Бакалаврська робота Місце та роль statutory law (законодавства) в англо-американському праві
Код роботи: 4963
Вид роботи: Бакалаврська робота
Предмет: Міжнародне право
Тема: Місце та роль statutory law (законодавства) в англо-американському праві
Кількість сторінок: 64
Дата виконання: 2015
Мова написання: українська
Ціна: 1000 грн
Вступ
Розділ 1. Юридична природа та система джерел англо-американського права
1.1. Особливість формування, сутність та класифікація джерел англо-американського права
1.2. Система джерел англо-американського права
Розділ 2. Statutori law (законодавство) в системі джерел англо-американського права
2.1. Поняття та особливість законів як джерела права в країнах англо-американського права
2.2. Порядок прийняття, систематизація та класифікація законів у англо-американському праві
Розділ 3. Делеговане законодавство в англо-американському праві
3.1. Поняття та сутність делегованого законодавства в англо-американському праві
3.2. Співвідношення делегованого та статутного законодавство в англо-американському праві
Висновки
Список використаних джерел
Актуальність теми. Процеси глобалізації на сучасному етапі розвитку людства впливають на функціонування держав, національних правових систем, що, в свою чергу, не може не спричиняти посилення взаємозалежності держав у сферах економіки, освіти та ін. Глобалізація проявляється в інтернаціоналізації внутрішнього права держав, являючи собою одну із головних тенденцій розвитку цього права у XXI столітті. Суттєвим чином на зміну взаємодії джерел міжнародного та національного права впливають єдність світового співтовариства, зміцнення взаємозалежності держав, які прагнуть до сумісності їх політико-правових систем та здатності взаємодіяти одні з одними та з глобальною системою в цілому у якості її складових частин.
Проявом необхідності в адекватному регулюванні та правовій регламентації міждержавних взаємовідносин, що приводить у дію механізми взаємних домовленостей з питань регулювання зовнішньоекономічних та зовнішньополітичних зв’язків таких процесів та впливів, є зближення правових систем та правова уніфікація у межах міждержавних об’єднань. Особливості найновітніших тенденцій такого впливу виразно проявляються у системі джерел загального права.
Особливістю історичного розвитку правової системи країн загального права є збереження панівної ролі судових прецедентів у регулюванні суспільних відносин між різноманітними верствами населення та державою. Функції держави починають реалізуватися за допомогою різноманітних способів, що відповідають традиціям й звичаям тої соціальної спільноти, яка історично сформувалася на певній території. Адекватний вибір того чи іншого способу в багатьох випадках пов’язують із дотриманням вищевказаної історичної традиції. Ось чому, як правило, якщо брати до уваги систему джерел англо-американського права, вибір буде проводитися на користь традиційного джерела права, яким є судовий прецедент, функціональне призначення та специфіка застосування якого у Великобританії та інших країнах світу, що належать до сім’ї загального права є напрацьованим уже століттями.
Переважна маса практикуючих юристів (суддів, адвокати, прокурори тощо) звична до використання судового прецеденту у вирішенні повсякчасних правових питань. Проте останні два століття, серед джерел англо-американського права поступове значення починає набувати власне statutory law або законодавство, що розробляється парламентом або іншими органами державної влади, яким відповідні повноваження на розробку певного нормативного акту були делеговані.
Найбільш інтенсивно даний процес притаманний для США, суспільство якої на своєму історичному етапі становлення, не зробило жорстку прив’язку до судових прецедентів. Внаслідок чого для багатьох штатів США серед джерел права притаманні кодифіковані нормативні акти, які поряд із судовими прецедентами регламентують суспільні відносини.
Власне місце та роль законодавства у регулюванні суспільних відносин у країнах загального права вивчена слабо, так як науковці, досліджуючи їхню джерельну базу більше уваги приділяли вивченні судових прецедентів як специфічних джерел права. Ось чому тема наукового дослідження є актуальною та важливою для багатьох напрямків наукової роботи у рамках теорії права, міжнародного права, а також при вивченні національних правових систем країн англо-американського права.
Проте не можна сказати, що дана тема наукової роботи взагалі не вивчалася в сучасній правовій доктрині. Можна назвати ряд науковців, що займалися аналізом statutory law в якості джерела права та його місця у системі джерел англо-американського права (Т.В. Апарова, І.Ю. Богдановська, Р. Давід, О.В. Зайчук, Х. Кетц, Р. Кросс, Н.М. Оніщенко, А.К. Романов, О.Ф. Скакун, К. Цвайгерт та інші). Проте їхні праці позбавлені системного та комплексного підходу по вивченні цієї теми дослідження, а також не враховують положення правової доктрини, що були вироблені на сучасному етапі її розвитку.
