Курсова робота Механізм держави

Вступ

Розділ 1. Виникнення й розвиток механізму держави (історичний аспект)

1.1. Механізм держави в античних державах

1.2. Механізм середньовічної держави

Розділ 2. Теоретичний аспект механізму держави

2.1. Поняття механізму держави, його основні ознаки і структура

2.2. Апарат держави як головна складова механізму держави

2.3. Поняття та види органів держави, їх класифікація

2.4. Характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої й судової

2.5. Співвідношення між органами держави та самоврядування

Розділ 3. Загальна характеристика механізму держави України

3.1. Органи сучасної Української держави

3.1.1. Вищий представницький орган державної влади

3.1.2. Глава держави

3.1.3. Вищий виконавчий орган влади

3.1.4. Судові органи влади

3.1.5. Органи внутрішніх справ у механізмі правової держави

3.2. Напрямки вдосконалення функціонування механізму держави в сучасній державі

Висновок

Список використаної літератури

Мета дослідження. Метою дослідження є з`ясування місця й ролі механізму держави в суспільстві. Дослідження проблематики функціонування механізму і апарату держави дає змогу більш предметно аналізувати нові для вітчизняної науки, але надзвичайно актуальні й складні питання його кадрового забезпечення, проходження державної служби, бюрократії.

Ця мета конкретизована у комплексі науково-дослідницьких завдань. До них належать:

- проаналізувати шлях історичного розвитку механізму держави;

- з`ясувати основні принципи діяльності механізму держави;

- уточнити у зв’язку з цим визначення загального поняття механізму держави, розкрити його суть та співвідношення із суспільним терміном державний апарат;

- розкрити поняття органу держави, його специфічні ознаки;

- проаналізувати різні критерії класифікації державних органів;

- з’ясувати перспективи розвитку і вдосконалення механізму держави України.

Об`єкт дослідження – механізм держави як цілісна система.

Предметом дослідження є тенденції та перспективи функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування в умовах формування демократичної, соціальної, правової держави та громадянського суспільства, також різновиди державних органів, які найбільш повно реалізують систему стримувань і противаг різних гілок державної влади.

Досліджуючи питання механізму держави, я дійшов висновку, що він є основою будь-якої держави, її зовнішньою формою реалізації.

З точки зору системного підходу можна констатувати, що система органів державної влади та система органів місцевого самоврядування є відносно відокремленими частинами (компонентами) єдиного цілого — державного механізму (апарату), основне соціальне призначення якого полягає в реалізації цілей, завдань, функцій держави. Це випливає, насамперед, із закономірностей функціонування цілісних соціальних систем, де відбуваються процеси управління.

Такою цілісною соціальною системою є народ, публічно-правовою формою організації якого є держава в цілому. А тому органи, що створюються на різних рівнях її територіальної організації, якій також властива системна природа, не можуть не утворювати єдиної цілісної системи органів публічної влади. Ця система складається з підсистеми органів державної влади та органів, які через те, що вони обираються населенням відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а не формуються центральними органами держави, формально визначені в Конституції як органи місцевого самоврядування, які в межах своїх повноважень беруть участь у здійсненні практично всіх завдань і функцій держави, але на засадах відносної автономії.

А це означає, що Конституція не ліквідувала системні інтегративні зв'язки між органами держави та органами місцевого самоврядування, а лише змінила характер взаємовідносин між ними, ключову роль у регулюванні яких відіграють закони. Тому будь-яке заперечення наявності таких зв'язків є, по суті, запереченням цілісності держави, а отже, й суспільства в цілому.

1. Загальна теорія держави і права / За ред. В. В. Копейчикова. - К.: Вентурі, 1999.

2. Загальна теорія держави і права / За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. − Харків: Консум, 2002.

3. Закон України „Про Кабінет Міністрів України” // Відомості Верховної Ради України. − 2007. − № 11. − С. 94.

4. Закон України „Про судоустрій України”. − К., 2002. − 64 с.

5. Комаров С. А. Общая теория государства и права. − М.: Манускрипт, 1996.

6. Конституція України: Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2222-IV від 25.04.2006 р. − К.: Велес, 2006. − 48 с.

7. Місцеве самоврядування: Збірник нормативно-правових актів / За ред. М. І. Панова. − Харків: Гриф, 2002. − 688 с.

8. Морозова Л. А. Теория государства и права. - М.: Юрист, 2002.

9. Рабінович П. М. Основи загальної теорії держави і права. − К.: Атіка, 1995.

10. Скакун О. Ф. Теорія держави і права. − Харків: Консум, 2001.

11. Спиридонов Л. И. Теория государства и права. - М.: Проспект, 1996.

12. Теория государства и права / Под ред. В. К. Бабаева. − М.: Юрист, 1999.

13. Теория государства и права / Под ред. В. В. Лазарева. - М.: Юрист, 1996.

14. Теория государства и права / Под ред. М. М. Рассолова. - М.: ЮНИТИ, 2000.

15. Хрестоматія з правознавства: Навчальний посібник / Уклад. Л. О. Лоха, О. Д. Наровлянський. − К.: Юрінком Інтер, 2003. − 736 с.

16. Хропанюк В. Н. Теория государства и права. - Интерстиль, 1993.

17. Черданцев А. Ф. Теория государства и права. - М.: Юрист, 2002.

18. Чиркин В. Е. Основи сравнительного государствоведения. − М.: Изд. дом «Артикул», 1997.

19. Юридична енциклопедія: В 6 т. Редкол.: Ю. С. Шемшученко та ін. − Т.4. К.: Видавництво „Українська енциклопедія”, 1998.