Курсова робота Кабінет Міністрів – вищий орган виконавчої влади в Україні

Вступ

Розділ 1. Історично-правовий статус Кабінету Міністрів України

1.1. Правовий статус Кабінету Міністрів України до прийняття чинної Конституції України

1.2. Розвиток правового статусу Кабінету Міністрів України та його сучасні особливості

Розділ 2. Місце Кабінету Міністрів України в системі органів державної влади

2.1. Проблеми взаємодії Кабінету Міністрів України у відносинах з Президентом України

2.2. Проблеми взаємодії Кабінету Міністрів України у відносинах з Верховною Радою України

2.3. Проблеми взаємодії Кабінету Міністрів у відносинах з іншими органами виконавчої влади

Висновки

Список використаних джерел

Формування соціальної та зовнішньої політики України, сприяння швидшому виходу держави зі світової кризи у величезній мірі залежить від ефективної діяльності Кабінету Міністрів. Відповідно до чинної Конституції, він відіграє важливу роль на політичній арені, бо є вищим органом виконавчої влади [1, ст.113].

Актуальність теми курсової роботи обумовлюється необхідністю визначення місця Кабінету Міністрів України в системі органів влади, що, насамперед, пов’язано з зростанням ролі виконавчої влади ті з великою кількістю завдань, покладених на неї. Сьогодні молода країна знаходиться на доволі хиткому та небезпечному етапі, запроваджуються нові реформи: медична, пенсійна, освітня та інші. Незначні помилки у діяльності Кабінету Міністрів призведуть до невиправних наслідків – держава назавжди заглибиться у кризу та втратить свій авторитет у міжнародному просторі. Обурення українського народу власним урядом випливе в хвилі протестів та демонстрацій.

Не менш актуальним є пошук нових шляхів підвищення ефективності роботи головного органу виконавчої влади. Неможливо розмірковувати про міцний уряд, його стабільну роботу без ліквідації головних суперечок у сфері регулювання правового статусу Кабінету Міністрів.

Крім того, курсова робота спрямована на вияв перешкод, які уповільнюють нормальну діяльність органу, та їх усунення. Отримані в ході дослідження результати можуть бути використані для успішного проведення у країні вищезазначених реформ та запобіганню небажаних результатів.

Теоретичну базу курсової роботи становлять: Конституція України, нормативно-правові акти; праці О.В. Скрипнюк, О.Ф. Фрицького, Ю.М. Тодика, В.В. Кравченко, А.І. Кудряченко, В.Ф. Годованець, Ю.С. Шемшученко тощо.

Об’єктом дослідження є система органів виконавчої влади України.

Предметом дослідження є правовий статус Кабінету Міністрів України; повноваження Уряду України стосовно інших органів виконавчої влади, Президента України та Верховної Ради України.

Мета курсової роботи: аргументувати необхідність удосконалення законодавчої бази, регулюючу діяльність Кабінету Міністрів України; винайти нові шляхи, спроможні покращити роботу Кабінету Міністрів України.

Відповідно до мети дослідження, визначають наступні завдання:

1) відстежити особливості, що виникли в процесі розвитку Кабінету Міністрів як вищого органу виконавчої влади;

2) визначити місце Кабінету Міністрів на сучасному політичному просторі;

3) знайти проблеми, які сьогодні існують в організації і реалізації виконавчої влади;

4) запропонувати нові шляхи поліпшення ефективності роботи Кабінету Міністрів України.

В курсовій роботі використовувались наступні методи:

1) порівняльно-історичний, для виявлення відмінностей у правовому статусі Кабінету Міністрів України на історичних етапах;

2) формально-юридичний, для визначення сучасного правового статусу Кабінету Міністрів України;

3) порівняльно-правовий, для пошуку особливостей, які склалися у процесі правового розвитку вищого органу виконавчої влади;

4) метод системного анализу, для визначення місця Кабінету Міністрів як важливого елементу у системі органів державної влади;

5) психологічний, для виявлення головних причин обурення українського народу своїм урядом.

Структура курсової роботи обумовлена цілями і завданнями дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг курсового дослідження складає 25 сторінок.

Перший розділ присвячений історичному розвитку Уряду України, особливостям формування його правового статусу, знаходженні відмінностей з сучасним становищем, пошуку недоліків та переваг сучасного законодавства, регулюючого діяльність Уряду.

