Курсова робота Динаміка співвідношення публічного та приватного права

Вступ

РОЗДІЛ 1. Публічне право: теоретико-правовий аспект та особливості

1.1. Поняття та особливості публічного права

1.2. Предмет та метод правового регулювання публічного права

1.3. Загально теоретичний аналіз основних галузей публічного права

РОЗДІЛ 2. Приватне право: теоретико-правовий аспект

2.1. Поняття та особливості приватного права

2.2. Предмет та метод правового регулювання приватного права

2.3. Загально теоретичний аналіз основних галузей приватного права

РОЗДІЛ 3. Проблема розмежування публічного та приватного права

Висновки

Література

Проблема поділу права на приватне та публічне стала в Україні настільки актуальною, що до її обговорення долучаються нині представники різних ділянок як теоретичної, так і практичної юриспруденції. Такий інтерес до «приватно-публічної» тематики зумовлюється тим, що вітчизняне правознавство поступово вивільняється від ідеологічних штампів радянської доби, до яких належало, зокрема, повне невизнання приватного права в умовах соціалізму. Значущість цієї проблеми посилюється й її комплексним (міжгалузевим) характером. Звідси - численна кількість наукових робіт, в яких під різними кутами зору (а подекуди й з неоднакових концептуально-методологічних позицій) висвітлюються різні аспекти згаданого дихотомічного поділу права.

Можна сказати, що в системі права є норми, регулюючі загальнозначущі, публічні інтереси держави і суспільства, і норми, що виражають інтереси приватних осіб. Якщо виникнення правовідносин і захист суб'єктивних прав в приватному праві здійснюється лише за ініціативою самих суб'єктів, то в публічному праві - імперативно, на підставі розпоряджень закону.

Серед учених, які займалися дослідженням даної проблеми, можна назвати такі імена як: Ю. Гамбаров, В. Попондопуло, М. Сибільов, В. Хвостов Ч. Азімов, С. Алексеев, С. Полєніна, Ю. Тихомиров та ін.

Метою нашої роботи буде спробувати визначити, що являє собою приватне і публічне право. Також ми намагатимемося визначити критерій такого поділу права та співвідношення між приватним та публічним правом. А також ми проаналізуємо основні концепції дуалізму права, що дасть нам можливість визначити критерій який полягає в основу поділу права на приватне та публічне.

У сучасній юридичній науці термін "право" вживається в декількох значеннях.

По-перше, правом називають соціально-правові додання людей, наприклад право людини на життя, право народів на самовизначення і тому подібне. Ці значення обумовленні природою людини і суспільства і вважаються природним правом.

По-друге, під правом розуміється система юридичних норм. Це - право в об'єктивному сенсі, бо норми права створюються і діють незалежно від волі окремих осіб.

По-третє, названим терміном позначають офіційно визнані можливості, які має в своєму розпорядженні фізична або юридична особа, організація. Так, громадяни мають право на працю, відпочинок, охорону здоров'я, майно т. д., організації мають в своєму розпорядженні права на майно, на діяльність в певній сфері державного і суспільного житті і тому подібне У всіх цих випадках мова йде про праві в суб'єктивному сенсі, тобто про право, що належить діловій особі, - суб'єктові права.

По-четверте, термін "право" використовується для позначив системи всіх правових явищ, включаючи природне право, право в об'єктивному і суб'єктивному сенсі, тут його синонімом виступає термін "правова система". наприклад, існують такі правові системи, як англосаксонське право, романо-германське право, національні правові системи і так далі.

Тема поділу права па приватне й публічне, співвідношення цих двох правових сфер та їх методології залишається однією з найбільш популярних у вітчизняному правознавстві, ймовірно, як затяжна реакція на неприйняття радянською правовою доктриною ідеї дуалізму права. Втім наукові дискусії з цього питання поки що не принесли відчутних результатів, оскільки, як виявилося, вкрай складно визначитися з поняттями приватного і публічного права. Крайнім проявом «ефекту маятника» є абсолютизація чистоти поділу права на приватне й публічне як єдино можливого критерію систематизації чинного законодавства України.

Окрім того, за критерієм, який покладається в основу поділу права на приватне і публічне, відповідні наукові концепції можна поділити на:

- «матеріальні», які використовують для розмежування приватного права і публічного права категорії користі, мети, інтересу, суспільних відносин, юридичних відносин;

- «формальні», які вирізняють ці галузі права з позицій, зокрема, суб'єктного складу учасників відносин, становища суб'єктів, форм захисту, наслідків порушення права.

