Курсова робота Державна влада: поняття, сутність та основні аспекти існування

Вступ

1. Поняття і різновиди влади

2. Структура державної влади

3. Форми здійснення державної влади

4. Роль держави у здійсненні державної влади

5. Механізм здійснення державної влади

Висновки

Список використаної літератури

Відтоді, коли влада набула представницького характеру, тобто конституювалась в особливий соціальний інститут, який стоїть над суспільством, проблема влади вилилася у форму співвідношення прав держави, прав суспільства і прав людини. Відповідно до цього історично сформувалися три ідеології влади, які розглядаються в політологічній літературі як державницька, демократична та ліберальна. Критерієм їхніх відмінностей є те, чому вони надають пріоритет: правам держави, правам суспільства чи правам людини.

Центральним у характеристиці поняття держави є погляд на неї як на організацію політичної влади. В усіх аспектах своєї діяльності держава невідривна від такого універсального поняття, як влада. Відомо, що влада здійснюється не тільки в державі, а й у всіх осередках суспільства — суспільних утвореннях, політичних партіях, установах тощо.

Актуальність роботи визначається недостатньою теоретичною розробкою концепції організації державної влади в державах та відсутністю всебічного дослідження сутності її правових ознак. Для сучасної України, яка перебуває на етапі становлення й удосконалення національної державності, питання щодо організації державної влади, форми державного правління, її різновидів, їх недоліків та переваг набувають особливої актуальності й гостроти.

Основна мета роботи полягає в комплексному теоретичному дослідженні держави як такої, прояву державної влади, яке передбачає виявлення сутності, особливостей, правових ознак, різновидів останньої, а також у формулюванні рекомендацій, спрямованих на оптимальне застосування здійснених теоретичних розробок у процесі конституційного реформування в Україні.

Відповідно до поставленої мети в роботі передбачається вирішення низки наукових завдань:

− з’ясувати моделі поділу державної влади й відповідні системи стримувань і противаг в державі;

− розглянути модель організації державної влади в державі, виявити її специфіку й особливості;

− дослідити становлення моделі організації державної влади в рамках конституційного процесу за роки незалежності України.

Об'єктом дослідження виступають закономірності організації державної влади у державі, її різновиди та правові ознаки.

Предметом дослідження є сутність, особливості й різновиди організації державної влади, аналіз її правових ознак і практики її правового закріплення й реалізації в різних країнах світу.

Методи дослідження. Підґрунтя методології дослідження становить комплексний підхід до аналізу державної влади, пов’язаний із застосуванням філософських підходів, загальнонаукових і спеціально-наукових методів. На окремих стадіях роботи застосовувалися різноманітні методи: системний і структурно-функціональний – при дослідженні форми державного правління й визначенні її елементів, поділу державної влади, з’ясуванні її складників, їх функціонального взаємовпливу; тлумачення норм права – для визначення змісту норм, які закріплюють організацію державно-владних інститутів; історико-правовий – у процесі звернення до генезису предмета дослідження; порівняльно-правовий – при аналізі республіканських форм державного правління.

Влада притаманна всім суспільним відносинам – економічним, політичним, соціальним, ідеологічним. І хоча є різні підходи до поняття влади, найбільш практичним для її характеристики є погляд на неї як на прояв організованої сили, заснованої на здатності одних суб’єктів нав’язувати свою волю іншим, тобто керувати ними.

Яке співвідношення держави і державної влади? Поняття «держава» і «державна влада» — близькі і багато в чому збіжні. У ряді випадків вони вживаються як тотожні, взаємозамінні. Але між цими поняттями є й відмінності. Поняття «держава» є місткішим: воно охоплює не лише владу саму по собі, але й інші інститути, органи влади.