Другий розділ встановлює співвідношення вищого органу виконавчої влади стосовно інших представників державної влади. Дослідження в цьому розділі спрямовано на пошук проблем, виникаючих при взаємодії різних гілок влади.

Третій розділ визначає сучасне становище Кабінету Міністрів як вищого органу в системі органів виконавчої влади, його повноваження стосовно інших органів виконавчої влади. Дослідження в цьому розділі спрямовано на вияв перешкод, які з’являються при взаємодії органів виконавчої влади.

Підбиваючи підсумки, дослідник зауважує, що неможливо недооцінювати діяльність вищого органу виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України розробляє державну політику в сферах, маючих велике значення для суспільства. Так, він формує структуру підтримки культури та науки, культурних об’єднань; сприяє реалізації різноманітних програм розвитку освіти, політиці в напрямках зайнятості населення, охорони навколишнього середовища.

Дослідник приходить до висновків, що саме від ефективної діяльності Уряду України залежить розв’язання актуальних фінансових проблем сучасності. Серед них – запобігання недоцільним витратам бюджету, забезпечення витрат в напрямку соціальної сфери, зменшення існуючого дефіциту бюджету країни.

Головні проблеми визначаються наступним:

1. непослідовністю дій виконавчої та законодавчої гілок влади;

2. політична нестабільність складу Кабінету Міністрів України;

3. недостатня кількість досвідчених кадрів у складі Уряду, які переслідують власні інтереси, а не інтереси Української держави;

4. дуалізм виконавчої влади, а саме, велика кількість повноважень, які виконує Президент України як глава держави, що інколи перешкоджає нормальній діяльності Кабінету Міністрів як вищого органу виконавчої влади;

5. відсутність чіткої класифікації актів.

Шляхи вирішення зазначених проблем наступні:

1. підвищення відповідальності Уряду України за проведену їм політику завдяки запровадженню нових механізмів парламентського контролю за діяльністю усіх органів виконавчої влади;

2. формування дієвого персонального складу Кабінету Міністрів, завдяки введенню переліку вимог, яким мають відповідати члени Уряду (вікові обмеження тощо);

3. удосконалення законодавчої бази, регулюючої правовий статус Кабінету Міністрів України, завдяки появі нових нормативно-правових актів;

4. збільшення персональної відповідальності державних службовців за результати своєї діяльності.

Крім того, в умовах світової кризи Кабінету Міністрів дослідник вважає за потрібне обережно ставитись до проведення сумнівних довгострокових проектів. Подібний підхід забезпечить державу ефективним рішенням актуальних під час кризи питань, адже кожного дня ситуація в країні змінюється.

На нашу думку, важливим кроком щодо вирішення проблем обурення українського народу є сприяння Кабінету Міністрів гласності в проведенні реформ. Всі українці повинні чітко уявляти майбутні зміни та бути ознайомленими з усіма тонкощами, недоліками та перевагами медичної, пенсійної та решти реформ. Оскільки підстава невдоволення та протесту людей – це їхня неосвіченість в запланованих змінах.

Саме такі шляхи розв’язання існуючих недоліків були отримані в ході дослідження. Але, на нашу думку, головна проблема полягає зовсім не в діяльності Кабінету Міністрів України, – сьогодні він працює досить злагоджено та ефективно. Проблему становлять нереальні завдання, які має розв’язати Уряд.

Сучасним прикладом є проведення пенсійної реформи та питання пільговиків. Завдання дійсно неможливе, бо в Україні сьогодні нараховуються тисячі пільговиків, більшість серед яких до них взагалі не належать, бо отримали пільги незаконним шляхом.

Виходом з цього становища дослідник знаходить у перерахунку всіх пільговиків, перевірка кожного та, як наслідок, вияв справжніх. Звісно, подібний шлях розв’язання проблеми потребує грошові та часові витрати. Та це досить незначна ціна в порівнянні з державними коштами, витраченими задарма на псевдо-пільговиків.

Дослідник сподівається, що запропоновані ним шляхи покращення діяльності Уряду України, засоби усунення недоліків та вирішення актуальних проблем будуть використані вже в найближчому часі. Адже від стабільного функціонування Кабінету Міністрів як вищого органу в системі органів виконавчої влади залежить ефективність роботи державного механізму в цілому.