Дипломна робота Поняття міжнародної кримінальної юстиції і її роль в укріпленні міжнародної безпеки другої половини ХХ ст.
Код роботи: 5143
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Кримінальне право
Тема: Поняття міжнародної кримінальної юстиції і її роль в укріпленні міжнародної безпеки другої половини ХХ ст.
Кількість сторінок: 51
Дата виконання: 2009
Мова написання: українська
Ціна: 450 грн
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «МІЖНАРОДНА КРИМІНАЛЬНА ЮСТИЦИЯ», ПРОЦЕС ЇЇ СТВОРЕННЯ І ГОЛОВНІ ОРГАНИ
1.1. Історія становлення міжнародної кримінальної юстиції
1.2. Поняття і система міжнародної кримінальної юстиції
1.3. Органи міжнародної кримінальної юстиції
РОЗДІЛ 2. РОЛЬ МІЖНАРОДНОЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕКИ СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ
2.1. Значення міжнародної кримінальної юстиції в цілому і її головного органу - Міжнародного кримінального суду
2.2. Вклад міжнародних трибуналів у забезпечення світової безпеки
2.3. Значення для світової співдружності рішень трибуналів у справах колишньої Югославії і Руанди
РОЗДІЛ 3. ПРИКЛАДИ МІЖНАРОДНИХ ЗЛОЧИНІВ, ЯКІ МАЙЖЕ ЗНИЩИЛИ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ
3.1. Події 11 вересня 2001 року як привід для початку війни
3.2. Війна в Іраку - міжнародний злочин, що залишився безкарним
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Протягом всієї історії людських цивілізацій різні суспільства прагнули досягти кращого майбутнього та процвітання. При цьому бажання процвітати перетиналося з необхідністю співіснування з іншими групами людей, що володіють відмінними традиціями і спілкуються різними мовами.
У міру розвитку держав, і особливо з виникненням і розвитком класичного міжнародного права забезпечення міжнародної, регіональної та місцевої безпеки стало більш інституціолізованим.
До недавнього часу система органів національної юстиції була єдиною ефективною інституційної системою. Але в результаті процесів інтеграції та глобалізації для захисту спільних інтересів усього міжнародного співтовариства в цілому з'явилася величезна кількість різних міжнародних організацій і органів, в тому числі і в кримінальній сфері. У літературі все частіше стали вживатися поняття "міжнародна кримінальна юстиція" та "органи міжнародної кримінальної юстиції".
Протягом XX століття здійснювалося становлення органів міжнародної юстиції. Були засновані такі органи як Постійна палата Міжнародного Правосуддя (1922-1940 рр..), Міжнародний військовий трибунал для суду над головними німецькими військовими злочинцями - «Нюрнберзький трибунал» (1945-1946 рр.), Міжнародний військовий трибунал для суду над головними японськими військовими злочинцями - «Токійський трибунал» (1946-1948 рр.). Відповідно до резолюцій Ради Безпеки в 1993-1994 рр. були засновані нині діючі міжнародні трибунали з колишньої Югославії і Руанді. Одночасно були затверджені статути обох трибуналів.
Створення Міжнародного кримінального суду стало значним проривом у розслідуванні тяжких міжнародних злочинів з метою покласти край безкарності осіб, винних у здійсненні геноциду, злочинів проти людяності і військових злочинів.
Мета роботи - розглянути історію питання і дати визначення поняття «міжнародної кримінальної юстиції», а також дослідити органи, які здійснюють даний вид діяльності і докладніше розглянути випадки реалізації норм міжнародної юстиції в житті світової спільноти за ХХ сторіччя, зіставити силу і вплив рішень органів міжнародної юстиції починаючи з моменту закінчення Другої світової війни і до сьогоднішнього дня.
Головними завданнями роботи є:
- вивчити історію становлення міжнародної кримінальної юстиції;
- розкрити поняття міжнародної юстиції;
- розглянути систему і найважливіші органи міжнародної кримінальної юстиції;
- відобразити повною мірою значення міжнародної кримінальної юстиції і її органів для безпеки міжнародного співтовариства та окремих особистостей через цілі і завдання, покладені на неї міжнародними організаціями;
- розглянути приклади міжнародних злочинів ХХІ століття, які майже знищили основні принципи міжнародної кримінальної юстиції.
При написанні роботи були використані наступні методи роботи: порівняльно-історичний, аналітичний, систематичний і метод контент-аналізу.