Мета і завдання дослідження. Метою бакалаврської роботи є визначення сутності statutory law в якості джерела права в країнах англо-американського права, розкриття особливостей його прийняття та впровадження в життя, з’ясуванні його місця та значення в системі джерел права.
Для досягнення поставленої мети автором визначені наступні завдання дослідження:
1) розкрити особливість становлення та розвитку англо-американського права;
2) проаналізувати структуру англо-американського права;
3) вивчити сутність джерела права в країнах загальної правової сім’ї;
4) визначити та охарактеризувати систему джерел англо-американського права;
5) розкрити місце та роль statutory law як джерела права в системі джерел англо-американського права;
6) здійснити класифікацію нормативно-правових актів у англо-американському праві;
7) проаналізувати специфіку систематизації statutory law в англо-американському праві;
8) визначити сутність делегованого законодавства та його місце в системі англо-американського законодавства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які пов’язані із прийняттям, систематизацією та застосуванням statutory law як джерел права в правовій сім’ї загального права.
Предметом дослідження є теоретичні положення та практичні засади формування та функціонування statutory law як джерел права в англо-американському праві.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення роботи можуть бути використані при підготовці та вдосконаленні нормативно-правових актів як джерел права в Україні, зокрема, у плані розширення використання делегованого законодавства органами виконавчої та судової влади.
Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають шість підрозділів, висновків до роботи, і списку використаних джерел (60 найменувань на 6 сторінках). Загальний обсяг кваліфікаційної бакалаврської роботи становить 64 сторінки.
Висновки
Під впливом глобалізації для правових систем загального права характерною є низка тенденцій: зростання кількості міжнародних договорів та законів; урізноманітнення системи джерел права; уподібнення правового регулювання під впливом міжнародних правових стандартів; зближення із континентальним правом. Та попри значну уніфікацію, для національних правових систем характерною є відповідна специфіка, яка найбільш яскраво проявляється у системі джерел права.
До основних сучасних джерел англійського права відносяться: конституційні закони, міжнародні договори, звичаєві закони, делеговане законодавство та судовий прецедент. Сфера використання звичаїв та доктрини звужується. Розширюються сфери регулювання законами, звужується сфера регулювання прецедентами, змінюється сутність прецедентного права. Якщо раніше судовим прецедентом створювалася норма права, то нині все більше ця норма конкретизується, хоча у випадку прогалин – створюється нова. Хоча у частині конкретизації нормативно-правових приписів, їх розмежування прецедентне право має високу витребуваність.
До основних джерел сучасного американського права відносяться: Конституція США; конституції штатів; федеральне законодавство та законодавство штатів; федеральний судовий прецедент та судові прецеденти штатів; міжнародні договори; адміністративні підзаконні акти. Доволі витребуваними є консолідовані акти, інколи використовуються кодекси. Змінюється сутність прецедентного права, яке більш акцентується на тлумаченні та конкретизації.
Забезпечення збалансованості у системі англійського та американського права зазвичай здійснювалося на вихідних засадах прецедентного права. Нині все більше витребовується принцип ієрархічності. В цілому система джерел права англо-американського типу потребує належного механізму взаємодії, який би забезпечив цілісність правового регулювання в нових умовах.
Статутне право виступає важливим джерелом права в країнах англо-американського права, де законодавство можна розглядати у двох аспектах. У вузькому значенні під законом розуміють формальний, оформлений у письмовому вигляді акт, який виходить від вищого органу законодавчої влади, а в широкому значенні до нього належать всі ті акти, що створюються законодавчою та виконавчою владами і протиставляються актам судової влади.
Всі закони Англії мають рівну юридичну силу, підлягають єдиному порядку прийняття, зміни та скасування. Це випливає із принципу парламентського верховенства, відповідно до якого закон може бути прийнятий лише парламентом, і всі закони мають рівний статус. Закони мають вищу юридичну силу над судовими прецедентами, виходячи із принципу верховенства Парламенту.