Розширення можливостей впливу держави на суспільні відносини в сучасних умовах не повинно приводити до реабілітації тоталітарних посягань державної влади, нехтування правами і свободами людини і громадянина, прерогативами самоорганізованого і самоврядного у своїй основі громадянського суспільства, на обслуговування потреб якого зрештою і спрямована діяльність соціальної, демократичної, правової держави. З погляду сучасного рівня розвитку наукових знань соціальна спрямованість держави розглядається як органічна складова сучасної демократичної та правової організації суспільства і тому не повинна виходити за межі якісних характеристик сучасної державності.

Влада — явище соціальне. Соціальна влада присутня (хоча й у прихованій формі) скрізь, де є усталені об'єднання людей: у сім'ї, виробничих колективах, державі, тобто там, де є реальні можливості і спроможність впливати на поведінку людей за допомогою яких-небудь засобів. Динаміка розвитку будь-якої організованої спільності людей є боротьбою між владою і хаосом.

Способи володарювання можуть бути різними: демократичними (влада здійснюється при участі виконавців її рішень), авторитарними (одноособове правління з обмеженим контролем над підданими), тоталітарним (усеосяжний контроль суб’єкта над об’єктом), конституційним (правління в рамках закону), деспотичним (усевладдя, сваволя й опора на насильство), ліберальним (повага свободи особи, її фундаментальних прав) та іншими. Вплив за допомогою традиції можливий лише тоді, коли норми культури, зовнішні по відношенню до організації, підтримують точку зору, згідно якої підкорення начальству є бажаною поведінкою.

Державна влада є особливим різновидом соціальної влади. Якщо у первісному суспільстві соціальна влада має публічний (суспільний) характер, то в класово-організованому — політичний. У державі ми маємо справу з політичною владою. В аналізі політичних систем суспільства влада посідає таке саме місце, як гро­ші в економічних системах: вона має міцні корені в суспільному і приватному житті громадян.

Влада — завжди двостороння взаємодія суб'єкта і об'єкта. Влада ніколи не є відносинами лише однієї особи (або органа), якщо не мати на увазі владу людини над собою (але це вже психологічний, а не соціальний феномен). Влада означає відносини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування волі когось іншого, з іншого — підкорення їй. Інакше — це владовідносини між суб'єктом і об'єктом.

1. Бостан С. К. Форма правління сучасної держави: проблеми історії, теорії, практики: Монографія / С. К. Бостан. – З.: Юрид. Ін.—т, 2005. – 540 c.

2. Ж.-Ж. Руссо. Об общественном договоре. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://log-in.ru/books/ob-obshestvennom-dogovore-russo-zhan-zhak-filosofiya/#read.

3. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – Х.: 2013. – 64 с.

4. Копєйчиков В. В. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

5. Малько А. В. Теория государства и права в схемах, определениях и комментариях: учеб. Пособ. – М.: Проспект, 2010. – 145 с.

6. Механізм державної влади. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reports/politolog/16239/.

7. Морозова Л. А. Tеория государства и права: Учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. «Юриспруденция» / Л. А. Морозова. – М.: Юрист, 2004. – 414 с.

8. Органи державної влади України / За ред. В. Ф. Погорілка: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2002. – 592 с.

9. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права і держави: Навч. посіб. – К.: «Київська книжкова фабрика», 2001. – 152 с.

10. Рагозін М. П. Вчимося демократії. Уроки громадянської освіти. – Д.: Донбас, 2000. – 150 с.

11. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Х.: Консум, 2001. – 656 с.

12. Теорія держави і права (опорні конспекти): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Авт.-упоряд. Кравчук М. В. – Тернопіль, 2006. – 299 с.

13. Федоренко Г. О. Теорія держави і права: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2006. - 232 с.

14. Філософія права: Навч. посіб. / За заг. ред. О. Г. Данільяна. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 272 с.

15. Халипов В. Ф. Введение в науку о власти. Моногр. М.: 1996. – 380 с.

16. Халипов В. Ф. Кратология как система наук о власти. – М.: Республика, 1999. – 303 с.

17. Цвік М. В., Петришин О. В. Загальна теорія держави і права: Підручн. – Х.: Право, 2009. – 584 с.

18. Шаповал В. М. Державний лад країн світу: Довідник. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – 320 с.