Слід пам'ятати, що відмінності між публічним і приватним правом не носять жорсткий, контрастний характер за типом «чорне-біле». Всі правові галузі використовують єдині прийоми, методи, засоби правового регулювання, але в різному співвідношенні. Мова може йти лише про переважання тих або інших юридичних елементів - наприклад, загального блага над приватними інтересами, імперативного методу над диспозитивним, заборон і обов'язків над дозволами, субординації над координацією і так далі. Так, диспозитивні начала присутні у сфері дії як цивільного, так і адміністративного права, різна тільки їх питома вага і значення.

Публічно-правові галузі регулюють сферу державного управління, міждержавні відносини, місцеве самоврядування, правосуддя, державно-правовий примус. Публічно-правовими є кримінальне, адміністративне, фінансове, кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне право і ін.

До сфери приватного права відносять перш за все комерційні, майнові, сімейні, трудові, нематеріальні відносини. Приватно-правові норми направлені на захист інтересів окремих осіб - індивідів і організацій. Це, наприклад, цивільне, трудове, сімейне право.

1. Банчук О. Погляди українських представників теорії соціального права на проблему розмежування публічного і приватного права // Право України, 2005. - №2. – С. 118-120.

2. Беляневич О. Декілька нотаток про дуалізм права // Юридичний журнал: Аналітичні матеріали, коментарі, судова практика. - 2004. - №12. – С. 24-26.

3. Духневич А. В. Співвідношення публічного та приватного права в практиці України // Південноукраїнський правничий часопис, 2007. - № 3. – С. 83-85.

4. Загальна теорія держави і права / за ред. М. В. Цвіка. - Харків: Право, 2002. - 432 с.

5. Мережко О. Співвідношення міжнародного приватного з міжнародним публічним правом // Юридична газета. - 2004. - №. 17. – С. 6.

6. Общая теория государства и права В 2т. Академический курс. Т. 2: Теория права / За ред. Марченка М. Н. - М. : Зерцало, 1998. - 639 с.

7. Підопригора О. Розмежування і взаємодія публічного і приватного права як методологічна проблема вітчизняного правознавства // Вісник Академії правових наук України. - 2002. - №. 4. – С. 77-86.

8. Рабінович П. Природне право: діалектика приватного й публічного // Юридичний вісник України. - 2004. - №. 12. – С. 61-63.

9. Сивий P. Основні критерії поділу позитивного права на приватне та публічне: порівняльний аналіз // Юридична Україна. - 2004. - №. 8. – С. 46-54.

10. Сивий Р. До питання про інтерес як критерій поділу права на приватне та публічне // Юридична Україна. - 2004, - №9. – С. 50-61.

11. Сивий Р. Метод правового регулювання як критерій поділу позитивного права на приватне та публічне // Юридична Україна, - 2005. - №3. – С. 54-63.

12. Сивий Р. Б. Приватне право і публічне право: до питання про критерії розмежування // Бюлетень Міністерства юстиції України.: К., 2005. - №8. – С. 78-88.

13. Терия государства и права: Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. - М., 2001. - 776 с.

14. Терия государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. В. М. Корельского и проф. В. Д. Перевалова. - М., 2002. - 616 с.

15. Шабуніна В. В. Поділ права на публічне і приватне в римському праві // Проблеми законності - 2006. - №77. - С. 14-21.

16. Шкварок Л. В. Приватне й публічне право: філософсько-правовий аспект // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України - 2008. - № 5. – С. 16-22.

17. Международное право: учебник для вузов / ред. Беляева Н. Г., Игнатенко Г. В., Тиунов О. И. - 2004 г.

18. Всеобщая теория государства и права: учебник для ВУЗов / ред. Графский В. Г. - 2001 г.

19. Международное частное право: учебник / ред. Дмитриевский Г. К. – 2004 г.

20. Общая теория права и государства: учебник / ред. Лазарев В. В. – 2000 г.

21. Общая теория прав человека / ред. Лукашева Е. А. – 1996 г.

22. Теория государства и права: учебник / ред. Марченко М. Н. – 2004 г.

23. Теория государства и права: курс лекций / ред. Матузова Н. И., Малько А. В. – 2001 г.

24. Теория права и государства: краткий учебный курс / ред. Нерсесянц В. С. – 2001 г.

25. Римское частное право / ред. Новицкий И. Б. – 2000 г.