Щодо історіографії, саме поняття «міжнародної кримінальної юстиції» стало формуватися відразу після Другої світової війни. За цей період було створено величезну кількість робіт, які висвітлюють поняття «міжнародної юстиції», прийнято ряд найважливіших документів, що закріплюють основи діяльності органів міжнародної кримінальної юстиції.
На сьогоднішній день існує безліч наукових робіт щодо визначення поняття «міжнародної кримінальної юстиції» та її системи, розвитком яких займалися такі вчені як А.Г. Волеводз, Л.Н. Галенская, І.І. Костенко та багато інших. Крім того, існує неосяжна кількість статей, що висвітлюють світові події, міжнародних злочинів сучасного світу, які демонструють безпорадність такого сильного поняття як міжнародна юстиція в умовах сучасного життя.
До російської історіографії можна віднести наступні праці: «Сучасна система міжнародної кримінальної юстиції: поняття, правові основи, структура та ознаки» та «Сучасна система міжнародної кримінальної юстиції. Хрестоматія», автором яких є Волеводз А.Г. Ці праці безпосередньо були створені для пояснення поняття кримінальної юстиції, проблематики адаптації міжнародно-правових стандартів у кримінальному процесі та їх відображення порівняльно-правового аналізу із процесуальними системами країн Західної Європи.
Лукашук І.І. у своїй праці «Міжнародне право» розглядає питання забезпечення прав людини, формування та діяльність міжнародних організацій, права міжнародних договорів, інших галузей міжнародного права, враховуючи всі зміни, що відбуваються в міжнародному праві.
На думку відомого юриста М.М. Полянського, проблема міжнародної кримінальної юстиції становить собою проблему судоустрою та судочинства. Але є питання матеріального права, які невід’ємні від питань організації міжнародного кримінального трибуналу й порядку провадження в ньому справ.
У нечисленних наявних у вітчизняній науці міжнародного права дослідженнях (праці Лобанова С.А., Костенко М.М., Костенко І.І., Левін Д.Б.), присвячених проблемі Міжнародного кримінального суду, питанням про юрисдикцію щодо військових злочинів відводиться мінімальна увага. Тим часом, серйозні військові злочини є посяганнями проти миру і безпеки людства, в боротьбі з якими Міжнародний кримінальний суд міг би виявитися ефективним інструментом міжнародного співтовариства.
Відносно радянської історіографії, слід звернути увагу на працю Галенської Л.Н. «Про поняття міжнародного кримінального права. Радянський щорічник міжнародного права», що розглядає виникнення і еволюцію концепції міжнародного кримінального права у міжнародно-правовий доктрині, структуру міжнародного кримінального права у широкому сенсі: міжнародне кримінальне право strіcto sensu і транснаціональне кримінальне право, а також суверенітет держав та межі міжнародного співробітництва в сфері боротьби зі злочинністю.
Досить значний вклад у зарубіжну історіографію відносно питання дії міжнародної юстиції у наш час було зроблено Джульєтто Кезі та його працею «Zero», що висвітлює різні підходи до розуміння трагедії 11 вересня 2001 року. У роботі зібрано величезну кількість фактів та доказів, що висвітлюють злочинну діяльність Сполучених Штатів після трагедії 11 вересня у міжнародному значенні.
Найбільший внесок у розвиток міжнародної кримінальної юстиції був зроблений Організацією Об'єднаних Націй, завдяки якій були прийняті Римський Статут Міжнародного кримінального суду (17 липня 1998 року), Статути військових трибуналів для покарання головних військових злочинців країн європейської осі (8 серпня 1945 року), трибуналів для Далекого Сходу (19 січня 1946 року), трибуналів по Югославії (25 травня 1993) і Руанді (8 листопада 1994 р.), а також ряд інших важливих документів.
Розглядаючи джерела зарубіжної історіографії слід зазначити, що Римський Статут Міжнародного кримінального суду встановив функції, юрисдикцію і структуру суду, Статути військових трибуналів поклали не лише початок дії норм міжнародної юстиції, а встановивши певні рамки діяльності зазначили відповідальність за міжнародні злочини, вперше визнали агресію найважчим міжнародним злочином. Послідовниками цього можна вважати наступні трибунали по Югославії та Руанді, які відновили справедливість щодо жертв військових злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, скоєних під час воєн в Югославії. Тобто завдяки цим найважливішим нормативним документам було покладено початок існування і втілення у життя поняття міжнародної юстиції, і саме завдяки цим джерелам згодом була написана така величезна кількість робіт на цю тему.
