Курсова робота Судова влада в Україні

Вступ

Розділ 1. Поняття судової влади в Україні

1.1. Конституційно-правові засади судочинства в Україні

1.2. Принципи організації та система судової влади в Україні

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Правові засади діяльності системи судів загальної юрисдикції в Україні

2.1. Порядок формування та структура судів загальної юрисдикції

2.2. Підвідомчість спорів у судах загальної юрисдикції в Україні

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Конституційний суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції

3.1. Порядок формування Конституційного Суду України та особливості його складу

3.2. Функції та повноваження Конституційного Суду України

Висновки до розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

Актуальність теми дослідження. Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є правовою державою, тобто державою, що заснована на визнанні та реальному забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, верховенстві права, взаємній відповідальності людини і держави. Обов’язковим атрибутом такої держави є незалежна судова влада, формою здійснення якої є правосуддя, що забезпечує захист та поновлення прав і свобод людини і громадянина.

Основними функціями судової влади в Україні є здійснення правосуддя - цивільного, господарського, адміністративного і кримінального.

Переважна більшість науковців і практиків відзначають виконання судовою владою таких двох функцій, як правосуддя (захист та відновлення порушених прав) та охоронна (охорона прав і свобод громадян держави). Разом з тим, судовій владі притаманна й контрольна функція у сенсі контролю за законністю та обґрунтованістю рішень і дій посадових осіб, а також органів інших гілок влади. Контроль може здійснюватися як Конституційним судом, так і судами загальної юрисдикції. На практиці суди реалізують й деякі інші функції у межах здійснення правосуддя: правозахисну, яка полягає в захисті судом законних інтересів громадян і держави, що охороняються законом, правоохоронну – суд відіграє важливу роль у стримуванні злочинності й запобіганні злочинним проявам, застосовуючи покарання до осіб, які вчинили злочини та інші правопорушення, виховну, бо своєю діяльністю суд сприяє формуванню у громадян і посадових осіб поваги до права й закону.

Теоретичну базу дослідження склали праці таких вчених: Аболоніна Г. О., Бендера Р., Боннера О. Т., Васьковського Є. В., Давтяна А. Г., Жуйкова В.М., Луспеника Д.Д., Мамницького В. Ю., Нефедьєва Є. А., Джекоба І., Осипова Ю. К. та ін.

Метою дослідження є здійснення правового аналізу судової влади, інтерпретація процесуальних інститутів та процедур, що сприяють реалізації права на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод та інтересів в умовах демократичного суспільства в Україні.

Мета дослідження зумовила такі завдання наукового пошуку:

- дослідити теоретичні аспекти судової влади;

- визначити конституційно - правові засади діяльності системи судів загальної юрисдикції в Україні;

- вивчити роль Конституційного суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції.

Основою дослідження послужили загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, а саме: історичний, порівняльний, системно-структурний, статистичний, формально-юридичний, діалектичний методи.

В умовах розвитку демократії, додержання прав і свобод людини створення належної та ефективної національної системи судового захисту стає одним з головних завдань держави.

Науковою роботою досліджено, що судова влада є однією з гілок державної влади, незалежний статус якої гарантується та забезпечується на найвищому конституційному рівні, що реалізується спеціально уповноваженими органами державної влади, які організуються та функціонують відповідно до визначених конституцією держави принципів, і виконують свої завдання властивими їм методами.

У правовій державі судочинство має бути побудовано на демократичних засадах. Демократичність цих засад полягає в тому, що закріплені в нормах права, вони забезпечують здійснення правосуддя тільки судом, на засадах рівності громадян перед законом і судом, одноособовість і колегіальність розгляду справ, незалежність суддів і підкорення їх лише законові, гласність судового процесу та його повного фіксування технічними засобами, державної мови судочинства. Реальні процесуальні права учасників правовідносин, надійні гарантії їх реалізації, доступність судочинства дозволяють кожній зацікавленій людині реалізувати право на звернення в суд за захистом і на судовий захист, надане Конституцією України. Отже, в засадах відображено демократичні риси й загальну спрямованість права.