На відміну від Англії статутне право США характеризується певними особливостями, зумовленими федеративним устроєм країни, де Конституція і закони Сполучених Штатів, встановлені на її підставі, виступають верховним правом країни. Судді кожного штату будуть ним зв'язані, попри те, що у конституції і законах окремих штатів можуть мати місце протилежні положення. Оскільки в одній державі діють закони різних рівнів, у багатьох випадках регулювання суспільних відносин в США ускладнюється існуванням колізійних норм, які встановлюють, нормами якого штату (чи федерації) слід керуватися, коли спірне правовідношення виходить за межі одного штату.
Загалом нормативно-правові акти, прийняті англійським Парламентом, поділяються на дві основні групи: публічні і приватні. Публічні статути встановлюють загальні правила поведінки, що поширюються на невизначене коло осіб, і діють на всій території країни або її істотній частині. Приватні акти спрямовані на встановлення винятків з чинного права для окремих осіб та територій.
Поряд із статутним правом важливе значення у регулюванні суспільних відносин відіграє делеговане законодавство, тобто підзаконні нормативні акти, прийняті відповідно до встановленого порядку й у межах повноважень, делегованих законодавцем певним органом державної влади. Як правило такими органами можуть бути центральні органи виконавчої влади, судові органи та місцеві органи. Делеговане законодавство називають ще квазістатутне законодавство, оскільки воно характеризується рисами, що притаманні статутному законодавству, але протиставляється парламентським актам по юридичній силі.
Важливими плюсами делегованого законодавства є те, що воно дозволяє парламентам заощаджувати час для вирішення більш важливих політичних питань, що стосуються усієї країни. Також, завдяки делегованому законодавству ті органи, що уповноважені на його видання можуть оперативніше реагувати на ситуації, що вимагають невідкладного вирішення. Делеговане законодавство забезпечує високу гнучкість, оскільки правила й інструкції, що передбачені делегованим законодавством час від часу можуть доповнюватися або змінюватися без прийняття відповідного парламентського акту.
Головний недолік делегованого законодавства полягає в тому, що воно виводить частину законотворчого процесу за межі прямого контролю демократично обраних представників народу, які працюють в парламенті та передає її в руки державних чиновників. Ось чому важливе значення у країнах англо-американського права відіграє контроль за делегованим законодавством, який здійснюється в парламентській, судовій та адміністративній формах.
Список використаних джерел
Нормативно-правові акти
1. Акт про судоустрій США від 24 вересня 1789 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.adhdportal.com/book_2041_chapter_24_SSHA:_ZAKON_PRO_SUDOUSTRJJ_1789_R.html.
2. Закон о доказательствах Англии 1938 г. (The Еvidеnсе Act 1938) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vanuatu.usp.ac.fj/paclawmat/UK_lеgislаtiоn/UК_Evidence_1938.html.
3. Закон о доказательствах по гражданским делам Англии 1968 г. (The Civil EvidenceAct 1968) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vanuatu.usp.ac.fj/Paclawmat/UK_legis-lation/UK_Civil_Evidence_1968.html.
4. Конституція України [Текст]: закон України №254к/96-ВР від 28 червня 1996 р. – [чинний] / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141. – (Нормативно-правовий документ ВРУ. Закон).
5. Конституція США від 17 вересня 1787 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.litopys.lviv.ua/katalog/pdf/US_Constitution.pdf.
6. Правила гражданского судопроизводства Англии (Civil Procedure Rules 1998) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dca.gov.uk/clvil/procrules_fin/menus/rules.htm.
7. Новозеландский Акт об отмене постановлений (Regulations (Disallowance) Act) от 19 декабря 1989 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislation.govt.nz/act/public/1989/0143/latest/DLM195535.html.
8. Раздел 28 Свода Законов США (Тitle 28 – Judiciary and judicial рrocedure (US Code) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.law.cornell.edu/uscode/html/uscode28/usc_sup_01_28.html.
9. Федеральные правила гражданского процесса в районных судах США 1937 г. (Federal Rules of Civil Procedure 1937) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.law.cornell.edu/rules/frcp/index.html.
10. Федеральные Правила о доказательствах США 1975 г. (Federal Rules of Evidence 1975) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.law.cornell.edu/rules/fre/overview.html.
Монографії, наукові статті, підручники та посібники
11. Аболонин Г. О. Гражданское процессуальное право США / Г. О. Аболонин. – М.: Wolters Kluwer, 2010. – 432 с.
