Магістерська робота Роль молодіжних громадських організацій у формуванні державної молодіжної політики

Вступ

Розділ 1. Сутність процесу соціалізації молоді

1.1. Принципи політичної соціалізації молоді в Україні

1.2. Молодіжна політика як напрямок державної політики

1.3. Принципи соціальної роботи з молоддю з точки зору державної молодіжної політики

Розділ 2. Державна молодіжна політика України

2.1. Нормативно-правові механізми регулювання державної молодіжної політики

2.2. Історія формування державної молодіжної політики в Україні

2.3.узагальнення прогресивного світового досвіду в галузі реалізації державної молодіжної політики

2.4. Сучасні тенденції розвитку державної молодіжної політики в Україні

Розділ 3. Принципи та види співпраці влади з громадськими організаціями

3.1. Соціальне партнерство

3.2. Соціальне замовлення. Правила європейської співдружності

3.3. Перспективи соціального партнерства в Україні

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Справжній прорив суспільства у нову якість можливий лише тоді, коли до його трансформаційних процесів активно включається молодь. Над нею не тяжіють застарілі ідеологічні догми і стереотипи, її не сковує острах перед масштабами та глибиною змін. Від того, яким увійде у самостійне життя молоде покоління, як впишеться у суспільні процеси, наскільки активно братиме участь у розв‘язанні нагальних завдань, значною мірою залежить доля країни, її завтрашній день.

Роль молодих людей у житті суспільства значною мірою визначається ставленням до молоді, її проблем, інтересів, потреб. У держави, яка ними не переймається, немає майбутнього.

Темою даного дослідження є “Роль молодіжних громадських організацій у формуванні державної молодіжної політики”. Актуальність теми обумовлена процесами суспільно-державних перетворень, які відбуваються в сучасному українському суспільстві.

Метою даної роботи є: аналіз теоретичної бази та практичного досвіду співпраці органів виконавчої влади і місцевого самоврядування з молодіжними громадськими організаціями.

Основним об'єктом дослідження є державні та недержавні (в першу чергу молодіжні громадські організації) інститути, які реалізовують державну молодіжну політику в Україні.

Предметом дослідження є державна молодіжна політика, який розглядається, як це випливає з назви роботи, під кутом впливу молодіжних громадських організацій.

Перед проведенням дослідження нами була сформульована основна гіпотеза, яку концептуально можливо викласти таким чином:

- процеси трансформування до демократії потребують формування в Україні громадянського суспільства, а, відповідно, і виховання громадянина, - а це, у свою чергу, потребує змін пріоритетів молодіжної політики;

- сучасні інститути не мають організаційної та законодавчої основи, яка б дозволила їм проводити ефективну молодіжну політику;

- в цілях та напрямах діяльності цих установ є деякі розбіжності з загальними процесами трансформування нашого суспільства;

- запропонувавши відповідні заходи щодо організаційних, методичних та законодавчо-нормативних змін у діяльності цих інститутів, можливо спрямувати їх роботу на збільшення впливу молодіжних громадських організацій при формуванні державної молодіжної політики в Україні.

Тема цього дослідження “Роль молодіжних громадських організацій у формуванні державної молодіжної політики” зумовлює використання знань та наукових концепцій з різних сфер людського знання.

Основними є: політологія як наука про демократію - вона вивчає проблему формування громадянського суспільства; соціологія як наука про суспільство - вивчає молодь, її стан у суспільстві та процеси її соціалізації; державне управління - вивчає роботу державних органів з реалізації молодіжної політики. Також у роботі використані деякі аспекти педагогіки, психології, економіки (політекономії), менеджменту.

Стан вивчення теми, яка взята для даної роботи, у різних науках різний. Так, вітчизняна соціологія почала досліджувати проблеми молоді ще у 70-х роках минулого століття. Молодь розглядалася, перш за все, як економічний ресурс розвитку держави, соціальне почуття молоді, її особисті цілі та цінності не досліджувалися аж до середини 80-х років. Ситуація значно покращилася у перші роки незалежності України.