Об'єктом є правові основи становлення та розвитку органів міжнародної кримінальної юстиції.
Предметом є міжнародно-правові норми установчих актів органів міжнародної кримінальної юстиції.
Наведені хронологічні рамки ХХ і ХХІ століть, а саме від укладання Версальського мирного договору 1919 року, яким було здійснено спробу притягти до відповідальності осіб, винних у розв’язанні війни, до трагедії 11 вересня 2001 року у Сполучених Штатах та подальша війна в Іраку у 2003 році.
Наукова новизна роботи полягає в спробі простежити формування такої потужної структури як система міжнародної кримінальної юстиції та поступове знецінення її значення в умовах сучасного життя.
Актуальність роботи на тлі подій сучасного життя важко не помітити, адже навіть в нашій країні на тлі громадянської війни безкарно і цілком вміло реалізують свої геополітичні плани треті країни, забуваючи про норми міжнародного права і нехтуючи відповідальністю перед міжнародною спільнотою в рамках міжнародної кримінальної юстиції.
Структура роботи складається зі вступ, трьох розділів з підпунктами, висновків і списку використаних джерел та літератури.
ВИСНОВКИ
Міжнародна кримінальна юстиція являє собою систему органів, діяльність яких спрямована на здійснення міжнародного правосуддя з кримінальних справ.
На сьогоднішній день відомі наступні органи міжнародної кримінальної юстиції:
1. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc, створені Радою Безпеки в якості допоміжних органів.
2. Змішані (гібридні) трибунали (суди) двох видів: створені відповідно або на основі договорів держав з ООН та сформовані тимчасовими адміністраціями ООН на територіях держав, де проводяться миротворчі операції.
3. Національні суди, до юрисдикції яких віднесено розгляд справ про міжнародні злочини за участю міжнародних суддів та інших учасників кримінального судочинства.
4. Міжнародний кримінальний суд.
Резолюція Ради Безпеки ООН 827 (1993р.) від 25 травня 1993 р. проголосила такі цілі міжнародної юстиції:
- покласти край злочинам і вжити ефективних заходів з метою передання суду осіб, відповідальних за ці злочини;
- забезпечити судове переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права;
- сприяти відновленню та підтриманню миру;
- сприяти забезпеченню припинення та ефективного виправлення таких порушень.
Першим в історії міжнародним судом, що визнала агресію найтяжчим кримінальним злочином, став Нюрнберзький трибунал. Статутом на Трибунал покладався обов'язок залучати до відповідальності, судити і виносити вирок щодо головних осіб, які вчинили військові злочини. Аналогічні принципи кримінальної відповідальності головних японських військових злочинців містилися в Статуті Токійського міжнародного трибуналу.
Події на території колишньої Югославії та Руанді сприяли тому, що Рада Безпеки ООН в надзвичайному порядку утворила в 1993 і 1994 рр.. два міжнародних кримінальних суду - Міжнародний кримінальний трибунал для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, скоєні на території колишньої Югославії у 1991 р. і Міжнародний кримінальний трибунал по Руанді для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид та інші серйозні порушення міжнародного права.
Міжнародний трибунал по колишній Югославії і Міжнародний кримінальний трибунал по Руанді, будучи створені згідно з відповідними резолюціями Ради Безпеки, стали результатом політичного рішення в рамках Ради Безпеки. Стосовно конкретного випадку це був дійсно єдино можливий шлях забезпечення швидкого і адекватного реагування на ситуацію, що створилася. Обидва заснованих за рішенням Ради Безпеки Міжнародні трибунали стосувалися суто одного питання, і, зрозуміло, не були розраховані на відправлення міжнародного правосуддя на універсальній і постійній основі.
Ідея створення постійного Міжнародного кримінального суду, який покликаний судити міжнародні злочини, що виходять за межі національних юрисдикцій, виникла на початку XX ст. На початку 1950-х років з'явився перший проект Статуту Міжнародного кримінального суду.
17 липня 1998 р. дипломатична конференція переважною більшістю голосів схвалила Римський Статут Міжнародного кримінального суду, в якому визначено види міжнародних злочинів, порядок роботи Суду та способи його взаємодії з державами.
З 1 липня 2002 р. набрав чинності договір про створення Міжнародного кримінального суду.
Події 11 вересня змінили історію. Трагічний і найбільший теракт спричинив загибель близько трьох тисяч ні в чому не винних людей. Наступні контратака і дві війни змінили на величезних просторах планети не тільки геополітику, але і всю сукупність міжнародних відносин, що склалися за попередні десятиліття. Винні у скоєнні теракту були пред'явлені світу з неймовірною поспішністю. Причому, тільки один передбачуваний злочинець постав перед судом і отримав вирок - довічне ув'язнення.
