Контрольна робота Загальна характеристика кримінальної політики

Вступ

1. Визначте види кримінальної політики та встановіть їх співвідношення

2. Дайте характеристику підстав криміналізації

3. Наведіть приклади прихованої криміналізації

Висновки

Список використаних джерел

Кримінальна політика - це цілеспрямована активна діяльність держави щодо захисту суспільства від злочинності, розробка та реалізація оптимальної стратегії, покликаної забезпечити досягнення мети стабілізації і Обмеження рівня злочинності, створення передумов позитивних тенденцій злочинності [5, с.5].

Цілі, завдання та зміст кримінальної політики формуються під впливом змін у стані економіки, права, ідеології та соціальної психології, в якості соціального життя, особливостей стану і тенденцій злочинності. Ці обставини повинні постійно аналізуватися і використовуватися при коригуванні цілей і завдань кримінальної політики, визначення тактичних аспектів її реалізації.

Значення кримінальної політики актуалізується в умовах реформування суспільства, при переході від одного його стану до якісно іншого. В обстановці відносної нестабільності нашого суспільства в останні роки закономірністю є кількісні та якісні зміни злочинності: її значне зростання, збільшення частки тяжких та особливо тяжких злочинів, посилення організованості. У зв'язку з цим різко зростає значення кримінальної політики держави в сучасних умовах [8, с.8].

Отже, кримінально-правова політика на сучасному етапі розвитку України - це нерозривна складова всієї політики нашої держави.

Кримінально-правова політика становить серцевину політики у сфері боротьби зі злочинністю, оскільки визначає основні поняття, межі об’єкта впливу, об’єм, основні принципи і прийоми впливу на злочинність.

Перед кримінально-правовою політикою стоїть комплекс завдань, вирішення яких створює передумови для успішної діяльності всієї системи боротьби зі злочинністю.

Важливим елементом кримінально-правової політики є криміналізація суспільно небезпечних діянь. Підстави криміналізації є: існування суспільно небезпечної поведінки, яка потребує кримінально-правової заборони; відносна поширеність суспільно небезпечних діянь; зміна уявлень про ступінь суспільної небезпеки діяння; зміна загальновизнаної моральної оцінки відповідного діяння; виконання державою міжнародно-правових обов’язків з охорони прав людини.

При цьому криміналізація має відбуватись виключно уповноваженим на те суб’єктом шляхом внесення відповідних змін до закону про кримінальну відповідальність, відповідно до вимог Конституції та законів України.

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: „ДОК-К, 1996. - 40 с

2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131.

3. Аналітичний огляд наукових статей з проблем криміналізації та декриміналізації діянь (Кудрявцев В.Н., Емінов В.Є., Готін О., Мельник М.) №12 – 2004 (с.46-50).

4. Беляев Н.А Уголовно-правовая политика и пути ее реализации. Издательство Ленинградского Университета. 1986. -234 с.

5. Восхолов С.С. Основы уголовной политики. - М., 1999. С.32

6. Готіна. О. Підстави криміналізації діянь. Право України” №2 – 2005 (с. 95-98)

7. Демидова Л. М. Криміналізація заподіяння майнової шкоди: поняття, підстави та їх види / Л. М. Демидова // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр. – Харків, 2009. – Вип. 18. – С. 53–65.

8. Уголовная политика и ее реализация органами внутренних дел - ред. Л.И. Беляева. Учебник. МОСКВА – 2003

9. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. Ю. В. Александров

10. Ковалев М.И Соотношение уголовной политики и уголовного права // Советское государство и право. - 1979. -№ 12. -С. 67.

11. Коробеев А И Уголовная наказуемость общественно опасных деяний основания установлення, характер и реализация в деятельности органов внутренних дел) Учебное пособие. Хабаровск, 1986.- 235 с.

12. Рожнов А.П. К вопросу о признании судебной практики юридическим источником уголовного права. Вестн. Волгогр. гос. ун-та. Сер. 5, Юриспруд. 2012. № 1 (16) C.123-130

13. Фріс П. Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретич- ні, історичні та правові проблеми. – К.: Атіка, 2004. – С. 247–248.