Курсова робота ОЕСР як міжнародна економічна організація

Вступ

Розділ 1. Місце і роль ОЕСР в регулюванні міжнародного економічного співробітництва

1.1. Основні етапи створення ОЕСР

1.2. Політика ОЕСР в галузі світової економіки

Розділ 2. ОЕСР як міжнародна економічна організація

2.1. Основні цілі та напрями діяльності

2.2. Структура ОЕСР

Розділ 3. Співробітництво ОЕСР з Україною

3.1. Перспективи вступу України до ОЕСР

3.2. Переваги та недоліки вступу України ло ОЕСР

Висновки

Список використаної літератури

На межі двох тисячоліть в житті практично всіх держав світу центральне місце займають глобальні економічні, фінансові та валютні проблеми. Вони значною мірою впливали на розвиток всіх країн планети і в період Першої та Другої світових війн, і у роки Великої Депресії, і міжнародних валютних криз, а також продовжують впливати і сьогодні.

Їх розв’язання так чи інакше покликані вирішити спеціальні органи - міжнародні організації котрі є фундаментом світової безпеки.

Відтак, міжнародні організації - явище в громадському житті, взагалі, не нове. Вони мають місце в розвитку людського суспільства впродовж тисячоліть. Проте тільки в останні століття, й особливо з утворенням ООН, міжнародні організації стали відігравати все більш і більш помітну роль у розвитку міжнародних відносин.

На сьогоднішній день існує умовний поділ світу на 2 частини. Першу утворюють країни, які входять в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а другу - всі інші. Дана міжнародна організація об'єднує 34 розвинених країн і країн, що дотримуються ринкової економіки та демократичних принципів. Тому не дарма її прозвали "клубом багатих країн".

ОЕСР відіграє чільну роль на міжнародній арені. Вона надає допомогу країнам-членам у формулюванні мети політики, спрямованої на досягнення економічного і соціального розвитку. Міжнародна економічна організація сприяє проведенню скоординованої політики, яка сприяє забезпеченню економічного зростання, внутрішньої і зовнішньої фінансової стабільності; підтримує зв'язки з іншими міжнародними та регіональними організаціями проводить дослідження, конференції, видає спеціальну літературу.

Мета даної роботи полягає у визначенні місії і масштабів діяльності ОЕСР. Для цього ставляться ряд завдань, які включають огляд діяльності організації в галузі економіки, освіти, соціальної політики, фінансової системи. Необхідно буде зрозуміти механізм її роботи, на основі розгляду її структури, цілей і основних напрямків. Слід також звернути увагу на прогнозно-аналітичну та дослідницьку діяльність ОЕСР, щоб визначити її роль у розвитку країн-учасників.

Інтерес представляє також питання про співпрацю України та ОЕСР, умови і наші перспективи в отриманні права стати країною-учасницею.

Даній темі присвячено ряд літератури, в основному статті. У книзі Герчикова І.М. "Міжнародні економічні організації".

ОЕСР завжди відкрита для налагодження нових контактів по всьому світу, має намір і надалі розширювати масштаб своєї діяльності, враховуючи, в тому числі і далекі перспективи нового, постіндустріального століття. У 21 столітті ОЕСР має намір створити єдину світову економіку, засновану на знаннях і міцної інтеграції економіки країн не тільки ОЕСР, але і всього світу.

Особливість ОЕСР полягає в тому, що вона є як би своєрідним клубом з обміну досвідом економічної та соціальної політики. У цьому і є її принципова відмінність від інших міжнародних організацій. ОЕСР покликана сприяти впровадженню передових ідей в основному неформальними методами, а не видавати жорсткі інструкції та резолюції. Відмінність також полягає і в тому, що Організація не займається виділенням коштів у тій чи іншій формі ні своїм членам, ні країнам що співробітничають з нею.

В даній роботі представлено коло завдань, проблемних питань, що постають перед організацією економічного співробітництва та розвитку, перед її членами та майбутніми учасниками данного утворення.

Перспективи вступу України до ОЕСР, негативні та позитивні сторони такої можливості.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) об'єднує 34 країни - повноправних членів, що базуються на принципах демократичного управління та ринкової економіки, підтримує активні відносини з іншими країнами світу, а також неурядовими та громадськими організаціями.

ОЕСР діє в різних соціально-економічних сферах і вирішує широке коло проблем. Вона розробляє національні стратегії реформ у сфері фінансів, оподаткування, ринків праці, забезпечення пенсій, соціальних пільг, довготривалих систем охорони здоров'я, освіти. ОЕСР взяла на себе лідируючу роль у запобіганні хабарництва та корупції в міжнародних масштабах. Організація сприяє більш повній інтеграції країн, що не входять до її складу, в глобальну світову систему торгівлі та інвестицій. ОЕСР на основі постійного аналізу дає відповідні середньострокові і довгострокові орієнтири розвитку макроекономічної політики з урахуванням темпу руху до перспективних цілей і міжнародної взаємодії в області структурної та макроекономічної політики.

В основі політики ОЕСР лежить головна концепція, що поєднує економічне зростання і розвиток з проблемами навколишнього середовища і якості життя.