Приблизно через місяць після терористичних атак 11 вересня, США зібрали і очолили коаліцію міжнародних сил, метою якої стало повалення режиму талібів в Афганістані, на території якого базувалася «Аль-Каїда».
Сполучені Штати створили в Гуантанамо (Куба) центр для утримання в ув'язненні тих, хто були названі «незаконними ворожими комбатантами». Законність такого висновку ставилася під сумнів, у тому числі Європейським парламентом, Організацією американських держав, і Amnesty International («Міжнародною амністією»).
Відразу ж після нападу адміністрація Буша оголосила про початок «Війни проти тероризму», в якості цілей якої заявлялося піймання Усама бен Ладена та інших керівників «Аль-Каїди», з тим, щоб вони постали перед американським правосуддям, а також протидія діяльності інших терористичних організацій. Передбачалося, що цих цілей можна було досягти за допомогою економічних і військових санкцій проти держав, що вкривають терористів, а також за допомогою різкого посилення засобів розвідки і глобального моніторингу.
Після подій 11 вересня 2001 року Рада Безпеки ООН заснувала Контртерористичний комітет - на підставі резолюції РБ ООН 1371 (2001 рік). У доповіді Генерального секретаря ООН від 1 грудня 2004 року «Група високого рівня з питань загроз, викликів і змін» зажадала, щоб винні в терактах значного масштабу були прирівняні до осіб, які вчинили військові злочини або злочини проти людяності. Однак ця пропозиція не знайшла свого відображення в Резолюції 1642 Ради Безпеки ООН прийнятої 14 вересня 2005 року.
Терористичні акти 11 вересня 2001 р. викликали в США хвилю обурення, яка дозволила Дж. Бушу, нехтуючи думкою ООН, європейських союзників і світової громадськості, почати під приводом розширення широкомасштабної боротьби з тероризмом війну в Іраку.
Вторгнення американо-британських військ в Ірак було розпочато без реальних на те підстав. Військові дії в Іраку не вкладаються в рамки антитерористичної операції, оскільки до теперішнього часу не доведено, що режим С. Хусейна мав конкретні зв'язки з «Аль-Каїдою» або іншими терористичними організаціями. Також не знайшлося доказів наявності в Іраку зброї масового знищення.
Рада Безпеки ООН фактично легітимізувала окупацію Іраку і відкрила шлях до міжнародного співробітництва з метою відновлення країни. Війна в Іраку ще раз продемонструвала військову міць США.
26 жовтня Тарік Азіз, який понад чверть століття був другою особою в колишньому керівництві Іраку, був засуджений до смертної кари. Він виявився останнім вищим керівником Іраку в уряді Саддама Хусейна, з яким розправилися нова влада країни. Сам С. Хусейн також був засуджений до смертної кари і страчений напередодні нового 2007 року. Судовий процес проти Хусейна за звинуваченням у геноциді був, але він не завершився. Процес довелося перервати у зв'язку з тим, що обвинувачений був страчений згідно з вироком, винесеним по іншій справі.
Єдиною адекватною реакцією було б створення Міжнародного трибуналу по Іраку. Новий трибунал повинен був кардинально відрізнятися від тих, які вже були створені в рамках системи ООН (трибунали по Югославії, Руанді та Сьєрра Леоне). Ті трибунали були створені для переслідування винних у скоєнні військових злочинів. А юрисдикція нового трибуналу по Іраку повинна була включати з'ясування головного питання - хто розв'язав війну. Американські військові повинні були понести відповідальність за свої злочини в Іраку, причому це не повинно виключати відповідальність американських лідерів.
Багдад вимагав від Ради Безпеки ООН створити спеціальний міжнародний трибунал по Іраку. Однак тоді РБ ООН промовчала.
Таким чином, спочатку міжнародна кримінальна юстиція як поняття і як система міжнародних органів була досить вагомим елементом у житті міжнародного співтовариства.
Міжнародна юстиція не тільки існувала як загальноприйняте поняття в міжнародних документах, а й показувала свою дію в реальності, утворюючи органи міжнародної юстиції і відправляючи правосуддя з міжнародних злочинів. Але з плином часу відбувається знецінення поняття міжнародної кримінальної юстиції, що призводить до існування такого поняття лише на папері.