12. Апарова Т. В. Основные тенденции английского прецедентного права / Т. В. Апарова // Ученые записки ВЮЗИ. – М., 1968. – Вып. 17. – Ч. 3. – С. 126–173.
13. Боботов С. В. Введение в правовую систему США / С. В. Боботов, И. Ю. Жигачев. – М.: Норма, 1997. – 333 с.
14. Богдановская И. Ю. Делегированные акты как вторичный источник права / И. Ю. Богдановская // Журнал Высшей школы экономики. – 2013. – № 3. – С. 36–48.
15. Богдановская И. Ю. Закон в английском праве / И. Ю. Богдановская; отв. ред. Н. С. Крылова. – М.: Наука, 1987. – 143 с.
16. Богдановская И. Ю. Категория «правовая норма» в правовой доктрине стран «общего права» / И. Ю. Богдановская // Журнал российского права. – 2006. – №11. – С. 65–73.
17. Богдановская И. Ю. Прецедентное право / И. Ю. Богдановская – М.: Наука, 1993. – 365 с.
18. Бондаренко Є. І. Особливості прецедентного права США / Є. І. Бондаренко // Часопис Київського університету права. – 2011. – №4. – С. 64-68.
19. Бромхед П. Эволюция британской конституции / П. Брохмед; Отв. ред.: В. А. Баранчиков; Пер.: Д. П. Карпова, Е. Н. Лисицын. – М.: Юрид. лит-ра, 1978. – 336 с.
20. Гражданский процесс зарубежных стран: учеб. пособие / под ред. д-ра юрид. наук А. Г. Давтян. – М.: Проспект, 2009. – 480 с.
21. Гук П. А. Судебный прецедент как источник права / П. А. Гук; Под науч. ред. Н. И. Матузова. – Пенза, 2003. – 176 с.
22. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози; пер. с фр. В. А. Туманова. – М.: Междунар. отношения, 1999. – 400 с.
23. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид; пер. с франц. докт. юрид. наук. проф. В. А. Туманова. – М.: Прогресс, 1988. – 279 c.
24. Дженкс Э. Английское право. Источники права. Судоустройство. Судопроизводство. Уголовное право. Гражданское право / Э. Дженкс; Перевод с английского. – М.: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1947. – 378 с.
25. Источники права: проблемы создания, систематизации и реализации: межвуз. сб. ст. / Алт. гос. ун-т, Юрид. фак.; [отв. ред.: канд. юрид. наук, проф. В. Я. Музюкин, д-р юрид. наук, проф. В. В. Сорокин]. – Барнаул: Изд-во АлтГУ, 2007. – 304 с.
26. Конституции государств Америки / Под ред. Т. Я. Хабриевой. – Том 1. Северная и Центральная Америка. – М.: Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации, 2006. – 832 с.
27. Копєйчиков В. В. Доктрина правова / В. В. Копєйчиков // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 2003. – Т. 2: Д-И. – С. 275.
28. Котенко О. А. До поняття про сутність, значення та «дієвість» джерел права в англосаксонській правовій системі / О. А. Котенко // Часопис Київського університету права. – 2012. – №3. – С. 52–56.
29. Кросс Р. Прецедент в английском праве / Р. Кросс; под общ. ред. докт. юрид. наук, проф. Ф. М. Решетникова. – М.: Юрид. лит., 1985. – 239 с.
30. Лоуренс Фридмэн; [пер. с англ. Г. Седуна; под ред. М. Калантаровой]. – М.: Прогресс-Универс, 1993. – 284 с.
31. Луць Л. А. Прецедент правовий / Л. А. Луць, П. М. Рабінович, Г. Г. Шмельова // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ред-кол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: «Укр. енцикл.», 2003. – Т. 5: П-С. – С. 77–78.
32. Луць Л. А. Сучасні правові системи світу: навчальний посібник / Л. А. Луць. – Львів: видавн. Центр ЛНУ імені Iвана Франка, 2003. – 247 с.
33. Магазинер Я. М. Избранные труды по общей теории права / Я. М. Магазинер / Отв. ред. А. К. Кравцов. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический цент Пресс», 2006. – 350 с.
34. Марченко М. Н. Источники права. Учебное пособие / М. Н. Марченко. – М.: Проспект, ТК Велби, 2005. – 760 c.
35. Марченко М. Н. Курс сравнительного правоведения / М. Н. Марченко. – М.: ООО «Городец-издат», 2002. – 1024 с.