На основі широкого міжнародного консенсусу ОЕСР приймає рішення, розробляє узгоджені механізми, рекомендації щодо тих сфер або проблем, в яких необхідні саме багатонаціональні угоди, домовленості в цілях досягнення прогресу в справі глобалізація економіки. Чітко розмежовані складові економічного зростання такі, як сталий розвиток, економіка регіонів, країн, що розвиваються, надання підтримки.

ОЕСР бере активну участь у наданні допомоги країнам з перехідною економікою. Її програми розвитку та рекомендації, можуть подарувати Україні шанс, стати на щабель вище у своєму розвитку і стати повноправним членом світового співтовариства.

У майбутньому ОЕСР планує розширювати масштаби своєї діяльності з метою створення єдиної світової економіки.

На даний момент організація є одним з головних ланок у процесі глобалізації та інтеграції.

Головними принципами, якими завжди керується ОЕСР - це прозорість, відкритість та підзвітність.

На відміну від багатьох міжнародних-економічних організацій таких як,Світовий Банк та Міжнародний валютний фонд, ОЕСР не надає фінансування. Організація є місцем вивчення та дискусій і здійснює пошуки та аналіз, які допомагають урядам визначити стратегію виходу на формальні угоди між країнами-членами і які будуть реалізовуватися національними інституціями чи в інших міжнародних домовленостях. Ця часто непомітна робота, на думку країн-членів ОЕСР, яких наразі є 34 і виробляють вони 2/3 світових матеріальних цінностей та послуг, є основною і дуже ефективною, оскільки, починаючи зі збору та аналізу даних і до колективної дискусії щодо політики, яка проводиться. Взаємне вивчення урядами, багатостороннє спостереження та здійснення відповідного тиску (погоджуйтеся чи реформуйтеся) є найефективнішими засобами ОЕСР.

Визначаючи перешкоди на шляху ефективності, зростання та інновацій, ОЕСР часто спонукає уряди приймати складні політичні рішення з тим, щоб підвищити ефективність їх економік.

Дискусії, які іноді виникають в надрах самої ОЕСР, приводять до угод між урядами щодо застосування єдиних «правил гри» в питаннях міжнародного співробітництва. Ці дискусії можуть також виливатися або у формальні угоди, наприклад, щодо боротьби з корупцією, експортних кредитів, руху капіталів, прямих іноземних інвестицій, або у норми та моделі міжнародної фіскальної політики чи рекомендації та директиви щодо захисту навколишнього середовища.

Отже, роль та значення організації економічного розвитку та співробітництва важко переоцінити,для України вступ до данної організації зіграє важливу роль до інтеграції в ЄС та європейського напрямку.

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. – Київ, 1996. – 63 с.

2. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132-2013-р - розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій щодо поглиблення співробітництва між Україною та Організацією економічного співробітництва та розвитку на 2013-2016 роки» від 06.02.2013 № 132-р.

3. "Конвенція з боротьби з підкупом іноземних державних службовців при укладанні міжнародних торговельних угод".

4. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо привілеїв, імунітетів та пільг, наданих Організації» від 07.07.1999 № 850-ХІV.

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.11.2003 № 679-р «Про утворення координаційної ради у зв’язках з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)».

6. Міжнародне економічне право Опришко В. Ф. Підручник. — Видання друге, перероблене і доповнене. - К.: КНЕУ, 2003. - 311 с.

7. В. И. Фомичев. Международная торговля.

8. Дисертація на тему: «Перспективы отношений России и организации экономического сотрудничества и развития» Шипенко, Милослава Игоревна; Кандидат економічних наук; Москва 2010.

9. Д. Карро Международное экономическое право: Учебник: Пер. с фр. / Д. Карро, П. Жюйар. - М.: Международные отношения, 2002. – 608 с.

10. Рибалкин В. Е. «Международные экономические отношения: Учебник для вузов» / В. Е. Рыбалкин и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 503 с.

11. Рибалкин В. Е. «Международные экономические отношения: Учебник для вузов» / В. Е. Рыбалкин и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 503 с.

12. Вельяминов Г. М. Основы международного экономического права. — М.: ТЕИС, 2004.

13. Зеркалов Д. Международное торговое право: Справочник / Дмитро Зеркалов,. - К.: Дакор: КНТ, 2006. – 627 с.

14. Кобелев А. Некоторые проблемы развития электронной коммерции в России // Внешняя торговля. – 2000. - №5-6.

15. Хмыз О. Регулирование коллективных инвестиций в странах ОЭСР // Мировая экономика и международные экономические отношения. – 2003. - №10. – с. 45-54.

16. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности. – М.: Консалтбанкир, 2000. – 621 с.

17. Рачевский А. Н., Данекина Д. П. «Международное сотрудничество в сфере экономики» Мн.; 2007- 234с. ISBN 978-966-364-536-0.

18. Румянцев А. П. Міжнародні організації: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2006 – 432 с. ISBN 966-364-315-3.

19. Территориальный обзор ОЭСР по Украине.

20. http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=244901093&cat_id=244845045.

21. http://www.nac.gov.kz/news/analytics/221/.

22. Доповідь ОЕСР «на шляху до росту 2013».

23. http://www.oecd.org/ - офіційний сайт Організації економічного співробітництва та розвитку.

24. www.buklib.net.

25. www.mfa.gov.ua.

26. www.amc.gov.ua.