Курсова робота Поняття та загальна характеристика сімейних правовідносин

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СІМЕЙНОГО ПРАВА

1.1. Історія форми сім’ї та шлюбу

1.2. Принципи та система сімейного права

РОЗДІЛ ІІ. ЗМІСТ СІМЕЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН

2.1. Поняття та види сімейних правовідносин

2.2. Ознаки сімейних правовідносин

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ СІМЕЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН

3.1. Суб’єкти та об’єкти сімейних правовідносин

3.2. Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Особливими правовими відносинами є сімейні правовідносини, які складають предмет сімейного права, як окремої галузі права, адже роль сім’ї в житті суспільства дуже важлива та багатогранна. Не багато є суспільних явищ, які б поєднали в собі всі основні аспекти людської життєдіяльності і виходили на всі рівні практики: від суспільно-історичного до індивідуального; від економічного до духовного.

Сім’я – один із них. Саме тому дослідження сімейних правовідносин з метою теоретичного обґрунтування базових понять для повноцінного існування кожного члена сім’ї, як окремого суб’єкта зазначених правовідносин, та можливості належного використання визначених об’єктів зумовлює актуальність даної теми. Оскільки на сьогодні у цій сфері багато серйозних труднощів, що зумовлені, зокрема, стрімким розвитком та необхідними теоретичними змінами, так і змінами чинного національного законодавства, яке усі намагаються пристосувати до європейських стандартів не враховуючи при цьому основи ментальності та специфічних особливостей, завдяки яким Україна має змогу існувати як самобутня самостійна держава.

Метою дослідження даної курсової роботи є:

а) дослідити теоретичні, практичні та законодавчі питання існування та розвиток сімейних правовідносин, як окремого інституту сімейного права;

б) визначити поняття сімейних правовідносин, та пов’язані з ним терміни, а також детально дослідити усі його складові;

в) розробити нові науково обґрунтовані пропозиції щодо вирішення проблеми у даній сфері.

Наукова новизна роботи полягає у дослідженні та порівнянні теоретичних та практичних понять кожного елементу сімейних правовідносин; внесенні пропозицій до нормативно-правових актів та розробці шляхів для реального захисту суб’єктів сімейних правовідносин, удосконалення механізму не лише реалізації прав, але й ефективного виконання цими суб’єктами своїх обов’язків; забезпеченні правових підстав існування юридичних фактів; повноцінного захисту об’єктів.

Методологічною основою дослідження є прагнення врахувати зусилля попередників, вчених, які присвятили свої роботи як проектам захисту прав подружжя, так і реалізації цих проектів у життя, зокрема: З. Ромовської, І. Жилінкової, О. Дзери, О. Балакірєвої, Є. Ворожейкіна, В. Рясенцева, М. Антокольської, A. Бєляєвої, В. Маслова, М. Кротова, Ю. Червоного, A. Нечаєвої та інших.

Отож, досліджуючи сукупність прав та обов’язків чоловіка та дружини, та гарантії їх реалізації, а отже правовий статус подружжя, необхідно не обминути розгляд існуючих недоліків в законодавстві, що не дають в повній мірі реалізувати права, а без реалізації прав ніколи не буде повного виконання обов’язків. І при цьому сім’я, як основа держави, буде незахищеною та й кількість зловживань у її захисті постійно збільшуватиметься. Тому ми вважаємо, що недоліки у зазначеній сфері необхідно усувати якнайближчим часом і лише тоді ми зможемо дійсно стверджувати, що у нас міцна держава, яка справді захищає сім’ю.

Таким чином, на підставі всього викладеного вище, можна зробити висновки, що для визначення поняття та правильного розуміння сутності сімейних правовідносин ключовим є визначення поняття сім’я. Сімейні правовідносини мають спеціальні та загальні ознаки. Вони за своєю правовою природою є досить близькими із цивільно-правовими відносинами. Для сімейних правовідносин характерним є їх складний характер, коли абсолютні та відносні правовідносини дуже тісно пов’язані між собою та існують, так би мовити, паралельно.