А в реальному житті міжнародна юстиція та робота всіх її органів стає лише формальністю, міжнародні злочини залишаються безкарними, злочинці прикриваються життями ні в чому не винних людей, а за світовим порядком наглядають коаліції країн найбільш вагомих у військовому й економічному сенсі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Доповідь Міжнародного кримінального суду / Організація Об'єднаних Націй. Генеральна Асамблея. Шістдесят перша сесія. 3 серпня 2006 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.un.org/ru/ga/62/docs/62_545-557.pdf.
2. Резолюція Ради Безпеки ООН 827 (1993 р.) від 25 травня 1993 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_d66.
3. Резолюція Ради Безпеки ООН 955 (1994 р.) від 8 листопада 1994 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_d67.
4. Римський статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р. із змінами на основі протоколів від 10 листопада 1998 р., 12 липня 1999 р., 30 листопада 1999 р., 8 травня 2000р., 17 січня 2001р. і 16 січня 2002 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_i40.
5. Статут Міжнародного Військового Трибуналу для суду і покарання головних військових злочинців країн європейської осі (Лондон, 8 серпня 1945 р.) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/998_201.
6. Статут Міжнародного Трибуналу для Далекого Сходу. Прийнятий 19 січня 1946р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.revers-sun.fi/mezhdunarodniy_sud_nad_narkobaronami/ustav_mezhdunarodnogo_voennogo_tribunala_dlya_dalnego_vostoka.html.
7. Статут Міжнародного трибуналу по Югославії. Прийнятий 25 травня 1993 р. Резолюцією 827 (1993 р.) на 3217-му засіданні Ради Безпеки ООН [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.un.org/ru/law/icty/charter.shtml.
8. Статут Міжнародного трибуналу по Руанді. Прийнятий 8 листопада 1994 р. Резолюцією 955 (1994) на 3453-ем засіданні Ради Безпеки ООН [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.un.org/ru/law/ictr/charter.shtml.
9. Amnesty International. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.amnesty.org.
10. Documents issued at United Nations Headquarters Today. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.un.int/usa/01_162.htm.
11. International Reaction to the September 11, 2001 Attacks in New York City and the Pentagon in Washington. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.september11news.com/InternationalReaction.htm.
12. J. Les attitudes europeennes et les relations transatlantiques entre 2000 et 2003: une vision analitique / Menon, A., Lipkin. - Notre Europe: 2003. - P. 28.
13. News. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://usinfo.state.gov/russki/regions/iraq/2002-09-30q-al.htm.
14. UsInfo. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://usinfo.state.gov/russki/regions/iraq/2002-09-30q-al.htm.
15. Zero / Джульєтто К'еза - Тверь: 2008. - 280 – 310 с.
16. Відповідальність держав у сучасному міжнародному праві / Левін Д. Б. - М.: 1966. - 80 - 83с.
17. Декларація соціального прогресу та розвитку. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://evolutio.info/content/view/756/113/.
18. Міжнародне кримінальне право сучасні теоретичні проблеми / Костенко Н. І. - М.: «Юрлитинформ», 2004. – 37 с.
19. Міжнародна кримінальна юстиція. Проблеми розвитку / Костенко М. М. - М.: «РКонсульт», 2002. - 130 – 134 с.
20. Міжнародно-правові аспекти кримінального судочинства у справах про військові злочини // Держава і право / Лобанов С. А. - М.: 1998. - 50 – 133 с.
21. Міжнародне правосуддя і злочинці війни / Полянський М. М. - М.: 1945. - 48 – 53 с.
22. Міжнародне право / Лукашук І. І. - М.: 2007. – 252 с.
23. Міжнародний трибунал по Іраку необхідний! [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.mywebs.su/blog/politic/2748.html.
24. Моя Росія. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.strana.ru/stories/03/03/19/3302/174133.html.
25. Про поняття міжнародного кримінального права. Радянський щорічник міжнародного права / Галенская Л. Н. - М.: 1970. - 37с.
26. Сучасна система міжнародної кримінальної юстиції: поняття, правові основи, структура та ознаки / Волеводз А. Г. - М.: Інститут права і публічної політики, 2009. – С. 115 – 177.
27. Сучасна система міжнародної кримінальної юстиції. Хрестоматія / Волеводз А. Г., Волеводз В. А. - М.: Видавництво «Юрлитинформ», 2009. – С. 34 – 142.
28. Теракт у США 11 вересня 2001 року і його розслідування. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ria.ru/spravka/20130911/961945852.html.