Найважливіше завдання судової влади полягає в тому, щоб шляхом розгляду та вирішення правових спорів забезпечити визначені правом межі свободи, рівність всіх перед законом і судом при балансі публічних та приватних інтересів.

Принципи функціонування судової влади – це конституційно-правові засади, що визначають порядок діяльності судової влади, закріплюють базові властивості судового процесу, а також окреслюють вимоги, що встановлюються як для судової влади в цілому, так і окремих судів та суддів. При цьому, ступінь широти та детальності регламентації організаційних принципів судової влади значною мірою залежить від специфіки правових традицій тієї чи іншої країни, а також тих усталених способів взаємодії у трикутнику «судова влада – законодавча влада – виконавча влада», що сформовано у кожній державі.

Один із фундаментальних принципів побудови судової системи полягає в необхідності забезпечення загального та рівного доступу до правосуддя. Загальновідомо, що більш високий рівень доступу забезпечує саме диференційована судова система.

Визначено, що судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Організація системи судів в Україні характеризується розподілом юрисдикції. Під юрисдикцією в контексті судової влади розуміється компетенція, якою наділені тільки суди, щодо розгляду справ і прийняття у них обов‘язкових рішень, які є кінцевими в рамках національної правової системи і не можуть бути переглянуті у позасудовому порядку. Це поняття певною мірою тотожне поняттю “підвідомчість”, яке традиційно вживалося, коли йшлося про розмежування повноважень між судами та іншими державними органами, або між загальними і арбітражними (господарськими) судами.

В ході дослідження вивчено роль Конституційного Суду України щодо вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів, що є одним з основних контролюючих повноважень єдиного в Україні органу конституційної юрисдикції.

Таким чином, одним із стратегічних завдань розвитку державності в Україні було і залишається проведення судово-правової реформи, яка передбачає становлення в українській державі незалежної судової системи, діяльність якої повинна бути спрямована на захист прав людини, забезпечення соціальної стабільності та режиму законності у державі, що має реалізовуватися виключно засобами правового характеру.

1. Конституція України від 28 червня 1996 року. – К., 1996. – 28с.

2. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 р. № 2453–VI // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 55/1. – Ст. 1900.

3. Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 49. - Ст. 272.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 40-41, 42. – Ст.492.

5. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 6. – Ст.56.

6. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 35. – Ст.446.

7. Кримінально - процесуальний Кодекс України: Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. - № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88.

8. Податковий кодекс України: Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст. 112.

9. Про третейські суди: Закон України від 11.05.2004 № 1701-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004, № 35, ст.412.

10. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24.02.1994 р. № 4002-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1994, № 25, ст.198.

11. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96.

12. Бородін І. Судова влада у теорії поділу влад / Бородін І. // Право України. – 2012. –№ 10. – С. 11-15.

13. Галайденко Т.В. Актуальні проблеми забезпечення незалежності судової влади України / Т.В. Галайденко // Вісник Вищої ради юстиції. – 2010. - №1. – С. 42-48.

14. Головін А.С. Захист прав і свобод людини і громадянина єдиним органом конституційної юрисдикції України: монографія // А.С. Головін. - К.: Логос., 2012. - 381с.

15. Городовенко В.В. Принципи судової влади: монографія / В.В. Городовенко. - X.: Право, 2012. - 448с.

16. Григор'єв В. А. Повноваження Конституційного суду України: проблеми реалізації і необхідність систематизації / В.А. Григор'єв // Держава і право. – 2011. - Випуск 53. – С. 170-176.

17. Дрягіна Т.Б. Конституційні принципи організації та функціонування судової влади в Україні: дисер.... канд. юр. наук. - Національний університет «Острозька академія». - Острог, 2011. - 206 с.

18. Колеснікова І.С. Поняття та система гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах / І.С. Колеснікова // Право та управління. – 2011. - №2. – С. 30-34.

19. Куцин М.М. Судова влада в системі поділу влади у контексті її самостійності / Куцин М.М. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К., 2013. – Вип. 34. – С. 153-159.

20. Ладиченко В. Гуманістичні цінності в організації судової влади / Ладиченко В. // Юридична Україна. – 2013. – № 2. – С. 4-9.