Сімейні правовідносини поділяються на внутрішні та зовнішні. Внутрішніми сімейними правовідносинами вважаються ті, що виникають між членами однієї сім’ї, наприклад, відносини між подружжям, батьками та дітьми, які проживають однією сім’єю, пов’язані спільним побутом та взаємними правами та обов’язками. Зовнішніми можна вважати правовідносини між особами, які складали сім’ю раніше, або взагалі не були членами однієї сім’ї, однак пов’язані такими правами та обов’язками, які за своєю суттю є сімейними. Сімейні правовідносини виникають, змінюються та припиняються внаслідок різноманітних конкретних життєвих обставин.

Норми сімейного права регулюють різні види сімейних відносин, унаслідок чого останні набувають якостей правовідносин, тобто відносин, які врегульовані нормами сімейного права. В сімейно-правовій літературі традиційним є широке розуміння поняття «сімейні правовідносини». Воно включає:

а) правовідносини між членами сім’ї (внутрішні сімейні правовідносини);

б) правовідносини, які визнаються сімейними, хоча вони виникають за межами сім’ї (зовнішні сімейні правовідносини).

Це аліментні правовідносини колишнього подружжя, правовідносини між дитиною та одним із батьків, з яким дитина разом ніколи не проживала, правовідносини між онуками та бабою, дідом, які не проживають разом, тощо. З цього видно, що сімейними в повному розумінні можна назвати лише першу групу правовідносин — правовідносини членів сім’ї. Відносини, які виникають за межами сім’ї, можна вважати сімейними певною мірою умовно.

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, - 2002. - № 21-22, ст. 135.

3. Антокольская М. В. Семейное право. — М., 2009. — С. 95.

4. Белякова А. М., Ворожейкин Е. М. Советское семейное право. — М., 2009. - С. 34-35.

5. Ворожейкин Е. М. Семейные правоотношения. — М., 2007. - С. 72.

6. Гопанчук В. С. Сімейне право України: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2009.

7. Давиденко Г. І. Шлюб і сім’я. – К.: Політвидав, 2007. – 126 с.

8. Жилінкова І. Шлюбне законодавство та перспективи його розвитку // Право України. – 2010. - №6. – С. 108-111.

9. Майнові відносини подружжя: Огляд чинного законодавства // Юридичний вісник України. – 2011. - №39. – С. 6.

10. Поссе Е. А., Фадеева Т. А. Проблемы семейного права. - Ленинград, 2009. - С. 33.

11. Право и защита семьи государством. / За ред. Азарова Е. Г., Королева Ю. А. – М.: Наука, 2007. – С. 182.

12. Ромовська З. В. Сімейне право - перспективи розвитку // Основні напрямки реформи цивільного права в Україні. – 2-е вид. – К., 2007. – С. 128.

13. Сімейне право України: Підручник. за ред. Ю. С. Червоного, - К:, «Істина», 2010.

14. Сімейне право України: Підручник / Л. М. Баранова, В. І. Борисова, І. В. Жилінкова та ін.; За заг. ред. В. І. Борисової та І. В. Жилінкової. - К.: Юрінком Інтер, 2008. — 264 с.

15. Соловей Т. Від заручин – до майнової відповідальності // Нова політика. – 2011. - №3. – С. 14-15.

16. Сосипатрова Н. Е. Брачный договор: правовая природа, содержание, прекращение // Государство и право. - 2009. - №3. - С. 76.

17. Ульяненко О. Значення інституту шлюбного договору // Вісник прокуратури. – 2009. – №3. – С. 80-84.

18. Цивільне та сімейне право України у запитаннях та відповідях. / За заг. ред. Харитонова Є. О., Калітенко О. М. – Х.: Одіссей, 2010. – 640 с.

19. Червоный Ю. С. Понятие и особенности семейных правоотношений // Суспільство. Держава. Право. – Цивільне право. - №1. – 2010. – С. 16-23.

20. Шевченко Я. Н. Взаємодія цивільно-правових та сімейно-правових норм // Радянське право. - 2008. - №4. - С. 48.