Методологічною базою у даному досліджені є різні методи державно-управлінських досліджень, в тому числі емпіричні: метод вивчення літератури з теми дослідження - використаний на протязі всієї роботи; метод порівняння - використаний у першому розділі при розгляді різних суб'єктів реалізації державної молодіжної політики, у другому розділі - при розгляді досвіду Польщі щодо реалізації молодіжної політики, у третьому розділі - при розгляді принципів та видів співпраці влади з громадськими організаціями; метод вивчення нормативно-правових документів - використаний переважно у першому розділі при розгляді інститутів молодіжної політики; метод вивчення результатів соціологічних досліджень - на протязі всієї роботи, та, переважно, під час розгляду проблем розвитку молодіжного руху; метод узагальнення досвіду - при розгляді інститутів, що займаються реалізацією молодіжної політики в Україні, та у другому розділі - під час розгляду досвіду Польщі. Використовуються також теоретичні методи: метод логічних законів та правил - на протязі всієї роботи; історичний метод - використаний при розгляді стану молодіжної політики та розвитку співпраці між молодіжними громадськими організаціями та місцевими органами влади.

Теоретичною базою є знання та наукові концепції політології, соціології та державного управління. Аналіз стану розгляду проблеми дослідження у цих науках вже зроблений раніше.

Теоретично базою є також зарубіжна література, яка використана при написанні роботи. Але вона представлена небагатьма науковими та інформаційно-довідковими матеріалами. Це, перш за все, робота англійського автора Боба Колеса “Молодь та молодіжна політика. Громадянство молоді та її кар'єра” (1995), а також "Національні професіональні стандарти соціальної роботи" (Великобританія, 2000), Інформаційні матеріали Молодіжної служби графства Іст Сасекс (Великобританія, 2001), "Звіт Голови Королівської інспекції шкіл "Про роботу з молоддю у місті Бексхіл” (Великобританія, 1999), Інформаційні матеріали Національної ради волонтерських молодіжних служб Великобританії, "Етичний кодекс соціального робітника" Британської Асоціації соціальних працівників та "Фінансування соціальних організацій" (Польща, 1997).

Практичною базою дослідження є українське законодавство щодо реалізації державної молодіжної політики, дані соціологічних досліджень щодо становища молоді та стану розвитку інститутів молодіжної політики, особистий досвід роботи головою Вінницької молодіжної громадської організації “Демократичні перетворення України”, досвід роботи начальником відділу по роботі з молоддю управління у справах сім’ї та молоді Вінницької облдержадміністрації, досвід роботи Департаменту молодіжної політики Державного комітету України у справах сім'ї та молоді та досвіт реалізації державної молодіжної політики у Великобританії, отриманий під час стажування.

Науковим значенням цієї роботи, як ми вважаємо, є розгляд теоретичних основ державної політики щодо участі молодіжних громадських організацій у формуванні державної молодіжної політики. Результати цього дослідження можуть бути використані як базові для подальших розробок у даному напрямку.

Прикладне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути застосовані на практиці у процесі вдосконалення роботи державних та недержавних установ, які сприяють соціальному становленню молоді. Як ми вважаємо, пропозиції, які зроблені у висновках, можуть бути реалізовані в сучасних, дуже складних умовах існування та розвитку молодіжної політики в Україні.

Основні положення, які виносяться на захист, стосуються вдосконалення методів, механізмів, організаційно-функціональних та законодавчих основ реалізації державної політики щодо соціального становлення молоді в Україні. Пропозиції зроблені на науково-методичному, організаційному та законодавчому рівнях.

Основною концепцією запропонованих шляхів вдосконалення роботи інститутів щодо соціального становлення молоді є: формулювання “виховного ідеалу” громадянина на науковому рівні, розробка та апробація методик, створення типових договорів та угод про співпрацю молодіжних громадських об’єднань з місцевими органами влади, зміна пріоритетів реалізації молодіжної політики, внесення змін до основних законодавчих актів України.