, система та суб'єкти конституційного права зарубіжних країн

3.2. Конституції та інші джерела конституційного права зарубіжних країн

Висновок

Список використаної літератури

Актуальність дослідження. У демократичному суспільстві Конституція має особливе значення, яке ще більше зростає в перехідні періоди, коли мова йде про конкретні як у політичній, так і економічній системі суспільства. З моменту проголошення незалежності в Україні відбувається процес розширення обсягу конституційно-правового регулювання, змінюється зміст норм та інститутів конституційного права, з’являються нові. Це призводить до утворення більш складної системи джерел цієї галузі права порівняно з тією, яка існувала в радянський період. Найбільш істотні зміни в ній відбувалися з прийняттям Конституції України 1996 року.

На сьогодні існує чимало досліджень вітчизняних вчених, які тим чи іншим чином торкаються проблеми сутності конституції, тлумачать джерела конституційного права, проте методологічні і теоретичні проблеми Конституції України як основного джерела конституційного права досліджені не повною мірою. Переважна більшість праць з цієї теми була опублікована ще в радянський період.

Окремі аспекти висвітлені в роботах вітчизняних та зарубіжних конституціоналістів, в яких розглядається поняття, сутність, види, юридичні властивості, функції, форма, особливості мови і стилю, проблеми дотримання й охорони Конституції України, які тлумачать систему, ознаки, поняття та проблемні питання джерел конституційного права України та зарубіжних країн. Разом з цим далеко не всі аспекти Основного Закону України як джерела права національної правової системи були розкриті. У тому числі і в аспекті ролі Конституції для формування сучасної правової системи, її завдання і функції з точки зору становлення правової державності і громадянського суспільства.

Роль Конституції України в системі нормативно-правових актів істотно підвищується, у тому числі з позиції впливу її норм на організацію і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування. Новими реаліями стає пряме застосування норм Конституції України. Конституція стає центром національної правової системи.

У нормах Конституції знайшли втілення світові і європейські цінності конституціоналізму. Разом з цим проведення конституційної реформи свідчить, що є необхідність новелізації Основного Закону з точки зору вимог сьогодення. Важливо знайти шляхи посилення потенціалу конституційних норм. Усе це потребує свого наукового осмислення.

Мета і завдання дослідження. Мета полягає у здійсненні комплексного всебічного дослідження Конституції України як основного джерела конституційного права України, розв’язанні теоретичних проблем, що пов’язані з правовою природою, поняттям, властивостями, системою джерел конституційного права України.

Мета дослідження зумовила постановку і вирішення таких завдань:

- проаналізувати й узагальнити наукові дослідження з обраної тематики і критично осмислити їх з позиції сьогодення;

- розглянути розвиток наукових підходів до визначення категорії " джерело права ” й уточнити у зв’язку з цим визначення поняття джерела конституційного права України;

- дослідити систему джерел сучасного конституційного права України, а також особливості її елементів крізь призму зв’язків з Конституцією України;

- проаналізувати існуючі в літературі підходи до визначення поняття конституції та запропонувати власне визначення поняття „Конституція України” як основного джерела конституційного права України;

- обґрунтувати специфіку Конституції України як нормативно-правового акту;

- визначити й охарактеризувати формально-юридичні властивості Конституції України як основного джерела конституційного права України;

- проаналізувати систему та види джерел конституційного права України та зарубіжних країн;

- з’ясувати специфіку впливу Конституції України на чинне законодавство України;

- виявити особливості правової природи законів про внесення змін до Конституції України.

Об’єктом дослідження є Конституція України як нормативно-правовий акт, а також інші джерела конституційного права України та зарубіжних країн.

Предметом дослідження є поняття, система, ознаки, правове регулювання джерел конституційного права, а також правова природа, юридичні властивості Конституції України, її місце і роль у системі джерел конституційного права України.

Науково-теоретичною основою дослідження стали положення, підходи та ідеї, які містяться в працях вчених-юристів із теорії держави і права, конституційного права, цивільного права та інших галузевих правових наук.

У науковому дослідженні використовується досвід дореволюційних авторів Н.М. Коркунова, Л.І. Петражицького, П.Ф. Шершеневича, Ф. Лассаля. У радянській період дослідженням даної проблеми займались такі вчені-юристи, як С.С. Алексєєв, С.Ф. Кечек'ян, О.І. Лепьошкін, Н.О. Михальова, Л.О. Морозова, І.С. Самощенко, Я.Н. Уманський, І.Є. Фарбер, О.Ф. Шебанов, Б.В. Щетинін.

Теоретичну основу бакалаврської роботи склали також праці сучасних українських вчених-конституціоналістів: А.З. Георгіци, В.В. Кравченка, М.І. Козюбри, В.Ф. Мелещенка, М.П. Орзіха, В.Ф. Погорілка, В.Я. Тація, Ю.М. Тодики, О.Ф. Скакун, П.Б. Стецюка, О.Ф. Фрицького, В.М. Шаповала, Н.Г. Шукліної, Л.П. Юзькова та інших авторів.

Структура бакалаврської роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків та списку використаної літератури.

Написавши бакалаврську роботу на тему “Джерела конституційного права України”, використавши та проаналізувавши необхідну літературу, я розкрив зміст питань роботи, пізнав багато цікавої та необхідної інформації.

Зокрема, про поняття, систему та ознаки джерел конституційного права України і зарубіжних країн, про Основний Закон нашої держави – КУ, про її форму, властивості, структуру; визначився із поняттям “джерела конституційного права”.

Джерела конституційного права України як частина єдиної правової системи держави, повинні також відповідати таким загальним для всієї системи властивостям, як: системність, тобто чітко визначену погодженість єдиної системи правових норм, яка складається не лише з норм Конституції України, а й з ряду нормативно-правових актів конституційного характеру; нормативність, за допомогою якої визначається характер установ конституційного законодавства; надійну державну забезпеченість, тобто охорону джерел конституційного права сукупністю певних гарантій, встановлених Конституцією України.

Основним джерелом конституційного права є Конституція (Основний Закон). Верховенство Конституції виявляється, по-перше, у тому, що над нею не можуть стояти не тільки будь-які правові акти державних органів, а й будь-які інші соціальні акти: політичні, корпоративні, акти місцевого самоврядування тощо. Усі вони повинні відповідати букві і духу Конституції, що є основою законності.

Так, Конституція України гарантує громадянам право звертатися до судових органів країни для захисту своїх інтересів (ст. 8), а також до відповідних міжнародних організацій. Для реалізації ст. 55 Конституції України, яка гарантує право на оскарження в суді дій будь-яких посадових і службових осіб без обмежень, не потрібно звертатися до спеціального закону.

Особливим джерелом конституційного права може бути й конституційно-правовий договір. Він має бути забезпечений силою закону, що передбачає договір, або у випадку, не врегульованому конституційним законодавством.

Джерелом конституційного права, як і права взагалі, є правові звичаї як санкціоновані (забезпечувані) державою правила поведінки загального характеру.

Стосовно конституційного права джерелом цієї галузі права є конституційні звичаї — норми, які регулюють політико-правові суспільні відносини, пов'язані зі здійсненням державної влади. Нарешті, джерелом конституційного права є конституційний прецедент як об'єктивне (виражене зовні) рішення органу державної влади (перш за все Верховної Ради України) в конкретній справі, якому надається формальна обов'язковість при розв'язанні наступних аналогічних справ.

І взагалі питання, які стосуються джерел конституційного права ще далеко не вичерпані і потребують свого розгляду, вони мають стати предметом уваги вчених-правознавців.