Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по правовым дисциплинам \ Теория государства и права \ 2906. Курсова робота Громадянське суспільство та держава

Курсова робота Громадянське суспільство та держава

« Назад

Код роботи: 2906

Вид роботи: Курсова робота

Предмет: Теорія держави і права

Тема: Громадянське суспільство та держава

Кількість сторінок: 24

Дата виконання: 2015

Мова написання: українська

Ціна: 400 грн

Реферат

Вступ

1. Визначення поняття громадянське суспільство і держава

2. Особливості формування громадянського суспільства

2.1. В сучасному світі

2.2. В сучасній Україні

2.3. Порівняльний аналіз особливостей формування громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності

3. Держава, молодіжні організації та громадські організації в громадянському суспільстві

3.1. Держава і молодіжні організації в громадянському суспільстві

3.2. Місце і роль громадських організацій у громадянському суспільстві

Висновок

Перелік використаних джерел

Додатки

Проблематика Наприкінці ХХ ст. все більший інтерес викликала проблема взаємовідносин людини й політичної влади. Це було пов’язано із змінами у розвитку світової спільноти, перенесенням людського фактора, людської особистості в центр визначення цивілізованості суспільства. Формування єдиного інформаційного простору, що забезпечувало інтеграційні процеси в сучасному світі, не призводило, однак, до стирання культурного розмаїття різних ареалів і цивілізацій. Більше того, саме цей фактор актуалізував проблеми духовних рушійних сил у життєдіяльності суспільств та індивидів.

Іншою відмітною рисою стало те, що після більш-менш тривалого періоду приватизації суспільного життя в розвинених країнах світу та згортання ролі держави ми стали свідками піднесення ролі держави не лише в сфері економіки, а й у сфері соціальних відносин.

Актуальність теми: Питання, яке поставлене в курсовому проекті є досить актуальним, адже Україна взяла курс на побудову цивілізованого, правового громадянського суспільства, а країна не досягне економічних, державотворчих успіхів загалом, якщо не матиме ідеології, системи цінностей, у яку б повірили люди і яка надала можливості всім комфортно жити у своєму державному домі.

Громадянське суспільство – атмосфера волі, свободи, ініціативи, самодіяльності, самореалізації індивідів.

Однією з найхарактерніших рис громадянського суспільства є існування певного прошарку між особистістю, ринком і державою, прошарку «громадськості», що може об`єднуватися і відстоювати певні свої інтереси перед державою, оскільки окремому індивіду важко захищати свої права та інтереси. За допомогою створених суспільних організацій люди можуть разом ефективно реалізовувати та захищати свої права, здійснювати свободу, задовольняти свої інтереси.

Значущість концепції громадянського суспільства полягає в тому, що вона знімає напругу між державою і собою, забезпечуючи максимальні можливості та права для особи, ставлячи її інтереси вище ніж державні. Модель, згідно з якою співпрацюють між собою громадянське суспільство і держава є найдієвішою, коли існує відносна однорідність інтересів і ціннісних установок індивідів і соціальних груп, тобто між цими суб`єктами не існує ключових розбіжностей, які мають принциповий характер.

Існує думка, що сьогодні ідея громадянського суспільства вже не є актуальною, оскільки в більшості країн вона визріла значно раніше, і навіть була в окремих країнах зреалізована, але нині основними цілісними орієнтирами розвитку нашого суспільства є ліберально-індивідуальні цінності такі, як права людини, законність і демократизм, власність, широке самоуправління, що дає шанс сподіватися, що ідея громадянського суспільства знайде свій розвиток і реалізацію в Україні.

Логіка роботи вимагає її поділ на такі розділи:

1. Теоретичний, в якому розглянуте поняття громадянського суспільства та держави.

2. Аналітичний, в якому дано аналіз формування громадянського суспільства.

Отже, розбудова громадянського суспільства лишається нагальною проблемою України. Суттєвою ознакою такого суспільства є плюралістичність, розмаїття укладів життя людей у ньому і відповідно інтересів та пріоритетів. Соціальна структурованість і диференційованість – невід`ємна ознака громадянського суспільства, оскільки «шаблі» соціальних витрат неначе відгороджують його від бюрократичних втручань, забезпечують певну свободу вільному волевиявленню людей і спільнот, а конкуренція й мобільність роблять його життєздатним і збалансовано стабільним.