36. Марченко М. Н. Основные источники англосаксонского права: понятие, прецедент / М. Н. Марченко // Вестник Московского университета. Сер. 11. Право. – 1999. – №4. – С. 26-41.
37. Нил Эндрюс. Система гражданского процесса Англии: судеб. разбирательство медиация и арбітраж / Нил Эндрюс. – М.: Infotropic media, 2012. – 544 с.
38. Общая теория государства и права: Академический курс: В 2 т. / Под ред. М. Н. Марченко. – М.: Зерцало, 1998. – Т. 2: Теория права. – 640 с.
39. Осакве К. Сравнительное правоведение. Схематический комментарий / К. Осакве. – М.: Юристъ, 2008. – 830 c.
40. Павко А. Джерела права у правових системах сучасного світу / А. Павко, Я. Павко // Віче. – 2010. – №8. – С. 11–14.
41. Петрова Е. А. Основные исторические этапы развития американского права / Е. А. Петрова // История государства и права. – 2006. – №5. – С. 35–38.
42. Петрова Е. А. Статуты и прецеденты в системе источников американского права: монография / Е. А. Петрова. – Иваново: Ивановский гос. ун-т, 2007. – 212 с.
43. Поленина С. В. Научные основы типологизации нормативно-правовых актов в СРСР / С. В. Поленина, Н. В. Сильченко. – М.: Юрид. лит., 1986. – 256 с.
44. Порівняльне правознавство (правові системи світу): монографія / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К.: Парламентське вид-во, 2008. – 488 с.
45. Порівняльне правознавство: підручник / С. П. Погребняк, Д. В. Лук’янов, І. О. Биля-Сабадаш та ін.; за заг. ред. О. В. Пет ришина. – Х.: Право, 2012. – 272 с.
46. Порівняльне правознавство: навчальний посібник / [О. О. Погрібний., І. М. Погрібний, О. В. Волошенюк та ін.]. / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф., чл.-кор. АПрН України О. Н. Ярмиша. – Харків: Вид-во Харківського нац. ун-ту внутр. справ, 2006. – 298 с.
47. Порівняльне правознавство: підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / В. Д. Ткаченко. – Х.: Право, 2003. – 274 с.
48. Пяткина С. А. О теории источников права в английской юриспруденции / С. А. Пяткина // Ученые записки Всесоюзного научно-исследовательского института Советского законодательства. Вьп. 19. – М., 1969. – С. 144-158.
49. Романов А. К. Правовая система Англии: учеб. пособ. / А. К. Романов. – М.: Дело, 2000. – 344 с.
50. Саидов А. Х. Сравнительное правоведение / А. Х. Саидов. – М.: Норма, 2006. – 368 с. – (Краткие учебные курсы юридических наук).
51. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підручник / О. Ф. Скакун. – [пер. з рос.]. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.
52. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения / Ю. А. Тихомиров. – М.: Издательство НОРМА, 1996. – 432 с.
53. Тищик Б. Утворення Верховного Суду США та становлення його компетенції / Б. Тищик // Вісник Львівського національного університету. Серія юридична. – 2004. – Випуск 39. – С. 131–137.
54. Топкачева Н. Є. Звичаєве право: навч. посіб. / Н. Є. Толкачева – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К.: Видавничий центр «Київський університет», 2006. – 366 с.
55. Федераліст: коментар до Конституції Сполучених Штатів / [А. Гамільтон, Д. Медісон, Д. Джей]. – [Пер. з англ.]. – К.: Сфера, 2002. – 542 с.
56. Фетищев Д. Становление прецедентного права в англосаксонской правовой системе / Д. Фетищев // Российский следователь. – 2007. – № 24. – С. 36– 38.
57. Фридмэн Л. Введение в американское право: пер. с англ. / Л. Фридмэн; под ред. М. Калантаровой. – М., 1993. – 286 с.
58. Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: в 2-х Т. / К Цвайгерт, Х. Кетц. – М.: Международ. Отношения, 2000. – Т.1. Основы. – 480 с.
59. Чернооков А. Э. Введение в сравнительное правоведение: учеб. Пособие / А. Э. Чернооков. – СПб.: ИВЭСЭП, Знание, 2004. – 207 с.
60. Sources of the Law // Bouvier’s Law Dictionary. [Електорнний ресурс]. – Режим доступа: http: //www.Constitution.org/Bouv/Bouvier_s.htm.