Реферат Штучні хвороби

Вступ

1. Судово-медична експертиза стану здоров’я

2. Симуляція та дисимуляція штучних хвороб

3. Самопошкодження

4. Визначення віку

Висновок

Судово-медична експертиза – це практичне застосування медичних і біологічних знань для розв’язання питань, які виникають у практичній діяльності органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

За чинним кримінально процесуальним законодавством підстави для проведення експертизи є:

- встановлення причини смерті;

- встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

- визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

- встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення до кримінальної відповідальності, а іншим способом не можливо отримати ці відомості;

- встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених ст. 155 КПК України.

Для розв’язання цих питань потрібні спеціальні знання. Тому в таких випадках експертиза має бути призначена і обов’язково проведена. В інших випадках питання про необхідність призначення і виконання експертизи вирішує той орган, у якого знаходиться справа.

Судово – медична експертиза потерпілих, звинувачуваних та інших осіб проводиться найчастіше в судово-медичній практиці та становить близько 70-80% усіх випадків експертизи.

Різноманітність приводів, які потребують проведення експертизи під час розгляду кримінальних справ, зумовлює умовне виділення кількох її видів:

1. Експертиза при тілесних ушкодженнях.

2. Експертиза при спірних статевих станах.

3. Експертиза при статевих злочинах.

4. Експертиза з інших приводів.

Найчастіше експертиза живих осіб проводиться одним лікарем, який робить необхідні дослідження і дає висновок. В особливо складних випадках, наприклад, при встановленні ступеня стійкої втрати працездатності судово – медична експертиза проводиться комісією лікарів.

«Висновок експерта» (Акт судово-медичного обстеження) складають згідно поставленим запитанням та висновкам, що були зроблені, після обстеження особи. Якщо дати відповідь на питання не вдається, це обґрунтовується у висновках.

Судова медицина розвивається і вдосконалюється на основі досягнень морфологічних, клінічних, теоретичних та інших медичних дисциплін. На розвиток судової медицини впливають і правові науки, особливо криміналістика — правова наука про методи, техніку і тактику розкриття злочинів. Криміналістика настільки тісно пов’язана із судовою медициною, що іноді важко їх розмежувати. Так, багато криміналістичних методів дослідження останнім часом використовуються в судово-медичній практиці.

У процесі розвитку юриспруденції і медицини судова медицина сформувалась і відокремилася в самостійну галузь з певним обсягом знань, колом питань, специфічними методами досліджень, до яких належать спектральні, рентгено-структурні, електрографічні, антропометричні, імунологічні, цитологічні тощо. Крім того, в судовій медицині для розв’язання різних питань широко використовують методи досліджень, які застосовуються в інших галузях медицини, — гістологічні, біохімічні, рентгенологічні.

Для розв’язання цих питань застосовуються сучасні методи досліджень і наукові розробки, в тому числі і суміжних з медициною галузей знань. Судово-медична експертиза дозволяє встановити можливість спричинення травми, яка призвела до смерті, самим померлим. Проте встановлення роду насильної смерті належить виключно до компетенції слідчих органів.