Громадянське суспільство – це певний механізм неформального соціального партнерства, який уможливлює підтримання балансу існуючих інтересів у суспільстві та їх реалізацію. Громадянське суспільство передбачає свободу асоціацій індивідів, коли добровільні об`єднання та організації виражають інтереси і прагнення певних верств населення.

Союзи підприємців, найманих робітників, органи виробничого самоврядування, спілки споживачів та багато інших структур покликані забезпечувати дотримання цивілізованих відносин між усіма учасниками виробництва й обміну, пом`якшувати зіткнення численних приватних устремлінь.

Підґрунтям і ознаками громадянського суспільства є ринкова економіка з властивою їй багатоманітністю форм власності та відкритою конкуренцією, структурованість суспільства, відокремленість різних груп і верств у ньому, множинність незалежних політичних сил і партій, недирективно сформована громадська думка і найголовніше, вільна особа з розвиненим почуттям громадянськості й власної гідності.

І саме нині, переосмислюючи пройдений шлях, аналізуючи масштаби трансформацій і невипадкових зривів, є реальний шанс докорінно змінити хід подій на краще, насамперед на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Зрозуміло, що реалістичність цих очікувань великою мірою залежить від розвитку внутрішньополітичної ситуації в нашій країні. Але представники євроструктур неодноразово наголошували на тому, що двері до Європи, принаймні до НАТО, відчинені для України, хоча йдеться не лише про нашу здатність інтегрувати свої збройні сили у військову структуру НАТО, а й про забезпечення державою стандартів демократії: свободи преси, незалежності судової влади, стабільної внутрішньополітичної ситуації, вільних і справедливих виборів.

Ми усвідомлюємо, що незалежна демократична Україна має бути одним із ключових чинників забезпечення стабільності в Центральній і Східній Європі та на континенті в цілому. І на цьому шляху. В кінцевому підсумку, все залежить від самої України.

1. Теорія держави та права. Підручник для юридичних вузів та факультетів. Під ред. В.М. Корельського та В.Д. Перевалова – М.: Видавнича група ІНФРА М – НОРМА, 1997 – 570с

2. Розвиток громадянського суспільства в Україні / Укл. Я. Шара, І. Підлуська та ін. – К., 2002 – 59с

3. Копейчиков В.В. громадянське суспільство та проблеми розвитку підприємництва / Реферативний огляд чинного законодавства України. – К., 2000 р

4. Литвин В. На шляху державного самоствердження України // Birl.-2002 -№ 9.

5. Спіркін А.Г. Основи філософії: Підруч. посібник для вузів, - М., 1988 – 592 с

6. Криворучко Ю. Молодь як суспільний чинник формування громадянського суспільства України // Громадянське суспільство як здійснення свободи: центрально-східноєвпропейський досвід / За ред. А. Карася. – Л., 1999.

7. Головенько В. молодіжний рух української діаспори // Українська діаспора. – Київ; Чикаго, 1994. - №6.

8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо (конституційності) положень абзацу четвертого ст.2, частини другої ст.6, частин першої, другої ст.10 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. - № 6

9. В. Кравчук Громадські організаціі в громадянському суспільстві // Підприємництво, держава та право. – 2003 - № 9.

10. М. Цимбалюк Особистість як головна умова існування громадянського суспільства // Підприємництво, держава та право. – 2004. - №2.

Реферат

Дана курсова робота містить в собі 24 сторінки, 10 джерел, 1 додаток.

Об`єктом дослідження громадянського суспільства і його взаємозв`язку з державою, а також те, що суть громадянського суспільства при всьому багатстві його можливих понять і визначень, де домінує не системний, а випадковий набір ознак і складових, часто відмінних між собою.

У першому розділі розглядається поняття держави та громадянського суспільства.

У другому розділі досліджується аналіз шляхів ствердження основних засад громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності.

Третій розділ аналізує взаємовідносини держави та громадянських молодіжних організацій у громадянському суспільстві, проблему визначення меж державного впливу на їх діяльність.

Деполітизація, структурованість, диференційованість, реформування, громадянське суспільство, організація, аналіз.